Прага, 18 червня 2003 – Минув лише день після операції французької поліції проти тамтешнього відділку іранської еміґраційної організації «Муджагедін-е Хальк» – «Народні моджагеди», – як уже п’ятеро іранців спалили чи намагалися спалити себе на вияв протесту. У вівторок це був чоловік перед консульством Франції в Лондоні, в середу – дві жінки й чоловік у Парижі біля штаб-квартири французької контррозвідки (одна з жінок від опіків загинула) і ще один чоловік перед французьким посольством у Берні – його встигли схопити, перш ніж він підпалив себе. І представники іранських еміґрантів переконані, що такі протести ставатимуть дедалі відчайдушнішими.
Причиною протестів була масова акція французької поліції, здійснена в вівторок у понад десятку місць поблизу Парижа. Затримано було понад півтораста осіб, як уважають, із лав згаданих «Народних моджагедів», повідомила поліція; конфісковано багато документів і комп’ютерного обладнання – як матеріяли до слідства, яке може привести й до кримінальних справ проти декого з затриманих: «Ні зброї, ні вибухівки не було; були ж гроші – 1 мільйон 380 тисяч доларів стодоларівками і ще 150 тисяч євро», – сказав нашому радіо про результати обшуків речник французької поліції; за іншими даними, готівкою було знайдено до 8 мільйонів доларів.
І хоча з-посеред затриманих у вівторок близько 160 осіб у середу ще допитували лише менш як три десятки, а решту вже відпустили, рішучість і обсяг французької поліційної операції викликали чималу реакцію – і не лише серед іранських еміґрантів, які демонструють у Парижі й перед французькими дипломатичними представництвами за кордоном, а то й самоспалюються. Задоволені слова про «позитивний крок» Франції надійшли з самого Ірану; президент Могаммад Хатамі закликав Францію піти далі й видати затриманих Іранові – а що «Народні моджагеди» ведуть при нагоді й збройну боротьбу проти нинішнього іранського режиму, то Хатамі додав, що «коли є бажання побороти тероризм, то боротьба має бути в усьому світі»: тепер такого ж наступу на організацію «Муджагедін-е Хальк» Іран чекає і від Сполучених Штатів Америки.
У США ця організація проголошена терористичною вже років шість тому. Власне, такою ж її вважає від минулого року й Європейський Союз – але дотепер до досить відкритої діяльності цієї організації на Заході ставилися поблажливо: вона-бо виступає проти нелюбого багатьом ісламського режиму в Ірані. Тепер настала зміна: американські війська в Іраку позатримували були багатьох її членів у тій країні, а нині й у Франції в судовому ордері на вівторкові затримання й обшуки йшлося про «злочинне угруповання, що має на меті підготувати терористичні акти», і про «фінансування терористичної діяльності».
Та про яку саме діяльність ідеться, наразі не відомо. Принаймні, майже напевно можна стверджувати, що то не були плани здійснювати теракти на Заході, переконаний фахівець в іранських справах із лондонського інформаційно-дослідницького відділу видавничої групи «Економіст», The Economist Intelligence Unit, Бен Фокс: «Можна припустити, що французький уряд побачив у цьому якусь вигоду в своїх узаєминах із Іраном. А може, напади планувалися на території самого Ірану… Також імовірно, що Франція просто намагатиметься використати (ці арешти) для якогось тиску на Тегеран, – каже експерт у справах Ірану, – можливо, як складову ширших зусиль, щоб змусити Іран підписати Додатковий протокол із ядерних питань». Цей протокол, додам, дав би змогу міжнародній спільноті краще контролювати таємничу ядерну програму Ірану.
Причиною протестів була масова акція французької поліції, здійснена в вівторок у понад десятку місць поблизу Парижа. Затримано було понад півтораста осіб, як уважають, із лав згаданих «Народних моджагедів», повідомила поліція; конфісковано багато документів і комп’ютерного обладнання – як матеріяли до слідства, яке може привести й до кримінальних справ проти декого з затриманих: «Ні зброї, ні вибухівки не було; були ж гроші – 1 мільйон 380 тисяч доларів стодоларівками і ще 150 тисяч євро», – сказав нашому радіо про результати обшуків речник французької поліції; за іншими даними, готівкою було знайдено до 8 мільйонів доларів.
І хоча з-посеред затриманих у вівторок близько 160 осіб у середу ще допитували лише менш як три десятки, а решту вже відпустили, рішучість і обсяг французької поліційної операції викликали чималу реакцію – і не лише серед іранських еміґрантів, які демонструють у Парижі й перед французькими дипломатичними представництвами за кордоном, а то й самоспалюються. Задоволені слова про «позитивний крок» Франції надійшли з самого Ірану; президент Могаммад Хатамі закликав Францію піти далі й видати затриманих Іранові – а що «Народні моджагеди» ведуть при нагоді й збройну боротьбу проти нинішнього іранського режиму, то Хатамі додав, що «коли є бажання побороти тероризм, то боротьба має бути в усьому світі»: тепер такого ж наступу на організацію «Муджагедін-е Хальк» Іран чекає і від Сполучених Штатів Америки.
У США ця організація проголошена терористичною вже років шість тому. Власне, такою ж її вважає від минулого року й Європейський Союз – але дотепер до досить відкритої діяльності цієї організації на Заході ставилися поблажливо: вона-бо виступає проти нелюбого багатьом ісламського режиму в Ірані. Тепер настала зміна: американські війська в Іраку позатримували були багатьох її членів у тій країні, а нині й у Франції в судовому ордері на вівторкові затримання й обшуки йшлося про «злочинне угруповання, що має на меті підготувати терористичні акти», і про «фінансування терористичної діяльності».
Та про яку саме діяльність ідеться, наразі не відомо. Принаймні, майже напевно можна стверджувати, що то не були плани здійснювати теракти на Заході, переконаний фахівець в іранських справах із лондонського інформаційно-дослідницького відділу видавничої групи «Економіст», The Economist Intelligence Unit, Бен Фокс: «Можна припустити, що французький уряд побачив у цьому якусь вигоду в своїх узаєминах із Іраном. А може, напади планувалися на території самого Ірану… Також імовірно, що Франція просто намагатиметься використати (ці арешти) для якогось тиску на Тегеран, – каже експерт у справах Ірану, – можливо, як складову ширших зусиль, щоб змусити Іран підписати Додатковий протокол із ядерних питань». Цей протокол, додам, дав би змогу міжнародній спільноті краще контролювати таємничу ядерну програму Ірану.
