Прага, 19 травня 2003 – У Греції, неподалік від Салонік розпочався триденний саміт лідерів країн Європейського союзу. У центрі уваги учасників цієї наради буде ситуація на Близькому сході, стосунки країн ЄС зі Сполученими Штатами, проект нової конституції Європейського союзу, а також імміграційні проблеми ЄС.
Справи імміграції і надання політичного притулку у країнах ЄС займають на саміті особливе місце. Ці питання будуть включені і до нової конституції Європейського союзу, яка теж стоїть на порядку денному наради. Європейські лідери мали б вирішити врешті, чи імміграція і надання притулку повинні стати елементом спільної політики усіх країн ЄС, чи кожна країна могла б залишати за собою право вето і право вирішувати ці проблеми на рівні свого власного керівництва. У рамках цих дискусій учасники саміту обговорять низку конкретних питань, зокрема пропозицію Великобританії, згідно з якою шукачів політичного притулку слід розміщати у спеціальних закритих таборах аж до часу вирішення їхніх прохань або їхньої депортації. Спостерігачі передбачають надзвичайно затяті дискусії. Приміром, Німеччина вже заявила, що цей варіант прийняти не може з огляду на реакцію преси, яка називає такі табори концентраційними. Ця проблема набирає також особливого значення у світлі розширення Європейського союзу на деякі центрально- і східноєвропейські країни, які мали або мають полегшені правила перетинання кордонів або безвізові зв’язки із країнами колишнього Радянського союзу, звідки до країн Європейського союзу напливає щороку значна кількість нелегальних іммігрантів і шукачів притулку. Наступного року ЄС збільшиться на дальших 10 членів, переважно зі східноєвропейських країн.
Костас Симітис, прем’єр-міністр Греції, яка саме тепер головує в Європейському союзі і є організатором нинішнього саміту, пропонує опрацювати спільну імміграційну політику і правила охорони зовнішніх кордонів ЄС. Ця політика мала б передбачати загальні квоти іммігрантів, зокрема із країн колишнього СРСР. Окремі країни ЄС проводять свої власні калькуляції в потребі іммігрантів, які мали б покрити передусім потреби промисловості. Приміром, згідно із приблизними підрахунками, у зв’язку зі зменшенням народжуваності до 2050-го року населення Німеччини зменшиться із 82-х мільйонів осіб до 68-ми. Тому Німеччина вже заявила про намір включити це питання до дискусій у справі імміграції. Інші країни ЄС теж стоять перед цією проблемою.
Справи імміграції і надання політичного притулку у країнах ЄС займають на саміті особливе місце. Ці питання будуть включені і до нової конституції Європейського союзу, яка теж стоїть на порядку денному наради. Європейські лідери мали б вирішити врешті, чи імміграція і надання притулку повинні стати елементом спільної політики усіх країн ЄС, чи кожна країна могла б залишати за собою право вето і право вирішувати ці проблеми на рівні свого власного керівництва. У рамках цих дискусій учасники саміту обговорять низку конкретних питань, зокрема пропозицію Великобританії, згідно з якою шукачів політичного притулку слід розміщати у спеціальних закритих таборах аж до часу вирішення їхніх прохань або їхньої депортації. Спостерігачі передбачають надзвичайно затяті дискусії. Приміром, Німеччина вже заявила, що цей варіант прийняти не може з огляду на реакцію преси, яка називає такі табори концентраційними. Ця проблема набирає також особливого значення у світлі розширення Європейського союзу на деякі центрально- і східноєвропейські країни, які мали або мають полегшені правила перетинання кордонів або безвізові зв’язки із країнами колишнього Радянського союзу, звідки до країн Європейського союзу напливає щороку значна кількість нелегальних іммігрантів і шукачів притулку. Наступного року ЄС збільшиться на дальших 10 членів, переважно зі східноєвропейських країн.
Костас Симітис, прем’єр-міністр Греції, яка саме тепер головує в Європейському союзі і є організатором нинішнього саміту, пропонує опрацювати спільну імміграційну політику і правила охорони зовнішніх кордонів ЄС. Ця політика мала б передбачати загальні квоти іммігрантів, зокрема із країн колишнього СРСР. Окремі країни ЄС проводять свої власні калькуляції в потребі іммігрантів, які мали б покрити передусім потреби промисловості. Приміром, згідно із приблизними підрахунками, у зв’язку зі зменшенням народжуваності до 2050-го року населення Німеччини зменшиться із 82-х мільйонів осіб до 68-ми. Тому Німеччина вже заявила про намір включити це питання до дискусій у справі імміграції. Інші країни ЄС теж стоять перед цією проблемою.
