Прага, 24 травня 2003 – Рішення недавнього саміту
ЄС у Греції щодо імміграції і надання притулку викликали широкі відгуки серед оглядачів, які займаються цими проблемами. Багато з них вважають, що законодавчі й поліцейські обмеження, спрямовані проти імміграції, не вирішують проблеми, а лише поглиблюють її, тобто активізують діяльність міжнародних кримінальних угруповань, які займаються перекиданням людей із країн третього світу і колишнього СРСР на Захід.
У цьому контексті оглядачі й фахівці зупиняються на нелегальній, добровільній або насильницькій імміграції, яка залишається в руках міжнародних кримінальних угруповань і сягає далеких часів доставки на американський континент чорних рабів із африканських країн. До речі, за приблизними підрахунками фахівців, протягом 450 років із Африки вивезені 12 мільйонів рабів. Сьогодні багато африканців намагаються (найчастіше нелегально) іммігрувати до західних країн, користуючись послугами міжнародних кримінальних груп або дістаються туди на власний ризик.
Згідно з даними держдепартаменту США, щороку кримінальні групи, які часто мають підтримку з боку корумпованих офіційних осіб у тих чи інших країнах, нелегально перекидають через кордони від 800 до 900 тисяч людей із бідних країн третього світу і колишніх радянських республік, які (тобто ці люди) пізніше часто потрапляють на примусові роботи, стають проститутками або жебраками, що працюють на злочинні групи, або, в гірших випадках, донорами внутрішніх органів. Часто посередники на місцях навіть не знають, що вони працюють на міжнародні кримінальні групи, вербуючи людей нібито на сезонні роботи в садах або в ресторанах. При цьому, як стверджують фахівці, останніми роками ця тенденція набирає розмаху. Головна причина цього явища – людська убогість, колосальне безробіття, яке, приміром, в африканських країнах, зрештою, і на теренах колишнього СРСР, місцями сягає до двох третіх працездатного населення.
Деякі оглядачі піддали гострій критиці учасників саміту ЄС у Греції за намагання відмежуватися від проблеми убогості у країнах третього світу і щільніше закрити свої кордони від іммігрантів, що шукають роботу або притулок. Поки що лише Сполучені Штати порушили цю проблему на міжнародному рівні. Упродовж останніх трьох років держдепартамент публікує щорічний звіт про контрабанду людьми, вказуючи на ті чи інші країни, причетні до цього нелегального бізнесу, викликаючи таким чином осуд і створюючи міжнародний тиск на ці країни. До країн, звинувачених у причетності до міжнародної контрабанди людьми, зарахована і Греція, де нещодавно відбувся саміт ЄС. Грецький уряд, зрозуміло, протестував проти цих звинувачень. Тим часом інші європейські країни, які найчастіше є прикінцевою метою контрабанди людей, ведуть боротьбу із цим явищем за допомогою поліції і прикордонних служб. Затриманих нелегальних іммігрантів без слідства депортують, навіть якщо ці люди готові співпрацювати зі слідством. Таким чином кримінальні мережі залишаються поза правосуддям. Фахівці закликають європейські уряди частіше розслідувати випадки нелегальної доставки мігрантів до їхніх країн і завжди надавати притулок жертвам кримінальних груп у випадках співпраці з поліцією.
У цьому контексті оглядачі й фахівці зупиняються на нелегальній, добровільній або насильницькій імміграції, яка залишається в руках міжнародних кримінальних угруповань і сягає далеких часів доставки на американський континент чорних рабів із африканських країн. До речі, за приблизними підрахунками фахівців, протягом 450 років із Африки вивезені 12 мільйонів рабів. Сьогодні багато африканців намагаються (найчастіше нелегально) іммігрувати до західних країн, користуючись послугами міжнародних кримінальних груп або дістаються туди на власний ризик.
Згідно з даними держдепартаменту США, щороку кримінальні групи, які часто мають підтримку з боку корумпованих офіційних осіб у тих чи інших країнах, нелегально перекидають через кордони від 800 до 900 тисяч людей із бідних країн третього світу і колишніх радянських республік, які (тобто ці люди) пізніше часто потрапляють на примусові роботи, стають проститутками або жебраками, що працюють на злочинні групи, або, в гірших випадках, донорами внутрішніх органів. Часто посередники на місцях навіть не знають, що вони працюють на міжнародні кримінальні групи, вербуючи людей нібито на сезонні роботи в садах або в ресторанах. При цьому, як стверджують фахівці, останніми роками ця тенденція набирає розмаху. Головна причина цього явища – людська убогість, колосальне безробіття, яке, приміром, в африканських країнах, зрештою, і на теренах колишнього СРСР, місцями сягає до двох третіх працездатного населення.
Деякі оглядачі піддали гострій критиці учасників саміту ЄС у Греції за намагання відмежуватися від проблеми убогості у країнах третього світу і щільніше закрити свої кордони від іммігрантів, що шукають роботу або притулок. Поки що лише Сполучені Штати порушили цю проблему на міжнародному рівні. Упродовж останніх трьох років держдепартамент публікує щорічний звіт про контрабанду людьми, вказуючи на ті чи інші країни, причетні до цього нелегального бізнесу, викликаючи таким чином осуд і створюючи міжнародний тиск на ці країни. До країн, звинувачених у причетності до міжнародної контрабанди людьми, зарахована і Греція, де нещодавно відбувся саміт ЄС. Грецький уряд, зрозуміло, протестував проти цих звинувачень. Тим часом інші європейські країни, які найчастіше є прикінцевою метою контрабанди людей, ведуть боротьбу із цим явищем за допомогою поліції і прикордонних служб. Затриманих нелегальних іммігрантів без слідства депортують, навіть якщо ці люди готові співпрацювати зі слідством. Таким чином кримінальні мережі залишаються поза правосуддям. Фахівці закликають європейські уряди частіше розслідувати випадки нелегальної доставки мігрантів до їхніх країн і завжди надавати притулок жертвам кримінальних груп у випадках співпраці з поліцією.
