Будапешт, 26 червня 2003 - Українські заробітчани останнім часом почали стикатися з більшими труднощами під час оформлення віз на постійне місце проживання в Угорщині. Пояснюється це тим, що у травні наступного року дана країна стане повноправним членом Євросоюзу, і тому вже зараз вона вводить деякі зміни в міграційну політику, метою яких є суттєве зменшення потоку економічних мігрантів.
Міграційні контори, розкидані по різних кутках угорської столиці, вже давно охрещені заробітчанами влучним словом “чистилища”. Раніше вони містились під дахом будапештської поліції. Однак зараз ці офіси перебувають під началом єдиного управління, що входить до складу міністерства внутрішніх справ країни.
Структурна реформа, з одного боку, допомогла цій державній установі повести доволі ефективний наступ проти корупції та різного роду службових зловживань і навести лад у сфері обліку вхідних та вихідних документів. Однак з іншого боку, за словами адвокатів, іноземні громадяни куди частіше, ніж досі, стикаються з новими труднощами під час оформлення тимчасового чи постійного статусу перебування в цій країні.
На посилення бюрократичної тяганини скаржаться й українські заробітчани. Із так званими сезонниками проблем виникає менше. Вони працюють або напівлегально, або вдаються по допомогу до своїх працедавців, які беруть на себе витрати щодо оформлення відповідних паперів.
Гірше почувають себе в даній ситуації ті українці, які мають намір отримати довгостроковий контракт, тому що їм потрібно здобути прописку, найняти житло за власні гроші, зрештою, дбати, щоб сума доходу відповідала вимогам міграційного відомства із розрахунку на одного члена родини, якщо утримуєш сім’ю. При цьому береться до уваги й те, скільки часу проводиш за межами країни. Коли більше двох місяців, то на отримання ПМЖ розраховувати не випадає.
Останнім часом, еміграційна карта оформляється за умови, якщо іноземець пропрацював в Угорщині мінімум 5 років. Недотримання бодай одного пункту із довгого списку вимог міграційного управління автоматично віддаляє в часі отримання заповітної візи.
Від наявності офіційного штампика в дозволі на тимчасове перебування, по суті, залежить подальша доля однієї київської родини. Глава сім’ї Андрій та його дружина Віра (обоє працювали в Україні вчителями гуманітарних дисциплін) перебиваються випадковими заробітками, сяк-так утримуючи себе й дочку-інваліда. Десятий рік їм з превеликими труднощами подовжують тимчасову візу. Подружжя прописане в одному місці, а живе в іншому, яке лише здалеку нагадує нормальне житло.
Не таланить останнім часом і художнику Олексію з Волині. Разом з дружиною, яка має постійне місце роботи, вони придбали житло в Будапешті. Втім, Олексію все одно не видають ПМЖ, не дивлячись на право возз’єднання сімей. Так само залежить від рішення еміграційної влади і їхня доросла дочка. Пояснення просте: потрібно знайти постійну роботу, а це не так легко зробити тому, хто не знає угорської мови і кому, наприклад, далеко за 50 років.
Василь Плоскіна Еміграція
ЗВЕРНИ УВАГУ
ВИБІР ЧИТАЧІВ
1