Белград, 27 червня 2003 – Пiвтора року тому партiя Воїслава Коштуниці, який тодi був президентом Югославiї, розповсюдила драматичне повідомлення, в якому мовилося, що сербська влада пiдслуховує главу держави. Тодiшнiй начальник Генштабу Небойша Павкович згодом ствердив, що спiвробiтники президента вимагали вiд армiї захопити будинок у центрi столицi, в якому нiбито був центр для пiдслуховування. У вiдповiдь на це урядовцi ствердили, що в згаданому будинку розташовані примiщення бюро з питань комунiкацiї. За їхнiми словами, така iнституцiя створена з метою дати журналiстам змогу у кожний момент дня й ночi отримати iнформацiю про дiяльнiсть влади. Керiвником бюро був Володимир Попович, якого чомусь називають Беба. По-сербськи “беба” – це немовля, а може бути й лялька. Згодом виявилося, що бюро не лише допомагає журналiстам, а й розповсюджує певнi, не завжди перевiренi iнформацiї про окремих опозицiонерiв та про тих, хто пiддає критицi дiяльнiсть уряду.
Керiвник бюро став впливовою людиною. Вiн рекомендував редакторам, якi матерiали треба передавати та про що не треба повiдомляти. Незалежнi мас-медiа називали його манiпулятором. Близькi до уряду телеканали розпочали кампанiю проти незалежного радiо й телебачення “Б 92” й окремих часописiв, якi вiдмовлялися проводити директиви Бюро. А минулої осенi Попович раптом замовк. Урядовцi стверджували, що вiн бiльше не очолює бюро.
У березнi, пiсля замаху на прем’єра Зорана Джинджича, Попович знову з’явився на колишньому робочому мiсцi. Саме вiн кожного дня подавав журналiстам офiцiйну iнформацiю про широкомасштабну полiцейську операцiю та про результати розслiдувань. Попович, зокрема, стверджував, щодо замаху були причетнi певнi опозицiйнi дiячi та спiвробiтники Коштуниці. Полiцiї не раз доводилося спростовувати окремi заяви керiвника бюро з питань комунiкацiї.
Минулого тижня Попович подав позов проти щотижневої газети НIН, котра недавно ствердила, що покiйний Джинджич торiк звiльнив його з посади на вимогу американського посла. Представники редакцiї перед судом заявили, щов них є докази. У вiвторок посол Сполучених Штатiв Вiлiям Монтґомерi вiдвiдав редакцiю НIН. У нинiшньому випуску часопису надруковане iнтерв’ю, в якому Монтґомерi каже, що вiн був занепокоєний окремими виступами Поповича та, що про це свого часу попередив Джинджича.
Незалежнi мас-медiа висловлюють сподiвання, що великий майстер пропагандистської манiпуляцiї нарештi буде змушений покинути посаду.
Керiвник бюро став впливовою людиною. Вiн рекомендував редакторам, якi матерiали треба передавати та про що не треба повiдомляти. Незалежнi мас-медiа називали його манiпулятором. Близькi до уряду телеканали розпочали кампанiю проти незалежного радiо й телебачення “Б 92” й окремих часописiв, якi вiдмовлялися проводити директиви Бюро. А минулої осенi Попович раптом замовк. Урядовцi стверджували, що вiн бiльше не очолює бюро.
У березнi, пiсля замаху на прем’єра Зорана Джинджича, Попович знову з’явився на колишньому робочому мiсцi. Саме вiн кожного дня подавав журналiстам офiцiйну iнформацiю про широкомасштабну полiцейську операцiю та про результати розслiдувань. Попович, зокрема, стверджував, щодо замаху були причетнi певнi опозицiйнi дiячi та спiвробiтники Коштуниці. Полiцiї не раз доводилося спростовувати окремi заяви керiвника бюро з питань комунiкацiї.
Минулого тижня Попович подав позов проти щотижневої газети НIН, котра недавно ствердила, що покiйний Джинджич торiк звiльнив його з посади на вимогу американського посла. Представники редакцiї перед судом заявили, щов них є докази. У вiвторок посол Сполучених Штатiв Вiлiям Монтґомерi вiдвiдав редакцiю НIН. У нинiшньому випуску часопису надруковане iнтерв’ю, в якому Монтґомерi каже, що вiн був занепокоєний окремими виступами Поповича та, що про це свого часу попередив Джинджича.
Незалежнi мас-медiа висловлюють сподiвання, що великий майстер пропагандистської манiпуляцiї нарештi буде змушений покинути посаду.
