Белград, 30 червня 2003 – Сербiя i Чорногорiя, Хорватiя, Боснiя i Герцеговина, Албанiя й Македонiя сподiвалися, що самiт в Салонiках стане поворотом на їхньому шляху до Європи. Проте виявилося, що у європейцiв є свої прiоритети, згадана п’ятiрка далеко вiдстає не лише вiд Словенiї, котра фактично уже в Європi, а й вiд Болгарiї та Румунiї, якi мають стати членами Європейського союзу 2007 року. Пiд час дводенних дебатiв у Белградi, зокрема, йшла мова про європейськi перспективи Сербiї i Чорногорiї.
Бiльшiсть урядовцiв, насамперед сербський прем’єр Зоран Живкович, стверджують, що Державне об’єднання спроможне прискорено долати перешкоди й негативнi наслiдки минулого та переступити порiг Європи через 4 роки. Його оптимiзму не подiляє Бранко Луковац, мiнiстр із зовнiшньо-економiчних відносин iз закордоном. Вiн попередив, що централiзаторськi прагнення могли б призвести до остаточного розвалу сербсько-чорногорського об’єднання й пояснив: “Тепер розпочнеться пiдготовка основних документiв для приєднання до Європи. Це буде перевірка, чи ми обманюємо себе твердженням, що узгодження економiчних систем Сербiї i Чорногорiї дає нам змогу робити подальшi кроки вперед.Чи не було б реальніше, коли б двi системи розвивалися згiдно зі своєю логiкою, дотримуючися цiнностей ЄС та не скасовуючи досягнень держав-членiв об’єднання?” Iншими словами, Чорногорiя не хоче зректися нинiшнього рiвня незалежностi у стосунках з Белградом.
Iншi учасники нагадали, що прийом п’яти країн регiону до Європейського союзу обумовлений розвитком регiонального спiвробiтництва та врегулюванням вiдкритих питань шляхом двостороннiх переговорiв. А досi, як правило, жодного конфлiкту не врегулювали без посередництва мiжнародних чинникiв.
Вiдомий у регiонi економiст Володимир Ґлиґоров, син першого президента Македонiї Киро Ґлиґорова, з цього приводу зробив висновок: “На мою думку, треба мати на увазi два факти: по перше, що країни регiону захiдних Балкан ще неспроможнi подолати внутрiшнi проблеми; по друге, було б нереально очiкувати, що Європейський союз докладатиме додатковi зусилля для врегулювання регiональних проблем”.
Посилаючися на досвiд 10 країн, якi стануть членами ЄС наступного року, бiльшiсть учасникiв конференцiї погодилася iз такими висновками Ґлиґорова й попередила, що не треба мати iлюзiй: захiднi Балкани далеко вiд Європи як з економiчної, так i з цивiлiзацiйної точки зору.
Бiльшiсть урядовцiв, насамперед сербський прем’єр Зоран Живкович, стверджують, що Державне об’єднання спроможне прискорено долати перешкоди й негативнi наслiдки минулого та переступити порiг Європи через 4 роки. Його оптимiзму не подiляє Бранко Луковац, мiнiстр із зовнiшньо-економiчних відносин iз закордоном. Вiн попередив, що централiзаторськi прагнення могли б призвести до остаточного розвалу сербсько-чорногорського об’єднання й пояснив: “Тепер розпочнеться пiдготовка основних документiв для приєднання до Європи. Це буде перевірка, чи ми обманюємо себе твердженням, що узгодження економiчних систем Сербiї i Чорногорiї дає нам змогу робити подальшi кроки вперед.Чи не було б реальніше, коли б двi системи розвивалися згiдно зі своєю логiкою, дотримуючися цiнностей ЄС та не скасовуючи досягнень держав-членiв об’єднання?” Iншими словами, Чорногорiя не хоче зректися нинiшнього рiвня незалежностi у стосунках з Белградом.
Iншi учасники нагадали, що прийом п’яти країн регiону до Європейського союзу обумовлений розвитком регiонального спiвробiтництва та врегулюванням вiдкритих питань шляхом двостороннiх переговорiв. А досi, як правило, жодного конфлiкту не врегулювали без посередництва мiжнародних чинникiв.
Вiдомий у регiонi економiст Володимир Ґлиґоров, син першого президента Македонiї Киро Ґлиґорова, з цього приводу зробив висновок: “На мою думку, треба мати на увазi два факти: по перше, що країни регiону захiдних Балкан ще неспроможнi подолати внутрiшнi проблеми; по друге, було б нереально очiкувати, що Європейський союз докладатиме додатковi зусилля для врегулювання регiональних проблем”.
Посилаючися на досвiд 10 країн, якi стануть членами ЄС наступного року, бiльшiсть учасникiв конференцiї погодилася iз такими висновками Ґлиґорова й попередила, що не треба мати iлюзiй: захiднi Балкани далеко вiд Європи як з економiчної, так i з цивiлiзацiйної точки зору.
