Белград, 8 липня 2003 – Пiсля замаху на Джинджича урядовцi заявляли, що прем’єра посередньо вбили тi, хто упродовж пiвтора року безкарно поширював безпiдставнi твердження про його причетнiсть до контрабанди та про зв’язки Джинджича iз злочинними колами. До речi, у сенсацiйнiй пресi було надруковано безлiч таких матерiалiв. Поява так званої бульварної преси у Сербiї збіглась зі скиненням режиму Слободана Милошевича. Джинджич i його команда вiдмовлялися коментувати твердження скандальних газет і пояснювали, що в демократичному суспiльствi кожний має право висловлювати свої погляди.
Пiсля замаху на прем’єра заборонені двi газети, якi, за словами урядовцiв, були безпосередньо пов’язанi зі злочинним угрупованням, котре скоїло замах. Проте пiсля скасування надзвичайного стану з’явилися двi новi такого ж характеру, якi невтомно продукують неймовiрнi вигадки.
Бiльшiсть журналiстiв не подiляє думок таких газет. Все-ж ЗМI одностайно стверджують, що “бiла книга” стане приводом до утискiв уряду на пресу. Згадану публiкацiю має пiдготувати одне приватне агентство. Його керiвник каже, що в книзi буде зiбрано приблизно сiм тисяч матерiалiв, у яких ішлося про Джинджича.
Журналiсти з цього приводу ставлять таке запитання: навiщо перевидавати матеріали, на пiдставi яких хтось зможе зробити висновок, що кожний, хто пiддавав критицi дiяльнiсть прем’єра, нiбито заохочував вбивцю. Мiнiстр юстицiї Владан Батич пояснює, що не йдеться про фронтальну атаку на журналiстiв. За його словами, уряд бажає довести, що окремi автори створювали “атмосферу лiнчу”. Мiнiстр не уточнив, кому необхiднi такi докази.
Впливова газета “Полiтика” пiдготовку “бiлої книги” назвала небезпечним експериментом і поверненням iнквiзицiї. Автор коментаря каже, що урядовцi, ховаючися за покiйного Джинджича, прагнуть приборкати усiх, хто висловлює критичнi погляди. На його думку, урядовцi мрiють про те, щоб у кожнiй головi перебував “малий Джуґашвiлi”.
Працю над “Бiлою книгою” мають завершити до вересня. На пiдставi бурхливих реагувань деякi оглядачi припускають, що до вересня усе забудеться.
Пiсля замаху на прем’єра заборонені двi газети, якi, за словами урядовцiв, були безпосередньо пов’язанi зі злочинним угрупованням, котре скоїло замах. Проте пiсля скасування надзвичайного стану з’явилися двi новi такого ж характеру, якi невтомно продукують неймовiрнi вигадки.
Бiльшiсть журналiстiв не подiляє думок таких газет. Все-ж ЗМI одностайно стверджують, що “бiла книга” стане приводом до утискiв уряду на пресу. Згадану публiкацiю має пiдготувати одне приватне агентство. Його керiвник каже, що в книзi буде зiбрано приблизно сiм тисяч матерiалiв, у яких ішлося про Джинджича.
Журналiсти з цього приводу ставлять таке запитання: навiщо перевидавати матеріали, на пiдставi яких хтось зможе зробити висновок, що кожний, хто пiддавав критицi дiяльнiсть прем’єра, нiбито заохочував вбивцю. Мiнiстр юстицiї Владан Батич пояснює, що не йдеться про фронтальну атаку на журналiстiв. За його словами, уряд бажає довести, що окремi автори створювали “атмосферу лiнчу”. Мiнiстр не уточнив, кому необхiднi такi докази.
Впливова газета “Полiтика” пiдготовку “бiлої книги” назвала небезпечним експериментом і поверненням iнквiзицiї. Автор коментаря каже, що урядовцi, ховаючися за покiйного Джинджича, прагнуть приборкати усiх, хто висловлює критичнi погляди. На його думку, урядовцi мрiють про те, щоб у кожнiй головi перебував “малий Джуґашвiлi”.
Працю над “Бiлою книгою” мають завершити до вересня. На пiдставi бурхливих реагувань деякi оглядачi припускають, що до вересня усе забудеться.
