Мінськ, 16 липня 2003 - Суд Брестської області розглядає касаційну скаргу 6 українок, яких звільнили з лікарні Брестського відділення Білоруської залізниці. Хоча українців масово звільняють з постійної роботи, на сезонну цього року на Берестейщині візьмуть близько 4 тисяч заробітчан з півдня, передусім з України, а також Молдови.
Громадянки України працювали в залізничній лікарні Бреста медичними сестрами, санітарками та кухарками. Вони стверджують, що їх звільнили незаконно, тому що всі вони перебувають у декретній відпустці. Проте адміністрація лікарні проігнорувала Трудовий кодекс Білорусі і звільнила українок, посилаючися на закінчення строку ліцензії на працевлаштування іноземних громадян. Ленінський районний суд Бреста відмовився задовольнити позов 6 громадянок України, тому вони подали скаргу до обласного суду. Касаційна справа поки що триває, за нею стежить керівник консульського пункту України в Бресті Михайло Калядін. Цього року медичні заклади Берестейщини звільнили майже 500 громадян України , це були жінки з прикордонних районів, які працювали найбільш“чорних” роботах, не дуже популярних у мешканців Білорусі. На відповідні ліцензії лікарні, як бюджетні організації, грошей не мали. Одна з тих жінок, які звернулися до суду, просила не називати її ім”я, але повідомила, що зарплата в лікарні складала 30 доларів на місяць.
Через те, що на Волині дуже високий рівень безробіття, в Брестській області працює багато українських тимчасових робітників. Навіть цього року, коли від білоруських підприємств почали вимагати спеціальні ліцензії на працевлаштування іноземців, Брестська обласна міграційна служба отримала заяви від керівників аграрних організацій на використання праці майже 4 тисяч заробітчан з-за кордону. Здебільшого це мешканці прикордонних областей України, які впродовж усього сезону працюють у білоруських колгоспах за натуральну платню. Також є кілька бригад сільськогосподарських робітників з Молдови, які приїздять лише на посівну та збирати врожай. Як повідомляє Брестська обласна міграційна служба, ліцензії для тваринників, рільників і будівельників видаються безкоштовно. За кожного з інших іноземних фахівців білоруське підприємство має заплатити майже 50 доларів. До того ж, треба забезпечити реєстрацію іноземців у білоруській паспортно-візовій службі, що теж коштує немалих грошей.
Громадянки України працювали в залізничній лікарні Бреста медичними сестрами, санітарками та кухарками. Вони стверджують, що їх звільнили незаконно, тому що всі вони перебувають у декретній відпустці. Проте адміністрація лікарні проігнорувала Трудовий кодекс Білорусі і звільнила українок, посилаючися на закінчення строку ліцензії на працевлаштування іноземних громадян. Ленінський районний суд Бреста відмовився задовольнити позов 6 громадянок України, тому вони подали скаргу до обласного суду. Касаційна справа поки що триває, за нею стежить керівник консульського пункту України в Бресті Михайло Калядін. Цього року медичні заклади Берестейщини звільнили майже 500 громадян України , це були жінки з прикордонних районів, які працювали найбільш“чорних” роботах, не дуже популярних у мешканців Білорусі. На відповідні ліцензії лікарні, як бюджетні організації, грошей не мали. Одна з тих жінок, які звернулися до суду, просила не називати її ім”я, але повідомила, що зарплата в лікарні складала 30 доларів на місяць.
Через те, що на Волині дуже високий рівень безробіття, в Брестській області працює багато українських тимчасових робітників. Навіть цього року, коли від білоруських підприємств почали вимагати спеціальні ліцензії на працевлаштування іноземців, Брестська обласна міграційна служба отримала заяви від керівників аграрних організацій на використання праці майже 4 тисяч заробітчан з-за кордону. Здебільшого це мешканці прикордонних областей України, які впродовж усього сезону працюють у білоруських колгоспах за натуральну платню. Також є кілька бригад сільськогосподарських робітників з Молдови, які приїздять лише на посівну та збирати врожай. Як повідомляє Брестська обласна міграційна служба, ліцензії для тваринників, рільників і будівельників видаються безкоштовно. За кожного з інших іноземних фахівців білоруське підприємство має заплатити майже 50 доларів. До того ж, треба забезпечити реєстрацію іноземців у білоруській паспортно-візовій службі, що теж коштує немалих грошей.
