Доступність посилання

ТОП новини

“Тиждень регіонів”


Володимир Ляшко “Тиждень регіонів”

Київ, 12 липня 2003 року.

Володимир Ляшко

Ранкову програму продовжить радіожурнал “Тиждень регіонів”.

З київської студії Радіо “Свобода” вас, шановні слухачі, вітають журналіст Володимир Ляшко та звукооператор Артем Мостовий.

Огляд подій у регіонах України розпочнемо з “хлібної теми”, яка за останні дні обросла різними кримінально-детективними подробицями.

Наприклад, голова Комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Томич переконаний, що правоохоронні органи не знайдуть винуватців виникнення ажіотажу та зростання цін на продовольчому ринку України. Про це він заявив в понеділок на засіданні прес-клубу НРУ.

Іван Томич зазначив, що від цієї ситуації виграли великі оператори продовольчих товарів, які за декілька ажіотажних днів отримали надприбутки. Він вважає цю ситуацію спланованою, бо навіть за декілька тижнів до виникнення ажіотажного попиту, через ЗМІ, як він висловився, “підкидалася ідея великої проблеми дефіциту”.

І.Томич зауважив, що жодних підстав для створення ажіотажу не було. Депутат не розуміє, чому уряд, прогнозуючи дану ситуацію, не вжив заходів щодо її попередження. Він стверджує, що якби в Україні була стабільна стратегія розвитку сільського господарства на найближчі 10 років, то на продовольчому ринку не було б відповідних катаклізмів.

Взагалі коментарів на “хлібну тему” часом (протилежного змісту) не бракує. Тож, щоб скласти об’єктивне уявлення про ситуацію в АПК, прем’єр-міністр В.Янукович вирішив сам побувати на полях і переконатися, на який же врожай слід очікувати.

У середу 9 липня В.Янукович відвідав Черкащину.

Повідомляє наша кореспондентка Тетяна Чорномаз.

Тетяна Чорномаз

Свою робочу поїздку по Черкащині прем’єр-міністр України В.Янукович розпочав з покладання квітів до могили Т.Шевченка в Каневі на Чернечій горі. Так відзначив для себе В.Янукович зовсім не звичайний день – день свого народження. А далі дорога пролягла до сільськогосподарського товариства “Маяк” в селі Піщане Золотоніського району, яке десятиліттями славиться на Черкащині врожаями кукурудзи. В Янукович, спілкуючись з керівниками області, міст, районів та журналістами, наголосив на тому, що були допущені порушення, влада не зреагувала своєчасно на виклик, який кинули державі “ділки від економіки”.

Віктор Янукович

Ми всі відповідальні. Ми з себе відповідальність не знімаємо. Але є завжди рівні відповідальності. Ми зробимо всі висновки для того, щоб розкласти цю відповідальність на рівні відповідальності. Ми будемо всім розкладати по заслугам. Кожен себе там побачить. Висновки будуть різні. Я вважаю, що на рівні правоохоронних органів висновки вже зроблять суди після слідства. На рівні влади ми зробимо висновки на рівні влади, хто як працював в цей час. Ми це зробимо відверто, одне одному скажемо так, як ми зараз зустрічаємося з губернаторами. Місцева влада розуміє (і керівники міст, і районів, і областей), що своєчасно прийняті заходи там, де були, вони пом’якшили це питання з підняттям цін, але зараз всі разом працювати і виходити з цього питання, і наводити порядок в державі в цьому питанні.

Тетяна Чорномаз

В гастрономі райцентру Чорнобай В.Янукович спілкувався з покупцями.

Віктор Янукович

Але будемо стабілізувати це, щоб вони не підвищувалися. На цукор останнім часом ми дали з Держрезерву. Тут голова обласної державної адміністрації каже, що через декілька днів цукор буде по 3 гривні. Тому по 3,50 не купуйте зараз.

Покупець

Ви скажіть правду, кажуть, що голодовка буде.

Віктор Янукович

Не буде голодовки?

Покупці

Ні!

Тетяна Чорномаз

З Черкащини прем’єр-міністр В.Янукович вирушив на Полтавщину.

Володимир Ляшко

Розпочалися жнива на Закарпатті. Щоправда, прогнози щодо валу врожаю невтішні. Чимало хліба довелося купувати за кордоном.

Повідомляє Анастасія Осадчукі.

Анастасія Осадчукі

Не завжди пожнеш те, що посіяв. Закарпатські сільгоспвиробники не дуже задоволені цьогорічними врожаями зерна. Та, як розповів на черговому засіданні прес-клубу ринкових реформ заступник начальника головного управління сільського господарства та продовольства Закарпатської обласної адміністрації В.Кузовков, в Закарпатті все гаразд щодо збирання зернових. У середньому, з одного гектара збирають 13 центнерів ранніх зернових. Вже зібрано понад 72% зерна. Намолотили 17,5 тисяч тонн. Середня обласна врожайність складає 26,4 центнера з гектара, що дуже близько до плану. Планові ж показники 26,6 центнерів з гектару.

Як прозвучало на брифінгу, сьогоднішні показники не нижчі, як минулорічні. Але йшлося про фінансово недосконалу державну підтримку.

Віталій Кузовков

Сьогодні для держави така недосконала фінансова політика схема підтримки сільгоспвиробників, що, наприклад, в минулому році собівартість пшениці була 540-570 гривень, а на ринку вона розпочиналася, закуповувалася по 320, 340, 400, 500. Ну як можна продати за 500, якщо ти туди вклав 570?

Анастасія Осадчукі

Та говорити про кінцевий результат ще не можна, бо попереду збирання пізніх зернових, які становлять основну частину закарпатського харчового зерна. Навіть при сприятливих природних умовах хліб Закарпаттю все одно прийдеться закуповувати. Загалом, регіон забезпечує себе вирощеним зерном на 45-47 %, решту – завозять. Наразі Закарпаття вже отримало позитивні відповіді на прохання закуповувати зерно для краю з Казахстану та Угорщини. Залишилося сподіватися, що уряд відмінить ввізне мито на пшеницю. В іншому разі - зниження цін не дочекатися.

До того ж, відомі випадки, коли зерно в Закарпатті розкрадали на мільйони гривень. Минулого року це трапилося на Ужгородському АПК, в цьому році, як повідомили з прес-служби Закарпатської прокуратури, – на Батівському комбінаті хлібопродуктів, що в Бергівському районі. Службові особи цього району самовільно реалізовували 309 тонн зерна, і хоча пшениця була не першого, а четвертого класу, її вартість перевищує 100 тисяч гривень.

Володимир Ляшко

На завершення теми – кілька уривків з аналітичного коментаря “Продовольча криза в Україні: причини, перебіг та наслідки”. Його автор – доктор економічних наук, директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін. Він пише, що “держава знову повернулася до позаекономічних антиринкових методів урегулювання економічних проблем, а саме, – встановлення штучної фіксованої ціни на хліб та групу інших продовольчих товарів, зокрема, на борошно, олію, цукор та крупи. Про реставрацію радянсько-соціалістичних методів економічного управління свідчить також і практично нульова рентабельність пекарської галузі економіки, котра сьогодні частково перебуває на бюджетних дотаціях або на інших програмах субсидіарної політики”.

Згадує Олег Соскін і про недружній хід Росії, яка підвищила транзитні мита на транспортування в Україну казахського зерна, обсяги експорту якого, на відміну від українського та російського, залишаться в 2003 році практично незмінними – на рівні 5,5 млн. тонн.

“Таким чином, - зазначає О.Соскін, - якби не чергові кроки антиукраїнської політики з боку Росії, ми мали б принаймні відносно диверсифіковані джерела постачання зерна від нижчими від загальносвітових цін”.

Впродовж тижня до ще однієї події була прикута увага громадськості.

11 липня в с. Павлівка на Волині відбулася зустріч президентів України та Польщі - Л.Кучми та А.Кваснєвського, приурочені до 60-річчя трагічних подій на Волині. Ця зустріч має перевернути чорну сторінку в історії двох народів. В українсько-польських конфліктах на Волині в 1943-1944 роках загинуло, за різними підрахунками, близько 100 тисяч людей з обох сторін.

Учасники науково-практичної конференції “Польське зазіхання на Волинь і українське право на оборону в роки Другої Світової війни”, котра відбулася в Києві 8 липня цього року, зазначили в резолюції, що вивчення характеру польсько-українського збройного конфлікту є суто історичної проблемою.

“Деякі сили в Польщі, - констатували учасники конференції, - намагаються набути сумнівних дивідендів з приводу протистояння 30-40-х років 20 століття на Волині, що залишило болючий слід у пам’яті обох народів. Вдаючись до різних спекуляцій, перекручувань, фальсифікацій подій і фактів, вони, заради короткотривалих політичних вигод, маніпулюють історичною пам’яттю та ставлять під загрозу добросусідські взаємини між двома народами та державами”.

Згідно з “Історією Польщі” Л.Зашкільняка та М.Крикуна, жертвами збройного конфлікту на Волині та у Східній Галичині стали близько 75 тисяч поляків та 35 тисяч українців. “Взаємне поборювання, - пишуть автори, - продовжувалися і в наступні роки. Така ситуація була вигідна гітлерівцям і Червоній Армії”.

Не маючи своєї державності, Україна не могла раніше провести науково обґрунтовані дослідження цієї сторінки українсько-польських відносин. Але залишилися ще в живих свідки тих трагічних подій.

Тему продовжує Галина Терещук.

Галина Терещук

Ще у 80-х Ярослав Царук почав записувати свідчення волинян – очевидців трагічних подій 1942-1944 років. Він сідав на свій ровер, з ручкою та зошитом їздив із села в село. Мабуть, немає куточка у Володимир-Волинському районі, куди б не заїжджав пан Царук. І, як виявилось, напередодні вшанування 60-х роковин Волинської трагедії українським історикам довелось звернутися за матеріалами до волинського дослідника. Словом, український інститут народної пам’яті прирівнюється ініціативі однієї людини. Для прикладу, польський уряд виділяє мільйони злотих для розвитку Інституту з вивчення історії Польщі. Тому польські науковці змогли добре підготуватися до відзначення 60-х роковин. Натомість українцям довелось лише оборонятися від інформаційних нападів польських дослідників та журналістів.

Скажімо, під час наукової конференції у Луцьку Ярослав Царук приїхав із десятками грубих зошитів і вказав польським історикам на неправильність їхніх підрахунків. Наприклад, за даними польських дослідників, Владислава і Єви Сємашків, "у селах, які нині входять до Володимир-Волинського району, було вбито лише 80 українців”. За матеріалами, викладеними у книзі Я.Царука “Трагедія волинських сіл 1943-1944років "від рук польських воєнізованих формувань" загинули майже півтори тисячі українців. Якщо йдеться про поляків, то, за даними Сємашків, "від рук українських націоналістів" загинуло понад 1900 поляків.

Ярослав Царук

Від рук поляків загинуло в межах теперішнього Володимир-Волинського району 1451 українець і загинуло від рук українців 424 поляки. Ніколи хазяїн не любив слугу, а слуга – хазяїна, тому що конфлікт визрів в 43-му році, але він визрівав раніше. Не могло ж бути так, що одного дня встали, прокинулися, протерли очі і пішли бити поляків. Наприклад, що поляки стверджують, що апогей був 11-12 липня 43 року, значить, що були причини, які обумовили цей день.

Галина Терещук

Зрозуміло, що жертв як польської, так і української сторін було дуже багато, ніхто нині не виправдовує злочини, бо ніхто не має права позбавляти людину життя. Втім українські історики не беруться стверджувати, кого більше загинуло поляків чи українців.

Професор Львівського національного університету імені І.Франка, історик Степан Макарчук.

Степан Макарчук

Говорити про те, що з боку Польщі цивільних жертв було більше, аніж з українського, до цих пір майже неможливо.

Галина Терещук

Коли я розмовляла із волинянами – очевидцями тих страшних кривавих подій 1942-1944 років, вони нікого не звинувачували у своїй долі за те, що втратили своїх рідних. Потерпілі волиняни досі не можуть збагнути, як так могло статися, що живучи поруч із польськими родинами, хата в хату, почалась ненависть і стільки було пролито крові.

Отець Української православної церкви Київського патріархату у Володимир-Волинському Сергій Депо, який був очевидцем тих трагічних подій, каже:

Сергій Депо

Одні других били: українці - поляків, поляки – українців, тому що з’явилася та ворожнеча необдумана і негуманна. Корінь зла тут знайти трудно. Я, наприклад, з поляками живу добре, бо в мене в родині є поляки.

Галина Терещук

Та, втім, мине 11 липня, день зустрічі польського та українського президентів, які промовлять те, що мають промовити, а разом із тим днем вщухнуть і пристрасті довкола волинської трагедії. А ось чи буде таке активне обговорення 60- річчя від початку примусового виселення українців з Польщі, покаже час?

Володимир Ляшко

Луганська обласна влада запевнила на початку тижня, що в перебігу захворювання на гепатит типу “А” жителів Суходольська нарешті настав переломний момент. На сьогодні городян більше виписується, ніж госпіталізують з підозрою на цю хворобу.

Щоправда, для влади настали інші випробування. Офіційний Київ почав активно з’ясовувати, куди поділися кошти (більше 2 мільйонів гривень) , які були виділені на розвиток водоканалізаційної мережі Суходольська ще в 2001-2002 роках?

З подробицями – Василь Соколенко.

Василь Соколенко

Сьогодні з інфекційних відділень лікарень Суходольська і Краснодона виписано 51 пацієнта (в т.ч. і 17 дітей), яких лікували в зв’язку із захворюванням на вірусний гепатит “А”, а госпіталізували лише 6 хворих. Така статистика дала підстави заявити обласному керівництву, що у Суходольську, де поширення вірусного гепатиту розпочалося ще 9 червня, настав переломний момент.

Втішають і результати роботи ремонтних бригад та військових з МНС, які відрили для прокладки нового водогону майже 2,5 км траншей, відкачали з підвалів понад 36 кубометрів каналізаційних стоків, ремонтники навіть траву покосили і вивезли з проблемного мікрорайону сміття, яке накопичувалося там роками. Тепер у міської влади завдання подати чисту воду городянам до 1 серпня.

А тим часом, з Києва почали наїжджати різні комісії, котрі намагаються з’ясувати, на які заходи місцева влада має витратити більше 10 мільйонів гривень, котрі запросило в Кабміні обласне керівництво. Кошти поки що не надійшли, хоча місцеві ЗМІ поширили повідомлення про те, що уряд виділив тільки 2 мільйони гривень. А поки що у Суходольську витрачають 1 мільйон гривень, який надійшов з Екологічного обласного фонду.

Голова обласної адміністрації О.Єфремов на скупу допомогу Києва відреагував з прихованою образою.

Олександр Єфремов

Наш регіон не останній в Україні. Ми володіємо величезним економічним потенціалом, тому нам соромно просити з протягнутою рукою. Але деякі питання, що стосуються вугільних територій, це є державна проблема і її слід вирішувати на державному рівні.

Василь Соколенко

Така обережність уряду з виділенням коштів пояснюється і тим, що у ВР за запитом народного депутата В.Осадчого почали з’ясовувати, куди ж поділися кошти (більше 2-х мільйонів гривень, що з державного бюджету виділялися у 2001-2002 роках міській раді Суходольська на ремонт тих же водоканалізаційних мереж)?

Адже сьогоднішня епідемія вірусного гепатиту у шахтарському місті не перша. Подібні спалахи захворювання вже траплялися і у 83-му, і у 93-му роках. В останньому випадку було госпіталізовано з діагнозом вірусний гепатит 564 особи. Точно така ж кількість хворих була госпіталізована і з початку нинішньої епідемії. А що стосується відновлення водоканалізаційних мереж Суходольська, то коли аварійники кинулися їх рятувати, то виявилося, що схеми комунікацій не існує, як то кажуть, в природі.

Володимир Ляшко

Тим часом, надійшло повідомлення про те, що у четвер до інфекційного відділення Краснодонської міської лікарні з підозрою на захворювання вірусним гепатитом “А” госпіталізовано ще 13 жителів Суходольська, у тому числі – 5 дітей. Виписано після лікування 59 осіб ( в тому числі 12 дітей).

Як повідомили УНІАН у МНС, всього з 13 червня було госпіталізовано 666 осіб (в т.ч. 207 дітей). Діагноз захворювання підтверджено в 482 осіб (в т. ч. 119 дітей).

Станом на 7.00. п’ятниці перебуває 379 осіб ( в т.ч. 102 дитини). Стан здоров’я госпіталізованих задовільний.

Кількість людей в Україні, які потребують допомоги психотерапевта, не є більшою, аніж в Європі. А це – близько 10% населення. І в цьому не заслуга медицини, а людей. Про це мовиться на 9-му Конгресі Європейської асоціації психотерапії, який вперше відбувся в Україні у Львові і триває з 10 по 13 липня.

На конгрес прибули відомі психотерапевти з 39 країн світу на чолі з Генеральним секретарем Європейської Асоціації, професором з Відня А.Пріцом. Інформує Галина Терещук.

Галина Терещук

Скажімо, коли у людини інфаркт, то їй надають медичну допомогу. Але коли людина переживає важкий емоційний конфлікт, який виливається у депресію, то вона залишається з цією проблемою на самоті. У кращому разі – отримує певне лікування, але це хворому чоловікові не вельми допомагає. Адже страждання від важкої депресії є складною хворобою, яка загрожує людському життю. Наразі в Україні, на державному рівні, цієї проблеми не розуміють.

Україна вже 10 років є членом Європейської Асоціації психотерапевтів, і її президентом обраний львівський професор Олександр Фільц. Йому упродовж довшого часу довелось переконувати керівництво асоціації у тому, що конгрес має відбуватися у Львові, місті, де є добра школа психотерапії. Відтак Львів і став господарем Міжнародного конгресу психотерапевтів. Цьогорічне зібрання вирізняється великою кількістю наукових доповідей, практичних занять. Його організатори висловили надію, що ХІ конгрес сприятиме виробленню зацікавленості людей до того, чим займаються психотерапевти. Фахівці обговорюють у Львові і розвиток галузі психотерапії в Україні й ідентичний розвиток людини у Європі.

Як зауважив Генеральний секретар асоціації Альфред Пріц, львівська школа психотерапевтів нічим не поступається європейській. І це завдяки тому, що Львів вирізняється своєю толерантністю і культурою.

Альфред Пріц

Звичайно, українські фахівці мають великі проблеми. Особливо з тими пацієнтами, які не знають про психотерапію. До того ж, в Україні немає медичного страхування, і за відвідини психотерапевта не може оплачувати страхова служба. Однак подібною є ситуація у більшості європейських країн. Адже лише у 7 державах (Австрії, Фінляндії, Швеції, Угорщині, Данії, Голландії) створені соціальні служби, які платять за психотерапію. Тому українським колегам потрібно переконувати міністерство охорони здоров’я фінансувати галузь.

На конгресі, зокрема, дискутуватимуть на теми травматизму, який пережило людство у минулі століття та його вплив на людей та їх рід. За словами Альфреда Пріца, голодомор, якого зазнали українці у 30-х роках, травмував не лише очевидців, але й кілька поколінь. До того ж, він вплинув на сьогоднішнє українське суспільство. Тому дуже важливо визначити, з ким себе нині ідентифікує сучасний громадянин України.

Як зазначили західні гості, вони були подивовані тим, що у Львові так багато цивілізованих людей. На що український професор Олександр Фільц зауважив, що він теж був подивований, коли перший раз відвідав Європу, як багато цивілізованих людей там живе.

Володимир Ляшко

У Криму місцевий центральний суд Сімферополя виніс вирок двом правоохоронцям, які причетні до вбивства у райвідділі міліції в 2001 році мешканця одного з кримськотатарських селищ Ніязі Гафарова. Вбивство активіста громадської організації репатріантів тоді викликало значний громадський резонанс і супроводжувалося масовими виступами кримськотатарського населеного регіону.

Розповідає Володимир Притула.

Володимир Притула

Втім, додам, що вирок суду поки що не набрав законної сили. Адвокати засуджених колишніх міліціонерів мають час і, як самі заявили, бажання, щоб оскаржити його в Апеляційному суді Криму.

Суд визнав старшого оперуповноваженого Київського райвідділу міліції Симферополя Дмитра Голованова винним у перевищенні влади і навмисному вбивстві 26-літнього активіста громадської організації “Корпус інтеграції” Ніязі Гафарова, а іншого міліціонера – Сергія Бойка – у перевищенні влади, і засудив їх, відповідно, до 14-ти і 3-х років позбавлення волі. Суд встановив, що правоохоронці знущалися над затриманим, били і примушували його зізнатися у злочині, який той не здійснював, а коли Ніязі Гафаров став захищатися – Дмитро Голованов вистрілив із табельного пістолета. Поранення виявилося смертельним.

12 липня 2001 року Ніязі Гафарова затримав наряд міліції за усною заявою якогось Слісаренка, що, начебто, той його пограбував. Підозрюваного доставили в райвідділ, де нетверезий старший оперуповноважений зі своїм помічником почали вибивати свідчення. Слідство стосовно цього вбивства тривало два роки, і на його початку складалося враження, що правоохоронці намагаються захистити честь мундира. І це призвело до виступів співвітчизників убитого. Багаточисельні мітинги, пікети і збори громадян, різкі і різнополярні публікації у пресі створили довкола цієї справи напружену обстановку.

Колишні правоохоронці вини так і не визнали, і після виголошення вироку висловили свою незгоду. Адвокат засуджених Олексій Ростовцев заявив, що оскаржить цей вирок.

Олексій Ростовцев

Мені важко давати оцінку вироку (нехай це робить сам суд). Але я скажу одне: Феміда зняла з очей пов’язку, але забула одягнути окуляри від короткозорості. Чи оскаржуватимемо цей вирок? Звичайно!

Володимир Притула

Представники постраждалої сторони іншої думки. Каже адвокат Нариман Абдурешитов.

Нариман Абдурешитов

Суд виніс цілком обґрунтований вирок за цією справою, крім того, він зробив представлення щодо недоліків, допущених слідчими прокуратури і працівниками міліції під час слідства, коли навіть був утрачений такий важливий доказ, як наручники.

Володимир Притула

Родичі загиблого теж сказали, що задоволені суворим і справедливим рішенням суду. Вони наголосили на тому, що не вимагали матеріального відшкодування моральних збитків – сина не повернеш. Головне, що винних суд покарав.

Володимир Ляшко

Тиждень, що минає, розпочався святом Івана Хрестителя, відомим в народі ще як свято Івана Купала. Це одне із улюбленіших свят. Напередодні свята Івана Купала у рівненському Будинку вчених відбулася презентація енциклопедичного видання “Українська міфологія”.

Слово Валентині Одарченко

Валентина Одарченко

Книга справді унікальна. Свого часу велику увагу темі давніх вірувань приділяли і Костомаров, і Нечуй-Левицький, і Чубинський, і Франко. Однак на створення енциклопедії ніхто з класиків не претендував. Адже це означає зібрати й проаналізувати таку кількість матеріалу, на яку далеко не кожному історику чи етнографу вистачить часу і терпіння. Валерій Войтович, уродженець мальовничого поліського краю, майже 20 років довго і терпляче робив цю копітку справу, і нарешті після виходу в світ у видавництві “Либідь” книгу не просто помітили, її відзначили першою премією на вернісажі “Книжковий сад”.

Назви “Купала”, “Коляда”, “Великдень”, як і безліч інших українських свят, мають ще язичницькі корені. Скажімо, в цю пору наші предки відзначали повернення сонця до зими, шукаючи цвіт папороті, пускаючи на воду вінки й запалюючи вогнища. Вони вірили, що цього дня Мати-Земля має найбільшу силу, віддаючи її всім, хто приходить з добром. На українському поліссі Купала уявляли як бога земних плодів, котрий цього дня віддавав заміж свою доньку Дану за бога літнього сонця Семиярила. А Сварог відкривав заради цього ненадовго свою небесну браму.



До речі, назви богів та їхніх свят міцно вкоренилися в назвах поліських сіл: ось на Рівненщині є й Сваринь, і Сварицевичі... Тож не дивно, що людина, котра побачила світ серед цього буйства природи і людської фантазії, свого часу вирішила дослідити українську міфологію. Валерій Войтович (в минулому – інженер-механік, нині – художник, письменник і етнограф). Це він створив емблему для фестивалю слов’янського фольклору “Коляда”. Цікавою для етнографів та фольклористів є його графіка – близько півсотні робіт, які поєднали народні уявлення з фантазією митця. На кожній – чи Мокоша, чи Полель, чи Колодій... Хто про таких не чув? Варто полистати ще й “Український гороскоп” того ж автора, а ще збірник легенд і міфів стародавніх українців “Сокіл-Род”.

Говорить рецензент, кандидат філософії Василь Павлюк стверджує, що нічого подібного раніше в Україні не видавалося, і пропонує присудити авторові державну премію.

Василь Павлюк

Один здійснив таку роботу, яку належало б здійснити цілому науковому інституту з великою кількістю співробітників. Це справді титанічна робота, але саме такої роботи за змістом, за об’ємом не було ще до цього часу. Для нащадків це буде величезний здобуток, величезна знахідка.

Валентина Одарченко

Окремі священики не особливо задоволені появою “Української міфології” – кажуть, нічого згадувати “поганських богів”. Насправді “Українська міфологія” є суто науковим виданням. Тут можна знайти чимало, на перший погляд звичайних слів, у яких криється глибока давня етимологія: від “плуга” і “сну” –до містичної “абракадабри”. Здійснено гарний аналіз глибоких пластів народної культури, котрі відбилися і в християнських святах (чи не пускали ви віночки на Купала?).

Хоч ніде правди діти: читання “Української міфології” на ніч викликає у дітлахів реакцію, подібну першому знайомству з Гаррі Поттером. Цікаво...

Володимир Ляшко

До речі, сьогодні в суботу відзначається ще один свято день – Петра і Павла. Цей день пов’язаний з літнім сонцестоянням . У народі кажуть: “Від Петра – красне літо”. Тобто настає стійка тепла погода, але сонце повертає на зиму, і дні стають помітно коротшими.

Тож приємних вам вихідних...

Програму підготував до ефіру і провів Володимир Ляшко, звукооператор –Артем Мостовий.

До зустрічі в ефірі!

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG