Белград, 22 липня 2003 – Лiдери партiй правлячої коалiцiї одностайно пiдтримали дотеперiшню роботу конституцiйної комiсiї та основнi принципи, на яких базуватиметься вищий правовий акт. Представники окремих партiй висловлюють упевненiсть, що Конституцiя буде ухвалена до кiнця року і проголошена до Дня державностi, який вiдзначають 15 лютого.
Увагу оглядачiв привернули, зокрема, три положення: що Сербiя матиме повний мiжнародний суб’єктивiтет, що буде громадянською, а не нацiональною державою , що главу держави обиратимуть у парламентi. Щодо першого, це означає, що Сербiя стане самостiйним мiжнародним чинником з правом укладати мiждержавнi угоди. Партiя колишнього президента Югославiї Воїслава Коштуниці через це вийшла з Конституцiйної комiсiї. Представник партiї твердив, що таке положення означає й формальний розрив державного об’єднання з Чорногорiєю. Мiнiстр юстицiї Владан Батич, партiя котрого вимагає призначити референдум про незалежнiсть, каже, що Сербiя мусить мати усi повноваження незалежної держави. Окремi з них вона може передати державному об’єднанню у разi, якщо це вiдповiдає її iнтересам, каже Батич.
Щодо другого ключового положення, нацiоналiсти вимагають визначити, що Сербiя є державою сербського народу й iнших громадян. А в проектi записано, що Сербiя – держава усiх громадян.
Нарештi, правляча коалiцiя виступає за вибори президента в Парламентi. Опозицiя у зв’язку з цим стверджує, що Кабiнет мiнiстрiв в такому разi мав би у своїх руках усi важелi влади. Парламент, як кажуть опозицiонери, беззастережно проводить усi рiшення лiдерiв коалiцiї. Президент, якого оберуть у парламентi, буде суто протокольним, церемонiйним главою держави, без авторитету й можливостi контролювати дiяльнiсть влади та впливати на державну полiтику.
Виконувачкою обов’язкiв президента Сербiї наразi є спiкер парламенту Наташа Мичич, котра фактично немає ніякої влади. Бiльшiсть полiтологiв вважають, що країнi без демократичних традицiй необхiдний президент, який буде незалежним вiд уряду й парламенту. Проте не такий, яким був Слободан Милошевич, котрому були пiдпорядкованi усi важелi влади. Експертам легко говорити про золоту середину. Полiтикам важче, оскiльки вони дбають про полiтичнi iнтереси.
Увагу оглядачiв привернули, зокрема, три положення: що Сербiя матиме повний мiжнародний суб’єктивiтет, що буде громадянською, а не нацiональною державою , що главу держави обиратимуть у парламентi. Щодо першого, це означає, що Сербiя стане самостiйним мiжнародним чинником з правом укладати мiждержавнi угоди. Партiя колишнього президента Югославiї Воїслава Коштуниці через це вийшла з Конституцiйної комiсiї. Представник партiї твердив, що таке положення означає й формальний розрив державного об’єднання з Чорногорiєю. Мiнiстр юстицiї Владан Батич, партiя котрого вимагає призначити референдум про незалежнiсть, каже, що Сербiя мусить мати усi повноваження незалежної держави. Окремi з них вона може передати державному об’єднанню у разi, якщо це вiдповiдає її iнтересам, каже Батич.
Щодо другого ключового положення, нацiоналiсти вимагають визначити, що Сербiя є державою сербського народу й iнших громадян. А в проектi записано, що Сербiя – держава усiх громадян.
Нарештi, правляча коалiцiя виступає за вибори президента в Парламентi. Опозицiя у зв’язку з цим стверджує, що Кабiнет мiнiстрiв в такому разi мав би у своїх руках усi важелi влади. Парламент, як кажуть опозицiонери, беззастережно проводить усi рiшення лiдерiв коалiцiї. Президент, якого оберуть у парламентi, буде суто протокольним, церемонiйним главою держави, без авторитету й можливостi контролювати дiяльнiсть влади та впливати на державну полiтику.
Виконувачкою обов’язкiв президента Сербiї наразi є спiкер парламенту Наташа Мичич, котра фактично немає ніякої влади. Бiльшiсть полiтологiв вважають, що країнi без демократичних традицiй необхiдний президент, який буде незалежним вiд уряду й парламенту. Проте не такий, яким був Слободан Милошевич, котрому були пiдпорядкованi усi важелi влади. Експертам легко говорити про золоту середину. Полiтикам важче, оскiльки вони дбають про полiтичнi iнтереси.
