Доступність посилання

ТОП новини

“Права людини”. 1. Львівська газета” під пильною увагою обласних податківців. 2. Кримська журналістка виграла суд у директора телепрограм Державної телерадіокомпанії “Крим”. 3. Напад на одного з профспілкових активістів Луганщини. 4. Житлова проблема у рубриці “Голоси скривджених”.


Надія Шерстюк “Права людини”. 1. Львівська газета” під пильною увагою обласних податківців. 2. Кримська журналістка виграла суд у директора телепрограм Державної телерадіокомпанії “Крим”. 3. Напад на одного з профспілкових активістів Луганщини. 4. Житлова проблема у рубриці “Голоси скривджених”.

Київ, 22 липня 2003 року.

Надія Шерстюк

На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. За режисерським пультом Артем Мостовий. Вітаємо Вас, шановні слухачі!

Сьогодні у програмі такі теми:

1. Львівська газета” під пильною увагою обласних податківців.

2. Кримська журналістка виграла суд у директора телепрограм Державної телерадіокомпанії “Крим”.

3. Напад на одного з профспілкових активістів Луганщини.

4. Житлова проблема у рубриці “Голоси скривджених”

Колектив редакції “Львівська газета” звернувся до Моніторингового комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи в особі Ханне Северінсен, а також у комітет ВР з питань свободи слова та інформації. Журналісти просять захистити їх від тиску податкової адміністрації Львівської області. Редакція готує також судовий позов на начальника Львівської державної податкової адміністрації Сергія Медведчука, який, на думку співробітників “Львівської газети”, перевищує свої службові повноваження.

Про інцидент журналістів і податківців розповідає Галина Терещук.

Галина Терещук

Редакція “Львівської газети” розцінює дії податкової адміністрації щодо газети як спробу політичного тиску з метою змусити змінити політичний акцент публікацій. Методи, якими діють податківці свідчать, що це не звичайна документальна планова перевірка. Працівники податкової обдзвонили рекламодавців і партнерів газети, а також тих, хто навіть згаданий у журналістських матеріалах. Багатьох рекламодавців викликали для пояснень, вимагали надати документи про співпрацю з газетою. Хоча напередодні цих же документів не перевіряли у виданні. Редактор “Львівської газети” Олег Онисько каже:

Олег Онисько

Також відбувається “робота” з фірмами, які не є нашими законодавцями, а просто згадані в матеріалах. Всі ми журналісти усвідомлюємо, що є правила журналістські, і треба вказувати, хто є об’єктом умовно, і де відбулася подія.

Галина Терещук

Не оминули увагою податківці і засновника “Львівської газети”--культурно-мистецьке об’єднання “Дзига”, середовище якого знане як політично-активне. Втім на “Дзигу” працівники податкової прийшли із недійсним посвідченням, усно вимагали показати внутрішні документи фірми, відмовляються підтвердити ці вимоги юридично.

До того ж, за словами керівників редакції “ Львівська газета”, у приватних розповсюджувачів, які торгують саме “Львівською газетою”, вимагають ліцензію. Очевидно, що інцидент з “Львівською газетою” під пильною увагою особисто начальника Державної податкової адміністрації у Львівській області, рідного брата глави адміністрації Президента і лідера СДПУ(о) Віктора Медведчука - Сергія Медведчука.

На прес-конференції Сергій Медведчук висловив своє задоволення, що газета займається рекламою податкової адміністрації. Однак журналістів радше цікавило, у чому конкретно порушує податкове законодавства газета?

Сергій Медведчук

Газета декларує, що вона має тираж 10-16 тисяч, а насправді тираж є 4 тисячі. Коли підприємство заключає угоду, буцімто, на дачу реклами, то по закінченні угоди – змінюється термін угоди, і 95% дається пільг. Завжди була збиткова – почали ми перевіряти, і вона вже тиждень прибуткова.

Галина Терещук

Газетярі оскаржуватимуть заяву Сергія Медведчука у суді. Оскільки тираж газети і її взаємовідносини з друкарнею - внутрішня справа видання, а розголошення цієї інформації виходить за межі компетенції пана Медведчука, як начальника ДПА в області. Газета має право самостійно встановлювати ціни на надані послуги і факт зниження ціни не є порушенням податкового законодавства, до того ж газета існує менше року і не може бути збитковою цілий рік. Газета сплатила податку на прибуток 24 з половиною тисяч гривень. І за три квартальні звіти не була збитковою.

Колектив редакції схиляється до думки, що дії податківців спрямовані на наведення порядку в інформаційному просторі Західного регіону напередодні президентської кампанії.

Втім, голова профільного комітету Верховної ради України Микола Томенко заявив, що про ситуацію тиску податківців на “Львівську газету” він інформуватиме на засіданні Парламентської Асамблеї Ради Європи 23 вересня і домагатиметься на час президентської кампанії в Україні запровадження мораторію на перевірки засобів масової інформації податковою адміністрацією. Надія Шерстюк

А тепер щодо проблем зі свободою слова на півдня України - у Криму. У минулих програмах ми неодноразово розповідали про конфлікт, що стався між директоркою телепрограм Державної телерадіокомпанії “Крим” Людмилою Хорошиловою і шеф-редактором інформаційної програми цієї ж компанії Оленою Рожен, котра звинувачувала свою начальницю у спробах запровадження цензури.

Пані Хорошилова звернулася до суду. І от Залізничний місцевий суд Симферополя відмовив Людмилі Хорошиловій у задоволенні позову про захист її честі і гідності.

Місцеві спостерігачі звернули увагу на те, що суд фактично визнав існування на кримському державному телебаченні цензури.

Детальніше про це – у розповіді нашого кримського кореспондента Володимира Притули.

Володимир Притула

Судовий процес директор телепрограм Державної телерадіокомпанії “Крим”, голова Кримської республіканської організації Національної Спілки журналістів України, заслужений журналіст України, кавалер ордена Княгині Ольги Людмила Хорошилова програла, попри всі свої заслуги та авторитет у влади. Суд визнав вимоги позивача такими, що суперечать нормам чинного законодавства, а слова відповідача – оціночними судженнями.

Людмила Хорошилова вимагала відшкодування моральних збитків у сумі 80 тисяч 250 гривень, оскільки восени минулого року її підлегла - керівник інформаційних програм ДТРК “Крим” Олена Рожен у прямому телеефірі звинуватила її в некомпетентності, у запровадженні на кримському державному телебаченні цензури та в утисках свободи слова.

Як мовиться в судовому рішенні, позов Людмили Хорошилової не буде задоволений, оскільки Олена Рожен висловила свою думку про трудовий конфлікт на ДТРК “Крим”, а право на подібні висловлювання захищене Конституцією України і Конвенцією про захист прав людини.

Олена Рожен

Я задоволена рішенням суду, вважаю, що воно справедливе. Коли судовий вердикт був оприлюднений, я і всі мої колеги зітхнули з полегшенням. Але, вглядає, що це лише тимчасово. Адже пані Хорошилова не заспокоїлася і має намір подати на мене апеляційну скаргу.

Володимир Притула

Вона і зараз розцінює дії своєї начальниці – спробами цензури, коли рішенням Людмили Хорошилової до телеефіру не допускалися сюжети редагованої Оленою Рожен інформаційної програми “12 хвилин новин”.

На той час пані Хорошилова пропрацювала на телебаченні лише 15 днів, тож досвіду, попри всі заслуги не мала тут ніякого.

Олена Рожен

Я й зараз продовжую вважати, що це все – переслідування за критику. Людмила Хорошилова вирішила, що я звинуватила її в некомпетентності. А що в цьому, власне такого? Так, я висловила своє оціночне судження з приводу її некомпетентності. Вона людина заслужена, в неї багато нагород, багато звань, є ордени. Я абсолютно не сумніваюся в тому, що вона їх отримала заслужено. Але, як телевізійний журналіст, вона не могла відбутися за ті 15 днів, які пропрацювала тут на самому початку.

Володимир Притула

Зі свого боку Людмила Хорошилова, заявила, що обов’язково оскаржить цей судовий вердикт, оскільки суд не захистив її права. Вона продовжує стверджувати, що це не виробничий конфлікт, а позов громадянки України до громадянки України. За її словами, вона вже доручила своїм адвокатам подати апеляційну скаргу на згадане рішення Залізничного суду.

Надія Шерстюк

21 липня було вчинено замах на голову незалежної профспілки Алчевського металургійного комбінату Юрія Калюжного. Його побили молотками у під‘їзді будинку. Керівництво Конфедерації вільних профспілок Луганщини пов’язує замах на життя Юрія Калюжного з його профспілковою діяльністю. Подробиці – від Василя Соколенка.

Василь Соколенко

Про переслідування Калюжного на його роботі керівництво вільних профспілок в Луганській області заявляло неодноразово. Дирекція Алчевського металургійного комбінату тиснула на непокірливу голову незалежної профспілки. Ця обставина і змусила заступника голови Конфедерації незалежних профспілок Луганщини Т.Кислу в інтерв’ю для радіо “Свобода”, що напад був невипадковим.

Тетяна Кисла

Справа в тому, що ми вважаємо це випадковістю і нападом з метою пограбування так, як до Калюжного на роботі спостерігається упереджене ставлення протягом тривалого часу, і ми це пов’язуємо з переслідуваннями за профспілкову діяльність. Фактами цього є і накази видані дирекцією комбінату листопаді-грудні 2000 року, за якими ще тривають судові розгляди. Він, як заступник начальника цеху, не раз порушував питання про махінації з металом.

Адміністрація підприємства не заспокоюється і не хоче до кінця визнавати діяльність незалежної профспілки. Калюжному створює важкі умови праці. Тому, виникає запитання, чиї ж руки реалізували напад на Калюжного: чи ті люди, які здають метал на комбінат, чи ті, яким Калюжний заважає здійснювати крадіжки і присвоювати великі суми грошей?

Василь Соколенко

До цього слід додати, що напади на профспілкових активістів на Донбасі стали сумною традицією. Так на шахті “Червонолиманській” Донецької області було по-звірячому побито керівника незалежної профспілки Леоніда Кожуха. Він тривалий час у важкому стані перебував у лікарні.

Подібний напад був скоєний і на голову НПГ шахти “Партизанська” Олексія Алексєєва. На запитання, чому на Луганщині переслідують активістів незалежних профспілок, Т.Кисла відповіла так:

Тетяна Кисла

Я думаю, що відповіді має обласна адміністрація, яка виявляє небажання визнавати законність існування незалежних профспілок та їхніх організацій. Це свідчить про те, що саме законодавці і владні структури, які приховують порушення, не хочуть, щоб на підприємствах дотримували законодавства та Конституції, щоб у нас була правова держава. Так ми вважаємо.

Надія Шерстюк

Великі помешкання у центральних районах Києва – ласі шматки і для “нових українців”, і для представників влади. Саме столичні чиновники, на думку представників Української християнсько-демократичної партії, вирішили забрати у них офіс у центрі Києва.

Далі розповідає Богдана Костюк у рубриці “Голоси скривджених”.

Богдана Костюк

УХДП, одна з найстаріших партій в Україні, винаймає приміщення по вулиці Саксаганського від 96-го року. Як розповідає голова партії Петро Січко, існує відповідний договір про оренду з підрозділом Київської державної міськадміністрації під складною назвою “Київжитлоспецексплуатація”. І, за словами пана Січка, якраз ця структура і порушила угоду, дописавши до існуючих у приміщенні ста квадратних метрів ще майже сорок “квадратів”. І змушує УХДР виїхати з приміщення через несплату оренди цих додаткових квадратних метрів. Розповідає Петро Січко.

Петро Січко

Майже 2 роки йде ця війна. Вони хочуть нас лишити офісу. Офіс 99,6 кв. м вони виставляють як 139,6 кв.м. І за ці зайві квадрати лишають нас офісу із-за того, що ми не платили.

Богдана Костюк

До яких суддів Ви зверталися?

Петро Січко

До Господарського суду міста Києва, до Апеляційного суду, до Вищого господарського суду. Всі вони повторюють одне й те саме, що ми незаконно платили за 139,6 кв.м.

Богдана Костюк

За словами представника київської міської влади, - керівника Управління з експлуатації нежитлового фонду Андрія Бабського...

Андрій Бабський

Вибачте мені, якщо ми ... рішення суду, то воно законне це рішення суду.

Богдана Костюк

Голова секретаріату УХДП Мирон Бучацький вважає, що насправді справа стосується корупції та сваволі чиновництва, серед іншого – у Київській міськдержадміністрації.

Мирон Бучацький

Апеляційний суд вони лобіювали. Навіть, мало того, вони не скривають своїх намірів і кажуть: “Ми не будемо слухатися і підчинятися Вищому судові і Господарському, бо ми маємо міський суд”. Тобто вони мають якісь конкретні зв’язки, якщо вони брутально, супроти рішення Апеляційного суду, який заборонив до вирішення питання метражу цієї площі не виселяти, то той пан начальник з “Київжитлексплуатації” прийшов з озброєними людьми, з молотом, розламали двері, забрали все майно.

Богдана Костюк

І у підсумку, як каже Мирон Бучацький, УХДП залишилася фактично під відкритим небом.

Надія Шерстюк

На цьому програму “Права людини: українська реальність” ми завершуємо. Її уклала і провела Надія Шерстюк. Зі мною працював звукооператор Артем Мостовий. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG