Вашингтон, 23 липня 2003 - Небезпека журналістської професії знову нагадує про себе. Смерть при зіткненні з “Намазом” українського журналіста Володимира Єфремова знову сколихнула громадськість як в Україні, так і в світі. Роблячи власні журналістські розслідування і намагаючись розповісти людям приховану від громадського ока інформацію, журналісти щодня піддають себе ризику бути скаліченим чи вбитим.
В Україні сьогодні правозахисна журналістська організація - Інститут масової інформації - поширив дані про таємничі обставини автомобільної аварії, в якій загинув український журналіст Володимир Єфремов. За деякими даними, зіткнення його машини з “Камазом” було зафіксоване на відеоплівку.
У Ліберії сьогодні під час сутичок між урядовими військами та повстанцями загинув французький журналіст. В Ірані цього тижня комітет з розслідування смерті канадської журналістки Захри Каземі підтвердив, що вона померла в результаті побоїв іранських правоохоронців. Список цих смертей можна продовжувати досить довго. Комітет із захисту журналістів ( штаб- квартира у Нью-Йорку) повідомляє, що за останні десять років у світі під час виконання професійних обовязків загинули 366 журналістів. Тільки 16 % з них загинули під час військових конфліктів, решта 84% були вбиті на знак помсти за репортажі.
Розслідування вбивств журанлістів у багатьох країнах світу залишається складною проблемою. У цьому переконана Ольга Тарасов - представник Комітету захисту журналістів .
„Вбивства журналістів продовжуються. І дуже часто люди, які повинні нести відповідальність, залишаються безкарними. Ми досить уважно стежимо за розслідуваннями вбивств і смертей журналістів, особливо коли існує присутність якогось політичного елементу або влади. На жаль, у таких випадках люди, причетні до вбивства,не несуть ніякої відповідальності перед правосуддям. В Україні, Білорусії, а дуже часто і в Росії справи розслідуються просто десятиріччями,” - каже керівник програми по Східній Європі Комітету захисту журналістів Ольга Тарасов. Спеціалісти вважають, що безкарність за злочини залишається найскладнішою проблемою у справі захисту журналістів і розкриття злочинів є найкращим превентивним заходом для упередження наступних вбивств.
Ольга Тарасов:
„Кожен розкритий злочин і кожен випадок ,у якому замовники і вбивці виявлені і покарані, є захистом для журналістів на майбутнє,” – вважає Ольга Тарасов. Констатуючи проблему, ні журналістські правозахисні організації, ні офіційні міжнародні інституції поки що не знайшли дієвого механізму розслідування злочинів проти журналістів у світі, особливо у країнах із закритими режимами. І спеціалісти міжнародного права переконані, допоки такого міжнародного механізму не буде знайдено, кількість загиблих людей, які несуть інформацію для світу, зростатиме, а журналістська професія залишатиметься однією з найнебезпечніших у світі.
В Україні сьогодні правозахисна журналістська організація - Інститут масової інформації - поширив дані про таємничі обставини автомобільної аварії, в якій загинув український журналіст Володимир Єфремов. За деякими даними, зіткнення його машини з “Камазом” було зафіксоване на відеоплівку.
У Ліберії сьогодні під час сутичок між урядовими військами та повстанцями загинув французький журналіст. В Ірані цього тижня комітет з розслідування смерті канадської журналістки Захри Каземі підтвердив, що вона померла в результаті побоїв іранських правоохоронців. Список цих смертей можна продовжувати досить довго. Комітет із захисту журналістів ( штаб- квартира у Нью-Йорку) повідомляє, що за останні десять років у світі під час виконання професійних обовязків загинули 366 журналістів. Тільки 16 % з них загинули під час військових конфліктів, решта 84% були вбиті на знак помсти за репортажі.
Розслідування вбивств журанлістів у багатьох країнах світу залишається складною проблемою. У цьому переконана Ольга Тарасов - представник Комітету захисту журналістів .
„Вбивства журналістів продовжуються. І дуже часто люди, які повинні нести відповідальність, залишаються безкарними. Ми досить уважно стежимо за розслідуваннями вбивств і смертей журналістів, особливо коли існує присутність якогось політичного елементу або влади. На жаль, у таких випадках люди, причетні до вбивства,не несуть ніякої відповідальності перед правосуддям. В Україні, Білорусії, а дуже часто і в Росії справи розслідуються просто десятиріччями,” - каже керівник програми по Східній Європі Комітету захисту журналістів Ольга Тарасов. Спеціалісти вважають, що безкарність за злочини залишається найскладнішою проблемою у справі захисту журналістів і розкриття злочинів є найкращим превентивним заходом для упередження наступних вбивств.
Ольга Тарасов:
„Кожен розкритий злочин і кожен випадок ,у якому замовники і вбивці виявлені і покарані, є захистом для журналістів на майбутнє,” – вважає Ольга Тарасов. Констатуючи проблему, ні журналістські правозахисні організації, ні офіційні міжнародні інституції поки що не знайшли дієвого механізму розслідування злочинів проти журналістів у світі, особливо у країнах із закритими режимами. І спеціалісти міжнародного права переконані, допоки такого міжнародного механізму не буде знайдено, кількість загиблих людей, які несуть інформацію для світу, зростатиме, а журналістська професія залишатиметься однією з найнебезпечніших у світі.
