Прага, 25 липня 2003 – Один із найбільших російських інвесторів в Україні ризикує втратити свою власність. За офіційною версією - через невиконання інвестиційних зобов''язань, за неофіційною - тому що активами компанії «Російський алюміній» в Україні зацікавилися могутні українські олігархи. Ця ситуація, на думку аналітиків, має нагадати російському бізнесові в Україні, що політична лояльність Кремлю керівництва держави не може гарантувати недоторканність їхніх бізнес-інтересів. Хоча втечі російських інвесторів з України аналітики не передбачають.
Минулого тижня український уряд заявив, що він розглядає можливість ренаціоналізації колишньої державної частки в компанії “Миколаївський алюмінієвий завод”, яку було продано російській алюмінієвій компанії “Русал”. Фонд Державного Майна в особі його голови Михайла Чечетова заявив, що “Украл”, дочірня компанія російської фірми, не спромоглася дотримати слова.Купивши 2000 року акції Миколаївського глиноземного заводу, вона пообіцяла побудувати новий завод поблизу Харкова до кінця 2002 року. “Русал” купив 30% акцій Миколаївського заводу за 100 мільйонів доларів, що зробило його одним із найбільших російських інвесторів в Україні. Проте тепер над його інвестиціями нависла серйозна загроза.
Іноземні оглядачі звертають увагу на те, що ситуація навколо “Русалу” свідчить про дві важливі речі. По-перше, що політична прихильність Києва ще не гарантує недоторканності російського капіталу в Україні, якщо на нього «поклав око» український олігарх з добрими зв’язками в уряді. За деякими повідомленнями, йдеться про Рината Ахметова, впливового донецького олігарха. І по-друге, що під загрозою може опинитися будь-який закордонний інвестор, адже вирішувати його долю, згідно з законом, ухваленим у червні, буде не суд, а Фонд державного майна. Проте економіст американської дослідницької компанії “Планекон” Збишко Табернацький вважає, що уряд навряд чи зважиться на ренаціоналізацію.
«Хоча загроза націоналізації існує завжди, однак я не думаю, що це відбудеться. У минулому були випадки, коли результати приватизації були визнані недійсними, але іти на подібні дії з компанією, що уже працює в Україні, я гадаю, вони не стануть», - говорить американський експерт. Він зауважує, що навіть у найгіршому випадку дії уряду не матимуть якогось серйозного впливу на майбутніх західних інвесторів, бо вони Україною і так практично не цікавляться. Але це може протверезити російських бізнесменів, які раніше вважали Україну цілком безпечною з огляду на сприятливий для російських інвестицій політичний клімат, що його створила адміністрація Президента Кучми.
Росіяни, можливо, стануть обережнішими, проте випадок з “Русалом” навряд чи змінить загальну тенденцію до скуповування російськими компаніями тих українських активів, які входили до замкнутого циклу виробництва ще за радянських часів. «Росіяни традиційно є найбільшими інвесторами в Україні і в майбутньому ми побачимо продовження цього процесу. Я не думаю, щоб одиничний випадок змінив цю тенденцію», - прогнозує Збишко Табернацький, аналітик американської дослідницької компанії “Планекон”.
Минулого тижня український уряд заявив, що він розглядає можливість ренаціоналізації колишньої державної частки в компанії “Миколаївський алюмінієвий завод”, яку було продано російській алюмінієвій компанії “Русал”. Фонд Державного Майна в особі його голови Михайла Чечетова заявив, що “Украл”, дочірня компанія російської фірми, не спромоглася дотримати слова.Купивши 2000 року акції Миколаївського глиноземного заводу, вона пообіцяла побудувати новий завод поблизу Харкова до кінця 2002 року. “Русал” купив 30% акцій Миколаївського заводу за 100 мільйонів доларів, що зробило його одним із найбільших російських інвесторів в Україні. Проте тепер над його інвестиціями нависла серйозна загроза.
Іноземні оглядачі звертають увагу на те, що ситуація навколо “Русалу” свідчить про дві важливі речі. По-перше, що політична прихильність Києва ще не гарантує недоторканності російського капіталу в Україні, якщо на нього «поклав око» український олігарх з добрими зв’язками в уряді. За деякими повідомленнями, йдеться про Рината Ахметова, впливового донецького олігарха. І по-друге, що під загрозою може опинитися будь-який закордонний інвестор, адже вирішувати його долю, згідно з законом, ухваленим у червні, буде не суд, а Фонд державного майна. Проте економіст американської дослідницької компанії “Планекон” Збишко Табернацький вважає, що уряд навряд чи зважиться на ренаціоналізацію.
«Хоча загроза націоналізації існує завжди, однак я не думаю, що це відбудеться. У минулому були випадки, коли результати приватизації були визнані недійсними, але іти на подібні дії з компанією, що уже працює в Україні, я гадаю, вони не стануть», - говорить американський експерт. Він зауважує, що навіть у найгіршому випадку дії уряду не матимуть якогось серйозного впливу на майбутніх західних інвесторів, бо вони Україною і так практично не цікавляться. Але це може протверезити російських бізнесменів, які раніше вважали Україну цілком безпечною з огляду на сприятливий для російських інвестицій політичний клімат, що його створила адміністрація Президента Кучми.
Росіяни, можливо, стануть обережнішими, проте випадок з “Русалом” навряд чи змінить загальну тенденцію до скуповування російськими компаніями тих українських активів, які входили до замкнутого циклу виробництва ще за радянських часів. «Росіяни традиційно є найбільшими інвесторами в Україні і в майбутньому ми побачимо продовження цього процесу. Я не думаю, щоб одиничний випадок змінив цю тенденцію», - прогнозує Збишко Табернацький, аналітик американської дослідницької компанії “Планекон”.
