Москва, 24 липня 2003 – Послухавши слова керівника Світового банку про переваги європейської інтеграції для України, перший віце-прем’єр Микола Азаров вирушив до Москви. Там у п’ятницю він буде займатися формуванням спільного економічного простору України, Росії, Білорусі та Казахстану. Чого варто очікувати від цих переговорів?
Коли президенти України, Росії, Білорусі і Казахстану виступили з ініціативою формування спільного економічного простору, багато хто зі спостерігачів вирішив, що певні домовленості між керівниками держав, принаймні на економічному рівні, вже досягнуті і віце-прем’єри, які стали членами групи високого рівня, будуть змушені лише вирішувати технічні питання. Ну, а президентам, коли вони зберуться восени, залишиться тільки в урочистій обстановці підписати документи, які засвідчать, що їхня ініціатива була недаремною.
Однак, на думку спостерігачів, чергова зустріч віце-прем’єрів у російській столиці має довести, що вирішити якісь конкретні питання щодо формування зони економічного простору 4 держав сьогодні буде не так просто. Віце-прем’єрам доведеться шукати якусь форму взаємодії, яка дозволить президентам, з одного боку, підписати якісь документи під час їхньої зустрічі восени, а з іншого, жодної серйозної зони економічної торгівлі, яка дозволила б змінити клімат у відносинах між Росією, Україною, Білоруссю і Казахстаном, не сформувати. До того ж, з моменту, коли було запропоновано створити таку зону вільної торгівлі, відбулося чимало змін у відносинах між самими державами, які є готовими приєднатися до такої «зони чотирьох».
Насамперед стало очевидним, що Росія не збирається найближчим часом вступати до Світової організації торгівлі. Вже на високому рівні оголошено, що переговори про російський вступ закінчаться лише через 2 роки, а сам вступ відбудеться не раніше, ніж за 4 роки. В України переговори просуваються більш швидкими темпами і до того ж, Україна не висуває до Світової організації торгівлі таких умов, які висуваються Російською Федерацією.
Також є певні складнощі у відносинах між Росією і Білорусю. Президент Білорусі Олександр Лукашенко торпедує вже раніше досягнуті домовленості про те, що російський рубль стане спільною валютою РФ і Білорусі. Між тим у російських чиновників була певна ілюзія, що російський рубль може стати навіть єдиною валютою зони вільної торгівлі 4 держав.
Ну, і до того ж, керівники Росії зазначали, що навіть, якщо зону вільної торгівлі буде створено, вона не може не включати в себе певних обмежень на постачання продуктів до Російської Федерації. Такі обмеження вже існують сьогодні. Так що говорити про те, що щось дійсно серйозно зміниться, не доводиться.
Коли президенти України, Росії, Білорусі і Казахстану виступили з ініціативою формування спільного економічного простору, багато хто зі спостерігачів вирішив, що певні домовленості між керівниками держав, принаймні на економічному рівні, вже досягнуті і віце-прем’єри, які стали членами групи високого рівня, будуть змушені лише вирішувати технічні питання. Ну, а президентам, коли вони зберуться восени, залишиться тільки в урочистій обстановці підписати документи, які засвідчать, що їхня ініціатива була недаремною.
Однак, на думку спостерігачів, чергова зустріч віце-прем’єрів у російській столиці має довести, що вирішити якісь конкретні питання щодо формування зони економічного простору 4 держав сьогодні буде не так просто. Віце-прем’єрам доведеться шукати якусь форму взаємодії, яка дозволить президентам, з одного боку, підписати якісь документи під час їхньої зустрічі восени, а з іншого, жодної серйозної зони економічної торгівлі, яка дозволила б змінити клімат у відносинах між Росією, Україною, Білоруссю і Казахстаном, не сформувати. До того ж, з моменту, коли було запропоновано створити таку зону вільної торгівлі, відбулося чимало змін у відносинах між самими державами, які є готовими приєднатися до такої «зони чотирьох».
Насамперед стало очевидним, що Росія не збирається найближчим часом вступати до Світової організації торгівлі. Вже на високому рівні оголошено, що переговори про російський вступ закінчаться лише через 2 роки, а сам вступ відбудеться не раніше, ніж за 4 роки. В України переговори просуваються більш швидкими темпами і до того ж, Україна не висуває до Світової організації торгівлі таких умов, які висуваються Російською Федерацією.
Також є певні складнощі у відносинах між Росією і Білорусю. Президент Білорусі Олександр Лукашенко торпедує вже раніше досягнуті домовленості про те, що російський рубль стане спільною валютою РФ і Білорусі. Між тим у російських чиновників була певна ілюзія, що російський рубль може стати навіть єдиною валютою зони вільної торгівлі 4 держав.
Ну, і до того ж, керівники Росії зазначали, що навіть, якщо зону вільної торгівлі буде створено, вона не може не включати в себе певних обмежень на постачання продуктів до Російської Федерації. Такі обмеження вже існують сьогодні. Так що говорити про те, що щось дійсно серйозно зміниться, не доводиться.
