Доступність посилання

ТОП новини

Проблеми на продовольчому ринку України.


Ірина Халупа, Олекса Починок Володимир Чопенко - кореспондент газети “Дзеркало тижня”, спеціаліст аграрних та зернових питань; Євген Паночко - депутат Новосанжарської районної ради Полтавської області, голова агрофірми “Добробут”.

Київ-Прага, 29 липня 2003 року.

Ірина Халупа

Добрий вечір, Україно!

Говорить радіо “Свобода”.

Сьогодні вівторок 29 липня, зараз 20-та година. З Праги та Києва з вами передача “Вечірня Свобода”. Вітаю всіх, хто нас слухає, і дякую всім, хто нас слухає, і запрошую нас слухати далі.

Перед мікрофоном у празькій студії Ірина Халупа, в Києві сьогодні зі мною програму вестиме Олекса Починок.

Сьогодні у “Вечірній Свободі” ми знову повертаємося до теми зернового ринку. Чому на ньому виникла паніка? Чому так звана “житниця Європи” раптом мусить імпортувати зерно?

Ми про це поговоримо з нашими гостями-експертами, а вони сьогодні такі:

Володимир Чопенко, кореспондент газети “Дзеркало тижня”, спеціаліст аграрних та зернових питань, та по телефону з нами буде пан Євген Паночко, депутат Новосанжарської районної ради Полтавської області, голова агрофірми “Добробут”.

Спершу кілька штрихів до ситуації, яка склалася на зерновому ринку.

За прогнозами учасників ринку, у зв’язку зі зменшенням врожаю цього року, Україна буде змушена імпортувати зерно з Росії, Казахстану, Угорщини.

Потреба внутрішнього ринку в продовольчому зерні становить 6,5 млн. тонн на рік.

Президент Леонід Кучма домовився з президентом Росії Володимиром Путіним про закупівлю в Росії 200,000 тонн зерна для збільшення пропозиції на внутрішньому ринку.

Тим часом, прем’єр Янукович звільнив Леоніда Козаченка з посади свого радника. В попередньому уряді Анатолія Кінаха Козаченко був віце-прем’єром відповідальним за агропромисловий комплекс. Янукович призначив Козаченка своїм радником в листопаді минулого року. В березні цього року Генпрокуратура розпочала перевірку ринку зерна. У зв’язку з цим Леоніда Козаченка викликали на допит до Генпрокуратури, де його затримали. А 27 березня Печерський районний суд Києва дав санкцію на його арешт.

У травні Генпрокуратура закінчила розслідування кримінальної справи проти Козаченка, й обвинуватила його в зловживанні службовим становищем та одержанні хабара у великих розмірах.

12 червня Печерський райсуд Києва звільнив Козаченка з-під варти на поруки депутатів Верховної Ради. На жаль, пан Козаченко відмовився брати участь у цій передачі.

Криза на продовольчому ринку України має коріння в організації системи влади в Україні. І всі заходи Президента та уряду – це лише PR-акції, і не більше. Каже в інтерв’ю радіо “Свобода” лідер соціалістів Олександр Мороз. | Олександр Мороз

Ми не повинні говорити про кризу в аграрному секторі чи у виробництві зерна. Мова йде про кризу системи влади в Україні, а вона дає викиди нам то промисловості, то на фондовому ринку, то в аграрному секторі, зокрема, в зерновому господарстві, і так далі. Це неминучі наслідки такої організації управління державою.

І коли ми сьогодні чуємо, як на засіданні Кабінету Міністрів довгий час, тривалий час обговорюється ця проблема, потім в ЗМІ з’являється повідомлення про те, що Генеральна прокуратура відкрила там пару сотень кримінальних справ з приводу приписок і таке інше, то в мене виникає цілком, здається, логічне запитання: чи не простіше відкрити одну кримінальну справу проти того, хто організував всі ці приписки, хто в минулому році примушував держадміністрацію, органи управління, органи статистики, сільгоспвиробників, сільські ради займатися приписками?

Адже це – факт, і ми про це писали. І в заяві нашої фракції ще у вересні минулого року ми говорили про те, що приписки шалені, що робиться це для того, щоб створити уявлення про перевиробництво зерна в Україні для того, щоб збити ціни на внутрішньому ринку, щоб дали змогу нагріти трейдерам руки на злиденному становищі селян. І це сталося: збили ціни приблизно вдвічі проти попереднього року, в цей же час підняли ціни на нафтопродукти в півтора рази. Не було реалізації за гроші, а була реалізація в обмін на продукти, на ресурси для села, і, фактично, збанкротувало майже все сільськогосподарське виробництво в Україні, незалежно від форми господарювання. Тому всі ці, ви знаєте, показові ходи: то засідання Кабінету Міністрів з цього приводу, то арешт колишнього віце-прем’єра, потім, так би мовити, його випуск і все інше, – все це є PR-кроки, а ніякого відношення до вирішення самої проблеми немає.

І якщо зерна сьогодні немає, то це – факт. Якщо сьогодні навіть у держрезерві немає порядку, тому що в тих підприємствах, де на збереженні знаходяться резерви зернові, а за нашою перевіркою, там, де числяться, що є певна кількість, – їх немає. В іншому, де немає, є надлишок. Це говорить, що влада втратила контроль за ситуацію взагалі.

Ірина Халупа

Минулого тижня на засіданні уряду щодо вгамування продовольчої кризи прем’єр Янукович говорив про підвищення ролі силових відомств у цьому. Натомість його попередник, голова Української спілки промисловців та підприємців Анатолій Кінах заявив, що не можна численними перевірками заважати виробникам, не можна нав’язувати громадянам образ спекулянта як учасника зернового ринку.

Олександр Мороз, лідер Соцпартії з цього приводу має таку точку зору:

Олександр Мороз

Коли уряд створює умови, коли створює для того відповідні фонди, щоб впливати економічними механізмами на ціну, коли вираховує попит і пропозицію, можливості споживчі населення, то йому не треба вдаватися до допомоги міліції, СБУ і інших структур. Це не їхня справа, в кінці кінців, вони в тому не тямлять нічого. Це буде ще один фактор або ще один спосіб чиновникам наживатися на біді людей. Цього всього не потрібно, треба просто організовувати господарювання у державі.

Ірина Халупа

А як розцінюють ситуацію люди, які працюють на зерновому ринку? Про те, чи існує криза на ринку продовольства, і чи впорається з нею Україна самотужки, запитувала наша колега Марина Пирожук у президента Української зернової асоціації Миколи Компанця.

Микола Компанець

На мій погляд, немає зовсім проблеми. Проблема тільки, як скажімо, для окремих областей продовольчої пшениці. Чому? Якщо розподілити між областями, то буде достатньо для продовольчих потреб, але області не всі ж захочуть віддати. Тому, мабуть, в деякі області треба буде завезти продовольчу пшеницю, і це вже робиться А окремі культури (такі, як ячмінь, кукурудзу, ріпак, сою, гірчицю, соняшник) треба експортувати. Тому ринок, як кажуть, все відрегулює, і ніякої проблеми не повинно бути.

В цьому році, мабуть, в більшості держав так буде, що треба буде якусь культуру завозити і щось треба буде імпортувати, тому що десь висохло, десь вимокло. Тому, мабуть, з цього проблеми в Україні ніякої не повинно бути. Дивіться: все, що розкупили, казали, що не буде, всі лякали, що буде голод, а сьогодні, подивіться, скільки на ринку всього і якого і якості, і тому подібне.

Марина Пирожук

Пане Компанець, чи позначиться на споживачеві узимку те, що Україна продала минулого року зерна більше, ніж треба?

Микола Компанець

Рік закінчився, і те, що продали, те продали. А вже прийшов новий врожай – будемо це рахувати баланси від нового врожаю.

Марина Пирожук

А який цього року очікується врожай? Чи вистачить цього, аби нагодувати українців?

Микола Компанець

Маємо прогноз, десь має бути десь 28,8 мільйона разом з кукурудзою. А крім того, буде непоганий соняшник, тому, мабуть, соняшник підправить економіку господарств сільгоспвиробників. Я думаю, що все повинно бути гаразд. Економіка може бути ще краща, ніж в минулому році.

Ірина Халупа

Зернова справа набуває подальшого розвитку. Кабінет міністрів доручив Держрезерву в серпні-вересні продати 100 тис. тонн борошна для стабілізації ринку.

Про це сказано в постанові Кабміну від 24 липня.

За даними Держрезерву, зараз підприємства Комітету продають регіонам борошно для поповнення пропозиції на ринку.

У липні Кабмін вирішив виділити 66 тис. тонн борошна і 7 тис. тонн круп з держрезерву регіонам.

За оцінками фахівців, запаси зерна в Держрезерві становлять близько 1 млн. тонн, у тому числі пшениці понад 300,000 тонн. Потреба внутрішнього ринку в зерні для виробництва хліба та хлібобулочних виробів становить 6,5 млн. тонн.

Отже, пан Компанець каже, що кризи не буде. Тим часом, прем’єр-міністр доручає Держрезерву вливати зернові ін’єкції в ринок, а президент Кучма домовляється про закупівлю зерна.

Де тут істина, є проблема чи ні, а якщо вона справді є, то хто її створив, хто на ній заробив, а хто найбільше втратив?

Пане Чопенко, Ви, як зерновий оглядач, так би мовити, маєте широку і, я сподіваюся, повну картину цієї ситуації. Що Ви скажете мені і слухачам?

Володимир Чопенко

Я хотів би одразу опонувати високоповажному професіоналу Миколі Прокоповичу Компанцю, що, по-перше, я не знаю жодних рецептів, щоб з гірчиці, з соняшника хліб пекти.

Щодо, як кажуть, економічної ситуації для господарств - воно може якось врівноважити, але ж нам потрібен, по-перше, продовольче зерно.

Я хотів би ще додати, що президент Леонід Кучма домовився не лише із своїм колегою із Росії, а й із Казахстану, і із Казахстану ми теж завозитимемо 200 000 тонн продовольчого зерна і насіння. Таким чином, Україна вже начебто домовилася про імпорт 400 000 тонн зерна. Держрезерв провів перший тендер на закупівлю саме продовольчої пшениці в Україні. Для цього виділено 400 мільйонів бюджетних коштів. За словами Миколи Пісоцького, голови Держрезерву, закуплено 250 000 тонн за ціною 750 гривень за тонну.

Я хочу сказати і провести паралелі, що нині ціна тонни пшениці третього класу, тобто продовольчого зерна, в Криму становить 850 – 1100 гривень. Тому, якщо порівняти ціну, за якою купував Держрезерв – 250 000 тонн, то вона виглядає справді смішною.

І коли я почав докопуватися, а звідки це зерно... Виявляється, що це зерно продавали комбінати хлібопродуктів – тобто ті комбінати, які входять в систему держрезерву. А простіше сказати, що вони продавали самі собі пшеницю (тим паче, минулорічного врожаю), яку вони закуповували по 350 гривень. То порахуймо, яка межа – удвічі...

Ірина Халупа

А продавали за скільки?

Володимир Чопенко

А продавали за 750. І я хочу додати, що це зерно реально ще не викуплене. Це тільки заявка. Тому говорити про те, що держрезерв засипав 250 тисяч продовольчої пшениці – говорити намарне.

Ірина Халупа

Але проблема...

Олекса Починок

Пані Ірино, мене зацікавила ця межа, яка має утворитися. Куди ці кошти мають піти в кінцевому результаті?

Володимир Чопенко

Зрештою, як говорить керівник держрезерву, це є оборотні кошти, які залишаються в держрезерві, щоб потім за ті ж кошти купувати і продовольче зерно, і жито, яке належить до продовольчого зерна.

Ірина Халупа

В нас на зв’язку є слухач, який хоче поставити запитання. Я вас попрошу ще зачекати кулька хвилин, бо я хочу запитатися пана Євгена Паночка, який на зв’язку з нами з Полтавської області. Він є голова агрофірми “Добробут”.

Пане Паночку, чому так розхитався зерново-хлібний ринок України раптом?

Євген Панечко Справа в тому, що не звернули державні діячі уваги на те, що хліба не було вже, пшениці в Полтавській області вже зимою. Агрономи про це попередили, що пшениці нема. І її бути не могло. І тішити себе тим, що вона колись з’явиться, не було необхідності. І тому треба було регулювати цей ринок закупками, інтервенціями. Але ці інтервенції треба починати з того, щоб не купувати... Або навіть якщо купувати по 350 гривень за тонну зерна, так як казав пан Чопенко, то тоді держава б робила інтервенції не по 750 (сам собі продавав), а по нормальній ціні, щоб не “шатати” цей ринок. А на сьогодні в нас просто хліба нема. А хто себе втішає, що в нас буде пшениця, то її не буде. Хоча я не “сторонник” того, щоб про це кричати. Це нормальна установка. Так нас Господь покарав. Ну, так “получилось”. Зима виморозила все, а тоді засуха ще й придавила урожай “ячменя”. У всій області дають зведення про те, що урожай “ячменя” – 8-10 ц. І це також дуже серйозна цифра. В нашій Полтавській області також дуже придавило. Так само й бур’яни, і засуха придавили дуже... “Да”, є надії на те, що буде кукурудза і соняшник. Але надіятися на те, що буде багато “ячменя” – я б не надіявся. Але взагалі-то пшениці – її в Полтавській області нема.

Ірина Халупа

Дякую, пане Панечко. Шановний слухач, ви в ефірі, ваше питання.

Слухач

Ало.

Ірина Халупа Так, добрий вечір. Будь ласка, ваше запитання.

Слухач

Добрий вечір. Олександр ..., м. Вінниця. В мене таке до вас питання. У нас уже близько двох місяців говорять про тих зернотрейдерів, котрі вивезли зерно з України і т.д. І весь час говорять так, ніби тих людей немає. А хто-небудь коли-небудь вирішить назвать їхні “фамілії”? Набереться мужності сказати, хто стоїть за цими зернотрейдерами? Їхні “фамілії”...

Тоді вся Україна буде знати, через кого вона залишись вона без зерна, через кого вона отримала ці підвищені ціни і т.д. Дякую за відповідь...

Ірина Халупа

Так що ви вбачаєте проблему у зернотрейдерах, так?

Слухач

Ну, так. Звичайно.

Ірина Халупа

Добре, дякуємо. Пане Чопенко. Отже, зернотрейдери. Наскільки я розумію, це – нормальні підприємці: купують і продають. Як ви можете відповісти на запитання слухача? Це ж не може бути лише проблема зернотрейдерів? Чи, може, так воно і є?

Володимир Чопенко

Ви розумієте, в мене одразу спонтанно виник заголовок такий – “Один у полі воїн”. На превеликий жаль, на цьому зерновому подіумі на сьогодні танцює тільки селянин. Або, як ми можемо сказати, – сільгосптоваровиробник. І зернотрейдер... Тобто вже 2 воїни у цьому зерновому полі.

З подачі нинішнього уряду зернотрейдерів називають “захребетниками селян”. І те, що вони, так би мовити, повністю знешкодили, оголили цих селян, і забрали в них і зерно за “дешево”, а продали за “дорого”, маючи непоганий з того навар.

Але річ у тому, що в усіх цивілізованих країнах на цьому зерновому подіумі, на цьому зерновому полі завжди танцює третій гравець – держава. Ми 3 роки підряд декларували, що ми випещуємо, виплекуємо нашого державного, вітчизняного зернотрейдера в особі акціонерної компанії “Хліб України”. На превеликий жаль, ні бюджетних коштів не виділено на закупівлю зерна у селян, і обтяжена боргами державна акціонерна компанія “Хліб України” аж ніяк не спроможеться виступити на цьому зерновому полі реальним гравцем. Тому, зосібна до минулого року, якби зернотрейдери не вилучили в найвищий пік пропозиції, тобто коли селяни викидали на ринок зерно... Якби зернотрейдери не вилучали, то в нас би ціна цього... пшениці і зерна упала до 200-150 гривень. То хто винен: зернотрейдери чи держава, яка не втрутилася в це?

Ірина Халупа

Ви тут змалювали трикутник “селянин-трейдер-держава”. Дехто може назвати це “бермудським трикутником”.

Пане Паночко, в чому ви бачите роль, чи провину, зернотрейдерів, у цій ситуації, яка сьогодні є? І якою, на вашу думку, повинна, бути роль трейдерів?

Євген Панечко

Роль трейдерів повинна бути така, яка вона єсть на сьогоднішній день. Справа в тому (я ще раз повторюся): держава не звернула увага на те, що вона повинна захистити не тільки виробника, а й ту людину, яка цей хліб “потребляє”. Справа в тому, що якби в цьому році наше керівництво, уряд почав приймати “шаги” про те, щоб пролонгувати наші кредити, які маємо, бо інакше б дійсно збанкрутували усі. А на сьогодні робота проводиться, хоча й не достатня, бо ті всі виділені кошти урядом, вони до виробників поки доходять, але доходять у дуже малих дозах. Через 22 перевірки з переляком нам кажуть, що ви ж дивіться, бо ми вас спитаємо. Що вже й брати не хочеться ті додатки, які держава нам...

Якщо держава буде звертати увагу на виробника і давати йому можливість кредитуватися не на один рік, а хоча б на 5 років... Коли “мерседес” людина купує під 5 % річних, а трактор “надо” купити під 20 % (зараз слава Богу, 21, а то було 30 %). І через півроку, через 11 місяців “віддай”. А це значить “віддать” – це вимивання обігових коштів. У селянина нема обігових коштів. Він би якщо міг розрахуватися з кредитами, (бо борги по “топливним” ресурсам, по мастилах, по техніці), то він би міг утримати це зерно. І так само – допомогти утримати цей ринок.

А ми на сьогоднішній день... Просто все у нас... Трейдери – вони мають гроші. А чому вони їх мають? Бо, мабуть, з-за кордону їм проплачують ці контракти. І тому вони мають таку можливість мати таку можливість і заробляють. Тому нам треба вчитися. А для того, щоб вчитися працювати цьому ринку, не тільки селянам, але треба й державі вчитися, уряд повинен взяти під контроль цю хлібну безпеку держави. І тоді воно буде ставати на місце, поступово. “Но” якщо не буде в селян обігових коштів, то кожен рік таке може траплятися.

Ірина Халупа

З одного боку, ми говоримо про реформи: що вони потрібні в кожній царині нашого життя й існування. В тому числі, й на зерновому ринку, і на ринку хлібному й т.п. З другого боку, ми говоримо, що, власне, реформи полягають у звільненні з-під державного контроль цієї чи іншої ділянки економіки. Коли ідеться про зерновий ринок, багато хто вважає, що проблеми виринають тому, що реформи не пішли так далеко, як вони повинні піти. Пан Мороз сказав, що система винна. Ну, так сказав п. Мороз. Але я хотіла би спитатися вас, шановні гості. Ви обізнані взагалі з цим ринком, з цією ситуацією. Чи реформи пішли визначально далеко, щоб мати певний результат? І чи є на зерновому ринку війна поколінь? Чи, з одного боку, ми маємо людей, які намагаються працювати за ринковими умовами (ті ж трейдери, які купують і продають), а з другого боку, – може, є якась адміністративна ланка старих контролерів, які перешкоджають у тому всьому? Як ви думаєте, пане Чопенку?

Володимир Чопенко Пані Ірино. Я хотів би повернутися до попереднього нашого слухача й оповідача й сказати... Ви розповіли про тріаду “селянин-держава-зернотрейдер”. І назвали її “бермудським трикутником”. Я б його назвав “полюбовним трикутником”...

Ірина Халупа

Це цікавіше...

Володимир Чопенко

Держава мусить найти взаємини, відкрито домовитися і свою відкриту політику демонструвати цим зернотрейдерам. Тоді, мабуть, не було б протистояння. А щодо реформ – давайте пригадаємо наше становлення незалежної України. На превеликий жаль, аграрний сектор України був останній із усіх галузей, кинутий в ринковий вир. І на нього ніхто не звертав уваги: “вичалапається” вона з цього виру – “не вичалапається”...

На щастя, він таки зберігся, виліз на сушу, обсушився і почав поволі оклигувати. Ми припустилися дуже великих помилок щодо реформи села. Я хотів би сказати, що треба було врахувати психологію наших селян. Нехай вони не ображаються, це є все-таки доволі... Хай підкаже мені пан Олексій...

Олексій

Підкажу, обов’язково. А що саме?

Володимир Чопенко

... що селяни – це є...

Олекса Починок

Носії традиційної свідомості, і вони дуже важко міняють свої думки, звички.

Я би хотів в ось у якому аспекті, продовжуючи те, що ви говорите. Мені здається, що слухач, який подзвонив і сказав, що зернотрейдери винні, він великою мірою...

Ірина Халупа

Ні! Він хотів лише назвати... знати їхні прізвища, хто вони такі.

Олекса Починок

А мені здається, що значно глибше. І те, що він подзвонив, говорить вже про те, що значно легше цей трикутник “полюбовний” , про який ми можемо мріяти, говорити і т.д. Але в нас трикутник інший: “держава – «продразвьорстка» – селянин”.

Селянин завжди був найслабшою ланкою в економічному механізмі. І зрозуміло чому. І завжди в скрутні часи, в часи розрухи (а зараз у нас таки розруха) з’являлася т.зв. “продразвьорстка”. І її сьогодні ми бачимо в тому, що робить уряд. Була вона, до речі, не лише за часів радянської влади. Була вона й значно раніше. Її вводив у 1916-му році “Миколка” Другий, тому що розвалилася державна система, корупція і т.д. Робив це свого часу єгипетський фараон. Тобто наше суспільство психологічно схиляється до іншого трикутника. Ось у чому найбільша небезпека. І саме про це ми, мені здається, повинні говорити. Наскільки Україна може впасти в “багно” чергового авторитаризму?

Володимир Чопенко

Я хочу додати. Так, я абсолютно погоджуюся з тим, що який стрижень, який хребет сьогоднішньої реформи? Подивіться!

Я хочу сказати, який стрижень сьогоднішньої реформи? Ми знову залучаємо фіскальні органи до перевірок: міліціянтів, прокурорів, а тепер давайте, хай це буде навіть саркастично, наглядачі за селянином, який зараз із косою викошує пшеницю і ячмінь, надзирателі ходять в особі трьох чоловік: представник сільради, міліції і райпрокурутури, а їх треба нагодувати, напоїти – це тричі на день. Давайте порахуємо, яка собівартість зерна буде?

Олекса Починок

А потім нагодувати всіх тих, хто буде сторожити це зерно, переносити його і так далі...

Володимир Чопенко

Річ у тому, що сьогоднішня та реформа, я хочу сказати, в аграрному секторі – це не є реформа ринкова, а більше, якщо можна так сказати, симбіоз - адміністративно-ринкова.

Олекса Починок

Я думаю, що показником ситуації якраз є те, що за 150 гривень купували і селяни змушені були продавати за 150 гривень, і не вони в тому винні, бо, як говорив пан Паночко, вони потребують обігових коштів. Сільське господарство не може інакше жити, бо воно за рік може продати свій врожай і з іншого боку, за 180 доларів купували греки.

Ірина Халупа

Олексію, давай послухаємо пана Паночка. Він працює з зерном, і я б хотіла почути його думку з цього приводу, тож як він бачить цей, тепер називаємо його «полюбовним трикутником», - “селянин-держава-трейдер”? Чи відношення мають бути рівні з рівними, чи хтось буде мати верхню руку, чи ця верхня рука залежить від обставин, від ринку, від погоди, як ви думаєте, пане Паночко?

Євген Паночко

Умови мають бути тільки паритетними. На погоду повинно впливати тільки те, що Державний резерв мати повинен запаси свої. І я слухаю пана Чопенка, і він каже з паном Олексою, що селяни, селяни, селяни... Завжди селян принижують. Забули сказати те, що як тільки щось в державі трапилось – треба “ограбить селян”. І зараз так і робить в нас механізм державний і трейдерський. Ну, хто слабший – того й граблять, тільки не треба думати, що селяни дурні. Вони починають, скажем так... “Ограбили” колгоспи – починають валити.

І ми дійдемо до того, що дійсно будем косити косами. Справа в тому, що не тільки в нас недостатньо обігових коштів, у нас зношений комбайновий, тракторний парк до кінця, і знову ж ті самі трейдери, їхні можливості, що техніку знаходять і цією технікою ще частину врожаю вивозять від нас. Не треба забувати, що є такі хімічні компанії, які слідом за собою ведуть трейдерів і так само вивозять, і вони за космічними цінами продають нам свої гербіциди, а на сьогодні держава нам каже, є такі гербіциди імпортні, а нам держава каже: купуй тільки вітчизняні. Я не балакаю про їх якість, але я балакаю навіть про їх наявність. І на сьогодні, якщо селянинові казати з ранку до вечора, що він верблюд, так, як ми завжди кажемо, і я скажу, що теж грішу цим, коли спілкуюся зі селянами, але вони не “глупі” люди й теж розуміють, що довго вони терпіти так не будуть. І ми повинні це пам’ятати, що це “недоєна корова”, яких уже нема (корів). Це проблема у нас дуже серйозна, я не знаю, хто був у цьому зацікавлений, але в нас вже не буде молока.

Всі мої колеги в районі, області вирізають худобу. Поки що взялися за корів, дійде до свиней. Так, зараз держава почала давати допомогу на це, але, вибачте мене, це вже рік позаду.

Ірина Халупа

Ми тут говоримо про цей полюбовний зерновий трикутникт – “селянин – держава – трейдер”. Давайте послухаємо думку держави. Марина Пирожук взяла сьогодні інтерв’ю у першого заступника міністра аграрної політики Сергія Мельника. Послухаємо, що він сказав.

Марина Пирожук

Пане Мельник, яка сьогодні ситуація на продовольчому ринку? Чи можна зараз говорити про те, що продовольча криза вже врегульована?

Сергій Мельник

Ситуація на продовольчому ринку сьогодні стабілізувалася й уряду доступні інструменти, механізми регулювати цю ситуацію. Про це говорить та інформація і контроль за цінами, які, як ми спостерігаємо, останнім часом мають тенденцію зменшуватися і в багатьох регіонах зменшилися. Дефіциту продовольства на прилавках немає. Є достатньо муки, круп, хлібобулочних виробів. І можна сказати, що ситуація на продовольчому ринку стабілізувалася.

Марина Пирожук

А чи немає небезпеки повторення продовольчої кризи взимку?

Сергій Мельник

Урядом останнім часом вжито достатньо рішучих заходів, в тому числі, надання коштів для закупівлі до держрезерву. Сьогодні активно держрезерв і компанія «Дархліб України», виконуючи доручення уряду, здійснюють закупівлю до продовольчих ресурсів держави, щоб така ситуація у майбутньому не повторилася. Підстав, ми вважаємо, для цього немає.

Марина Пирожук

Пане Мельник, який врожай очікується цього року, і чи вистачить його для задоволення потреб споживачів?

Сергій Мельник

Безперечно. Сьогодні Україна збирає врожай. Прогнозні показники говорять, що врожай буде дещо нижчий, ніж попередній рік, але він буде на рівні останніх 5-6 років. Країна здатна себе забезпечити продовольчим зерном і взагалі бути з хлібом.

Ситуація, яку ми останнім часом з Вами переживали, вона в значній мірі створена штучно. Особливих підстав для розкручування її не було. Цим підтвердженням є дії уряду, який оперативно втрутився у дану ситуацію, і сьогодні Держкомрезерв поставляє на ринок і борошно, і крупи для хлібзаводів. Дефіциту продовольства в державі немає.

Ірина Халупа

Отже, ми чули від представника уряду, що ситуація створена штучно. Пане Паночко, повертаючись знову до цього трикутника “селянин – держава – трейдер”, ті слова, які прозвучали від представника уряду, чи стверджують вони, що цей трикутник існує на паритетних умовах?

Євген Паночко

Ці слова нічого не підтверджують. Я Вам скажу лише одне: лише останній місяць звернули на нас увагу, коли вже пізно було. Для уряду ці проблеми не катастрофічні, розрубувати їх є можливість і є потреба. Але зараз повинен запрацювати той механізм, щоб не доводити до того, щоб було повторення подібного чи взимку, чи весною, чи перед урожаєм, як це звичайно буває.

Регулювати трейдерів держава сьогодні повинна, в принципі, лише для того, щоб вони ділилися з селянами, не все забирали, те що можна. Поки не врегульований ринок, відносини повинні бути паритетними. Якщо вони заробили добрі гроші, то інвестуйте їх у сільське господарство, дайте ці гроші на розвиток села. Я не говорю навіть про соціальну сферу, я говорю про виробничу сферу.

Справа у тому, що наш український чорнозем, на якому ми, до речі, працюємо, він може давати таку віддачу, що у будь-яких умовах, крім отаких катастрофічних, які бувають раз у 50 років, коли у нас вимерз повністю хліб взагалі, Україна може годувати дійсно півсвіту. І говорити про це можна буде лише тоді, коли будуть інвестиції. А інвестиції – вони у наших трейдерів. Чому вони їх інвестують в інші місця, а не сюди, там, де вони заробляють? Це для мене поки що не зрозуміло. На село інвестицій майже немає.

Ірина Халупа

Пане Чопенко, що Ви скажете з цього приводу? Скільки врегулювання потрібно від держави, щоб цей трикутник, про який ми тут говоримо, був взаємовигідний і паритетний для всіх учасників?

Володимир Чопенко

Я хотів би підхопити тезу про ажіотаж, що цього ажіотажу є кілька версій: це змова зернотрейдерів, картярський пасьянс майбутніх 2004 року президентських виборів...

Через ефір я хочу подякувати нашому віце-прем’єру з питань агропромислового комплексу Івану Кириленку за те, що він долучив до цієї плеяди зловмисників засоби масової інформації, звинувативши їх в тому, що вони теж долучилися до підбурювання і населення, і всього українського народу.

Я хотів би провести ще таку паралель, що давайте пригадаємо всім нашим слухачам осінь 1964 року, коли Микита Сергійович Хрущов засіяв кукурудзою ледь не до Полярного Північного кола і ми були змушені стояти (мені було тоді 10 років) в чергах за цією буханкою кукурудзяного хліба. Тоді стався, так би мовити, переворот, змістили Хрущова і прийшов Леонід Брежнєв. Я не думаю, що сьогодні у будь-якої партії, у будь-якої політичної сили достатньо хліба і зерна, щоб зробити такий самий сценарій. Тому звинувачувати...

Олекса Починок

...Видовищ вистачає.

Володимир Чопенко

Так, зате видовищ вистачає. Розумієте, робити сценарій і ставити крапки над «і», звинувачувати всіх... Аграрний блок, уряд як був недолугий, як він був яловий, він такий і залишається, на превеликий жаль. Я очікую такий сценарій… Ви, пані Ірино, запитували чи вистачить у держави коштів і здорового глузду? Повинно вистачити, але для цього треба шалену суму бюджетних коштів.

Олекса Починок

Я думаю, що треба особисту волю до змін. І це не залежить від коштів, бо між чиновниками і зернотрейдерами може бути дуже великий зв’язок, зважаючи на ціну стартову закупівлі і продажу в інші країни. Чиновник теж тут зацікавлений, безпосередньо.

Ірина Халупа

На жаль, шановні слухачі і шановні гості, наш час добігає кінця. Я теж хотіла дещо сказати про політичні наслідки того всього і деякі звільнення, які зараз відбуваються, але це мусить почекати іншої «Вечірньої Свободи». Я також дякую нашим слухачам, які дзвонили. Двоє намагалися до нас додзвонитися, але, на жаль, не вистачило часу долучити їх до програми. Але дякую за те, що слухають, і за те, що дзвонять.

Я хочу нагадати, що сьогодні про проблеми на зерновому ринку з нами сьогодні дискутували люди, які розуміються у тих питаннях, а саме: Євген Паночко, депутат Новосанжарської районної ради Полтавської області, голова агрофірми «Добробут», та кореспондент газети «Дзеркало тижня», спеціаліст з аграрних та зернових питань Володимир Чопенко. Дякуємо всім за увагу і за участь.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG