Прага, 30 липня 2003 – Зі світу по нитці і до Іраку - армію,так виглядає ситуація зараз, коли Вашингтон у понеділок оголосив список із 30 країн, які пообіцяли надати своїх військових чи поліцейських для підтримання миру в Іраку. Хтось, як Україна, чи Польща, надішле близько 2 тисяч військових, а хтось, як Естонія – 13. Проте головне, на думку деяких оглядачів, - це вияв солідарності зі Сполученими Штатами у скрутну хвилину. Інші спостерігачі зауважують, що нові союзники США навряд чи зможуть взяти на себе фінансовий тягар такої операції, а для деяких участь у миротворчих операціях перетворилася на спосіб фінансування армії.
П’яту частину Вашингтонського списку складають країни колишнього Радянського Союзу: крім України, це - Азербайджан, Грузія, Казахстан та три балтійські держави. Разом із представниками колишнього соціалістичного табору, тобто такими країнами, як Польща, Угорщина чи Чехія, вони складають половину зі списку нових американських союзників. «Центр ваги НАТО зміщується далі на схід», - зауважив нещодавно американський посол при НАТО Ніколас Бернс. Але оглядачі переконані, що список скоріше дає уяву про те, які держави готові надіслати своїх військових до Іраку без згоди ООН, що не готові зробити «старі американські союзники» - Німеччина та Франція. Крім того, як підкреслює автор статті в американській газеті “ Wall Street Journal”, на відміну від «старих союзників» новим бракує досвіду, обладнання та, головне, грошей. За оцінками, тиждень війни в Іраку коштує 1 мільярд доларів.
Американці наполягають, що вони не збираються брати іноземних військових на утримання, допоможуть вони лише тиловим забезпеченням та транспортом.
На думку британського аналітика зі спеціалізованого видання “Jane''s World Armies”, американці в Іраку найбільше зараз потребують людей. Людей, тобто солдатів у повній бойовій готовності, мають німці та французи, а от східним європейцям, незважаючи на великий ентузіазм, їх доведеться пошукати. Польща, яка контролюватиме цілий сектор в Іраку, заявляє про свою готовність. Надіслати кілька десятків солдатів із військом, що складається із понад 160 тисяч, здавалося б, було не так і складно. Але половину польського війська і досі складають призовники. А для того, щоб командувати міжнародними силами, потрібні професіонали зі знанням англійської мови та структури НАТО. Такі у більшій пропорції з’являться у Польщі, згідно з планами, не раніше 2008 року.
Другий за кількістю контингент обіцяє надати Україна. Ця держава має найбільшу в Європі армію. Але український військовий, який нещодавно дав інтерв’ю газеті “Wall Street Journal”, сказав, що миротворчі операції – це єдиний випадок, коли його підрозділ перебуває у повній комплектації, включно зі зброєю, тобто єдиний випадок, коли він є боєздатний. У порівняно кращому стані перебувають інші країни зі згаданого списку, але і вони всі разом можуть нашкребти лише 9 тисяч штиків. Тож навіть якщо сектором командуватиме Польща, американцям доведеться стояти напоготові – на випадок, якщо у союзників піде щось не так.
П’яту частину Вашингтонського списку складають країни колишнього Радянського Союзу: крім України, це - Азербайджан, Грузія, Казахстан та три балтійські держави. Разом із представниками колишнього соціалістичного табору, тобто такими країнами, як Польща, Угорщина чи Чехія, вони складають половину зі списку нових американських союзників. «Центр ваги НАТО зміщується далі на схід», - зауважив нещодавно американський посол при НАТО Ніколас Бернс. Але оглядачі переконані, що список скоріше дає уяву про те, які держави готові надіслати своїх військових до Іраку без згоди ООН, що не готові зробити «старі американські союзники» - Німеччина та Франція. Крім того, як підкреслює автор статті в американській газеті “ Wall Street Journal”, на відміну від «старих союзників» новим бракує досвіду, обладнання та, головне, грошей. За оцінками, тиждень війни в Іраку коштує 1 мільярд доларів.
Американці наполягають, що вони не збираються брати іноземних військових на утримання, допоможуть вони лише тиловим забезпеченням та транспортом.
На думку британського аналітика зі спеціалізованого видання “Jane''s World Armies”, американці в Іраку найбільше зараз потребують людей. Людей, тобто солдатів у повній бойовій готовності, мають німці та французи, а от східним європейцям, незважаючи на великий ентузіазм, їх доведеться пошукати. Польща, яка контролюватиме цілий сектор в Іраку, заявляє про свою готовність. Надіслати кілька десятків солдатів із військом, що складається із понад 160 тисяч, здавалося б, було не так і складно. Але половину польського війська і досі складають призовники. А для того, щоб командувати міжнародними силами, потрібні професіонали зі знанням англійської мови та структури НАТО. Такі у більшій пропорції з’являться у Польщі, згідно з планами, не раніше 2008 року.
Другий за кількістю контингент обіцяє надати Україна. Ця держава має найбільшу в Європі армію. Але український військовий, який нещодавно дав інтерв’ю газеті “Wall Street Journal”, сказав, що миротворчі операції – це єдиний випадок, коли його підрозділ перебуває у повній комплектації, включно зі зброєю, тобто єдиний випадок, коли він є боєздатний. У порівняно кращому стані перебувають інші країни зі згаданого списку, але і вони всі разом можуть нашкребти лише 9 тисяч штиків. Тож навіть якщо сектором командуватиме Польща, американцям доведеться стояти напоготові – на випадок, якщо у союзників піде щось не так.