Прага, 31 липня 2003 – Західна преса широко відгукується на вчорашню прес-конференцію президента США Буша, на якій він відповів на низку запитань у справі внутрішньої і зовнішньої політики Вашингтона, зокрема щодо Іраку і Близького сходу. Більшість оглядачів гостро критикували виступ Буша.
Газета «Нью-Йорк таймс» у редакційній статті підкреслює, що під час вчорашньої прес-конференції перед Бушем повторно поставали два головні запитання: чому його адміністрація розпочала війну в Іраку і чому він домагався від конгресу підтримати скорочення податків, коли уряд щораз глибше в”язне в боргах. На думку газети, відповіді Буша часто були неясні і непослідовні. Приміром, він відмовився дискутувати, чи його адміністрація справді перебільшила небезпеку з боку Іраку, розпочавши там воєнну акцію. Газета погоджується, що режим Саддама Гуссейна був злом для іракців і що тепер відкрите, процвітаюче суспільство стане нагородою для них. Однак, як підкреслює «Нью-Йорк таймс», цей факт не дає виправдання першопричини воєнної акції. Президент і його радники продовжують вірити, пише на закінчення газета, що постійне повторювання кількох спрощених пояснень загіпнотизує американців, і вони забудуть про головну проблему.
Газета «Вашингтон пост» дещо позитивніше відгукується на прес-конференцію президента Буша, який присвятив значно більше часу на відповіді, як досі було прийнято. Газета вважає, що від такої практики в майбутньому виграли б і Білий дім, і громадськість.
За словами Буша, мета прес-конференції полягала в роз’ясненні двох головних питань – проблеми національної безпеки і в цьому контексті боротьби з тероризмом, а також економічних проблем, зокрема створення нових робочих місць. Виходом з економічних проблем, підкреслює «Вашингтон пост», Буш бачить у скороченні податків, яке стимулюватиме економічний розвиток. Однак газета вважає, що у даному випадку оголошене Бушем скорочення податків може завдати непоправної шкоди державній скарбниці і лягти тягарем на економіку.
Серед інших відгуків у західній пресі варто навести коментар незалежного військового аналітика Павла Фельґенгауера, в якому він порушує оголошене цього тижня Путіним закінчення реформи в російській армії і суміжних ділянках. Після розпаду Радянського Союзу, пише у зв’язку з цим автор, Росія не провела серйозної демілітаризації і скорочення війська. Силові міністерства і далі залишаються засекреченими, дані про їхню діяльність, як раніше, залишаються недоступними для громадськості. І Путін дав ясно зрозуміти, що він не має наміру міняти цієї ситуації, бажаючи відродити військову машину радянських часів. Фельґенгауер вважає, що російський керівник бажає залучити до економічного розвитку Росії західний капітал для того, щоб здобути кошти саме на відродження військово-промислового комплексу і щоб пізніше знову погрожувати Заходові. У 30-х роках, підкреслює автор, цю тактику успішно застосував Сталін. Нині Путін виявляє подібні амбіції.
Газета «Нью-Йорк таймс» у редакційній статті підкреслює, що під час вчорашньої прес-конференції перед Бушем повторно поставали два головні запитання: чому його адміністрація розпочала війну в Іраку і чому він домагався від конгресу підтримати скорочення податків, коли уряд щораз глибше в”язне в боргах. На думку газети, відповіді Буша часто були неясні і непослідовні. Приміром, він відмовився дискутувати, чи його адміністрація справді перебільшила небезпеку з боку Іраку, розпочавши там воєнну акцію. Газета погоджується, що режим Саддама Гуссейна був злом для іракців і що тепер відкрите, процвітаюче суспільство стане нагородою для них. Однак, як підкреслює «Нью-Йорк таймс», цей факт не дає виправдання першопричини воєнної акції. Президент і його радники продовжують вірити, пише на закінчення газета, що постійне повторювання кількох спрощених пояснень загіпнотизує американців, і вони забудуть про головну проблему.
Газета «Вашингтон пост» дещо позитивніше відгукується на прес-конференцію президента Буша, який присвятив значно більше часу на відповіді, як досі було прийнято. Газета вважає, що від такої практики в майбутньому виграли б і Білий дім, і громадськість.
За словами Буша, мета прес-конференції полягала в роз’ясненні двох головних питань – проблеми національної безпеки і в цьому контексті боротьби з тероризмом, а також економічних проблем, зокрема створення нових робочих місць. Виходом з економічних проблем, підкреслює «Вашингтон пост», Буш бачить у скороченні податків, яке стимулюватиме економічний розвиток. Однак газета вважає, що у даному випадку оголошене Бушем скорочення податків може завдати непоправної шкоди державній скарбниці і лягти тягарем на економіку.
Серед інших відгуків у західній пресі варто навести коментар незалежного військового аналітика Павла Фельґенгауера, в якому він порушує оголошене цього тижня Путіним закінчення реформи в російській армії і суміжних ділянках. Після розпаду Радянського Союзу, пише у зв’язку з цим автор, Росія не провела серйозної демілітаризації і скорочення війська. Силові міністерства і далі залишаються засекреченими, дані про їхню діяльність, як раніше, залишаються недоступними для громадськості. І Путін дав ясно зрозуміти, що він не має наміру міняти цієї ситуації, бажаючи відродити військову машину радянських часів. Фельґенгауер вважає, що російський керівник бажає залучити до економічного розвитку Росії західний капітал для того, щоб здобути кошти саме на відродження військово-промислового комплексу і щоб пізніше знову погрожувати Заходові. У 30-х роках, підкреслює автор, цю тактику успішно застосував Сталін. Нині Путін виявляє подібні амбіції.
