Белград, 31 липня 2003 – Белградськi урядовцi майже день у день оптимiстично заявляють, що країна стане членом Європейського союзу через три або чотири роки. Вони запевняють, що Європа беззастережно пiдтримує реформаторську полiтику влади та навiть, що Брюссель нiбито готовий скоротити процедуру й до певної мiри пом’якшити умови для прийому. В цьому веде перед прем’єр-мiнiстр Сербiї Зоран Живкович. На пiдставi його заяв складається враження, що йдеться про готову справу.
Такий оптимiзм розвiяв на порох Ян Вiлем Бланкерт, перший радник Делегацiї Європейської комiсiї у Белградi. Вiн без дипломатичних рукавичок каже: “Не вiрте в казки! Якщо хочете подолати свiтовий рекорд у швидкостi приєднання до Європейського союзу, ви можете спробувати. Усiм новоприйнятим країнам, якi стануть членами ЄС наступного року, для цього було потрiбно десять років, і не знаю, чому б вам було потрiбно лише чотири”.
Пан Бланкерт пояснює, що переговори про асоцiацiю й стабiлiзацiю неможливо завершити ранiше березня 2005 року, а для їхньої ратифiкацiї необхiднi ще принаймнi два роки. Наразi невiдомо, коли цi переговори розпочнуться. Основна проблема, за словами Бланкерта,- це неврегульованi вiдносини мiж Сербiєю й Чорногорiєю, їхнi “проблематичнi конституцiї” та факт, що не розбудованi демократичнi iнституцiї.
Був це холодний душ для урядовцiв. Прем’єр Живкович вiдреагував бурхливо: “Я погоджуюся, щоб 2007 рiк став останнiм роком моєї полiтичної кар’єри у разi, якщо не здiйсниться мiй прогноз”. А мiнiстр економiчних стосункiв iз закордоном Ґоран Питич каже: “Ми вiд Європи очiкуємо бiльше гнучкостi, а не щоб нас карали навiть за те, що в нас позитивне”. Iншi функцiонери кажуть, що Бланкерт висловив не офiцiйну оцiнку Європейської комiсiї, а свої особистi думки. Деякi навiть додають, що “дрiбний чиновник брюссельської адмiнiстрацiї” не має права iз такою зневагою говорити про країну, в якiй перебуває.
Незважаючи на офiцiйнi твердження, що Белград успiшно долає перешкоди на шляху до Європи, уряд Сербiї i Чорногорiї у четвер сформував Вiче для європейських iнтеграцiй, яке має координувати дiяльнiсть Белграда й Подґорици та вживати заходiв для виконання рекомендацiй i вимог Брюсселя. Головою Вiча став президент Державного об’єднання Светозар Марович, котрий цього тижня звернувся до урядовцiв з проханням припинити сербсько-чорногорськi суперечки щодо того, котра з двох республiк ближча до Європи.
Такий оптимiзм розвiяв на порох Ян Вiлем Бланкерт, перший радник Делегацiї Європейської комiсiї у Белградi. Вiн без дипломатичних рукавичок каже: “Не вiрте в казки! Якщо хочете подолати свiтовий рекорд у швидкостi приєднання до Європейського союзу, ви можете спробувати. Усiм новоприйнятим країнам, якi стануть членами ЄС наступного року, для цього було потрiбно десять років, і не знаю, чому б вам було потрiбно лише чотири”.
Пан Бланкерт пояснює, що переговори про асоцiацiю й стабiлiзацiю неможливо завершити ранiше березня 2005 року, а для їхньої ратифiкацiї необхiднi ще принаймнi два роки. Наразi невiдомо, коли цi переговори розпочнуться. Основна проблема, за словами Бланкерта,- це неврегульованi вiдносини мiж Сербiєю й Чорногорiєю, їхнi “проблематичнi конституцiї” та факт, що не розбудованi демократичнi iнституцiї.
Був це холодний душ для урядовцiв. Прем’єр Живкович вiдреагував бурхливо: “Я погоджуюся, щоб 2007 рiк став останнiм роком моєї полiтичної кар’єри у разi, якщо не здiйсниться мiй прогноз”. А мiнiстр економiчних стосункiв iз закордоном Ґоран Питич каже: “Ми вiд Європи очiкуємо бiльше гнучкостi, а не щоб нас карали навiть за те, що в нас позитивне”. Iншi функцiонери кажуть, що Бланкерт висловив не офiцiйну оцiнку Європейської комiсiї, а свої особистi думки. Деякi навiть додають, що “дрiбний чиновник брюссельської адмiнiстрацiї” не має права iз такою зневагою говорити про країну, в якiй перебуває.
Незважаючи на офiцiйнi твердження, що Белград успiшно долає перешкоди на шляху до Європи, уряд Сербiї i Чорногорiї у четвер сформував Вiче для європейських iнтеграцiй, яке має координувати дiяльнiсть Белграда й Подґорици та вживати заходiв для виконання рекомендацiй i вимог Брюсселя. Головою Вiча став президент Державного об’єднання Светозар Марович, котрий цього тижня звернувся до урядовцiв з проханням припинити сербсько-чорногорськi суперечки щодо того, котра з двох республiк ближча до Європи.
