Белград, 8 серпня 2003 – Светозар Марович, голова Сербiї i Чорногорiї, послiдовно запроваджує принцип рiвноправностi держав-членiв державного об’єднання. Значнi сесiї державних органiв вiн скликає далеко вiд Белграда, в затишшi курортних вiлл на Адрiатичному примор’ї у Чорногорiї. Так було i в четвер. Журналiсти, котрi упродовж кiлькох годин чекали на завершення сесiї, нарештi дiстали лише офiцiйне повiдомлення. Президент Марович і мiнiстр оборони Тадич вiдмовилися вiд будь-яких пояснень. А в повiдомленнi немає нічого, крiм iмен 8 генералiв, котрих переведено на пенсiю та 8, котрих звiльнили з керiвних посад у Генштабi. Один зі звiльнених, генерал Вукосав Арсич, вiд минулого тижня перебуває у в’язницi. Його звинувачують у зловживанні службовим становищем. Пенсiонерами стали й керiвники служб розвiдки та контррозвiдки Збройних сил і генерал Володимир Лазаревич, який керував Косовським корпусом пiд час боїв у провiнцiї.
Усi звiльненi стали генералами за часу влади Слободана Мiлошевича. Усi вони, як кажуть у Сербiї, дiти комунiзму: у вiйськову форму вбрались, коли армiя була державою у державi й гарантом збереження однопартiйної системи. Офiцерський корпус, з котрого колишнiй режим ще на початку дев’яностих рокiв минулого столiття звiльнив усiх несербiв, беззастережно пiдтримував великосербську полiтику Милошевича. Бiльшiсть вiйськових неспроможна зрозумiти, що таке демократiя та як можливо спiвпрацювати iз країнами НАТО, котрi брали участь у повiтрянiй кампанiї проти Югославiї. Всеж офiцери лояльні до влади й нiхто з них не вiдважується на будь-який вид протесту.
Мiнiстр оборони Тадич нещодавно уточнив, що влада не проводитиме полiтичну чистку. За його словами, змiни у армiї слiд розглядати як складову частину перебудови, тобто пристосування до нових умов. Основна новина полягає в тому, що вiйськова доктрина бiльше не базується на комунiстичному твердженнi, що країна оточена ворогами.
Звичайно, не досить мiняти генералiв. Треба перевиховувати усiх, хто здобував вiйськову освiту в минулому. А преса пише, що слiдом за генералами пiде кiлькасот полковникiв та майорiв. Верховне вiче оборони у зв’язку з цим надало вiдповiднi повноваження мiнiстру Тадичу. Те, що колись називалося б iдеологiчною чисткою, наразi називають перебудовою.
Усi звiльненi стали генералами за часу влади Слободана Мiлошевича. Усi вони, як кажуть у Сербiї, дiти комунiзму: у вiйськову форму вбрались, коли армiя була державою у державi й гарантом збереження однопартiйної системи. Офiцерський корпус, з котрого колишнiй режим ще на початку дев’яностих рокiв минулого столiття звiльнив усiх несербiв, беззастережно пiдтримував великосербську полiтику Милошевича. Бiльшiсть вiйськових неспроможна зрозумiти, що таке демократiя та як можливо спiвпрацювати iз країнами НАТО, котрi брали участь у повiтрянiй кампанiї проти Югославiї. Всеж офiцери лояльні до влади й нiхто з них не вiдважується на будь-який вид протесту.
Мiнiстр оборони Тадич нещодавно уточнив, що влада не проводитиме полiтичну чистку. За його словами, змiни у армiї слiд розглядати як складову частину перебудови, тобто пристосування до нових умов. Основна новина полягає в тому, що вiйськова доктрина бiльше не базується на комунiстичному твердженнi, що країна оточена ворогами.
Звичайно, не досить мiняти генералiв. Треба перевиховувати усiх, хто здобував вiйськову освiту в минулому. А преса пише, що слiдом за генералами пiде кiлькасот полковникiв та майорiв. Верховне вiче оборони у зв’язку з цим надало вiдповiднi повноваження мiнiстру Тадичу. Те, що колись називалося б iдеологiчною чисткою, наразi називають перебудовою.
