Белград, 12 серпня 2003 – У сербському парламентi пiсля виборiв 2000 року було чотири фракцiї. Наразi їх є щонайменше десять, оскiльки окремi партiї вийшли з правлячої коалiцiї. А рiшення Конституцiйного суду стало справжнiм полiтичним землетрусом. Наразi кожний депутат може переходити від однiєї партiї до iншої, може навiть назвати себе безпартiйним.
Досi депутатськими голосами торгували партiйнi лiдери. Точнiше, вони домовлялися про те, хто на якi поступки пiде. Та за яку цiну. Згiдно з партiйною дисциплiною, депутати були змушенi пiднiмати руки так, як їм наказували.
Спочатку ситуацiя була iдеальною. Правляча коалiцiя мала 176 з-помiж 250 депутатiв і без перешкод ухвалювала закони. Згодом бiльшiсть розпорошилася й команда прем’єра Зорана Живковича напередоднi кожної сесiї була змушена, як тут кажуть, торгувати з лiдерами десяти фракцiй, щоб набрати необхiдну бiльшiсть, тобто щонайменше 126 голосiв. Iнколи буває й таке, що на бiк уряду легше притягнути когось з опозицiї, анiж окремi партiї так званої демократичної коалiцiї, яка iснує лише на паперi.
Тепер ситуацiя ускладнилася. Конституцiйний суд скасував закон, згiдно з яким депутат, який вийшов би з партiї, втрачав мандат. Таким чином кожний народний обранець став недоторканною величнiстю. Бiльше немає того лiдера або мiнiстра, котрий у змозi вимагати вiд нього, як має голосувати. А якщо вже вимагає, то за певну цiну.
Останнiм часом кiлька депутатiв скористалося можливiстю замiнити партквиток. Белградськi засоби масової iнформацiї повiдомляють, що перевертнi за це отримують вiд ста до кiлькохсот тисяч євро або певнi привiлеї для своїх компанiй у разi, якщо йдеться про бiзнесменiв. А майже усi депутати є бiзнесменами.
Партiя мiнiстра юстицiї Владана Батича дiстала чотирьох нових депутатiв. Пан мiнiстр каже, що його партiя стала популярною ,бо виступає за незалежнiсть Сербiї. У пресi можна прочитати й iнакшi твердження. Доказiв немає.
Тим часом тривають дебати щодо виборчого закону, який має ухвалити нинiшнiй склад парламенту. Бiльшiсть полiтологiв пропонує зберегти систему пропорцiйностi. На їхню думку, внаслiдок рiшення Конституцiйного суду склалася ситуацiя, яка могла б заблокувати роботу Парламенту, оскiльки депутати здобули ширшi права вiд партiй, котрi їх свого часу балотували.
Досi депутатськими голосами торгували партiйнi лiдери. Точнiше, вони домовлялися про те, хто на якi поступки пiде. Та за яку цiну. Згiдно з партiйною дисциплiною, депутати були змушенi пiднiмати руки так, як їм наказували.
Спочатку ситуацiя була iдеальною. Правляча коалiцiя мала 176 з-помiж 250 депутатiв і без перешкод ухвалювала закони. Згодом бiльшiсть розпорошилася й команда прем’єра Зорана Живковича напередоднi кожної сесiї була змушена, як тут кажуть, торгувати з лiдерами десяти фракцiй, щоб набрати необхiдну бiльшiсть, тобто щонайменше 126 голосiв. Iнколи буває й таке, що на бiк уряду легше притягнути когось з опозицiї, анiж окремi партiї так званої демократичної коалiцiї, яка iснує лише на паперi.
Тепер ситуацiя ускладнилася. Конституцiйний суд скасував закон, згiдно з яким депутат, який вийшов би з партiї, втрачав мандат. Таким чином кожний народний обранець став недоторканною величнiстю. Бiльше немає того лiдера або мiнiстра, котрий у змозi вимагати вiд нього, як має голосувати. А якщо вже вимагає, то за певну цiну.
Останнiм часом кiлька депутатiв скористалося можливiстю замiнити партквиток. Белградськi засоби масової iнформацiї повiдомляють, що перевертнi за це отримують вiд ста до кiлькохсот тисяч євро або певнi привiлеї для своїх компанiй у разi, якщо йдеться про бiзнесменiв. А майже усi депутати є бiзнесменами.
Партiя мiнiстра юстицiї Владана Батича дiстала чотирьох нових депутатiв. Пан мiнiстр каже, що його партiя стала популярною ,бо виступає за незалежнiсть Сербiї. У пресi можна прочитати й iнакшi твердження. Доказiв немає.
Тим часом тривають дебати щодо виборчого закону, який має ухвалити нинiшнiй склад парламенту. Бiльшiсть полiтологiв пропонує зберегти систему пропорцiйностi. На їхню думку, внаслiдок рiшення Конституцiйного суду склалася ситуацiя, яка могла б заблокувати роботу Парламенту, оскiльки депутати здобули ширшi права вiд партiй, котрi їх свого часу балотували.
