Прага, 15 серпня 2003 – Україна, Росія, Білорусь та Казахстан завершили підготовку до створення Єдиного Економічного Простору. У казахській столиці, Астані, глави делегацій Групи високого рівня ухвалили проект про створення єдиного економічного простору. Відповідну угоду, як очікується, підпишуть президенти чотирьох країн під час саміту глав країн-учасниць СНД у Ялті 18-19 вересня.
Ще один крок до створення Єдиного Економічного Простору був зроблений в Астані. Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв так прокоментував підсумки сьогоднішньої зустрічі віце-прем’єрів чотирьох держав: «Експерти провели величезну роботу і підготували декілька документів: угоду про створення Єдиного Економічного простору, яку буде підписано у Ялті у вересні, друге – концепція цього економічного простору, і третє – це комплекс заходів з його реалізації».
За повідомленням прес-служби голови української делегації на переговорах, віце-прем’єра Миколи Азарова, Єдиний Економічний Простір об’єднуватиме митні території держав-учасниць. Там функціонуватимуть спільні механізми регулювання економік та забезпечуватиметься вільний рух товарів, послуг, капіталу та робочої сили.
Проект концепції передбачає поетапне формування цього простору з урахуванням різнорівневої та різношвидкісної інтеграції країн-учасниць. Україна наполягала на тому, що першим етапом інтеграції має бути створення зони вільної торгівлі без винятків та обмежень, що передбачає не застосування у взаємній торгівлі антидемпінгових та інших захисних заходів. Проти цього пункту виступала Росія, яка наполягала на встановленні митних обмежень на вивіз енергоносіїв.
Згідно з повідомленнями, умову України було задоволено і в тому пункті, що стосується приєднання до Світової Організації Торгівлі. Сторони домовилися, що формування та діяльність Єдиного Економічного Простору враховуватимуть норми та правила СОТ, до якого прагне приєднатися кожна з чотирьох сторін. Організація також буде відкритою для вступу інших країн.
У Казахстані, що є одним із ініціаторів та двигунів Єдиного Економічного Простору, сьогоднішнє ухвалення проекту вважають важливою подією. Говорить президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв: «Це найважливіша спроба ще раз створити нормальне інтеграційне об’єднання на нашому просторі». На його думку, нове утворення буде ефективнішим, ніж Співдружність Незалежних Держав, яка, на переконання оглядачів, перетворилася на дискусійний клуб.
Іноземні оглядачі менш оптимістичні. На думку аналітика компанії “Планекон” Збишка Табернацького, варто почекати на остаточну версію угоди. «З огляду на історію цієї ідеї та на те,скільки часу потрібно було , щоб посадити урядовців відповідних країн за стіл переговорів, я б не вважав, що це кінцевий етап», - говорить американський експерт. На його думку, процес ускладнюється тим, що кожна країна по-різному бачить свою участь у єдиному економічному просторі. «З одного боку, є Росія, яка б хотіла якнайтіснішої інтеграції, включно зі спільною податковою політикою та валютою. З іншого боку - Україна, яка зовсім не зацікавлена у втраті економічної незалежності. Ïї більше цікавлять короткострокові переваги поліпшення режиму торгівлі з Росією».
Ще один крок до створення Єдиного Економічного Простору був зроблений в Астані. Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв так прокоментував підсумки сьогоднішньої зустрічі віце-прем’єрів чотирьох держав: «Експерти провели величезну роботу і підготували декілька документів: угоду про створення Єдиного Економічного простору, яку буде підписано у Ялті у вересні, друге – концепція цього економічного простору, і третє – це комплекс заходів з його реалізації».
За повідомленням прес-служби голови української делегації на переговорах, віце-прем’єра Миколи Азарова, Єдиний Економічний Простір об’єднуватиме митні території держав-учасниць. Там функціонуватимуть спільні механізми регулювання економік та забезпечуватиметься вільний рух товарів, послуг, капіталу та робочої сили.
Проект концепції передбачає поетапне формування цього простору з урахуванням різнорівневої та різношвидкісної інтеграції країн-учасниць. Україна наполягала на тому, що першим етапом інтеграції має бути створення зони вільної торгівлі без винятків та обмежень, що передбачає не застосування у взаємній торгівлі антидемпінгових та інших захисних заходів. Проти цього пункту виступала Росія, яка наполягала на встановленні митних обмежень на вивіз енергоносіїв.
Згідно з повідомленнями, умову України було задоволено і в тому пункті, що стосується приєднання до Світової Організації Торгівлі. Сторони домовилися, що формування та діяльність Єдиного Економічного Простору враховуватимуть норми та правила СОТ, до якого прагне приєднатися кожна з чотирьох сторін. Організація також буде відкритою для вступу інших країн.
У Казахстані, що є одним із ініціаторів та двигунів Єдиного Економічного Простору, сьогоднішнє ухвалення проекту вважають важливою подією. Говорить президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв: «Це найважливіша спроба ще раз створити нормальне інтеграційне об’єднання на нашому просторі». На його думку, нове утворення буде ефективнішим, ніж Співдружність Незалежних Держав, яка, на переконання оглядачів, перетворилася на дискусійний клуб.
Іноземні оглядачі менш оптимістичні. На думку аналітика компанії “Планекон” Збишка Табернацького, варто почекати на остаточну версію угоди. «З огляду на історію цієї ідеї та на те,скільки часу потрібно було , щоб посадити урядовців відповідних країн за стіл переговорів, я б не вважав, що це кінцевий етап», - говорить американський експерт. На його думку, процес ускладнюється тим, що кожна країна по-різному бачить свою участь у єдиному економічному просторі. «З одного боку, є Росія, яка б хотіла якнайтіснішої інтеграції, включно зі спільною податковою політикою та валютою. З іншого боку - Україна, яка зовсім не зацікавлена у втраті економічної незалежності. Ïї більше цікавлять короткострокові переваги поліпшення режиму торгівлі з Росією».
