Белград, 18 серпня 2003 – У белградськiй лiкарнi сьогоднi помер серб із Косово, котрому 11 серпня завдали поранення етнiчнi албанцi. У недiлю невiдомi обстрiляли село Ґораждевац, в якому минулого тижня вiд рук терористiв загинули двоє пiдлiткiв сербської нацiональностi. Мiжнародна полiцiя марно розшукує нападникiв. У мiстечку Ґрачаница, що неподалiк Приштини, у недiлю сталися два iнциденти: вранцi мiсцевi серби побили групу етнiчних албанцiв, пiсля обiду албанцi побили серба. Iнциденти в Ґрачаницi стаються майже кожної недiлi, коли через мiстечко проїжджають албанськi весiльнi поїзди, супроводжуванi голосною музикою. Тим часом скоєний напад і на сербських прикордонникiв та митникiв.
Вiдповiдальнiсть за низку нападiв взяла на себе так звана Албанська нацiональна армiя (АНА), фантомська органiзацiя, яка нiбито має свої пiдроздiли у Косовi, Македонiї та на пiвднi Сербiї. Її керiвники поширюють повiдомлення по Iнтернету, закликаючи усiх землякiв до боротьби “за з’єднання усiх албанських земель”. Колишнiй голова мiжнародної адмiнiстрацiї Мiхаел Штайнер оголосив АНА терористичною органiзацiєю. Косовськi урядовцi стверджують, що вони не знають, про яку органiзацiю йдеться. А заступник прем’єр-мiнiстра Сербiї Небойша Чович каже, що АНА – вигадка, за якою ховаються екстремiсти iз так званого Косовського захисного корпусу. Згаданий корпус мiжнародна адмiнiстрацiя сформувала чотири роки тому. До його складу увiйшли бiйцi розформованої Армiї визволення Косова. Роззброєння колишнiх повстанцiв сербськi урядовцi назвали театральним фарсом. Белградська преса пише, що в косовських албанцiв залишилося десятки тисяч штук вогнепальної зброї.
На думку бiльшостi оглядачiв, албанськi екстремiсти, незважаючи на те, хто ними керує, занепокоєнi нормалiзацiєю вiдносин мiж Белградом i Європейським Союзом та Сполученими Штатами. Своїми нападами вони прагнуть викликати неконтрольованi акцiї косовських сербiв, а вiдтак і офiцiйного Белграда. Сербськi нацiоналiсти пiсля кожного iнциденту у Косовi вимагають вiд влади рiшучих дiй на захист решти сербiв у провiнцiї, яку вони називають святою сербською землею.
Влада й пiсля останнiх iнцидентiв вiдкинула такi вимоги й звернулася за допомогою до ООН. Проте важко сказати, як довго вона буде в змозi гальмувати сербських екстремiстiв, котрi стверджують, що мiжнародне спiвтовариство своєю поступливою полiтикою заохочує албанцiв боротися за незалежнiсть.
Вiдповiдальнiсть за низку нападiв взяла на себе так звана Албанська нацiональна армiя (АНА), фантомська органiзацiя, яка нiбито має свої пiдроздiли у Косовi, Македонiї та на пiвднi Сербiї. Її керiвники поширюють повiдомлення по Iнтернету, закликаючи усiх землякiв до боротьби “за з’єднання усiх албанських земель”. Колишнiй голова мiжнародної адмiнiстрацiї Мiхаел Штайнер оголосив АНА терористичною органiзацiєю. Косовськi урядовцi стверджують, що вони не знають, про яку органiзацiю йдеться. А заступник прем’єр-мiнiстра Сербiї Небойша Чович каже, що АНА – вигадка, за якою ховаються екстремiсти iз так званого Косовського захисного корпусу. Згаданий корпус мiжнародна адмiнiстрацiя сформувала чотири роки тому. До його складу увiйшли бiйцi розформованої Армiї визволення Косова. Роззброєння колишнiх повстанцiв сербськi урядовцi назвали театральним фарсом. Белградська преса пише, що в косовських албанцiв залишилося десятки тисяч штук вогнепальної зброї.
На думку бiльшостi оглядачiв, албанськi екстремiсти, незважаючи на те, хто ними керує, занепокоєнi нормалiзацiєю вiдносин мiж Белградом i Європейським Союзом та Сполученими Штатами. Своїми нападами вони прагнуть викликати неконтрольованi акцiї косовських сербiв, а вiдтак і офiцiйного Белграда. Сербськi нацiоналiсти пiсля кожного iнциденту у Косовi вимагають вiд влади рiшучих дiй на захист решти сербiв у провiнцiї, яку вони називають святою сербською землею.
Влада й пiсля останнiх iнцидентiв вiдкинула такi вимоги й звернулася за допомогою до ООН. Проте важко сказати, як довго вона буде в змозi гальмувати сербських екстремiстiв, котрi стверджують, що мiжнародне спiвтовариство своєю поступливою полiтикою заохочує албанцiв боротися за незалежнiсть.
