Нью-Йорк, 27 серпня 2003 - У Сполучених Штатах оприлюднений звіт урядової комісії, що розслідувала причини загибелі космічного корабля “Колумбія”. Експерти дійшли висновку, що НАСА, космічна адміністрація, приділяла недостатньо уваги безпеці польотів, тож без організаційних реформ нова трагедія неминуча.
Попри порівняно невеликий обсяг – 248 сторінок тексту – опублікований звіт про катастрофу шатла 1-го лютого цього року є монументальним дослідженням. Над ним, окрім членів комісії на чолі з відставним адміралом Гарольдом Геманом, працювало понад півтисячі інженерів НАСА, які, крок за кроком, простежили всі обставини польоту. Розслідування тривало майже 7 місяців і коштувало 400 мільйонів доларів.
Технічний висновок: космічний корабель загинув внаслідок того, що за 82 секунди після старту від фюзеляжу шатла відломився невеликий шматок керамічної термоїзоляції. На швидкості 872 кілометри на годину цей шматок вдарив у ліве крило “Колумбії” і пробив дірку. Ця дірка порушила аеродинаміку корабля, ставши безпосередньою причиною катастрофи, коли шатл, повертаючись на землю, увійшов у щільні шари атмосфери й розвалився. Семеро астронавтів загинули.
Але комісія пішла далі вивчення технічних причин трагедії. Звіт аналізує помилки, що їх припустився космічний Центр Управління Польотами у Г”юстоні, Техас, і організаційні проблеми НАСА. Звіт доходить висновку, що вони роками не приділяли належної уваги безпеці польотів, не розробляли варіантів рятування екіпажу на випадок аварії.
Інженери Центру Управління відчували, що “Колумбії” на старті було завдано поранення, можливо смертельного, і тричі подавали рапорти адміністрації НАСА, пропонуючи зробити фоторгафії за допомогою супутників, щоб оцінити ступінь небезпеки. Якби начальство діяло швидко, можна було б організувати рятувальну експедицію. Цього не зробили.
У Звіті, зокрема, говориться, що коріння трагедії слід шукати в історії пілотованих космічних польотів, уроки яких не проаналізували з належною глибиною, зокрема, урок загибелі шатла “Челленджер” 1986-го року, а президенти Сполучених Штатів, від Рейгана до Клінтона не приділяли належної уваги розробці нових напрямків космічних програм після закінчення холодної війни. Конгрес з року в рік скорочував бюджет НАСА. Звіт доходить висовку, що космічні польоти треба поновити, але разом з тим необхідні радикальні реформи, інакше не уникнути нової трагедії.
Попри порівняно невеликий обсяг – 248 сторінок тексту – опублікований звіт про катастрофу шатла 1-го лютого цього року є монументальним дослідженням. Над ним, окрім членів комісії на чолі з відставним адміралом Гарольдом Геманом, працювало понад півтисячі інженерів НАСА, які, крок за кроком, простежили всі обставини польоту. Розслідування тривало майже 7 місяців і коштувало 400 мільйонів доларів.
Технічний висновок: космічний корабель загинув внаслідок того, що за 82 секунди після старту від фюзеляжу шатла відломився невеликий шматок керамічної термоїзоляції. На швидкості 872 кілометри на годину цей шматок вдарив у ліве крило “Колумбії” і пробив дірку. Ця дірка порушила аеродинаміку корабля, ставши безпосередньою причиною катастрофи, коли шатл, повертаючись на землю, увійшов у щільні шари атмосфери й розвалився. Семеро астронавтів загинули.
Але комісія пішла далі вивчення технічних причин трагедії. Звіт аналізує помилки, що їх припустився космічний Центр Управління Польотами у Г”юстоні, Техас, і організаційні проблеми НАСА. Звіт доходить висновку, що вони роками не приділяли належної уваги безпеці польотів, не розробляли варіантів рятування екіпажу на випадок аварії.
Інженери Центру Управління відчували, що “Колумбії” на старті було завдано поранення, можливо смертельного, і тричі подавали рапорти адміністрації НАСА, пропонуючи зробити фоторгафії за допомогою супутників, щоб оцінити ступінь небезпеки. Якби начальство діяло швидко, можна було б організувати рятувальну експедицію. Цього не зробили.
У Звіті, зокрема, говориться, що коріння трагедії слід шукати в історії пілотованих космічних польотів, уроки яких не проаналізували з належною глибиною, зокрема, урок загибелі шатла “Челленджер” 1986-го року, а президенти Сполучених Штатів, від Рейгана до Клінтона не приділяли належної уваги розробці нових напрямків космічних програм після закінчення холодної війни. Конгрес з року в рік скорочував бюджет НАСА. Звіт доходить висовку, що космічні польоти треба поновити, але разом з тим необхідні радикальні реформи, інакше не уникнути нової трагедії.
