Симферополь, 28 серпня 2003 - Нове загострення кримськотатарської проблеми на Південному узбережжі Криму. Тут група кримських татар розпочала акцію протесту, розбивши наметове містечко на території, яка прилягає до найбільшого в Україні аквапарку “Блакитна затока” в селищі Симеїз (Велика Ялта).
За даними кримської міліції, 50 наметів були встановлені на ділянці землі, що належить компанії «Кримболгарпівденьсервіс», яка є власником аквапарку. У наметовому містечку, названому “Галявиною протесту”, перебуває понад 120 кримських татар, в основному , літні люди і підлітки. Правоохоронці стверджують, що значна частина з них прибула в Симеїз із Совєтського району, що на півночі півострова. У Меджлісі ж повідомили, що всі учасники пікету – безземельні мешканці селищ Південного узбережжя Криму. Їхня головна вимога – виділення кримським татарам земельних ділянок на території Великої Ялти.
Тим часом один зі власників компанії «Кримболгарпівденьсервіс», на землі якої розбита “Галявина протесту”, депутат кримського парламенту Микола Янаки - зять колишнього кримського керівника Леоніда Грача - звернувся із депутатським запитом до Прокуратури автономії у зв’язку з бездіяльністю правоохоронних органів. Водночас заступник голови Верховної Ради Криму, член президії Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров каже, що ситуацію, яка виникла у Симеїзі, не слід драматизувати і нагнітати:
“Ситуація там досить складна. Вона - результат не сьогоднішнього дня, бо накопичувалася роками : не виділялися земельні ділянки, не вирішувалися якісь інші питання. Це все накопичувалося і вилилося у створення ось таких “галявин протесту” зі встановленням наметів з досить великою кількістю людей. Зараз із міською владою, з владою Симеїзу розпочалися якісь контакти, починаємо підбирати земельні ділянки, регіональний меджліс готує списки репатріантів. Тобто процес якимсь чином починає регулюватися, і, я думаю, ближчим часом ми зможемо прибрати ці намети”.
Нагадаю, що раніше цього ж літа подібні захоплення землі репатріантами, які скаржаться на байдужість місцевої влади до їхніх проблем, відбулися в Масандрі, Лівадії та інших місцях Південного узбережжя Криму. Тоді ж мер Ялти Сергій Брайко пообіцяв, що до кінця року ялтинська влада виділить 500 земельних ділянок для кримських татар. Загалом на землю у Великій Ялті претендує понад 3 тисячі сімей репатріантів.
За даними кримської міліції, 50 наметів були встановлені на ділянці землі, що належить компанії «Кримболгарпівденьсервіс», яка є власником аквапарку. У наметовому містечку, названому “Галявиною протесту”, перебуває понад 120 кримських татар, в основному , літні люди і підлітки. Правоохоронці стверджують, що значна частина з них прибула в Симеїз із Совєтського району, що на півночі півострова. У Меджлісі ж повідомили, що всі учасники пікету – безземельні мешканці селищ Південного узбережжя Криму. Їхня головна вимога – виділення кримським татарам земельних ділянок на території Великої Ялти.
Тим часом один зі власників компанії «Кримболгарпівденьсервіс», на землі якої розбита “Галявина протесту”, депутат кримського парламенту Микола Янаки - зять колишнього кримського керівника Леоніда Грача - звернувся із депутатським запитом до Прокуратури автономії у зв’язку з бездіяльністю правоохоронних органів. Водночас заступник голови Верховної Ради Криму, член президії Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров каже, що ситуацію, яка виникла у Симеїзі, не слід драматизувати і нагнітати:
“Ситуація там досить складна. Вона - результат не сьогоднішнього дня, бо накопичувалася роками : не виділялися земельні ділянки, не вирішувалися якісь інші питання. Це все накопичувалося і вилилося у створення ось таких “галявин протесту” зі встановленням наметів з досить великою кількістю людей. Зараз із міською владою, з владою Симеїзу розпочалися якісь контакти, починаємо підбирати земельні ділянки, регіональний меджліс готує списки репатріантів. Тобто процес якимсь чином починає регулюватися, і, я думаю, ближчим часом ми зможемо прибрати ці намети”.
Нагадаю, що раніше цього ж літа подібні захоплення землі репатріантами, які скаржаться на байдужість місцевої влади до їхніх проблем, відбулися в Масандрі, Лівадії та інших місцях Південного узбережжя Криму. Тоді ж мер Ялти Сергій Брайко пообіцяв, що до кінця року ялтинська влада виділить 500 земельних ділянок для кримських татар. Загалом на землю у Великій Ялті претендує понад 3 тисячі сімей репатріантів.
