Дніпропетровськ, 29 серпня 2003 року.
29-го серпня У Дніпропетровську відбулася серпнева нарада ректорів вищих навчальних закладів 3-4 рівнів акредитації та директорів навчальних закладів 1-2 рівнів акредитації. Обговорювалися проблеми вищої школи перед початком навчального року.
Дніпропетровщина посідає в Україні одне з перших місць за кількістю вищих навчальних закладів. Переважає технічний профіль. Минулого року кількість студентів у області перевищила 135 тисяч. Вища школа України сьогодні кардинально змінюється : навчальні програми, склад навчальних дисциплін і методики викладання наближаються до світових стандартів. Перехід від радянської системи вищої освіти, яка масово випускала професійно недовчених і перевантажених вивченням ідеологічних дисциплін напівфахівців до сучасної вищої школи триває. На цьому шляху є і перемоги,і негаразди. Саме про це говорили учасники серпневої наради. Перед її початком кореспондент радіо “Свобода” мав розмову з головою Ради ректорів вищих навчальних закладів області академіком Національної Академії наук України, ректором Національної гірничої академії Геннадієм Півняком.
Він сказав: " У роботі вузів Дніпропетровщини, як і в усій системі вищої освіти України, змінюються акценти на зростання авторитету інженерної освіти. Це цілком зрозуміло, бо це є умовою технологічного оновлення, технічного переозброєння всіх напрямків і галузей освіти. Конкурс цього року значно збільшився. і це відчувається по усіх навчальних закладах, але більший конкурс на інженерні спеціальності. Молодь цікава. Молодь сьогодні більш вимоглива до тих знань, які їм будуть надавати, до тих умов, у яких вони будуть учитися. Тому ми впевнені, що ця молодь обов''язково принесе нові здобутки Україні і зробить усе, щоби наша держава була вільною, демократичною і соціально захищеною."
Виступаючи на нараді, ректор Національної гірничої Академії Геннадій Півняк говорив про щоденні і загальні проблеми, з якими стикаються вищі навчальні заклади, про нагальну необхідність оновлення законодавчої бази, надання вищій школі справжньої фінансової і організаційної самостійності, забезпечення можливостей отримання вищої освіти для молоді з усіх верств населення.
Перш за все, було сказано про забезпечення якісної освіти, універсальність підготовки випускників , підготовки їх до виходу на ринок праці як конкурентоздатних учасників цього ринку в умовах постіндустріального суспільства, володіння ними сучасними інформаційними технологіями.
"Високоосвічена молодь є стратегічним економічним резервом реформ в Україні, - сказав Геннадій Півняк, - без цього неможливе утвердження нашої держави у світі. Потрібна нова філософія освіти. І тому перед освітою постають нові стратегічні і тактичні завдання."
Серед тих завдань названі: перегляд старих норм освітньої діяльності, активна позиція всіх підрозділів і ланок освіти, демократизація навчального процесу, забезпечення умов отримання студентами якісних знань, підвищення конкурентності закладів освіти з метою забезпечення високоякісного навчання.
Інноваційна модель розвитку економіки України потребує якісно нового рівня навчання, сказав Геннадій Півняк. Потрібні регіональні і загальнодержавні інвестиційні проекти, у яких вищі навчальні заклади мусять відігравати суттєву роль на всіх напрямках науки, техніки і економіки.
Разом з законодавцями необхідно створити інституції додаткової професійної освіти для забезпечення конкурентоздатності випускників навчальних закладів, які у своїй діяльності мають керуватися маркетинговою стратегією на ринку освітніх послуг. Необхідне якісне оновлення матеріальної бази навчання, що неможливе без збільшення обсягу платних послуг. Водночас необхідно забезпечити рівні умови для вступу до навчальних закладів молоді з усіх верств населення і людей з фізичними обмеженнями, що потребує перегляду і розвитку системи стипендій, у тому числі зі спеціально створених фондів. Тут необхідні законодавчі рішення і припинення формального підходу до оподаткування навчальних закладів і фондів з боку податкової адміністрації. Бо, наприклад, створений у Дніпропетровську стипендіальний фонд, який надає підтримку матеріально незабезпеченим студентам, змушений сплачувати податки за чотирма податковими статтями. Законодавчо слід визначитися і з фінансуванням навчальних закладів за категоріями та остаточним визначенням їх, як бюджетних установ, а не установ-отримувачів бюджетних коштів. Власне, потрібне відпрацювання нової економіки вищої освіти. Були заторкнуті і проблеми хабарництва , контролю якості навчання, запровадження нових критеріїв оцінки знань, соціальної підтримки студентів і викладачів, просування на ринок наукових розробок тощо.
Виходячи з результатів обговорення, нарадою визначені напрями роботи у галузі вищої освіти в області на 2003-й та 2004-й роки, у тому числі і у законодавчій сфері. Список тих напрямів налічує 18 позицій і у ньому віддзеркалені головні проблеми, про які йшлося на серпневій нараді ректорів вищих навчальних закладів у Дніпропетровську.
29-го серпня У Дніпропетровську відбулася серпнева нарада ректорів вищих навчальних закладів 3-4 рівнів акредитації та директорів навчальних закладів 1-2 рівнів акредитації. Обговорювалися проблеми вищої школи перед початком навчального року.
Дніпропетровщина посідає в Україні одне з перших місць за кількістю вищих навчальних закладів. Переважає технічний профіль. Минулого року кількість студентів у області перевищила 135 тисяч. Вища школа України сьогодні кардинально змінюється : навчальні програми, склад навчальних дисциплін і методики викладання наближаються до світових стандартів. Перехід від радянської системи вищої освіти, яка масово випускала професійно недовчених і перевантажених вивченням ідеологічних дисциплін напівфахівців до сучасної вищої школи триває. На цьому шляху є і перемоги,і негаразди. Саме про це говорили учасники серпневої наради. Перед її початком кореспондент радіо “Свобода” мав розмову з головою Ради ректорів вищих навчальних закладів області академіком Національної Академії наук України, ректором Національної гірничої академії Геннадієм Півняком.
Він сказав: " У роботі вузів Дніпропетровщини, як і в усій системі вищої освіти України, змінюються акценти на зростання авторитету інженерної освіти. Це цілком зрозуміло, бо це є умовою технологічного оновлення, технічного переозброєння всіх напрямків і галузей освіти. Конкурс цього року значно збільшився. і це відчувається по усіх навчальних закладах, але більший конкурс на інженерні спеціальності. Молодь цікава. Молодь сьогодні більш вимоглива до тих знань, які їм будуть надавати, до тих умов, у яких вони будуть учитися. Тому ми впевнені, що ця молодь обов''язково принесе нові здобутки Україні і зробить усе, щоби наша держава була вільною, демократичною і соціально захищеною."
Виступаючи на нараді, ректор Національної гірничої Академії Геннадій Півняк говорив про щоденні і загальні проблеми, з якими стикаються вищі навчальні заклади, про нагальну необхідність оновлення законодавчої бази, надання вищій школі справжньої фінансової і організаційної самостійності, забезпечення можливостей отримання вищої освіти для молоді з усіх верств населення.
Перш за все, було сказано про забезпечення якісної освіти, універсальність підготовки випускників , підготовки їх до виходу на ринок праці як конкурентоздатних учасників цього ринку в умовах постіндустріального суспільства, володіння ними сучасними інформаційними технологіями.
"Високоосвічена молодь є стратегічним економічним резервом реформ в Україні, - сказав Геннадій Півняк, - без цього неможливе утвердження нашої держави у світі. Потрібна нова філософія освіти. І тому перед освітою постають нові стратегічні і тактичні завдання."
Серед тих завдань названі: перегляд старих норм освітньої діяльності, активна позиція всіх підрозділів і ланок освіти, демократизація навчального процесу, забезпечення умов отримання студентами якісних знань, підвищення конкурентності закладів освіти з метою забезпечення високоякісного навчання.
Інноваційна модель розвитку економіки України потребує якісно нового рівня навчання, сказав Геннадій Півняк. Потрібні регіональні і загальнодержавні інвестиційні проекти, у яких вищі навчальні заклади мусять відігравати суттєву роль на всіх напрямках науки, техніки і економіки.
Разом з законодавцями необхідно створити інституції додаткової професійної освіти для забезпечення конкурентоздатності випускників навчальних закладів, які у своїй діяльності мають керуватися маркетинговою стратегією на ринку освітніх послуг. Необхідне якісне оновлення матеріальної бази навчання, що неможливе без збільшення обсягу платних послуг. Водночас необхідно забезпечити рівні умови для вступу до навчальних закладів молоді з усіх верств населення і людей з фізичними обмеженнями, що потребує перегляду і розвитку системи стипендій, у тому числі зі спеціально створених фондів. Тут необхідні законодавчі рішення і припинення формального підходу до оподаткування навчальних закладів і фондів з боку податкової адміністрації. Бо, наприклад, створений у Дніпропетровську стипендіальний фонд, який надає підтримку матеріально незабезпеченим студентам, змушений сплачувати податки за чотирма податковими статтями. Законодавчо слід визначитися і з фінансуванням навчальних закладів за категоріями та остаточним визначенням їх, як бюджетних установ, а не установ-отримувачів бюджетних коштів. Власне, потрібне відпрацювання нової економіки вищої освіти. Були заторкнуті і проблеми хабарництва , контролю якості навчання, запровадження нових критеріїв оцінки знань, соціальної підтримки студентів і викладачів, просування на ринок наукових розробок тощо.
Виходячи з результатів обговорення, нарадою визначені напрями роботи у галузі вищої освіти в області на 2003-й та 2004-й роки, у тому числі і у законодавчій сфері. Список тих напрямів налічує 18 позицій і у ньому віддзеркалені головні проблеми, про які йшлося на серпневій нараді ректорів вищих навчальних закладів у Дніпропетровську.
