Київ, 30 серпня 2003 року.
Ірина Перешило
“Сім днів демократії” – спеціальна передача на хвилях “Радіо Свобода”. Перед мікрофоном у Празі Ірина Перешило. Протягом наступних 45 хвилин ви почуєте низку матеріалів, котрі вже звучали цього тижня в передачі “Демократія і держава”.
Серед іншого, ви почуєте: що спільного у передвиборчих президентських перегонах України і США? Британський уряд планує скоротити правову допомогу шукачам політичного притулку у цій країні. Польський уряд ухвалив національну програму дій на захист жінок. Залишайтеся з нами.
Наступного року в Україні та Сполучених Штатах відбудуться вибори нового президента. В обох країнах термін президентських повноважень становить п‘ять років в Україні та чотири в США. В обох країнах опозиція висунула чимало претендентів на посаду глави держави. І там і там кандидати виголошують промови на зустрічах з виборцями, намагаючись схилити їх на свій бік. Займаються збором коштів на телевізійні та друковані оголошення та інші агітаційні витрати. Схожість між двома країнами ще й у тому, що в Україні та Сполучених Штатах відсутня єдина постать здатна згуртувати опозицію навколо своєї програми. Тобто усі бачать проти чого кандидати виступають, але що вони пропонують натомість? З Нью-Йорка наш кореспондент Юрій Дулерайн.
Юрій Дулерайн
15 місяців залишається до президентських виборів. Нинішній президент Джордж Буш вже оголосив, що балотуватиметься на друге чотириріччя. А суперників у рідній Республіканській партії в нього нема. Натомість намір виселити Буша з Білого дому висловили аж 9 кандидатів від Демократичної партії. Серед них: сенатори – нинішні й колишні, губернатори штатів і на додаток відверто одіозна фігура – негритянський священик з Нью-Йорка Ел Шарптон, людина зі скандальним минулим. Він був свого часу засуджений за наклепи і змушений був заплатити добрячий штраф. Хто з претендентів стане єдиним кандидатом демократів, це мають визначити первинні вибори по партійних осередках окремих штатів. Їх почнуть проводити взимку наступного року, а поки що йде так званий конкурс краси. Хто збере більше грошей на платних обідах, хто продасть більше значків з власним портретом і відповідними гаслами, хто здатен більше запалити учасників мітингів своїми промовами. Поки що на першому місці за популярністю Говард Гін, колишній губернатор штату Вермонт, він репрезентує ліво-ліберальне крило Демократичної партії. Збір коштів на його кампанію просувається настільки успішно, що до кінця вересня очікують надходження понад 10 мільйонів доларів. Майже рекордна сума за три місяці. На мітинги з його участю йдуть як на концерт рок-зірки. 10 тисяч зібралося цими днями біля публічної бібліотеки в Мангатані, Нью-Йорк, де виступав Гін. Він не компанію провадить, це справжній рух - це рух протесту, вигукнув один з прихильників кандидата. Гін виступає проти війни в Іраку, проти скорочення податків, проти вільного продажу вогнепальної зброї, проти дискримінації гомосексуалів тощо. “Це все цікаво”, - зауважив кореспондент “Нью-Йорк Таймс”, - “але за що він виступає, що обстоює, яка його позитивна платформа, що він пропонує робити, і чому серед його прихильників переважно біла інтелігенція? Чому не видно там ані чорношкірих, ані латиноамериканців, ані представників інших расових та етнічних меншин?” Адже без такої підтримки виграти вибори в Америці, практично, неможливо. На ці питання відповідей, поки що нема. Рух далі протестує. Юрій Дулерайн, для “Радіо Свобода”, Нью-Йорк.
Ірина Перешило
Країни ЄС посилюють співпрацю щодо прикордонного та еміграційного контролю. Йдеться передусім про координацію захисту зовнішніх кордонів у боротьбі із нелегальним напливом емігрантів в ЄС. Італія, котра тепер головує у ЄС, запропонувала ухвалити домовленості, котрі в кінцевому результаті могли б призвести до створення загальноєвропейського агентства у справах прикордонного контролю, візової та паспортної політики, а також процедур репатріації нелегальних емігрантів. Продовжує Михайло Мигалисько.
Михайло Мигалисько
Ще донедавна до такої пропозиції - створити загальноєвропейське візове та міграційне управління з підозрою ставилася Німеччина. Однак як повідомив кореспондент “Радіо Свобода” з Брюсселю: “Берлін висловив готовність приєднатися до такої ініціативи”. Міністр внутрішніх справ Італії Джузеппе Пізано провів уже низку переговорів із своїми колегами, щодо формування договору в результаті якого виникло б об‘єднане агентство прикордонного контролю ЄС. Під час зустрічі з Отто Шілі, міністром внутрішніх справ Німеччини, Пізано домовився, що Берлін та Рим розподілять роботу по координації зусиль. Німеччина відповідатиме за співпрацю у сфері сухопутних кордонів, тим часом Італія бере на себе відповідальність за управління контролю в аеропортах. Пьетро Петруччі, речник Євро комісії, сказав в інтерв‘ю “Радіо Свобода”, що зусилля Італії Єврокомісія розглядає як складову довготермінового курсу становлення структури панєвропейського прикордонного контролю та формування спільної еміграційної політики: “Частина того, про що пишуть, уже стає реальністю. Комісія запропонувала, а на самміт ЄС в Салоніках у червні ухвалив координаційні центри прикордонного контролю, які вже існують в Німеччині та Іспанії. Німеччина проявила певне лідерство, коли мова йде про сухопутні кордони” – наголосив Петруччі. Берлінський координаційний центр провів уже спільні навчання в Польщі в яких взяли участь представники Бельгії, Великобританії та Німеччини. Іспанія та Греція, яким ЄС надав відповідальність за морські кордони, уже провели два навчання морських сил. Італія підготовляє третій такий захід. Представник ЄС, який зажадав, щоб його ім‘я не згадували, сказав “Радіо Свобода”, що попри усе це, справа прикордонного та міграційного контролю є досить суперечливим питанням. Адже численні уряди не бажають здавати їхніх суверенних владних прав. Однак він висловив впевненість в тому, що уже на початку наступного року, почне діяти агентство прикордонного контролю із штаб-квартирою в Брюсселі. Щоправда, не передбачено, що це управління управління матиме свої прикордонні сили, а радше воно матиме мандат координації допомоги країнам-членам в потребі. Не вирішеним питанням залишається і справа фінансування. Італія, Греція та Іспанія, відкриті морські кордони яких становлять чи не найбільшу потребу з нелегальною еміграцією, очікують допомогу від ЄС, щоб фінансувати зусилля координації та зміцнення національних правоохоронних сил. Проти надання фінансової допомоги однак виступила Німеччина. Італія, яка головує тепер в ЄС, намагається просунути ще одну пропозицію, а саме: спільні для всього ЄС норми та регламенти видворення нелегальних емігрантів. Ця пропозиція, подробиці якої, однак, ще не відомі стали об‘єктом занепокоєння, зокрема, з боку правозахисних організацій. Італія працює ще над однією пропозицією у сфері прикордонного контролю і міграції, а саме, за допомогою спільної Шенгенської візи. В цьому контексті вона намагається приспішити створення спільної інформаційної системи про видачу віз з боку країн-учасників Шенгенського договору. Ці три пропозиції прикордонного та міграційного контролю будуть на порядку денному переговорів міністрів внутрішніх справ ЄС 12-13 вересня в Італії. Михайло Мигалисько, “Радіо Свобода”.
Ірина Перешило
Ім‘я 21-річного Радика Фаліша із села Веселе біля Кракова нещодавно стало відомо усій Польщі. Сам юнак нічого видатного не вчинив. Всього лише нелегально використав для пільгового проїзду в електричці учнівський квиток свого молодшого брата. За це Радик не лише заплатив штраф, але й провів майже 2 місяці у в‘язничній камері. У четвер, після оприлюднення цієї справи в ЗМІ юнака врешті звільнили з під варти, але саме цей інцидент послужив підставою для широкої громадської дискусії про недолугість правозахисної системи у Польщі. Повідомляє Володимир Павлів.
Володимир Павлів
Формально Радика Фаліша районний суд у місті Кельце наказав помістити до початку судового процесу у камері попереднього ув‘язнення за те, що він не з‘являвся на судові засідання. Цю історію описала найбільша у Польщі “Газета Виборча”, коли юнак уже майже два місяці перебував в ув‘язненні. Журналістам вдалось з‘ясувати, що 21-річний хлопець, який ніколи раніше не мав проблем із судовими органами, просто не знав, що його можуть ув‘язнити за таку провину, а на засідання суду не з‘являвся, бо як сам пояснив не мав грошей на часті переїзди між своїм селом і містом Кельце. Не знав він також, що може поскаржитися на рішення суду і просити, як особа, що не працює, адвоката на кошт держави. Отже сидів собі у одній камері із грізними злочинцями і очікував подальших вказівок суду. Раптове звільнення з під варти стало для нього повною несподіванкою. Перед виходом на волю йому вручили безкоштовний квиток на проїзд додому, 30 злотих, тобто десь 35 гривень на кишенькові витрати та нове взуття, оскільки свої старі черевики він виміняв у співв‘язнів на сигарети. І вже на волі Радик Фаліш дізнався від журналістів, що його справа стала справжнім тестом на повноцінність для всієї системи судочинства у Польщі. Історія описана “Газетою Виборчою” зворушила багатьох осіб по всій країні. 64-літня пенсіонерка із Вроцлава запропонувала матері хлопця половину своєї скромної пенсії, щоб та могла їздити на побачення з сином чи найняла адвоката. Як це можливо, запитували прості громадяни й газетні публіцисти, щоб депутати і політики, звинувачені у фінансових шахрайствах та розголошенні державної таємниці, перебували на волі до початку судового процесу, а юнак із села під Краковом за фальшування учнівського квитка просидів до суду 2 місяці у в‘язничній камері? Тим більше, що буквально цими ж днями міністр внутрішніх прав Польщі Кшиштоф Янік порушував цю проблему хоч у відносно іншої справи. Говорить Кшиштоф Янік: “ Існує проблема добору сил і засобів, відповідних до завдання. Погоджуюсь, що у Польщі ми надто часто використовуємо не за призначенням атрибути насильства. Можливо це й було згідно з процедурою, але все ж до кожного конкретного випадку потрібно вибирати відповідні міри покарання”. Захищаючи честь мундира віце-міністр юстиції Тадеуш Волек сказав журналістам, що районний суд не припустився помилки, а просто сталося непорозуміння, бо рішення суду було надто суворим як на те незначне правопорушення. На думку віце-міністра юстиції, суддя, який приймав рішення про арешт, просто не взяв до уваги молодого віку правопорушника і його незаплямованої раніше репутації. Однак на думку польських правозахисників, суддівська помилка чи неуважність завдала молодій людині невиправданої кривди. Арешт деструктивно вплинув на психіку хлопця, а перебування у камері зовсім не має виховного характеру, вважає співпрацівник Гельсінського фонду прав людини Анжей Жеплінський. Не меншої кривди завдано й громадській думці, адже такі випадки на тлі безправності справжніх злочинців викликають у суспільстві почуття несправедливості. Сам же Радик Фаліш перед телекамерами після виходу з ув‘язнення сказав спокійно, що це покарання навчило його, що не можна легковажно ставитись до правоохоронних органів. І додав з жалем, шкода, що за цю науку довелося майже цілі канікули провести за гратами. Володимир Павлів, для “Радіо Свобода”, Варшава.
Ірина Перешило
Британський уряд планує скоротити правову допомогу шукачам політичного притулку в цій країні. Правозахисники попереджають, що такий крок обмежить право прохачів притулку на справедливий розгляд їхніх справ. Докладніше з Лондона інформує Олекса Семенченко.
Олекса Семенченко
Нині у Великій Британії уряд надає безкоштовну правову допомогу іноземцям, що клопочуться тут про політичний притулок. Кожен прохач притулку може звернутися до незалежних правничих фірм, що спеціалізуються на проблемах притулку, які допоможуть належно підготувати клопотання до іміграційної служби, а відтак - і юридично представлятимуть його в можливих конфліктах з урядом. Кошти ж цієї юридичної допомоги покриває сам уряд. Нині ж, через стрімке зростання рівню еміграції, британський уряд хоче скоротити таку юридичну підтримку для прохачів притулку. Проти цього категорично заперечує провідна правозахисна організація Amnesty International, що її штаб-квартира міститься у Лондоні. Amnesty попередила, що, як результат, правничі фірми, що спеціалізуються на питаннях притулку опиняться на межі закриття. План уряду передбачає обмеження часу допомоги на підготовку початкового клопотання про притулок. На думку правозахисників це може стати значною перепоною для доброї підготовки до справи, що часто включає дуже складні нюанси. Директор програм у справах біженців Ян Шоу каже, що без повного і справедливого розгляду справ про притулок, життя прохачів притулку наражатиметься на ризик. Людей можуть повернути на батьківщину, де їх переслідуватимуть саме за те, від чого вони тікали ризикуючи життям. У той час, як Велика Британія часто пишається свою чудовою правовою системою, такий відступ може зруйнувати правовий захист для шукачів притулку і збільшити ризик помилкового повернення людей до країн, де справедливість регулярно порушується. Зокрема до таких країн, як Іран, Демократична республіка Конго, Афганістан, Зімбабве, Сомалі й Ірак, заявив Ян Шоу і додав: британський уряд повинен прислухатися до правників-практиків і інших фахівців, які кажуть що це неможливо мати одновимірну систему правової допомоги для всіх і рівночасно вирішувати складні справи щодо притулку, що часто стосуються дуже вразливих людей. Пан Шоу навів приклад, коли часові обмеження можуть бути збитковими. Він сказав, наприклад справа дуже травмованої жертви тортур може вимагати ретельного вивчення конкретної біографії, перевірки заяв і даних медичних обстежень, перекладу, а також численних адміністративних процедур, які легко можуть перевищити цілком штучний урядовий 5-тигодинний ліміт. Не можна обмежувати у часі справедливість процесу подання клопотання на політичний притулок, заявив правозахисник Ян Шоу. Олекса Семенченко, “Радіо Свобода”, Лондон.
Ірина Перешило
До уваги угорських парламентарів повторно за останні два роки пропонується законопроект про заборону знущання над тваринами. Одним із авторів цього документу є спікер Державних Зборів Угорської Республіки Каталін Сілі. У випадку ухвалення цього законопроекту, осіб, що мордують свійських тварин, можуть засудити до трьох років ув’язнення. З Будапешта на цю тему розповідає наш кореспондент Василь Плоскіна.
Василь Плоскіна
Слід уточнити, що першу спробу винести дане питання на розгляд угорського парламенту було зроблено 2 роки тому. Але тоді за знущання над “братами нашими меншими” пропонувалося карати до одного року в’язниці. З того часу організації захисників тварин розпочали кампанію збору підписів по Угорщині. У своїй петиції вони закликали законодавців визначити більш сувору відповідальність громадян за насильство над тваринами.
Нині інтереси цих об’єднань у парламенті опосередковано представлятимуть соціалісти-депутати і навіть спікер Національних Зборів Угорщини. Однак серед захисників тварин наразі існують побоювання, що парламентські правники можуть відкинути наполягання цивільних організацій щодо застосування кримінальної міри покарання попри те, що у міністерстві юстиції, навпаки, гаряче вітають ініциативу неурядових громад.
Принагідно хотілося б нагадати у цьому зв’язку, що мін‘юст разом з екологічним відомством готують нові положення до нормативних актів, які безпосередньо стосуються проблем стану довкілля й засобів протистояння насильству над звірами в більш широкому контексті. Наприклад, ці міністерства зацікавлені в тому, щоб плани їхніх розробок якнайшвидше потрапили на розгляд угорського парламенту. Якщо це станеться і депутати ухвалять дані пропозиції урядових юристів упродовж одного року, то в кримінальному кодексі вперше в історії Угорщини з’являться нові пункти на захист тварин.
Серед іншого парламентарі розглядатимуть, наскільки правомірним є покарання осіб, які систематично лупцюють собак, кішок або інших тварин. Згідно з установкою мін‘юсту, кримінальним злочином нині в Угорщині слід вважати не лише знущання над свійськими тваринами. До цього правознавці кабінету міністрів також зараховують і браконьєрство, тобто неліцензоване полювання на диких звірів. Василь Плоскіна для “Радіо Свобода”, Будапешт.
Ірина Перешило
У понеділок польський уряд одноголосно ухвалив національну програмку дій на захист прав жінок. Реалізація програми розпочнеться восени ще цього року і відбуватиметься у кілька етапів, де кожен наступний буде більш радикальним за попередній. Урядову програму вже встигли розкритикувати представники правих політичних сил, котрі стверджують, що прем‘єр Лєшек Міллєр піддався натискам радикальних феміністок. Повідомляє Володимир Павлів.
Володимир Павлів
Перший етап польської національної програми на захист прав жінок передбачає, зокрема, внесення антиконцепційних засобів до списку медикаментів, що продаватимуться за пільговими цінами. Щодо до теоретичних запобіжних дій, то уряд погодився із речником прав жінок Ізабеллою Яругою-Новацькою в тім, що розпочинати потрібно зі школи. Дослідження показують, що сексуальне життя починається у щораз молодшому віці, - сказала речник прав жінок. Отже ми мусимо попередити підлітків, які це може мати наслідки. Так що до шкільних програм від цієї осені увійде ще додаткове навчання про сучасні методи планування сім‘ї, та більше уваги приділятиметься так званій сексуальній просвіті. Крім цього уряд зобов‘язався ще впродовж найближчого навчального року до шкільних програм ввести окрему тематику про рівність статусу чоловіків і жінок. Це необхідно зробити, бо на думку Ізабелли Яруги-Новацької, шкільні підручники переповнені стереотипами на зразок – татусь відповідає за працювання, а мамуся за прасування. Ще більш радикальним має бути наступний етап реалізації програми, котрий передбачає підготовку окремого закону про відповідальність за насильство у сім‘ї. У проекті цього закону уряд пропонує заборонити наближатися до членів своєї сім‘ї чоловікам, засудженим за застосування насильства у сім‘ї. Більш того, речник прав жінок вимагає від уряду, щоб у цей законопроект було введено пункт про звільнення від покарання, або лише умовне засудження, тих жінок, котрі уб‘ють свого чоловіка не витримавши його знущань. Очевидно, що не всі ці пункти будуть схвалені сеймом, але введення хоч частини з них до законодавства уже буде великим досягненням захисників прав жінок. Отже жіночі громадські організації із втіхою прийняли урядову програму і з нетерпінням чекають на її реалізацію, - сказала “Свободі” керівник Варшавського Центру прав жінок Уршуля Новаковська: “Перша урядова програма на захист прав жінок була прийнята ще у 1997 році, коли наша країна була зобов‘язана це зробити згідно з рішеннями Пекінської конференції ООН. Але тодішній правий уряд не поспішав реалізувати цю програму. Так що тепер усі громадські організації, котрі займаються жіночими проблемами, дуже задоволені, що цей уряд підготував нову програму допомоги жінкам, бо у цій сфері ще багато потрібно зробити”. На наше запитання чи зможе лівий уряд, на відміну від правого, втілити цю програму в життя, пані Новаковська відповіла: ”Побачимо, адже всі уряди мають схильність до декларування хороших програм, але не всім вистачає сили, відваги, а інколи і часу на їх реалізацію”. Володимир Павлів, для “Радіо Свобода”, Варшава.
Ірина Перешило
На цьому я завершую програму “Сім днів демократії”. З вами була Ірина Перешило, до зустрічі на хвилях “Радіо Свобода”.
Ірина Перешило
“Сім днів демократії” – спеціальна передача на хвилях “Радіо Свобода”. Перед мікрофоном у Празі Ірина Перешило. Протягом наступних 45 хвилин ви почуєте низку матеріалів, котрі вже звучали цього тижня в передачі “Демократія і держава”.
Серед іншого, ви почуєте: що спільного у передвиборчих президентських перегонах України і США? Британський уряд планує скоротити правову допомогу шукачам політичного притулку у цій країні. Польський уряд ухвалив національну програму дій на захист жінок. Залишайтеся з нами.
Наступного року в Україні та Сполучених Штатах відбудуться вибори нового президента. В обох країнах термін президентських повноважень становить п‘ять років в Україні та чотири в США. В обох країнах опозиція висунула чимало претендентів на посаду глави держави. І там і там кандидати виголошують промови на зустрічах з виборцями, намагаючись схилити їх на свій бік. Займаються збором коштів на телевізійні та друковані оголошення та інші агітаційні витрати. Схожість між двома країнами ще й у тому, що в Україні та Сполучених Штатах відсутня єдина постать здатна згуртувати опозицію навколо своєї програми. Тобто усі бачать проти чого кандидати виступають, але що вони пропонують натомість? З Нью-Йорка наш кореспондент Юрій Дулерайн.
Юрій Дулерайн
15 місяців залишається до президентських виборів. Нинішній президент Джордж Буш вже оголосив, що балотуватиметься на друге чотириріччя. А суперників у рідній Республіканській партії в нього нема. Натомість намір виселити Буша з Білого дому висловили аж 9 кандидатів від Демократичної партії. Серед них: сенатори – нинішні й колишні, губернатори штатів і на додаток відверто одіозна фігура – негритянський священик з Нью-Йорка Ел Шарптон, людина зі скандальним минулим. Він був свого часу засуджений за наклепи і змушений був заплатити добрячий штраф. Хто з претендентів стане єдиним кандидатом демократів, це мають визначити первинні вибори по партійних осередках окремих штатів. Їх почнуть проводити взимку наступного року, а поки що йде так званий конкурс краси. Хто збере більше грошей на платних обідах, хто продасть більше значків з власним портретом і відповідними гаслами, хто здатен більше запалити учасників мітингів своїми промовами. Поки що на першому місці за популярністю Говард Гін, колишній губернатор штату Вермонт, він репрезентує ліво-ліберальне крило Демократичної партії. Збір коштів на його кампанію просувається настільки успішно, що до кінця вересня очікують надходження понад 10 мільйонів доларів. Майже рекордна сума за три місяці. На мітинги з його участю йдуть як на концерт рок-зірки. 10 тисяч зібралося цими днями біля публічної бібліотеки в Мангатані, Нью-Йорк, де виступав Гін. Він не компанію провадить, це справжній рух - це рух протесту, вигукнув один з прихильників кандидата. Гін виступає проти війни в Іраку, проти скорочення податків, проти вільного продажу вогнепальної зброї, проти дискримінації гомосексуалів тощо. “Це все цікаво”, - зауважив кореспондент “Нью-Йорк Таймс”, - “але за що він виступає, що обстоює, яка його позитивна платформа, що він пропонує робити, і чому серед його прихильників переважно біла інтелігенція? Чому не видно там ані чорношкірих, ані латиноамериканців, ані представників інших расових та етнічних меншин?” Адже без такої підтримки виграти вибори в Америці, практично, неможливо. На ці питання відповідей, поки що нема. Рух далі протестує. Юрій Дулерайн, для “Радіо Свобода”, Нью-Йорк.
Ірина Перешило
Країни ЄС посилюють співпрацю щодо прикордонного та еміграційного контролю. Йдеться передусім про координацію захисту зовнішніх кордонів у боротьбі із нелегальним напливом емігрантів в ЄС. Італія, котра тепер головує у ЄС, запропонувала ухвалити домовленості, котрі в кінцевому результаті могли б призвести до створення загальноєвропейського агентства у справах прикордонного контролю, візової та паспортної політики, а також процедур репатріації нелегальних емігрантів. Продовжує Михайло Мигалисько.
Михайло Мигалисько
Ще донедавна до такої пропозиції - створити загальноєвропейське візове та міграційне управління з підозрою ставилася Німеччина. Однак як повідомив кореспондент “Радіо Свобода” з Брюсселю: “Берлін висловив готовність приєднатися до такої ініціативи”. Міністр внутрішніх справ Італії Джузеппе Пізано провів уже низку переговорів із своїми колегами, щодо формування договору в результаті якого виникло б об‘єднане агентство прикордонного контролю ЄС. Під час зустрічі з Отто Шілі, міністром внутрішніх справ Німеччини, Пізано домовився, що Берлін та Рим розподілять роботу по координації зусиль. Німеччина відповідатиме за співпрацю у сфері сухопутних кордонів, тим часом Італія бере на себе відповідальність за управління контролю в аеропортах. Пьетро Петруччі, речник Євро комісії, сказав в інтерв‘ю “Радіо Свобода”, що зусилля Італії Єврокомісія розглядає як складову довготермінового курсу становлення структури панєвропейського прикордонного контролю та формування спільної еміграційної політики: “Частина того, про що пишуть, уже стає реальністю. Комісія запропонувала, а на самміт ЄС в Салоніках у червні ухвалив координаційні центри прикордонного контролю, які вже існують в Німеччині та Іспанії. Німеччина проявила певне лідерство, коли мова йде про сухопутні кордони” – наголосив Петруччі. Берлінський координаційний центр провів уже спільні навчання в Польщі в яких взяли участь представники Бельгії, Великобританії та Німеччини. Іспанія та Греція, яким ЄС надав відповідальність за морські кордони, уже провели два навчання морських сил. Італія підготовляє третій такий захід. Представник ЄС, який зажадав, щоб його ім‘я не згадували, сказав “Радіо Свобода”, що попри усе це, справа прикордонного та міграційного контролю є досить суперечливим питанням. Адже численні уряди не бажають здавати їхніх суверенних владних прав. Однак він висловив впевненість в тому, що уже на початку наступного року, почне діяти агентство прикордонного контролю із штаб-квартирою в Брюсселі. Щоправда, не передбачено, що це управління управління матиме свої прикордонні сили, а радше воно матиме мандат координації допомоги країнам-членам в потребі. Не вирішеним питанням залишається і справа фінансування. Італія, Греція та Іспанія, відкриті морські кордони яких становлять чи не найбільшу потребу з нелегальною еміграцією, очікують допомогу від ЄС, щоб фінансувати зусилля координації та зміцнення національних правоохоронних сил. Проти надання фінансової допомоги однак виступила Німеччина. Італія, яка головує тепер в ЄС, намагається просунути ще одну пропозицію, а саме: спільні для всього ЄС норми та регламенти видворення нелегальних емігрантів. Ця пропозиція, подробиці якої, однак, ще не відомі стали об‘єктом занепокоєння, зокрема, з боку правозахисних організацій. Італія працює ще над однією пропозицією у сфері прикордонного контролю і міграції, а саме, за допомогою спільної Шенгенської візи. В цьому контексті вона намагається приспішити створення спільної інформаційної системи про видачу віз з боку країн-учасників Шенгенського договору. Ці три пропозиції прикордонного та міграційного контролю будуть на порядку денному переговорів міністрів внутрішніх справ ЄС 12-13 вересня в Італії. Михайло Мигалисько, “Радіо Свобода”.
Ірина Перешило
Ім‘я 21-річного Радика Фаліша із села Веселе біля Кракова нещодавно стало відомо усій Польщі. Сам юнак нічого видатного не вчинив. Всього лише нелегально використав для пільгового проїзду в електричці учнівський квиток свого молодшого брата. За це Радик не лише заплатив штраф, але й провів майже 2 місяці у в‘язничній камері. У четвер, після оприлюднення цієї справи в ЗМІ юнака врешті звільнили з під варти, але саме цей інцидент послужив підставою для широкої громадської дискусії про недолугість правозахисної системи у Польщі. Повідомляє Володимир Павлів.
Володимир Павлів
Формально Радика Фаліша районний суд у місті Кельце наказав помістити до початку судового процесу у камері попереднього ув‘язнення за те, що він не з‘являвся на судові засідання. Цю історію описала найбільша у Польщі “Газета Виборча”, коли юнак уже майже два місяці перебував в ув‘язненні. Журналістам вдалось з‘ясувати, що 21-річний хлопець, який ніколи раніше не мав проблем із судовими органами, просто не знав, що його можуть ув‘язнити за таку провину, а на засідання суду не з‘являвся, бо як сам пояснив не мав грошей на часті переїзди між своїм селом і містом Кельце. Не знав він також, що може поскаржитися на рішення суду і просити, як особа, що не працює, адвоката на кошт держави. Отже сидів собі у одній камері із грізними злочинцями і очікував подальших вказівок суду. Раптове звільнення з під варти стало для нього повною несподіванкою. Перед виходом на волю йому вручили безкоштовний квиток на проїзд додому, 30 злотих, тобто десь 35 гривень на кишенькові витрати та нове взуття, оскільки свої старі черевики він виміняв у співв‘язнів на сигарети. І вже на волі Радик Фаліш дізнався від журналістів, що його справа стала справжнім тестом на повноцінність для всієї системи судочинства у Польщі. Історія описана “Газетою Виборчою” зворушила багатьох осіб по всій країні. 64-літня пенсіонерка із Вроцлава запропонувала матері хлопця половину своєї скромної пенсії, щоб та могла їздити на побачення з сином чи найняла адвоката. Як це можливо, запитували прості громадяни й газетні публіцисти, щоб депутати і політики, звинувачені у фінансових шахрайствах та розголошенні державної таємниці, перебували на волі до початку судового процесу, а юнак із села під Краковом за фальшування учнівського квитка просидів до суду 2 місяці у в‘язничній камері? Тим більше, що буквально цими ж днями міністр внутрішніх прав Польщі Кшиштоф Янік порушував цю проблему хоч у відносно іншої справи. Говорить Кшиштоф Янік: “ Існує проблема добору сил і засобів, відповідних до завдання. Погоджуюсь, що у Польщі ми надто часто використовуємо не за призначенням атрибути насильства. Можливо це й було згідно з процедурою, але все ж до кожного конкретного випадку потрібно вибирати відповідні міри покарання”. Захищаючи честь мундира віце-міністр юстиції Тадеуш Волек сказав журналістам, що районний суд не припустився помилки, а просто сталося непорозуміння, бо рішення суду було надто суворим як на те незначне правопорушення. На думку віце-міністра юстиції, суддя, який приймав рішення про арешт, просто не взяв до уваги молодого віку правопорушника і його незаплямованої раніше репутації. Однак на думку польських правозахисників, суддівська помилка чи неуважність завдала молодій людині невиправданої кривди. Арешт деструктивно вплинув на психіку хлопця, а перебування у камері зовсім не має виховного характеру, вважає співпрацівник Гельсінського фонду прав людини Анжей Жеплінський. Не меншої кривди завдано й громадській думці, адже такі випадки на тлі безправності справжніх злочинців викликають у суспільстві почуття несправедливості. Сам же Радик Фаліш перед телекамерами після виходу з ув‘язнення сказав спокійно, що це покарання навчило його, що не можна легковажно ставитись до правоохоронних органів. І додав з жалем, шкода, що за цю науку довелося майже цілі канікули провести за гратами. Володимир Павлів, для “Радіо Свобода”, Варшава.
Ірина Перешило
Британський уряд планує скоротити правову допомогу шукачам політичного притулку в цій країні. Правозахисники попереджають, що такий крок обмежить право прохачів притулку на справедливий розгляд їхніх справ. Докладніше з Лондона інформує Олекса Семенченко.
Олекса Семенченко
Нині у Великій Британії уряд надає безкоштовну правову допомогу іноземцям, що клопочуться тут про політичний притулок. Кожен прохач притулку може звернутися до незалежних правничих фірм, що спеціалізуються на проблемах притулку, які допоможуть належно підготувати клопотання до іміграційної служби, а відтак - і юридично представлятимуть його в можливих конфліктах з урядом. Кошти ж цієї юридичної допомоги покриває сам уряд. Нині ж, через стрімке зростання рівню еміграції, британський уряд хоче скоротити таку юридичну підтримку для прохачів притулку. Проти цього категорично заперечує провідна правозахисна організація Amnesty International, що її штаб-квартира міститься у Лондоні. Amnesty попередила, що, як результат, правничі фірми, що спеціалізуються на питаннях притулку опиняться на межі закриття. План уряду передбачає обмеження часу допомоги на підготовку початкового клопотання про притулок. На думку правозахисників це може стати значною перепоною для доброї підготовки до справи, що часто включає дуже складні нюанси. Директор програм у справах біженців Ян Шоу каже, що без повного і справедливого розгляду справ про притулок, життя прохачів притулку наражатиметься на ризик. Людей можуть повернути на батьківщину, де їх переслідуватимуть саме за те, від чого вони тікали ризикуючи життям. У той час, як Велика Британія часто пишається свою чудовою правовою системою, такий відступ може зруйнувати правовий захист для шукачів притулку і збільшити ризик помилкового повернення людей до країн, де справедливість регулярно порушується. Зокрема до таких країн, як Іран, Демократична республіка Конго, Афганістан, Зімбабве, Сомалі й Ірак, заявив Ян Шоу і додав: британський уряд повинен прислухатися до правників-практиків і інших фахівців, які кажуть що це неможливо мати одновимірну систему правової допомоги для всіх і рівночасно вирішувати складні справи щодо притулку, що часто стосуються дуже вразливих людей. Пан Шоу навів приклад, коли часові обмеження можуть бути збитковими. Він сказав, наприклад справа дуже травмованої жертви тортур може вимагати ретельного вивчення конкретної біографії, перевірки заяв і даних медичних обстежень, перекладу, а також численних адміністративних процедур, які легко можуть перевищити цілком штучний урядовий 5-тигодинний ліміт. Не можна обмежувати у часі справедливість процесу подання клопотання на політичний притулок, заявив правозахисник Ян Шоу. Олекса Семенченко, “Радіо Свобода”, Лондон.
Ірина Перешило
До уваги угорських парламентарів повторно за останні два роки пропонується законопроект про заборону знущання над тваринами. Одним із авторів цього документу є спікер Державних Зборів Угорської Республіки Каталін Сілі. У випадку ухвалення цього законопроекту, осіб, що мордують свійських тварин, можуть засудити до трьох років ув’язнення. З Будапешта на цю тему розповідає наш кореспондент Василь Плоскіна.
Василь Плоскіна
Слід уточнити, що першу спробу винести дане питання на розгляд угорського парламенту було зроблено 2 роки тому. Але тоді за знущання над “братами нашими меншими” пропонувалося карати до одного року в’язниці. З того часу організації захисників тварин розпочали кампанію збору підписів по Угорщині. У своїй петиції вони закликали законодавців визначити більш сувору відповідальність громадян за насильство над тваринами.
Нині інтереси цих об’єднань у парламенті опосередковано представлятимуть соціалісти-депутати і навіть спікер Національних Зборів Угорщини. Однак серед захисників тварин наразі існують побоювання, що парламентські правники можуть відкинути наполягання цивільних організацій щодо застосування кримінальної міри покарання попри те, що у міністерстві юстиції, навпаки, гаряче вітають ініциативу неурядових громад.
Принагідно хотілося б нагадати у цьому зв’язку, що мін‘юст разом з екологічним відомством готують нові положення до нормативних актів, які безпосередньо стосуються проблем стану довкілля й засобів протистояння насильству над звірами в більш широкому контексті. Наприклад, ці міністерства зацікавлені в тому, щоб плани їхніх розробок якнайшвидше потрапили на розгляд угорського парламенту. Якщо це станеться і депутати ухвалять дані пропозиції урядових юристів упродовж одного року, то в кримінальному кодексі вперше в історії Угорщини з’являться нові пункти на захист тварин.
Серед іншого парламентарі розглядатимуть, наскільки правомірним є покарання осіб, які систематично лупцюють собак, кішок або інших тварин. Згідно з установкою мін‘юсту, кримінальним злочином нині в Угорщині слід вважати не лише знущання над свійськими тваринами. До цього правознавці кабінету міністрів також зараховують і браконьєрство, тобто неліцензоване полювання на диких звірів. Василь Плоскіна для “Радіо Свобода”, Будапешт.
Ірина Перешило
У понеділок польський уряд одноголосно ухвалив національну програмку дій на захист прав жінок. Реалізація програми розпочнеться восени ще цього року і відбуватиметься у кілька етапів, де кожен наступний буде більш радикальним за попередній. Урядову програму вже встигли розкритикувати представники правих політичних сил, котрі стверджують, що прем‘єр Лєшек Міллєр піддався натискам радикальних феміністок. Повідомляє Володимир Павлів.
Володимир Павлів
Перший етап польської національної програми на захист прав жінок передбачає, зокрема, внесення антиконцепційних засобів до списку медикаментів, що продаватимуться за пільговими цінами. Щодо до теоретичних запобіжних дій, то уряд погодився із речником прав жінок Ізабеллою Яругою-Новацькою в тім, що розпочинати потрібно зі школи. Дослідження показують, що сексуальне життя починається у щораз молодшому віці, - сказала речник прав жінок. Отже ми мусимо попередити підлітків, які це може мати наслідки. Так що до шкільних програм від цієї осені увійде ще додаткове навчання про сучасні методи планування сім‘ї, та більше уваги приділятиметься так званій сексуальній просвіті. Крім цього уряд зобов‘язався ще впродовж найближчого навчального року до шкільних програм ввести окрему тематику про рівність статусу чоловіків і жінок. Це необхідно зробити, бо на думку Ізабелли Яруги-Новацької, шкільні підручники переповнені стереотипами на зразок – татусь відповідає за працювання, а мамуся за прасування. Ще більш радикальним має бути наступний етап реалізації програми, котрий передбачає підготовку окремого закону про відповідальність за насильство у сім‘ї. У проекті цього закону уряд пропонує заборонити наближатися до членів своєї сім‘ї чоловікам, засудженим за застосування насильства у сім‘ї. Більш того, речник прав жінок вимагає від уряду, щоб у цей законопроект було введено пункт про звільнення від покарання, або лише умовне засудження, тих жінок, котрі уб‘ють свого чоловіка не витримавши його знущань. Очевидно, що не всі ці пункти будуть схвалені сеймом, але введення хоч частини з них до законодавства уже буде великим досягненням захисників прав жінок. Отже жіночі громадські організації із втіхою прийняли урядову програму і з нетерпінням чекають на її реалізацію, - сказала “Свободі” керівник Варшавського Центру прав жінок Уршуля Новаковська: “Перша урядова програма на захист прав жінок була прийнята ще у 1997 році, коли наша країна була зобов‘язана це зробити згідно з рішеннями Пекінської конференції ООН. Але тодішній правий уряд не поспішав реалізувати цю програму. Так що тепер усі громадські організації, котрі займаються жіночими проблемами, дуже задоволені, що цей уряд підготував нову програму допомоги жінкам, бо у цій сфері ще багато потрібно зробити”. На наше запитання чи зможе лівий уряд, на відміну від правого, втілити цю програму в життя, пані Новаковська відповіла: ”Побачимо, адже всі уряди мають схильність до декларування хороших програм, але не всім вистачає сили, відваги, а інколи і часу на їх реалізацію”. Володимир Павлів, для “Радіо Свобода”, Варшава.
Ірина Перешило
На цьому я завершую програму “Сім днів демократії”. З вами була Ірина Перешило, до зустрічі на хвилях “Радіо Свобода”.
