Київ, 12 вересня 2003 року.
Наталя Хижняк
Пане Джексон, яка Ваша оцінка ідеї вступу України в Єдиний економічний простір? Як це співвідноситься з Євроатлантичним курсом України?
Брюс Джексон
Україна задекларувала свій євроатлантичний вектор розвитку, і наразі відбувається, радше, повернення до багатовекторної зовнішньої політики, яка не відповідає попереднім заявам України.
Українській парламент не схвалює крок у напрямку Єдиного економічного простору. Отже, українські громадяни намагаються сказати - нам це не подобається. І я можу сказати, чому. По-перше, я не бачу, які плюси Україна може отримати для розвитку демократії, співпрацюючи з Лукашенком і Назарбаєвим. Цих людей не дуже позитивно оцінюють у світі. Тому наміри України вступити до Єдиного економічного простору - це погана політика.
По-друге, ви не отримаєте значної вигоди від даного кроку, маючи 6% голосів у цьому об’єднанні. По-третє – це неконституційно, і з економічного боку виглядає підозрілим. Це погане економічне мислення. Якщо ви бідні, і якщо ваші устремління – мати єдиний ринок з Назарбаєвим, я можу гарантувати, що ви завжди будете бідними. Тому це не має ані економічного сенсу, ані конституційного, ані політичного. Один аргумент на захист Єдиного Економічного Простору – це можлива фраза -“не хвилюйтеся, ми не зробимо цього, тому що ми ніколи нічого не реалізовуємо в межах СНД.” Але для чого створювати такі проблеми, коли ви не маєте наміру їх здійснити?
Це також матиме негативні наслідки для вступу України в Світову Організацію Торгівлі. Це робить ваш вступ заручником вимог, які висунуть Білорусь, Казахстан і Росія.
Вступ в Єдиний економічний простір ускладнює інтеграційні процеси з Європейським Союзом, бо таким чином ви дали Брюсселю зрозуміти, що не дуже прагнете цього.
Для нас в Брюсселі поведінка України нагадує таку ситуацію: Ви збиралися одружуватися, і раптом дізналися про коханку. І не дуже гарну коханку.
Отже, загальний контекст вступу України до Єдиного економічного простору говорить про те, що це швидше політична заява, а не економічна. І можливі інтерпретації вказують, що це не дуже вигідно для України.
Тому багато українських політиків дискутують: навіщо ми робимо цей крок. До речі, в історичному сенсі - це друга невдала оборудка в Ялті.
Наталя Хижняк
Пане Джексон, яка Ваша оцінка ідеї вступу України в Єдиний економічний простір? Як це співвідноситься з Євроатлантичним курсом України?
Брюс Джексон
Україна задекларувала свій євроатлантичний вектор розвитку, і наразі відбувається, радше, повернення до багатовекторної зовнішньої політики, яка не відповідає попереднім заявам України.
Українській парламент не схвалює крок у напрямку Єдиного економічного простору. Отже, українські громадяни намагаються сказати - нам це не подобається. І я можу сказати, чому. По-перше, я не бачу, які плюси Україна може отримати для розвитку демократії, співпрацюючи з Лукашенком і Назарбаєвим. Цих людей не дуже позитивно оцінюють у світі. Тому наміри України вступити до Єдиного економічного простору - це погана політика.
По-друге, ви не отримаєте значної вигоди від даного кроку, маючи 6% голосів у цьому об’єднанні. По-третє – це неконституційно, і з економічного боку виглядає підозрілим. Це погане економічне мислення. Якщо ви бідні, і якщо ваші устремління – мати єдиний ринок з Назарбаєвим, я можу гарантувати, що ви завжди будете бідними. Тому це не має ані економічного сенсу, ані конституційного, ані політичного. Один аргумент на захист Єдиного Економічного Простору – це можлива фраза -“не хвилюйтеся, ми не зробимо цього, тому що ми ніколи нічого не реалізовуємо в межах СНД.” Але для чого створювати такі проблеми, коли ви не маєте наміру їх здійснити?
Це також матиме негативні наслідки для вступу України в Світову Організацію Торгівлі. Це робить ваш вступ заручником вимог, які висунуть Білорусь, Казахстан і Росія.
Вступ в Єдиний економічний простір ускладнює інтеграційні процеси з Європейським Союзом, бо таким чином ви дали Брюсселю зрозуміти, що не дуже прагнете цього.
Для нас в Брюсселі поведінка України нагадує таку ситуацію: Ви збиралися одружуватися, і раптом дізналися про коханку. І не дуже гарну коханку.
Отже, загальний контекст вступу України до Єдиного економічного простору говорить про те, що це швидше політична заява, а не економічна. І можливі інтерпретації вказують, що це не дуже вигідно для України.
Тому багато українських політиків дискутують: навіщо ми робимо цей крок. До речі, в історичному сенсі - це друга невдала оборудка в Ялті.
