Прага, 15 вересня 2003 – Мешканці Швеції відмовилися переходити на спільну європейську валюту. Значна перевага тих, хто проголосував проти, здивувала оглядачів та нанесла удар по репутації нинішнього уряду, що проводив активну кампанію за приєднання до євра. Тим часом в іншій північноєвропейській державі відбувся референдум щодо вступу до Європейського Союзу. Естонія, як і очікувалося, сказала «так».
Ані активна урядова кампанія, ані почуття жалю з приводу трагічної смерті головного провідника урядових зусиль міністра закордонних справ Анни Лінд не переконали шведів відмовитися від своєї національної валюти на користь спільних європейських грошей. Із понад 80% виборців, що взяли участь у референдумі, 56% проголосували проти, і лише 42% віддали свої голоси за. Те, що табір противників євра переміг з такою перевагою, стало гіркою поразкою для уряду прем’єр міністра Ґорана Персона, який сподівався на те, що його співвітчизники проголосують за відмову від шведської крони.
Після голосування йому було складно приховати розчарування, а рішення виборців він пояснив так: «Потрібно пам’ятати: в Швеції справи йдуть краще, ніж у решті Європи, і звичайно, переконати людей відмовитися від своєї валюти, розпрощатися з нею, і приєднатися до проекту, знаючи, що у нас справи кращі, - це нелегко».
Коротко кажучи, шведи побоялися, що їхній, один з найвищих рівнів життя в Європі може зійти на середньоєвропейську відмітку, якщо вони приєднаються до євра. Натомість не вщухає євроентузіазм у бідніших, колишніх соціалістичних європейських країнах, що мають незабаром приєднатися до ЄС.
Після принизливої поразки у Швеції «розраджувальним призом» для Європи могли би бути результати іншого референдуму, що також у неділю проходив у іншій північноєвропейській країні. 67% естонських виборців проголосували за вступ своєї країни до Європейського Союзу. З явним задоволенням прем’єр міністр Естонії Юган Партс міг заявити, що його менш, ніж півторамільйонна країна повертається до Європи: «Естонія повертається до Європи. Це перша емоційна реакція, що спадає на думку». Як вважає німецький канцлер Ґергард Шредер, який одним із перших привітав естонців, їхнє рішення свідчить про те, що європейський проект знаходить підтримку населення.
Ані активна урядова кампанія, ані почуття жалю з приводу трагічної смерті головного провідника урядових зусиль міністра закордонних справ Анни Лінд не переконали шведів відмовитися від своєї національної валюти на користь спільних європейських грошей. Із понад 80% виборців, що взяли участь у референдумі, 56% проголосували проти, і лише 42% віддали свої голоси за. Те, що табір противників євра переміг з такою перевагою, стало гіркою поразкою для уряду прем’єр міністра Ґорана Персона, який сподівався на те, що його співвітчизники проголосують за відмову від шведської крони.
Після голосування йому було складно приховати розчарування, а рішення виборців він пояснив так: «Потрібно пам’ятати: в Швеції справи йдуть краще, ніж у решті Європи, і звичайно, переконати людей відмовитися від своєї валюти, розпрощатися з нею, і приєднатися до проекту, знаючи, що у нас справи кращі, - це нелегко».
Коротко кажучи, шведи побоялися, що їхній, один з найвищих рівнів життя в Європі може зійти на середньоєвропейську відмітку, якщо вони приєднаються до євра. Натомість не вщухає євроентузіазм у бідніших, колишніх соціалістичних європейських країнах, що мають незабаром приєднатися до ЄС.
Після принизливої поразки у Швеції «розраджувальним призом» для Європи могли би бути результати іншого референдуму, що також у неділю проходив у іншій північноєвропейській країні. 67% естонських виборців проголосували за вступ своєї країни до Європейського Союзу. З явним задоволенням прем’єр міністр Естонії Юган Партс міг заявити, що його менш, ніж півторамільйонна країна повертається до Європи: «Естонія повертається до Європи. Це перша емоційна реакція, що спадає на думку». Як вважає німецький канцлер Ґергард Шредер, який одним із перших привітав естонців, їхнє рішення свідчить про те, що європейський проект знаходить підтримку населення.
