Прага, 18 вересня 2003 – Єдиний Економічний Простір – це новий кремлівський проект із відродження Радянського Союзу, на цьому наголошують практично всі автори публікацій у нинішній німецькомовній пресі. Деякі оглядачі звертають увагу на брак зацікавленості з боку Заходу до майбутніх членів східного економічного союзу, інші вважають, що спроба копіювання Європейського Союзу на сході має мізерні шанси на успіх.
Швейцарський щоденник “Neue Zürіcher Zeitung” наголошує, що дебати в Україні навколо нового союзу з Росією породжені невизначеністю української пострадянської тотожності. «Немає іншої східноєвропейської країни, яка б так інтенсивно шукала свою тотожність, як Україна. Балтійські держави обрали Європу без усяких «але», Білорусь чітко шукає зближення з Росією, бідність Молдови виключає можливість дискусій, а кавказькі держави притулилися до Росії радше з потреби, ніж зі власної волі. І лише Україна лавірує між Росією з її енергоносіями та Європейським Союзом, чиї структурні кризи у цій зубожілій країні не помічають», - пише “Neue Zürіcher Zeitung”.
Опозиційні політики в Україні наголошують, що новий союз з Росією є зрадою національних інтересів, але «правляча кліка», як її називає швейцарський журналіст, більше зацікавлена продовженням своїх владних повноважень, ніж цими попередженнями. З іншого боку автор публікації у газеті “Neue Zürіcher Zeitung” говорить, що з нового економічного союзу не обов’язково має постати новий Радянський Союз. Цього не сталося у випадку СНД і навіть у випадку Білорусі, але неможливість продати свої товари на Заході не лишає колишнім радянським республікам багато вибору, пояснює автор.
Автор іншої публікації в австрійській газеті “Die Presse” вважає, що після кількох невдалих спроб проект російського президента Володимира Путіна має нарешті вдатися. Він перераховує усі етапи створення економічного союзу: координація економічної політики, гармонізація законодавства, митний союз, зона вільної торгівлі і, нарешті, спільна валюта.
Більшість із цих положень суперечать конституції України, і саме ця держава в особі її парламенту та уряду виступала проти підписання такої угоди, наголошує австрійський щоденник. Він далі наводить аргументи противників союзу, які вважають, що вступ України до нього закрив би їй двері до Світової організації торгівлі та ЄС. Щодо Європейського союзу, то візит комісара з питань розширення Ґюнтера Фергойґена до Києва та Ялти мав однозначно засвідчити, що із планами митного союзу на сході Україна може забути про мрію коли-небудь вступити до ЄС.
Але дзвони, що били на сполох у Києві заглушив президент Леонід Кучма. Для того, щоб здійснити задуманий проект, кремлівський шеф Володимир Путін ще минулої осені зробив Кучму головою СНД, пояснює газета. На закінчення автор публікації пише, що багато оглядачів підозрюють, що під планами економічної інтеграції Москва приховує бажання ще сильніше прив’язати до себе своїх колишніх васалів. Зробити це тим легше, що їхні товари неконкурентоспроможні на світових ринках, політична нестабільність відлякує інвестиції, а після подій в Іраку інтерес Вашингтона до них падає, так само, як і обсяг американської фінансової допомоги.
Швейцарський щоденник “Neue Zürіcher Zeitung” наголошує, що дебати в Україні навколо нового союзу з Росією породжені невизначеністю української пострадянської тотожності. «Немає іншої східноєвропейської країни, яка б так інтенсивно шукала свою тотожність, як Україна. Балтійські держави обрали Європу без усяких «але», Білорусь чітко шукає зближення з Росією, бідність Молдови виключає можливість дискусій, а кавказькі держави притулилися до Росії радше з потреби, ніж зі власної волі. І лише Україна лавірує між Росією з її енергоносіями та Європейським Союзом, чиї структурні кризи у цій зубожілій країні не помічають», - пише “Neue Zürіcher Zeitung”.
Опозиційні політики в Україні наголошують, що новий союз з Росією є зрадою національних інтересів, але «правляча кліка», як її називає швейцарський журналіст, більше зацікавлена продовженням своїх владних повноважень, ніж цими попередженнями. З іншого боку автор публікації у газеті “Neue Zürіcher Zeitung” говорить, що з нового економічного союзу не обов’язково має постати новий Радянський Союз. Цього не сталося у випадку СНД і навіть у випадку Білорусі, але неможливість продати свої товари на Заході не лишає колишнім радянським республікам багато вибору, пояснює автор.
Автор іншої публікації в австрійській газеті “Die Presse” вважає, що після кількох невдалих спроб проект російського президента Володимира Путіна має нарешті вдатися. Він перераховує усі етапи створення економічного союзу: координація економічної політики, гармонізація законодавства, митний союз, зона вільної торгівлі і, нарешті, спільна валюта.
Більшість із цих положень суперечать конституції України, і саме ця держава в особі її парламенту та уряду виступала проти підписання такої угоди, наголошує австрійський щоденник. Він далі наводить аргументи противників союзу, які вважають, що вступ України до нього закрив би їй двері до Світової організації торгівлі та ЄС. Щодо Європейського союзу, то візит комісара з питань розширення Ґюнтера Фергойґена до Києва та Ялти мав однозначно засвідчити, що із планами митного союзу на сході Україна може забути про мрію коли-небудь вступити до ЄС.
Але дзвони, що били на сполох у Києві заглушив президент Леонід Кучма. Для того, щоб здійснити задуманий проект, кремлівський шеф Володимир Путін ще минулої осені зробив Кучму головою СНД, пояснює газета. На закінчення автор публікації пише, що багато оглядачів підозрюють, що під планами економічної інтеграції Москва приховує бажання ще сильніше прив’язати до себе своїх колишніх васалів. Зробити це тим легше, що їхні товари неконкурентоспроможні на світових ринках, політична нестабільність відлякує інвестиції, а після подій в Іраку інтерес Вашингтона до них падає, так само, як і обсяг американської фінансової допомоги.
