Прага, 16 вересня 2003 - Становлення демократії в Іраку перевищує усі дотеперішні оцінки фінансових затрат. Ще сім місяців тому ,за попередніми підрахунками можливі витрати на очолювану Сполученими Штатами кампанію в Іраку обраховувалися майже 60 мільярдами доларів. Щоправда, у квітні, тобто через місяць після початку бойових операцій проти режиму Саддама Гуссейна, Конгрес Сполучених Штатів виділив 79 мільярдів доларів. Днями президент Сполучених Штатів Джордж Буш звернувся до Конгресу США з новим проханням асигнувати додаткових 87 мільярдів на покриття витрат не лише в Іраку, а й в Афганістані.
Навіть якщо відняти 10 мільярдів доларів, які планується внести на відбудову Афганістану, то все -таки витрати на Ірак значно перевищують навіть ті найбільш песимістичні передвоєнні прогнози. Адже кошти на кампанію в Іраку уже втроє збільшилися від початкових оцінок , це зокрема через те, що поствоєнна відбудова не йде згідно з попередніми планами. У цьому контексті американців турбує також різко зростаючий федеральний бюджетний дефіцит, який сягає 500 мільярдів доларів.
Генрі Аарон, економіст у Вашингтонській приватній дослідній інституції “Брукінґс” сказав у інтерв’ю радіо “Свобода”, що адміністрація президента Буша не передбачила такого розвитку подій в Іраку, який там існує сьогодні: «Є очевидним, що сталося: ми опинилися перед більшими проблемами, ніж цього очікували. Ми повинні були передбачити й підготуватися до таких проблем. Ми не зуміли цього зробити, і нам тепер доводиться справлятися з ними», - наголосив Генрі Аарон.
Дещо іншої думки американський експерт Аллан Ліхтман , професор політичних наук у вищому навчальному закладі «Американ Юніверсіті». В інтерв’ю радіо “Свобода” він зауважив, що ймовірно адміністрація Буша мала більше конкретної інформації, проте не вважала доцільним поділитися нею перед завершенням головних бойових операцій.
«Я вважаю, що адміністрація Буша не була вповні щирою з нами. На мою думку, вони не бажали уже на першому етапі говорити про ймовірність колосальних витрат на цю війну, оскільки побоювалися, що це підірвало б високий рівень публічної підтримки». Як зазначив професор Ліхтман, президент Буш вирішив залишити цю небажану фінансову вістку на час після успішного усунення режиму Саддама Гуссейна.
Тим часом адміністрація Сполучених Штатів розпочала нові зусилля, щоб залучити до процесу стабілізації й відбудови Іраку міжнародне співтовариство й тим самим пом’якшити фінансовий тягар, накладений на федеральний бюджет та американського платника податків.
У контексті дискусій про додаткові мільярди деякі найвищі радники президента Буша вже заговорили про необхідність нових коштів. Міністр оборони США Доналд Рамсфельд у інтерв’ю американській телекомпанії CBS заявив, що поки не будуть завершені переговори Офісу менеджменту і бюджету Білого дому з конгресовими комітетами, доти передчасно говорити про нові асигнування на іракську справу. Тим часом віце-президент США Дік Чейні в інтерв’ю американській телекомпанії NBC зазначив, що не слід припускати, що увесь фінансовий тягар за відбудову Іраку нестимуть Сполучені Штати. Він вказав на те, що наступного місяця у Мадриді відбудеться конференція країн- донорів. Крім того, Ірак посідає другі у світі за величиною запаси нафти.
Проте професор Аллан Ліхтман зауважує, що європейські країни уже щедро відгукнулися на фінансування відбудови балканського регіону та Афганістану, й важко очікувати якихось вагомих внесків у іракський фонд відбудови. Крім того, експлуатація нафти Іраку зовсім не на тому рівні, щоб приносити необхідні доходи на відбудову країни. Отож, як вважає професор Ліхтман, американським платникам податків не слід сподіватися, що невдовзі іракська нафта пом’якшить їхній фінансовий тягар у відбудові Іраку.
Навіть якщо відняти 10 мільярдів доларів, які планується внести на відбудову Афганістану, то все -таки витрати на Ірак значно перевищують навіть ті найбільш песимістичні передвоєнні прогнози. Адже кошти на кампанію в Іраку уже втроє збільшилися від початкових оцінок , це зокрема через те, що поствоєнна відбудова не йде згідно з попередніми планами. У цьому контексті американців турбує також різко зростаючий федеральний бюджетний дефіцит, який сягає 500 мільярдів доларів.
Генрі Аарон, економіст у Вашингтонській приватній дослідній інституції “Брукінґс” сказав у інтерв’ю радіо “Свобода”, що адміністрація президента Буша не передбачила такого розвитку подій в Іраку, який там існує сьогодні: «Є очевидним, що сталося: ми опинилися перед більшими проблемами, ніж цього очікували. Ми повинні були передбачити й підготуватися до таких проблем. Ми не зуміли цього зробити, і нам тепер доводиться справлятися з ними», - наголосив Генрі Аарон.
Дещо іншої думки американський експерт Аллан Ліхтман , професор політичних наук у вищому навчальному закладі «Американ Юніверсіті». В інтерв’ю радіо “Свобода” він зауважив, що ймовірно адміністрація Буша мала більше конкретної інформації, проте не вважала доцільним поділитися нею перед завершенням головних бойових операцій.
«Я вважаю, що адміністрація Буша не була вповні щирою з нами. На мою думку, вони не бажали уже на першому етапі говорити про ймовірність колосальних витрат на цю війну, оскільки побоювалися, що це підірвало б високий рівень публічної підтримки». Як зазначив професор Ліхтман, президент Буш вирішив залишити цю небажану фінансову вістку на час після успішного усунення режиму Саддама Гуссейна.
Тим часом адміністрація Сполучених Штатів розпочала нові зусилля, щоб залучити до процесу стабілізації й відбудови Іраку міжнародне співтовариство й тим самим пом’якшити фінансовий тягар, накладений на федеральний бюджет та американського платника податків.
У контексті дискусій про додаткові мільярди деякі найвищі радники президента Буша вже заговорили про необхідність нових коштів. Міністр оборони США Доналд Рамсфельд у інтерв’ю американській телекомпанії CBS заявив, що поки не будуть завершені переговори Офісу менеджменту і бюджету Білого дому з конгресовими комітетами, доти передчасно говорити про нові асигнування на іракську справу. Тим часом віце-президент США Дік Чейні в інтерв’ю американській телекомпанії NBC зазначив, що не слід припускати, що увесь фінансовий тягар за відбудову Іраку нестимуть Сполучені Штати. Він вказав на те, що наступного місяця у Мадриді відбудеться конференція країн- донорів. Крім того, Ірак посідає другі у світі за величиною запаси нафти.
Проте професор Аллан Ліхтман зауважує, що європейські країни уже щедро відгукнулися на фінансування відбудови балканського регіону та Афганістану, й важко очікувати якихось вагомих внесків у іракський фонд відбудови. Крім того, експлуатація нафти Іраку зовсім не на тому рівні, щоб приносити необхідні доходи на відбудову країни. Отож, як вважає професор Ліхтман, американським платникам податків не слід сподіватися, що невдовзі іракська нафта пом’якшить їхній фінансовий тягар у відбудові Іраку.
