Київ, 23 вересня 2003 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. Вітаю вас, шановні слухачі!
Сьогодні у репортажах наших столичних і регіональних кореспондентів ви дізнаєтеся, зокрема, про нові подробиці у справі кримського журналіста Володимира Лутьєва, про знищення україномовної школи у Дніпропетровську, про порушення законодавства під час виборів у Мукачеві (висновки Парламентської тимчасової слідчої комісії).
Про ситуацію у регіонах трохи згодом. А наразі почнемо з Києва, де відбулась Міжнародна правозахисна конференція. Її учасники наголошували, що дотримання прав людини є підґрунтям демократичного розвитку суспільства і усієї держави. Ситуація ж в Україні виглядає, на перший погляд, дещо парадоксальною: органи державної влади часто нехтують правами людини, а громадянське суспільство активно їх захищає.
З перебігом подій на конференції слідкувала Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Офіційно, організатори конференції – Харківська правозахисна група і Міжнародна ліга з прав людини – її метою проголосили налагодження діалогу між правозахисним рухом і владними структурами України. Насправді ж, конференція стала місцем, де і перші, і другі змогли проаналізувати ситуацію із захистом прав і свобод громадян у державі.
Результатами своєрідного моніторингу зі мною поділилися представники різних правозахисних організацій, з різних регіонів України. При цьому спільну думку щодо найбільшої проблеми висловив кіровоградський правозахисник Микола Коробко:
Микола Коробко
Більшість людей і не вміє, і не хоче захищати свої права.
Богдана Костюк
Щодо найтиповіших правопорушень, то для Київщини, за словами президента Фонду регіональних ініціатив Алли Макшименко, це є...
Алла Макшименко
... порушенням прав людини представниками органів внутрішніх справ. До нас звертаються люди за інформацією за допомогою яким чином скласти заяву в ту ж саму прокуратуру.
Богдана Костюк
Руслана Стасюк з Волинського ресурсного центру поінформувала про моніторинг, проведений серед волинян, у результаті якого з’ясувалося наступне:
Руслана Стасюк
Мешканці зверталися до нас з недотриманням вимог комунальних послуг, при тому всьому, що мешканці сплачують кошти за ті послуги, які їм не надаються. Звичайно, дуже велика проблема – це домашнє насильство щодо жінок в сім’ї і порушення прав дитини.
Богдана Костюк
Правник з Товариства українських офіцерів Микола Селюк вважає, що однією з проблем Збройних сил є відсутність правових знань у вояків.
Микола Селюк
Нами було підготовлено інформаційний запит до Міністерства оборони України з проханням пояснити, чи передбачено програмою командирської підготовки ознайомлення військовослужбовців із законами, їхніми правами, обов’язками.
Ми отримали відповідь, що спеціальної програми правового виховання просто не існує, окремі теми із вивчення законів, передбачені програмою командирської підготовки та гуманітарної підготовки, подивившись на соціальний зріз тих, хто проходив службу у війську (солдатів, сержантів), можна зробити висновок, що вони просто в більшості не володіють мінімумом знань з правових питань: неповна середня освіта, не закінчена середня освіта.
До нас більше звертаються офіцери, дії яких теж викликають певний подив. Офіцери не обізнані також із порядком оскарження або від незаконного звільнення, або незаконного призначення на нижчу посаду.
Богдана Костюк
Таким чином, конференція підтвердила, що проблема полягає не лише у небажанні влади дослухатись до правозахисних проблем, а і у відсутності правових знань у членів цього суспільства.
Надія Шерстюк
Ми знову повертаємося до справи кримського журналіста і видавця Володимира Лутьєва. Торік він був заарештований працівниками кримського Управління з боротьби з організованою злочинністю за підозрою в замовленні вбивства депутата Верховної Ради Криму Миколи Котляревського, котрий має не дуже добру репутацію в автономії.
Арешт журналіста і видавця викликав широкий суспільний резонанс, оскільки Володимир Лутьєв відомий в Євпаторії своїми викривальними статтями, у тому числі, стосовно Миколи Котляревського та окремих співробітників УБОЗу.
Президент України доручив Генпрокуратурі взяти цю справу під свій контроль, однак правоохоронці і далі тиснуть на журналіста. Детальніше про цю справу – наш кримський кореспондент Володимир Притула.
Володимир Притула
Для арешту Володимира Лутьєва Управління з боротьби з організованою злочинністю розробило цілу операцію з псевдо-викраденням і псевдо-вбивством депутата-бізнесмена Миколи Котляревського.
Втім, бліц-кріг з викриттям убивці-журналіста не вдався. У грудні минулого року Апеляційний суд АРК звільнив його з-під арешту під підписку про невиїзд. Але Прокуратура Криму, яку теж різко критикував у своїй газеті Володимир Лутьєв, ще кілька разів робила спробу ізолювати журналіста.
Зрештою, Прокуратура АРК і Микола Котляревський домоглися, щоб суд над журналістом проводився в Херсоні, аби той, за їхнім твердженням, “не міг перешкоджати встановленню істини”. Але 8 вересня цього року Верховний суд України, взявши до уваги скаргу Лутьєва та його адвоката, змінив підсудність, передавши справу до розгляду Севастопольського Апеляційного суду.
Попри це, 12 вересня Апеляційний суд Херсонської області, після попереднього розгляду справи за обвинуваченням редактора газети “Євпаторійская нєдєля” у замаху на депутата Миколу Котляревського, виніс рішення - заарештувати Володимира Лутьєва.
Голова Кримської Асоціації вільних журналістів Ліля Буджурова повідомила, що працівники Херсонської міліції навіть прибули до Євпаторії, щоб незаконно, на її думку, заарештувати Лутьєва. Така оперативність, на її погляд, може бути пов''язана з тим, що нещодавно виконувачем обов''язків начальника Херсонської міліції призначений Сергій Семків, який очолював кримський УБОЗ на момент обвинувачення журналіста в підготовці злочину. Вона називає це відвертим порушенням закону.
Ліля Буджурова
У мене склалося таке враження, що Управління з боротьби з організованою злочинністю просто торік розпочало полювання на журналіста Лутьєва. Можливо, це пов’язано з тим, що у них дуже загострені стосунки: нещодавно він виграв суд стосовно керівника євпаторійського УБОЗу Туйсузова. І поведінка правоохоронців, яким у цій ситуації допомагає суд, – це, висловлюючись їхньою мовою, “безпредєл”.
Володимир Притула
Адвокат Володимира Лутьєва Олександр Гнєздов повідомив радіо “Свобода”, що його підзахисний поскаржився на правоохоронців Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Ніні Карпачовій, але зараз вимушений переховуватися, щоб не потрапити до рук херсонських міліціонерів.
Олександр Гнєздов
Я думаю, що це - відповідь Управління з боротьби з організованою злочинністю. Ми ж знаємо, що Семків отримав призначення до Херсонської області, і він уже розпочав виконувати свої нові службові обов’язки. Я думаю, що Семків і Котляревський, який збагатився за рахунок державного бюджету на півтора мільйона гривень мстять Володимиру Лутьєву.
Я не виключаю, що підкупили якогось конкретного суддю, який ігнорує вказівку про передачу справи Лутьєва до Севастополя, котру видав перший заступник Верховного Суду України.
Володимир Притула
Кримська прокуратура і міліція поки що ніяк не коментують ситуацію, що склалася довкола спроб заарештувати Володимира Лутьєва. Микола Котляревський тим часом і далі наполягає на тому, що журналіст становить загрозу для його життя, і він вимагає його арешту.
Водночас Кримська Асоціація вільних журналістів висловила стурбованість ситуацією, що склалася довкола видавця і редактора. У поширеній в Сімферополі заяві, Асоціація закликала владу припинити незаконне, на її думку, переслідування журналіста Володимира Лутьєва і звернулася до Верховного Суду України з проханням вжити заходів, щоб судовий розгляд справи колеги проводився неупереджено та об''єктивно.
Надія Шерстюк
І нині не вщухають пристрасті навколо позачергових виборів міського голови Мукачева у Закарпатській області. Новий імпульс дискусіям навколо законності обрання мера міста дав Звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України.
З подробицями мій колега Віктор Міняйло.
Віктор Міняйло
Нагадаю, що ще в червні на виборах у Мукачеві представник “Нашої України” Василь Петьовка з невеличкою перевагою переміг представника СДПУ(о) Ернеста Нусера. Після тривалих судових оскаржень і перетрубацій міський суд Мукачева очолюваний паном Щербаном затвердив рішення Територіальної виборчої комісії, яка оголосила Василя Петьовку міським головою Мукачева.
Після вивчення усіх подій Парламентська комісія дійшла висновку, що причиною ускладнення суспільно-політичної ситуації у Мукачеві, у зв‘язку з виборами міського голови, стало прагнення голови Закарпатської облдержадміністрації, члена СДПУ(о) Івана Різака за будь-яку ціну і всупереч волі виборців провести в крісло мера свого претендента, кандидата від СПДУ(о) Ернеста Нусера.
Комісії також стали відомі факти втручання у виборчий процес глави Адміністрації Президента України і голови СДПУ(о) Віктора Медведчука.
Говорить голова Тимчасової парламентської комісії Юрій Оробець.
Юрій Оробець
Вибори в Мукачевому показали, що влада йде на будь-які методи лиш би зберегти саму себе і надалі. Однак, спільними зусиллями вдається розмінувати будь-які завали і обрати свого. І у виборах в Мукачевому я бачу певний оптимізм у тому, що ми здатні побороти владу на президентських виборах.
Віктор Міняйло
Втім, член СДПУ(о) Нестор Шуфрич вважає, що мер Мукачева є незаконно обраним, і що адміністративні керівники судової гілки влади Закарпаття мають бути притягнені до відповідальності. Також він звинуватив народного депутата з “Нашої України” Віктора Балогу у використанні адміністративного ресурсу задля перемоги свого кандидата.
Нестор Шуфрич
Перше, на що я хотів би звернути увагу, - це коректність складу слідчої комісії, в якій були 4 народних депутати від “НУ”, 3 народних депутати від опозиції, один член НДП і Ратушняк, який був активним підтримувачем кандидата Петьовки.
Під час створення виборчих дільниць 234 члена із приблизно 260-ти це були представники опозиції, а реально це були люди, які працюють в міськраді. Я вважаю, що в Мукачевому були грубо порушені права людей.
Віктор Міняйло
Це говорив народний депутат від СДПУ(о) Нестор Шуфрич. Багато порушень під час мукачівських виборів побачила і Уповноважена ВР з прав людини Ніна Карпачова.
Ніна Карпачова
Я як Уповноважена з прав людини засвідчую, що дуже багато людей, виборців у виборчих списках були ті, які вибули на заробітки за кордон або, скажімо, померли, але вони рахувалося в тих списках, які сама міліція надавала безпосередньо самим комісіям.
Віктор Міняйло
Це була Уповноважена ВР з прав людини Ніна Карпачова.
Надія Шерстюк
Минулого року Дніпропетровська міськрада ухвалила рішення ліквідувати українську школу № 145, мотивуючи це недостатньою кількістю учнів. Батьки школярів та вчителі утворили Комітет порятунку школи, але у протистоянні з міською владою вони зазнали поразки. Принаймні на сьогоднішньому етапі: четвертий тиждень навчального року у 145 українській школі навчання так і не розпочалися. Історія конфлікту – у викладі нашого дніпропетровського кореспондента Геннадія Сахарова.
Геннадій Сахаров
У липні минулого року Дніпропетровським міськвиконкомом було ухвалене рішення про ліквідацію 145-ї української школи. Рішення не було оприлюднене і вчителі, батьки та учні дізналися про доручення Жовтневому райВНО ліквідувати школу лише у квітні цього року. Батьки на зборах одноголосно вирішили не допустити ліквідації школи.
Після зустрічі з комітетом врятування школи міський голова Дніпропетровська Іван Куліченко пообіцяв скасувати рішення про ліквідацію школи з обмовкою: якщо буде достатній контингент учнів.
Рішення було скасоване і завідувачу Жовтневим райВНО Леонідові Левчуку та заступнику міського голови Олені Лозенко було доручено потурбуватися про наповнення школи.
Доручення було виконане з точністю до навпаки. Одразу після скасування рішення про ліквідацію школи майно з неї, устаткування кабінетів, меблі були вивезені до інших шкіл. Розпочався тиск на батьків учнів з тим, щоб вони подавали заяви до сусідньої 83-ї школи, якій нашвидкуруч був наданий статус української.
Як було сказано на прес-конференції комітету з врятування школи 16-го вересня, батьків впрост дезінформували. Закінчилося тим, що дві третини учнів перейшли таки до 83-ї школи, будівля якої аварійна.
Голова дніпропетровської міської організації партії "Батьківщина" Євген Галес і голова Жовтневої районної організації "Батьківщини", голова батьківського комітету 145-ї школи Олександр Бобошко розпочали переговори з міським головою та паном Самойленком, власником і директором приватної російськомовної школи, про передання у оренду будівлі напівзнищеної 145-ї школи школі Самойленка, не ставлячи до відома комітет врятування школи.
Ці переговори заплутали ситуацію, і вони проводилися всупереч головній концепції комітету, який виступає за збереження саме української школи. Внаслідок дій райВНО і тих сепаратних переговорів 145-а школа всупереч запевненням міського голови припинила існування.
Голова комітету врятування 145-ї української школи, голова обласної організації УРП "Собор" Орина Сокульська заявила, що комітет продовжить боротьбу за середню українську школу №145.
Орина Сокольська
І ми не можемо підтримати перспективу існування далі 145-ї школи у статусі російської.
Геннадій Сахаров
Член комітету врятування школи Іван Шулик переконаний, що існує план переведення до приміщення 145-ї школи училища культури, театрально-художнього та музичного училищ, які розташовані у престижних будинках у центрі міста і подальшого захоплення цих будинків комерційними структурами, гроші яких і надихають чиновників та інших учасників знищення 145-ї школи на сплановані активні дії.
Надія Шерстюк
На цьому програму “Права людини: українська реальність” ми завершуємо. Її уклала і провела Надія Шерстюк, звукооператор Михайло Петренко. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. Вітаю вас, шановні слухачі!
Сьогодні у репортажах наших столичних і регіональних кореспондентів ви дізнаєтеся, зокрема, про нові подробиці у справі кримського журналіста Володимира Лутьєва, про знищення україномовної школи у Дніпропетровську, про порушення законодавства під час виборів у Мукачеві (висновки Парламентської тимчасової слідчої комісії).
Про ситуацію у регіонах трохи згодом. А наразі почнемо з Києва, де відбулась Міжнародна правозахисна конференція. Її учасники наголошували, що дотримання прав людини є підґрунтям демократичного розвитку суспільства і усієї держави. Ситуація ж в Україні виглядає, на перший погляд, дещо парадоксальною: органи державної влади часто нехтують правами людини, а громадянське суспільство активно їх захищає.
З перебігом подій на конференції слідкувала Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Офіційно, організатори конференції – Харківська правозахисна група і Міжнародна ліга з прав людини – її метою проголосили налагодження діалогу між правозахисним рухом і владними структурами України. Насправді ж, конференція стала місцем, де і перші, і другі змогли проаналізувати ситуацію із захистом прав і свобод громадян у державі.
Результатами своєрідного моніторингу зі мною поділилися представники різних правозахисних організацій, з різних регіонів України. При цьому спільну думку щодо найбільшої проблеми висловив кіровоградський правозахисник Микола Коробко:
Микола Коробко
Більшість людей і не вміє, і не хоче захищати свої права.
Богдана Костюк
Щодо найтиповіших правопорушень, то для Київщини, за словами президента Фонду регіональних ініціатив Алли Макшименко, це є...
Алла Макшименко
... порушенням прав людини представниками органів внутрішніх справ. До нас звертаються люди за інформацією за допомогою яким чином скласти заяву в ту ж саму прокуратуру.
Богдана Костюк
Руслана Стасюк з Волинського ресурсного центру поінформувала про моніторинг, проведений серед волинян, у результаті якого з’ясувалося наступне:
Руслана Стасюк
Мешканці зверталися до нас з недотриманням вимог комунальних послуг, при тому всьому, що мешканці сплачують кошти за ті послуги, які їм не надаються. Звичайно, дуже велика проблема – це домашнє насильство щодо жінок в сім’ї і порушення прав дитини.
Богдана Костюк
Правник з Товариства українських офіцерів Микола Селюк вважає, що однією з проблем Збройних сил є відсутність правових знань у вояків.
Микола Селюк
Нами було підготовлено інформаційний запит до Міністерства оборони України з проханням пояснити, чи передбачено програмою командирської підготовки ознайомлення військовослужбовців із законами, їхніми правами, обов’язками.
Ми отримали відповідь, що спеціальної програми правового виховання просто не існує, окремі теми із вивчення законів, передбачені програмою командирської підготовки та гуманітарної підготовки, подивившись на соціальний зріз тих, хто проходив службу у війську (солдатів, сержантів), можна зробити висновок, що вони просто в більшості не володіють мінімумом знань з правових питань: неповна середня освіта, не закінчена середня освіта.
До нас більше звертаються офіцери, дії яких теж викликають певний подив. Офіцери не обізнані також із порядком оскарження або від незаконного звільнення, або незаконного призначення на нижчу посаду.
Богдана Костюк
Таким чином, конференція підтвердила, що проблема полягає не лише у небажанні влади дослухатись до правозахисних проблем, а і у відсутності правових знань у членів цього суспільства.
Надія Шерстюк
Ми знову повертаємося до справи кримського журналіста і видавця Володимира Лутьєва. Торік він був заарештований працівниками кримського Управління з боротьби з організованою злочинністю за підозрою в замовленні вбивства депутата Верховної Ради Криму Миколи Котляревського, котрий має не дуже добру репутацію в автономії.
Арешт журналіста і видавця викликав широкий суспільний резонанс, оскільки Володимир Лутьєв відомий в Євпаторії своїми викривальними статтями, у тому числі, стосовно Миколи Котляревського та окремих співробітників УБОЗу.
Президент України доручив Генпрокуратурі взяти цю справу під свій контроль, однак правоохоронці і далі тиснуть на журналіста. Детальніше про цю справу – наш кримський кореспондент Володимир Притула.
Володимир Притула
Для арешту Володимира Лутьєва Управління з боротьби з організованою злочинністю розробило цілу операцію з псевдо-викраденням і псевдо-вбивством депутата-бізнесмена Миколи Котляревського.
Втім, бліц-кріг з викриттям убивці-журналіста не вдався. У грудні минулого року Апеляційний суд АРК звільнив його з-під арешту під підписку про невиїзд. Але Прокуратура Криму, яку теж різко критикував у своїй газеті Володимир Лутьєв, ще кілька разів робила спробу ізолювати журналіста.
Зрештою, Прокуратура АРК і Микола Котляревський домоглися, щоб суд над журналістом проводився в Херсоні, аби той, за їхнім твердженням, “не міг перешкоджати встановленню істини”. Але 8 вересня цього року Верховний суд України, взявши до уваги скаргу Лутьєва та його адвоката, змінив підсудність, передавши справу до розгляду Севастопольського Апеляційного суду.
Попри це, 12 вересня Апеляційний суд Херсонської області, після попереднього розгляду справи за обвинуваченням редактора газети “Євпаторійская нєдєля” у замаху на депутата Миколу Котляревського, виніс рішення - заарештувати Володимира Лутьєва.
Голова Кримської Асоціації вільних журналістів Ліля Буджурова повідомила, що працівники Херсонської міліції навіть прибули до Євпаторії, щоб незаконно, на її думку, заарештувати Лутьєва. Така оперативність, на її погляд, може бути пов''язана з тим, що нещодавно виконувачем обов''язків начальника Херсонської міліції призначений Сергій Семків, який очолював кримський УБОЗ на момент обвинувачення журналіста в підготовці злочину. Вона називає це відвертим порушенням закону.
Ліля Буджурова
У мене склалося таке враження, що Управління з боротьби з організованою злочинністю просто торік розпочало полювання на журналіста Лутьєва. Можливо, це пов’язано з тим, що у них дуже загострені стосунки: нещодавно він виграв суд стосовно керівника євпаторійського УБОЗу Туйсузова. І поведінка правоохоронців, яким у цій ситуації допомагає суд, – це, висловлюючись їхньою мовою, “безпредєл”.
Володимир Притула
Адвокат Володимира Лутьєва Олександр Гнєздов повідомив радіо “Свобода”, що його підзахисний поскаржився на правоохоронців Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Ніні Карпачовій, але зараз вимушений переховуватися, щоб не потрапити до рук херсонських міліціонерів.
Олександр Гнєздов
Я думаю, що це - відповідь Управління з боротьби з організованою злочинністю. Ми ж знаємо, що Семків отримав призначення до Херсонської області, і він уже розпочав виконувати свої нові службові обов’язки. Я думаю, що Семків і Котляревський, який збагатився за рахунок державного бюджету на півтора мільйона гривень мстять Володимиру Лутьєву.
Я не виключаю, що підкупили якогось конкретного суддю, який ігнорує вказівку про передачу справи Лутьєва до Севастополя, котру видав перший заступник Верховного Суду України.
Володимир Притула
Кримська прокуратура і міліція поки що ніяк не коментують ситуацію, що склалася довкола спроб заарештувати Володимира Лутьєва. Микола Котляревський тим часом і далі наполягає на тому, що журналіст становить загрозу для його життя, і він вимагає його арешту.
Водночас Кримська Асоціація вільних журналістів висловила стурбованість ситуацією, що склалася довкола видавця і редактора. У поширеній в Сімферополі заяві, Асоціація закликала владу припинити незаконне, на її думку, переслідування журналіста Володимира Лутьєва і звернулася до Верховного Суду України з проханням вжити заходів, щоб судовий розгляд справи колеги проводився неупереджено та об''єктивно.
Надія Шерстюк
І нині не вщухають пристрасті навколо позачергових виборів міського голови Мукачева у Закарпатській області. Новий імпульс дискусіям навколо законності обрання мера міста дав Звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України.
З подробицями мій колега Віктор Міняйло.
Віктор Міняйло
Нагадаю, що ще в червні на виборах у Мукачеві представник “Нашої України” Василь Петьовка з невеличкою перевагою переміг представника СДПУ(о) Ернеста Нусера. Після тривалих судових оскаржень і перетрубацій міський суд Мукачева очолюваний паном Щербаном затвердив рішення Територіальної виборчої комісії, яка оголосила Василя Петьовку міським головою Мукачева.
Після вивчення усіх подій Парламентська комісія дійшла висновку, що причиною ускладнення суспільно-політичної ситуації у Мукачеві, у зв‘язку з виборами міського голови, стало прагнення голови Закарпатської облдержадміністрації, члена СДПУ(о) Івана Різака за будь-яку ціну і всупереч волі виборців провести в крісло мера свого претендента, кандидата від СПДУ(о) Ернеста Нусера.
Комісії також стали відомі факти втручання у виборчий процес глави Адміністрації Президента України і голови СДПУ(о) Віктора Медведчука.
Говорить голова Тимчасової парламентської комісії Юрій Оробець.
Юрій Оробець
Вибори в Мукачевому показали, що влада йде на будь-які методи лиш би зберегти саму себе і надалі. Однак, спільними зусиллями вдається розмінувати будь-які завали і обрати свого. І у виборах в Мукачевому я бачу певний оптимізм у тому, що ми здатні побороти владу на президентських виборах.
Віктор Міняйло
Втім, член СДПУ(о) Нестор Шуфрич вважає, що мер Мукачева є незаконно обраним, і що адміністративні керівники судової гілки влади Закарпаття мають бути притягнені до відповідальності. Також він звинуватив народного депутата з “Нашої України” Віктора Балогу у використанні адміністративного ресурсу задля перемоги свого кандидата.
Нестор Шуфрич
Перше, на що я хотів би звернути увагу, - це коректність складу слідчої комісії, в якій були 4 народних депутати від “НУ”, 3 народних депутати від опозиції, один член НДП і Ратушняк, який був активним підтримувачем кандидата Петьовки.
Під час створення виборчих дільниць 234 члена із приблизно 260-ти це були представники опозиції, а реально це були люди, які працюють в міськраді. Я вважаю, що в Мукачевому були грубо порушені права людей.
Віктор Міняйло
Це говорив народний депутат від СДПУ(о) Нестор Шуфрич. Багато порушень під час мукачівських виборів побачила і Уповноважена ВР з прав людини Ніна Карпачова.
Ніна Карпачова
Я як Уповноважена з прав людини засвідчую, що дуже багато людей, виборців у виборчих списках були ті, які вибули на заробітки за кордон або, скажімо, померли, але вони рахувалося в тих списках, які сама міліція надавала безпосередньо самим комісіям.
Віктор Міняйло
Це була Уповноважена ВР з прав людини Ніна Карпачова.
Надія Шерстюк
Минулого року Дніпропетровська міськрада ухвалила рішення ліквідувати українську школу № 145, мотивуючи це недостатньою кількістю учнів. Батьки школярів та вчителі утворили Комітет порятунку школи, але у протистоянні з міською владою вони зазнали поразки. Принаймні на сьогоднішньому етапі: четвертий тиждень навчального року у 145 українській школі навчання так і не розпочалися. Історія конфлікту – у викладі нашого дніпропетровського кореспондента Геннадія Сахарова.
Геннадій Сахаров
У липні минулого року Дніпропетровським міськвиконкомом було ухвалене рішення про ліквідацію 145-ї української школи. Рішення не було оприлюднене і вчителі, батьки та учні дізналися про доручення Жовтневому райВНО ліквідувати школу лише у квітні цього року. Батьки на зборах одноголосно вирішили не допустити ліквідації школи.
Після зустрічі з комітетом врятування школи міський голова Дніпропетровська Іван Куліченко пообіцяв скасувати рішення про ліквідацію школи з обмовкою: якщо буде достатній контингент учнів.
Рішення було скасоване і завідувачу Жовтневим райВНО Леонідові Левчуку та заступнику міського голови Олені Лозенко було доручено потурбуватися про наповнення школи.
Доручення було виконане з точністю до навпаки. Одразу після скасування рішення про ліквідацію школи майно з неї, устаткування кабінетів, меблі були вивезені до інших шкіл. Розпочався тиск на батьків учнів з тим, щоб вони подавали заяви до сусідньої 83-ї школи, якій нашвидкуруч був наданий статус української.
Як було сказано на прес-конференції комітету з врятування школи 16-го вересня, батьків впрост дезінформували. Закінчилося тим, що дві третини учнів перейшли таки до 83-ї школи, будівля якої аварійна.
Голова дніпропетровської міської організації партії "Батьківщина" Євген Галес і голова Жовтневої районної організації "Батьківщини", голова батьківського комітету 145-ї школи Олександр Бобошко розпочали переговори з міським головою та паном Самойленком, власником і директором приватної російськомовної школи, про передання у оренду будівлі напівзнищеної 145-ї школи школі Самойленка, не ставлячи до відома комітет врятування школи.
Ці переговори заплутали ситуацію, і вони проводилися всупереч головній концепції комітету, який виступає за збереження саме української школи. Внаслідок дій райВНО і тих сепаратних переговорів 145-а школа всупереч запевненням міського голови припинила існування.
Голова комітету врятування 145-ї української школи, голова обласної організації УРП "Собор" Орина Сокульська заявила, що комітет продовжить боротьбу за середню українську школу №145.
Орина Сокольська
І ми не можемо підтримати перспективу існування далі 145-ї школи у статусі російської.
Геннадій Сахаров
Член комітету врятування школи Іван Шулик переконаний, що існує план переведення до приміщення 145-ї школи училища культури, театрально-художнього та музичного училищ, які розташовані у престижних будинках у центрі міста і подальшого захоплення цих будинків комерційними структурами, гроші яких і надихають чиновників та інших учасників знищення 145-ї школи на сплановані активні дії.
Надія Шерстюк
На цьому програму “Права людини: українська реальність” ми завершуємо. Її уклала і провела Надія Шерстюк, звукооператор Михайло Петренко. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.
