Київ, 20 вересня 2003 року.
Володимир Ляшко
Ви слухаєте оглядовий радіожурнал “Тиждень регіонів”. Про найважливіші події останніх днів у різних куточках України повідомляли наші кореспонденти.
Отже, про ті з них, які справляють найпривітніший вплив на суспільно-політичне життя України, поговоримо докладніше.
З київської студії радіо ”Свобода” вас, шановні слухачі, вітають журналіст Володимир Ляшко, звукооператор Михайло Петренко.
В останні дні тижня увага громадськості прикута до Ялти, де ухвалювалися угоди щодо ЄЕП країн СНД.
Напередодні зустрічі керівників держав у Криму ВР України ухвалила Заяву у зв’язку з формуванням ЄЕП з Республікою Білорусь, Республікою Казахстан та РФ.
У заяві підтверджена необхідність поглибленого взаємоекономічного співробітництва з традиційними економічними партнерами України, що, зрештою, сприятиме економічному зростанню та підвищенню рівня життя громадян України.
Далі - заяви містять певні застереження про те, що кожна з країн учасниць Угоди сама визначає напрями розвитку інтеграції, та в якому обсязі вона бере участь, що дає на кожному етапі процесу розширення співробітництва захищати національні інтереси України.
“Угода про формування ЄЕП повинна відповідати Конституції, законам і міжнародним зобов’язанням України”, - зазначається в Заяві ВР України, ухваленої 17 вересня 2003 року.
Ухвалення Заяви ВР України проходило складно. Фракція СДПУ(о) схвалила її. Лідер фракції Л.Кравчук зазначив, що заява як документ є юридично і політично правильною. За словами Кравчука, треба навчитися грати у велику політику і відстоювати свої інтереси. “Якщо ми поступаємося якоюсь частиною суверенітету, то ми маємо знати, для чого ми це робимо”, - зазначив він.
Підтримали Заяву парламенту фракція СПУ, НДП. Жоден з членів фракції “НУ” і БЮТ за постанову щодо Заяви не голосував. Решта груп і фракцій проголосували майже у повному складі.
По-різному поставилися до ідей Ялтинського самміту в регіонах України. Приміром, міський голова Запоріжжя Євген Карташов запропонував на засіданні регіонального відділу Асоціації міст України висловитися з цього приводу мерам міст області.
Аргументи міських голів регіону узагальнила наша запорізька кореспондентка Леся Кленович.
Леся Кленович
Зрештою, їхні думки збіглися: міжурядові угоди щодо створення єдиного економічного простору неодмінно мають бути підписані. Адже у особі країн-сусідів (насамперед Росії) підприємства Запорізького регіону мали давніх стратегічних партнерів. Наразі таких залишилося значно менше, ніж за радянських часів. Нині діють 11 угод про співробітництво між Запорізькими підприємствами та окремими регіонами РФ. Поки що зовсім незначним є відсоток експортно-імпортних операцій між Запоріжжям та Білоруссю і Казахстаном.
Мер Карташов вважає це справою недалекого майбутнього. “А от без істотної підтримки Росії регіону доводиться важко вже зараз”, - стверджують члени місцевого відділення Асоціації міст України. Говорить міський голова Мелітополя Василь Єфименко.
Василь Єфименко
На прикладі підприємств міста Мелітополя можу сказати єдине: ми втратили ринок Росії, який зараз захоплюють інші країни. По холодильному машинобудуванню, по сільгосппродукції, по продукції консервного нашого заводу ми втратили ринок, на який нині виходить Туреччина та інші країни. Необхідно цей ринок повернути і працювати далі разом із Росією, працювати в єдиному економічному просторі СНД.
Леся Кленович
Мелітопольського мера підтримав колега з міста Токмак Микола Левчук.
Микола Левчук
Місто як ніхто інший відчуло це на провідному підприємстві “Південдизельмаш”, що практично припинило своє існування, коли вийшло з ринку Росії. Я вважаю, (і, на жаль, це не єдине місто України), що Україна багато втратила, здійснивши неправильний крок, так би мовити, з економічною орієнтацією. Тому це необхідно зробити.
Леся Кленович
Зацікавленість підопічної території у російському ринку підтвердив і міський голова “Енергодару” Георгій Яковлєв.
Георгій Яковлєв
У нас усі турбіни і генератори – ленінградські, котли – таганрозькі, завозимо паливо з Росії на АЕС, тому нам обов’язково треба об’єднуватись. Тому що подорожчає паливо – подорожчає електроенергія.
Леся Кленович
Аналогічні висновки зробили усі 15 учасників засідання регіонального відділення Асоціації. А щоб не бути голослівними – безпосередньо на зустрічі ухвалили звернення до Президента України. Зокрема, запропонували державній владі не зволікати з підписанням міжурядових угод, швидше встановити “плідні відносини”, які є “міцним підґрунтям для ділових кіл”.
Звернення “озвучив” міський голова Запоріжжя, а віднині, і голова регіонального відділення Асоціації міст України Євген Карташов.
Євген Карташов
Ми проти політизації питання щодо вступу України до ЄЕП. На зміну економічним бар’єрам мають прийти взаємозацікавленість та прагматичний підхід. Ми висловлюємо волю більшості запоріжців (за даними соціологічного дослідження 88%-ів населення регіону підтримує ідею вступу України до ЄЕП). Україна прийде у Європу через Єдиний економічний простір.
Леся Кленович
Отже, на відміну від парламентаріїв, народні обранці місцевого масштабу наразі одностайні. Принаймні, щодо євроінтеграції через Єдиний економічний простір СНД.
Володимир Ляшко
Тим часом у керівників Харківського тракторного заводу щодо ЄЕП – повна невизначеність. “Адже з документами про цю зону їх ніхто не ознайомив”, - повідомляє агентство “Інтерфакс-Україна”.
Серед аргументів проти створення зони ЄЕП найвагоміші, про які згадується сьогодні в українських ЗМІ, такі:
По-перше, закріплення вільного руху робочої сили саме в рамках ЄЕП означає штучну консервацію теперішнього стану української економіки, коли мільйони найкращих працівників змушені шукати заробітку за кордоном, і в тій же Росії, бо зі вступом до ЄС найближчих сусідок України шлях туди української робочої сили буде складним;
По-друге, чи буде Росія сприяти підвищенню конкурентноздатності українських підприємств? Та лише за умови, коли вони належатимуть російському капіталові;
По-третє, кому вигідно створювати ЄЕП саме зараз? Відповідь – Росії. Бо Україна вступає у новий етап великої приватизації, об’єктами якої мають стати не лише стратегічні підприємства важкої промисловості, але й військово-промисловий комплекс, залізничний транспорт, науково-дослідна галузь і навіть Державна акціонерна компанія “Хліб України”. Саме тому вільний рух капіталу в межах ЄЕП конче потрібен Москві саме зараз, щоб придбати все, що має в Україні цінність;
По-четверте, Україна втратить можливість державної підтримки всього реально національно-українського: від літаків власної конструкції до книг вітчизняних авторів;
І нарешті, по-п’яте, противники створення ЄЕП між Україною, Білоруссю, Казахстаном і Росією наводять ще один аргумент: ВВП Росії завдяки експорту енергоносіїв становить 80% загального ВВП планового об’єднання. Отже, більшість голосів у цьому “холдингу” матиме Росія. Україна, відповідно, - від 10% до 15% голосів.
Такі, нагадаю, основні аргументи противників створення ЄЕП, про які згадує сьогодні українська преса.
16 вересня виповнилося 3 роки від дня загибелі українського журналіста Г.Ґонгадзе. Хто замовив його вбивство, хто його виконав? Три роки ці запитання залишаються без повної відповіді. Більшість українців, а як стверджують соціологічні опитування, -58%, не вірять, що Генпрокуратура спроможна розкрити це вбивство.
16 вересня в Таращанському лісі на місці, де було знайдено тіло журналіста, встановлено чорний мармурових хрест з надписом “Пам’яті Георгія Ґонгадзе”.
Досі останки Г.Ґонгадзе не поховані. Його мати хоче знати правду про вбивство сина і бути певною, що це останки саме її сина.
У вівторок Львів’яни вшанували пам’ять про свого земляка акцією “Година мовчання”. Живий ланцюг розтягнувся від пам’ятника Шевченкові до оперного театру.
Наша львівська кореспондентка спілкувалася з матір’ю журналіста і розповідає про події того дня у Львові. Слово – Галині Терещук.
Галина Терещук
Львів’яни, котрі прийшли вшанувати пам’ять Г.Ґонгадзе, який навчався у Львівському університеті і навчався у місті Лева, і висловити слова підтримки його матері Лесі Ґонгадзе, у руках тримали свічки та імена 23 журналістів, які загинули за роки незалежності України. Серед них прізвища добре знайомих молодих осіб: Мар’яни Чорної, Вадима Бойка, Тараса Процюка, Олександра Кривенка та інших.
Місцеві соціалісти вкотре нагадали про своє звернення до української влади щодо увічнення пам’яті Г.Ґонгадзе, тобто встановлення річної премії ім. Г.Ґонгадзе для найбільш заслужених журналістів, внесення змін у “Закон про ЗМІ” щодо захисту честі, гідності та життя журналістів, встановити меморіальну дошку, де мешкав журналіст у Львові. Правда, це була одна маленька кімнатка на першому поверсі гуртожитку далеко на окраїні Львова. Це помешкання міська влада надала тимчасово для сина та матері.
Пані Лесю Ґонгадзе я зустріла біля пам’ятника Шевченкові, де відбувалася акція із вшанування пам’яті її сина і записала ось цю розмову:
Леся Ґонгадзе
В мене час зупинився 3 роки тому 16 вересня. В мене час зупинився, і я вся, як пружина. Бачте, скільки всього помінялося міністрів, скільки помінялося силових керівників, скільки трупів навколо цієї справи, але я знаю, хто зацікавлений в тому, щоб ця справа була не розкрита.
Єдине їхнє бажання – це терміново зробити захоронення. Як захоронення пройде, тоді цю справу спустять на гальма і буде так, як і М.Чорну спалили, як всіх, і на цьому скінчиться вся.
Галина Терещук
Чи відчуваєте Ви тиск на собі, на своїй родині?
Леся Ґонгадзе
Справа в тому, що я тиску вже не відчуваю, бо цей моральний терор довів мене до фізичного виснаження. Ви прекрасно знаєте, що зник мій родич ще 4 грудня, останки якого були знайдені в кілометрі від дому 22 травня. Сьогодні 16 вересня ще труп не є похований, а почерк є майже той самий. Я ходжу по прокуратурах, я всюди ходжу, щоб дали поховати ті останки - нічого не роблять, експертизи не дають. Моя родина від цього страждає, і зі мною боїться просто спілкуватися моя родина.
Галина Терещук
Пані Лесю, але Ви вимагали проведення ще однієї міжнародної експертизи, зокрема волосся і залишків на лейбі, власне, що з цього приводу вже зроблено?
Леся Ґонгадзе
Нічого не зроблено. Наскільки я розумію, то експертиза проведена, тому що результатів експертизи мені не дають. Генеральна прокуратура взагалі зі мною не контактує.
Сьогодні я була вражена тим, що сьогодні на ВР хвилиною мовчання пан Литвин провів пам’ять мого сина і загиблих журналістів. Це все є добре, але це все є показне, це не є від щирого серця. В мене слів немає. Я думаю, що якби парламентарі хотіли б правди, то вони, безумовно, поставили питання набагато різкіше.
Не мучте цю жінку, не мучте сім’ю, не мучте народ України, а дайте результат експертизи, які дають 100%, що це є мій син, і я поховаю, щоб я мала куди піти, а не ходила по цвинтарях і не плакала.
Володимир Ляшко
Вшанували пам’ять журналіста Г.Ґонгадзе і в Дніпропетровську. Активісти і представники проводів 10-ти політичних партій вшанували вечір його пам’яті. Репортаж Геннадія Сахарова.
Геннадій Сахаров
Вечір пам’яті Г.Ґонгадзе відбувся просто неба на бульварі біля центрального майдану Дніпропетровська. У ньому взяли участь біля 50 осіб. Над присутніми майоріли синьо-жовті державні прапори і прапори блоку В.Ющенка “НУ”, партії УРП “Собор”, СДПУ(О), “Яблуко” з чорними жалобними стрічками. Червоні прапори з чорними стрічками принесли члени проводу місцевої організації КПУ. Люди тримали в руках свічки. Ряд свічок був і перед портретом Г.Ґонгадзе, над яким був плакат “Ми пам’ятаємо”, а під портретом другий плакат з написом “Кучма, Литвин, Кравченко – ніхто не забутий, ніщо не забуто”.
Поряд з учасниками вечора стояла група співробітників міліції у формі і у цивільному. Один з них знімав все, що відбувається, відеокамерою, а другий у цивільному ретельно записував все, що говорилося.
Перед початком вечора його організатори отримали від міліції попередження про адміністративну відповідальність про проведення несанкціонованого заходу.
Вшанувавши пам’ять Г.Ґонгадзе та інших журналістів, що загинули, хвилиною мовчання, учасники вечора висловили свій жаль і скорботу. Говорить голова обласної організації УРП “Собор” Орина Сокульська.
Орина Сокульська
Слова, які переді мною, - “Ніхто не забутий, ніщо не забуто”. Народ живе, живе нація, так і живе пам’ять. Так і живе пам’ять про тих героїв, які поклали своє життя на вівтар Батьківщини, на вівтар України. Ми сьогодні сумуємо – серед нас немає прекрасного журналіста Г.Ґонгадзе, але ми не можемо обминути тих прекрасних журналістів, які вибрали свій шлях чесно і відважно. Це ті журналісти, які були серед нас: це Коломоєць, який представляв українські новини, це Кривенко, який загинув в автомобільній катастрофі, до них можна віднести і нашого Єфремова, який також загинув в автомобільній катастрофі.
Якимсь чином стається, що наш край (Дніпропетровська область) в цьому відіграє якусь рокову роль. Тому сьогодні, згадуючи тих людей, які сьогодні не пошкодували найдорожчого – відділи життя – за те, щоб нести ту правду до народу, які завжди були на передовій, - ми пам’ятаємо їх, ми схиляємо перед ними низько голови.
Геннадій Сахаров
Голова дніпропетровської міської організації Партії “Реформи і порядок” А.Денисенко у своєму виступі сказав про Г.Ґонгадзе...
Андрій Денисенко
Це майже біблійний сюжет. Він, як предтеча, як Іоанн Хреститель, віддав своє життя за майбутнє, за те, щоб прийшли люди, прийшло краще майбутнє, за те, щоб на Україні запанувала інша, справді національна, справді демократична влада, за те, щоб була справжня свобода слова.
Ми повинні також пам’ятати і про людей, які несуть безпосередню відповідальність за вбивство Г.Ґонгадзе. Ми сьогодні знаємо, що це є вбивство, вбивство на замовлення. Кров Георгія на руках, на совісті президента Кучми і його найближчого оточення. Ми не повинні цього забувати, ми повинні пам’ятати, і ми повинні зробити все, щоб в новій, демократичній, справжній українській Україні не було місця засиллю кланів, не було засилля політичної бандократії.
То ж схилімо сьогодні голови, схилімо сьогодні прапори!
Геннадій Сахаров
Промовці також говорили про необхідність згуртування усіх національно-демократичних сил на виборах президента, подолання розбіжностей і амбіцій заради перемоги, про висування єдиної кандидатури на посаду президента від опозиції.
Голова обласної органіці партії “Яблуко” В.Волошин зробив заяву про приєднання, очолюваної ним організації, до обласного блоку “НУ”.
По закінченні вечора його учасники були знову попереджені про відповідальність про його проведення за 189 ст. Адміністративного кодексу України.
Володимир Ляшко
Про інші події тижня...
В усіх обласних центрах з ініціативи блоку Віктора Ющенка “НУ” проводяться форуми демократичних сил. На Черкащині минулих виборів до ВР 27% виборців віддали свої голоси саме за цей блок. 13 вересня такий форум відбувся у Черкасах. Репортах Тетяни Чорномаз.
Тетяна Чорномаз
Виконанням черкаським народним хором державного гімну України розпочався форум демократичних сил в Черкасах. Оплесками і скандуванням зустріли учасники форуму лідера блоку “НУ” Віктора Ющенка.
Віктор Ющенко
Шановні друзі, перш за все, дозвольте вклонитися всім, хто прийшов в цей вихідний день до цього залу. Мені здається, що я розумію, що вас всіх сюди привело. Незалежно від того, які політичні сили ви представляєте, мені здається, що всі, хто сьогодні в цьому залі, об’єднують не почуття, а щось болить у лівій стороні грудей, щось болить від слів - що сьогодні відбувається з Україною.
Занадто багато питань, на які треба сьогодні відповісти. Незалежність України повинна бути понад усе. Незалежно від своєї політичної приналежності, ми повинні сьогодні бути у дискусії, діалозі і сформувати свою відповідь, що треба зробити, щоб нам не було сьогодні соромно. А соромно від того, що як і в кожній здоровій нації, кожній освітній мужній людині буде соромно, коли її нація буде бідна, коли будуть бідні пенсіонери, коли будуть соціальні провалля між тими людьми, які на пенсії, або між тими людьми, які служать в українському війську, або між молоддю.
Ми не можемо гордитися тим, що у нас не існує верховенства закону, що в нас не існує верховенства права.
Нам не затишно у такого типі влади. Я переконаний, що нам всім соромно за те, що сьогодні відбувається в економіці, бо ніщо інше, як процвітаюча ... модель, яка веде країну у прірву, яка веде країну до громадянського конфлікту через соціальні нерозуміння, протистояння.
Нам соромно за країну, у якій не існує свободи слова, і бути чесним українцем, бути чесним журналістом, особливо сьогодні, це щось подібне, як сапер у роки війни.
Тетяна Чорномаз
В.Ющенко говорив не тільки про українські проблеми, а в своєму виступі він говорив про шляхи їх подолання. На форум демократичних сил в Черкасах прибуло 300 делегатів з 26 районів і міст області. Серед присутніх були представники 19 політичних партій: НРУ, УНП, Конгресу українських націоналістів, НДП, Партії промисловців і підприємців, партії “Батьківщина”, СПУ, КПУ та інші.
Перед форумом лідер блоку В.Ющенко зустрічався з мешканцями Чигирина, покладав квіти до пам’ятника на Богдановій горі, відвідав церкву в Суботові. А ще, майже годину спілкувався з черкаськими журналістами.
Володимир Ляшко
І останній матеріал програми.
Фестиваль слов’янського кіно “Пограниччя – 2003” розпочав свою роботу у Луцьку на Волині. Упродовж тижня лучани знайомитимуться із кінострічками з Чехії, Польщі, Сербії, Білорусі, Росії та України.
Розповідає наш волинський кореспондент Андрій Криштальський.
Андрій Криштальський
Власне, цього сезону в місті над Стиром стартувало відразу 2 кінофестивалі. Перший із них – фестиваль аматорського кіно “Моє місто – моя життя” - організувала міська влада. Відразу після його закінчення і розпочався тиждень слов’янського кіно в Луцьку. Його засновник, магістр державного управління Василь Ворон вважає, що у фестивалю слов’янського кіно є непогані перспективи.
Василь Ворон
Народження традиції кіно відбулося в 1993 році в місті Ковелі, коли з моєї ініціативи польсько-українсько-білоруський фестиваль “Пограниччя”. Тоді це стосувалося тільки 3-х наших країн, а цього року ми вирішили вийти поза межі тих рамок і зробити фестиваль кінематографії країн із Східної Європи в межах одного тижня. Назва залишилася та ж сама.
Я безмежно радий, що вже перший показ, перша прем’єра стала сенсацією не тільки для мене, але для тих людей, які прийшли на прем’єру фільму О.Саніна “Мамай”.
Ми хотіли показати під час дня Чеської Республіки ( програму нам дали в чеському національно-культурному товаристві місцевому) фільм “Коля” оскарівського лауреата, відібрали кілька фільмів Балканських країн: “Нічийна земля” і “Вуковар” (фільми давньої Балканської історії).
Словом, із таких матеріалів, які були у нашому прокаті, а також із тих матеріалів, які ще не потрапили в наш прокат, ми хочемо і в майбутньому будувати цю програму. Очевидно в майбутньому це будуть фільми із Болгарії, Чехії і інших слов’янських країн.
Я думаю, що при всьому тому, що їх зараз робиться небагато, в прокат наш в Україну потрапляють поодинокі фільми, але вибір все-таки є.
Андрій Криштальський
Залишається тільки додати, що цьому форумові кінематографістів із сусідніх країн посприяв і факт відкриття в Луцьку Генерального консульства Республіка Польща. Значну допомогу надало також чеське культурне товариство, яке діє на Волині.
Володимир Ляшко
Ви слухали оглядову програму “Тиждень регіонів” про найпримітніше областей України впродовж останніх 6 днів. До ефіру програму підготували журналіст Володимир Ляшко, звукооператор Михайло Петренко.
Володимир Ляшко
Ви слухаєте оглядовий радіожурнал “Тиждень регіонів”. Про найважливіші події останніх днів у різних куточках України повідомляли наші кореспонденти.
Отже, про ті з них, які справляють найпривітніший вплив на суспільно-політичне життя України, поговоримо докладніше.
З київської студії радіо ”Свобода” вас, шановні слухачі, вітають журналіст Володимир Ляшко, звукооператор Михайло Петренко.
В останні дні тижня увага громадськості прикута до Ялти, де ухвалювалися угоди щодо ЄЕП країн СНД.
Напередодні зустрічі керівників держав у Криму ВР України ухвалила Заяву у зв’язку з формуванням ЄЕП з Республікою Білорусь, Республікою Казахстан та РФ.
У заяві підтверджена необхідність поглибленого взаємоекономічного співробітництва з традиційними економічними партнерами України, що, зрештою, сприятиме економічному зростанню та підвищенню рівня життя громадян України.
Далі - заяви містять певні застереження про те, що кожна з країн учасниць Угоди сама визначає напрями розвитку інтеграції, та в якому обсязі вона бере участь, що дає на кожному етапі процесу розширення співробітництва захищати національні інтереси України.
“Угода про формування ЄЕП повинна відповідати Конституції, законам і міжнародним зобов’язанням України”, - зазначається в Заяві ВР України, ухваленої 17 вересня 2003 року.
Ухвалення Заяви ВР України проходило складно. Фракція СДПУ(о) схвалила її. Лідер фракції Л.Кравчук зазначив, що заява як документ є юридично і політично правильною. За словами Кравчука, треба навчитися грати у велику політику і відстоювати свої інтереси. “Якщо ми поступаємося якоюсь частиною суверенітету, то ми маємо знати, для чого ми це робимо”, - зазначив він.
Підтримали Заяву парламенту фракція СПУ, НДП. Жоден з членів фракції “НУ” і БЮТ за постанову щодо Заяви не голосував. Решта груп і фракцій проголосували майже у повному складі.
По-різному поставилися до ідей Ялтинського самміту в регіонах України. Приміром, міський голова Запоріжжя Євген Карташов запропонував на засіданні регіонального відділу Асоціації міст України висловитися з цього приводу мерам міст області.
Аргументи міських голів регіону узагальнила наша запорізька кореспондентка Леся Кленович.
Леся Кленович
Зрештою, їхні думки збіглися: міжурядові угоди щодо створення єдиного економічного простору неодмінно мають бути підписані. Адже у особі країн-сусідів (насамперед Росії) підприємства Запорізького регіону мали давніх стратегічних партнерів. Наразі таких залишилося значно менше, ніж за радянських часів. Нині діють 11 угод про співробітництво між Запорізькими підприємствами та окремими регіонами РФ. Поки що зовсім незначним є відсоток експортно-імпортних операцій між Запоріжжям та Білоруссю і Казахстаном.
Мер Карташов вважає це справою недалекого майбутнього. “А от без істотної підтримки Росії регіону доводиться важко вже зараз”, - стверджують члени місцевого відділення Асоціації міст України. Говорить міський голова Мелітополя Василь Єфименко.
Василь Єфименко
На прикладі підприємств міста Мелітополя можу сказати єдине: ми втратили ринок Росії, який зараз захоплюють інші країни. По холодильному машинобудуванню, по сільгосппродукції, по продукції консервного нашого заводу ми втратили ринок, на який нині виходить Туреччина та інші країни. Необхідно цей ринок повернути і працювати далі разом із Росією, працювати в єдиному економічному просторі СНД.
Леся Кленович
Мелітопольського мера підтримав колега з міста Токмак Микола Левчук.
Микола Левчук
Місто як ніхто інший відчуло це на провідному підприємстві “Південдизельмаш”, що практично припинило своє існування, коли вийшло з ринку Росії. Я вважаю, (і, на жаль, це не єдине місто України), що Україна багато втратила, здійснивши неправильний крок, так би мовити, з економічною орієнтацією. Тому це необхідно зробити.
Леся Кленович
Зацікавленість підопічної території у російському ринку підтвердив і міський голова “Енергодару” Георгій Яковлєв.
Георгій Яковлєв
У нас усі турбіни і генератори – ленінградські, котли – таганрозькі, завозимо паливо з Росії на АЕС, тому нам обов’язково треба об’єднуватись. Тому що подорожчає паливо – подорожчає електроенергія.
Леся Кленович
Аналогічні висновки зробили усі 15 учасників засідання регіонального відділення Асоціації. А щоб не бути голослівними – безпосередньо на зустрічі ухвалили звернення до Президента України. Зокрема, запропонували державній владі не зволікати з підписанням міжурядових угод, швидше встановити “плідні відносини”, які є “міцним підґрунтям для ділових кіл”.
Звернення “озвучив” міський голова Запоріжжя, а віднині, і голова регіонального відділення Асоціації міст України Євген Карташов.
Євген Карташов
Ми проти політизації питання щодо вступу України до ЄЕП. На зміну економічним бар’єрам мають прийти взаємозацікавленість та прагматичний підхід. Ми висловлюємо волю більшості запоріжців (за даними соціологічного дослідження 88%-ів населення регіону підтримує ідею вступу України до ЄЕП). Україна прийде у Європу через Єдиний економічний простір.
Леся Кленович
Отже, на відміну від парламентаріїв, народні обранці місцевого масштабу наразі одностайні. Принаймні, щодо євроінтеграції через Єдиний економічний простір СНД.
Володимир Ляшко
Тим часом у керівників Харківського тракторного заводу щодо ЄЕП – повна невизначеність. “Адже з документами про цю зону їх ніхто не ознайомив”, - повідомляє агентство “Інтерфакс-Україна”.
Серед аргументів проти створення зони ЄЕП найвагоміші, про які згадується сьогодні в українських ЗМІ, такі:
По-перше, закріплення вільного руху робочої сили саме в рамках ЄЕП означає штучну консервацію теперішнього стану української економіки, коли мільйони найкращих працівників змушені шукати заробітку за кордоном, і в тій же Росії, бо зі вступом до ЄС найближчих сусідок України шлях туди української робочої сили буде складним;
По-друге, чи буде Росія сприяти підвищенню конкурентноздатності українських підприємств? Та лише за умови, коли вони належатимуть російському капіталові;
По-третє, кому вигідно створювати ЄЕП саме зараз? Відповідь – Росії. Бо Україна вступає у новий етап великої приватизації, об’єктами якої мають стати не лише стратегічні підприємства важкої промисловості, але й військово-промисловий комплекс, залізничний транспорт, науково-дослідна галузь і навіть Державна акціонерна компанія “Хліб України”. Саме тому вільний рух капіталу в межах ЄЕП конче потрібен Москві саме зараз, щоб придбати все, що має в Україні цінність;
По-четверте, Україна втратить можливість державної підтримки всього реально національно-українського: від літаків власної конструкції до книг вітчизняних авторів;
І нарешті, по-п’яте, противники створення ЄЕП між Україною, Білоруссю, Казахстаном і Росією наводять ще один аргумент: ВВП Росії завдяки експорту енергоносіїв становить 80% загального ВВП планового об’єднання. Отже, більшість голосів у цьому “холдингу” матиме Росія. Україна, відповідно, - від 10% до 15% голосів.
Такі, нагадаю, основні аргументи противників створення ЄЕП, про які згадує сьогодні українська преса.
16 вересня виповнилося 3 роки від дня загибелі українського журналіста Г.Ґонгадзе. Хто замовив його вбивство, хто його виконав? Три роки ці запитання залишаються без повної відповіді. Більшість українців, а як стверджують соціологічні опитування, -58%, не вірять, що Генпрокуратура спроможна розкрити це вбивство.
16 вересня в Таращанському лісі на місці, де було знайдено тіло журналіста, встановлено чорний мармурових хрест з надписом “Пам’яті Георгія Ґонгадзе”.
Досі останки Г.Ґонгадзе не поховані. Його мати хоче знати правду про вбивство сина і бути певною, що це останки саме її сина.
У вівторок Львів’яни вшанували пам’ять про свого земляка акцією “Година мовчання”. Живий ланцюг розтягнувся від пам’ятника Шевченкові до оперного театру.
Наша львівська кореспондентка спілкувалася з матір’ю журналіста і розповідає про події того дня у Львові. Слово – Галині Терещук.
Галина Терещук
Львів’яни, котрі прийшли вшанувати пам’ять Г.Ґонгадзе, який навчався у Львівському університеті і навчався у місті Лева, і висловити слова підтримки його матері Лесі Ґонгадзе, у руках тримали свічки та імена 23 журналістів, які загинули за роки незалежності України. Серед них прізвища добре знайомих молодих осіб: Мар’яни Чорної, Вадима Бойка, Тараса Процюка, Олександра Кривенка та інших.
Місцеві соціалісти вкотре нагадали про своє звернення до української влади щодо увічнення пам’яті Г.Ґонгадзе, тобто встановлення річної премії ім. Г.Ґонгадзе для найбільш заслужених журналістів, внесення змін у “Закон про ЗМІ” щодо захисту честі, гідності та життя журналістів, встановити меморіальну дошку, де мешкав журналіст у Львові. Правда, це була одна маленька кімнатка на першому поверсі гуртожитку далеко на окраїні Львова. Це помешкання міська влада надала тимчасово для сина та матері.
Пані Лесю Ґонгадзе я зустріла біля пам’ятника Шевченкові, де відбувалася акція із вшанування пам’яті її сина і записала ось цю розмову:
Леся Ґонгадзе
В мене час зупинився 3 роки тому 16 вересня. В мене час зупинився, і я вся, як пружина. Бачте, скільки всього помінялося міністрів, скільки помінялося силових керівників, скільки трупів навколо цієї справи, але я знаю, хто зацікавлений в тому, щоб ця справа була не розкрита.
Єдине їхнє бажання – це терміново зробити захоронення. Як захоронення пройде, тоді цю справу спустять на гальма і буде так, як і М.Чорну спалили, як всіх, і на цьому скінчиться вся.
Галина Терещук
Чи відчуваєте Ви тиск на собі, на своїй родині?
Леся Ґонгадзе
Справа в тому, що я тиску вже не відчуваю, бо цей моральний терор довів мене до фізичного виснаження. Ви прекрасно знаєте, що зник мій родич ще 4 грудня, останки якого були знайдені в кілометрі від дому 22 травня. Сьогодні 16 вересня ще труп не є похований, а почерк є майже той самий. Я ходжу по прокуратурах, я всюди ходжу, щоб дали поховати ті останки - нічого не роблять, експертизи не дають. Моя родина від цього страждає, і зі мною боїться просто спілкуватися моя родина.
Галина Терещук
Пані Лесю, але Ви вимагали проведення ще однієї міжнародної експертизи, зокрема волосся і залишків на лейбі, власне, що з цього приводу вже зроблено?
Леся Ґонгадзе
Нічого не зроблено. Наскільки я розумію, то експертиза проведена, тому що результатів експертизи мені не дають. Генеральна прокуратура взагалі зі мною не контактує.
Сьогодні я була вражена тим, що сьогодні на ВР хвилиною мовчання пан Литвин провів пам’ять мого сина і загиблих журналістів. Це все є добре, але це все є показне, це не є від щирого серця. В мене слів немає. Я думаю, що якби парламентарі хотіли б правди, то вони, безумовно, поставили питання набагато різкіше.
Не мучте цю жінку, не мучте сім’ю, не мучте народ України, а дайте результат експертизи, які дають 100%, що це є мій син, і я поховаю, щоб я мала куди піти, а не ходила по цвинтарях і не плакала.
Володимир Ляшко
Вшанували пам’ять журналіста Г.Ґонгадзе і в Дніпропетровську. Активісти і представники проводів 10-ти політичних партій вшанували вечір його пам’яті. Репортаж Геннадія Сахарова.
Геннадій Сахаров
Вечір пам’яті Г.Ґонгадзе відбувся просто неба на бульварі біля центрального майдану Дніпропетровська. У ньому взяли участь біля 50 осіб. Над присутніми майоріли синьо-жовті державні прапори і прапори блоку В.Ющенка “НУ”, партії УРП “Собор”, СДПУ(О), “Яблуко” з чорними жалобними стрічками. Червоні прапори з чорними стрічками принесли члени проводу місцевої організації КПУ. Люди тримали в руках свічки. Ряд свічок був і перед портретом Г.Ґонгадзе, над яким був плакат “Ми пам’ятаємо”, а під портретом другий плакат з написом “Кучма, Литвин, Кравченко – ніхто не забутий, ніщо не забуто”.
Поряд з учасниками вечора стояла група співробітників міліції у формі і у цивільному. Один з них знімав все, що відбувається, відеокамерою, а другий у цивільному ретельно записував все, що говорилося.
Перед початком вечора його організатори отримали від міліції попередження про адміністративну відповідальність про проведення несанкціонованого заходу.
Вшанувавши пам’ять Г.Ґонгадзе та інших журналістів, що загинули, хвилиною мовчання, учасники вечора висловили свій жаль і скорботу. Говорить голова обласної організації УРП “Собор” Орина Сокульська.
Орина Сокульська
Слова, які переді мною, - “Ніхто не забутий, ніщо не забуто”. Народ живе, живе нація, так і живе пам’ять. Так і живе пам’ять про тих героїв, які поклали своє життя на вівтар Батьківщини, на вівтар України. Ми сьогодні сумуємо – серед нас немає прекрасного журналіста Г.Ґонгадзе, але ми не можемо обминути тих прекрасних журналістів, які вибрали свій шлях чесно і відважно. Це ті журналісти, які були серед нас: це Коломоєць, який представляв українські новини, це Кривенко, який загинув в автомобільній катастрофі, до них можна віднести і нашого Єфремова, який також загинув в автомобільній катастрофі.
Якимсь чином стається, що наш край (Дніпропетровська область) в цьому відіграє якусь рокову роль. Тому сьогодні, згадуючи тих людей, які сьогодні не пошкодували найдорожчого – відділи життя – за те, щоб нести ту правду до народу, які завжди були на передовій, - ми пам’ятаємо їх, ми схиляємо перед ними низько голови.
Геннадій Сахаров
Голова дніпропетровської міської організації Партії “Реформи і порядок” А.Денисенко у своєму виступі сказав про Г.Ґонгадзе...
Андрій Денисенко
Це майже біблійний сюжет. Він, як предтеча, як Іоанн Хреститель, віддав своє життя за майбутнє, за те, щоб прийшли люди, прийшло краще майбутнє, за те, щоб на Україні запанувала інша, справді національна, справді демократична влада, за те, щоб була справжня свобода слова.
Ми повинні також пам’ятати і про людей, які несуть безпосередню відповідальність за вбивство Г.Ґонгадзе. Ми сьогодні знаємо, що це є вбивство, вбивство на замовлення. Кров Георгія на руках, на совісті президента Кучми і його найближчого оточення. Ми не повинні цього забувати, ми повинні пам’ятати, і ми повинні зробити все, щоб в новій, демократичній, справжній українській Україні не було місця засиллю кланів, не було засилля політичної бандократії.
То ж схилімо сьогодні голови, схилімо сьогодні прапори!
Геннадій Сахаров
Промовці також говорили про необхідність згуртування усіх національно-демократичних сил на виборах президента, подолання розбіжностей і амбіцій заради перемоги, про висування єдиної кандидатури на посаду президента від опозиції.
Голова обласної органіці партії “Яблуко” В.Волошин зробив заяву про приєднання, очолюваної ним організації, до обласного блоку “НУ”.
По закінченні вечора його учасники були знову попереджені про відповідальність про його проведення за 189 ст. Адміністративного кодексу України.
Володимир Ляшко
Про інші події тижня...
В усіх обласних центрах з ініціативи блоку Віктора Ющенка “НУ” проводяться форуми демократичних сил. На Черкащині минулих виборів до ВР 27% виборців віддали свої голоси саме за цей блок. 13 вересня такий форум відбувся у Черкасах. Репортах Тетяни Чорномаз.
Тетяна Чорномаз
Виконанням черкаським народним хором державного гімну України розпочався форум демократичних сил в Черкасах. Оплесками і скандуванням зустріли учасники форуму лідера блоку “НУ” Віктора Ющенка.
Віктор Ющенко
Шановні друзі, перш за все, дозвольте вклонитися всім, хто прийшов в цей вихідний день до цього залу. Мені здається, що я розумію, що вас всіх сюди привело. Незалежно від того, які політичні сили ви представляєте, мені здається, що всі, хто сьогодні в цьому залі, об’єднують не почуття, а щось болить у лівій стороні грудей, щось болить від слів - що сьогодні відбувається з Україною.
Занадто багато питань, на які треба сьогодні відповісти. Незалежність України повинна бути понад усе. Незалежно від своєї політичної приналежності, ми повинні сьогодні бути у дискусії, діалозі і сформувати свою відповідь, що треба зробити, щоб нам не було сьогодні соромно. А соромно від того, що як і в кожній здоровій нації, кожній освітній мужній людині буде соромно, коли її нація буде бідна, коли будуть бідні пенсіонери, коли будуть соціальні провалля між тими людьми, які на пенсії, або між тими людьми, які служать в українському війську, або між молоддю.
Ми не можемо гордитися тим, що у нас не існує верховенства закону, що в нас не існує верховенства права.
Нам не затишно у такого типі влади. Я переконаний, що нам всім соромно за те, що сьогодні відбувається в економіці, бо ніщо інше, як процвітаюча ... модель, яка веде країну у прірву, яка веде країну до громадянського конфлікту через соціальні нерозуміння, протистояння.
Нам соромно за країну, у якій не існує свободи слова, і бути чесним українцем, бути чесним журналістом, особливо сьогодні, це щось подібне, як сапер у роки війни.
Тетяна Чорномаз
В.Ющенко говорив не тільки про українські проблеми, а в своєму виступі він говорив про шляхи їх подолання. На форум демократичних сил в Черкасах прибуло 300 делегатів з 26 районів і міст області. Серед присутніх були представники 19 політичних партій: НРУ, УНП, Конгресу українських націоналістів, НДП, Партії промисловців і підприємців, партії “Батьківщина”, СПУ, КПУ та інші.
Перед форумом лідер блоку В.Ющенко зустрічався з мешканцями Чигирина, покладав квіти до пам’ятника на Богдановій горі, відвідав церкву в Суботові. А ще, майже годину спілкувався з черкаськими журналістами.
Володимир Ляшко
І останній матеріал програми.
Фестиваль слов’янського кіно “Пограниччя – 2003” розпочав свою роботу у Луцьку на Волині. Упродовж тижня лучани знайомитимуться із кінострічками з Чехії, Польщі, Сербії, Білорусі, Росії та України.
Розповідає наш волинський кореспондент Андрій Криштальський.
Андрій Криштальський
Власне, цього сезону в місті над Стиром стартувало відразу 2 кінофестивалі. Перший із них – фестиваль аматорського кіно “Моє місто – моя життя” - організувала міська влада. Відразу після його закінчення і розпочався тиждень слов’янського кіно в Луцьку. Його засновник, магістр державного управління Василь Ворон вважає, що у фестивалю слов’янського кіно є непогані перспективи.
Василь Ворон
Народження традиції кіно відбулося в 1993 році в місті Ковелі, коли з моєї ініціативи польсько-українсько-білоруський фестиваль “Пограниччя”. Тоді це стосувалося тільки 3-х наших країн, а цього року ми вирішили вийти поза межі тих рамок і зробити фестиваль кінематографії країн із Східної Європи в межах одного тижня. Назва залишилася та ж сама.
Я безмежно радий, що вже перший показ, перша прем’єра стала сенсацією не тільки для мене, але для тих людей, які прийшли на прем’єру фільму О.Саніна “Мамай”.
Ми хотіли показати під час дня Чеської Республіки ( програму нам дали в чеському національно-культурному товаристві місцевому) фільм “Коля” оскарівського лауреата, відібрали кілька фільмів Балканських країн: “Нічийна земля” і “Вуковар” (фільми давньої Балканської історії).
Словом, із таких матеріалів, які були у нашому прокаті, а також із тих матеріалів, які ще не потрапили в наш прокат, ми хочемо і в майбутньому будувати цю програму. Очевидно в майбутньому це будуть фільми із Болгарії, Чехії і інших слов’янських країн.
Я думаю, що при всьому тому, що їх зараз робиться небагато, в прокат наш в Україну потрапляють поодинокі фільми, але вибір все-таки є.
Андрій Криштальський
Залишається тільки додати, що цьому форумові кінематографістів із сусідніх країн посприяв і факт відкриття в Луцьку Генерального консульства Республіка Польща. Значну допомогу надало також чеське культурне товариство, яке діє на Волині.
Володимир Ляшко
Ви слухали оглядову програму “Тиждень регіонів” про найпримітніше областей України впродовж останніх 6 днів. До ефіру програму підготували журналіст Володимир Ляшко, звукооператор Михайло Петренко.
