Київ, 13 вересня 2003 року.
Сергій Собуцький
Добрий день. В ефірі програма “Розмова на часі”.
Сьогодні ми говоритиме про реформування такої знайомої теми як житлово-комунальне господарство, подивимося, яке законодавство є, що вже діє, одним словом, спробуємо розібратися. А допоможуть мені гості – Володимир Альохін, перший заступник голови державного комітету України з питань житлово-комунального господарства, і Степан Клебан, заступник виконавчого директора Асоціації міст України та громад.
Вітаю вас у студіо Радіо “Свобода”. До будь –якої сфери, до якої ми звертаємося, можемо сказати слово – реформування, все реформується, інша справа, як. Мене цікавить та законодавча база, яка є на сьогодні, з якого часу ми можемо сказати, що в нас в житлово-комунальній сфері відбуваються якісь реформи. Це, в першу чергу, до Володимира Ілліча питання.
Володимир Альохін
Дякую. Сьогодні треба відверто сказати, що ця галузь – одна з найбільш нереформованих, якщо взяти за основу нові закони після незалежності, це закон про водопостачання, водовідведення, про об’єднання співвласників і на цьому, можна казати, що і все. Але на той же час, відповідно до того, що галузь житлово-комунального господарства, яка обслуговує не тільки найперші потреби населення і суттєво впливає на створення необхідних умов функціонування всього господарства країни, це ще і галузь, від роботи якої залежить соціальний клімат в Україні. Указом президента “Про реформування” в 99 році були поставлення конкретні завдання. Відповідно до виконання цього указу, в 2000 році була прийнята програма Кабміну №139, де були визначені необхідні направлення.
Відповідно до програми працював Кабмін, і другим кроком, яким президент чітко визначив необхідність проведення реформування, щоб забезпечити галузь і населення необхідним розвитком в 2002 році, було створено комітет з питань житлово-комунального господарства. Комітет випрацьовував стратегічні направлення, що треба зробити.
В першу чергу – створення професійної законодавчої бази у сфері житлово-комунального господарства, вдосконалення системи управлення, забезпечення незбитковості підприємств, адресна соціальна допомога населенню, і як наслідок, підвищення якості і кількості надаваних послух населенню. Відповідно до програми дій уряду, було 10 пунктів визначено, що треба зробити, першим пунктом було розроблення програми державної по реформуванню житлово-комунального господарства. Зараз ця програма знаходиться в Кабміні, вона має актуальність, і я думаю, що найближчим часом вона буде на розгляді ВР. Ця програма необхідна населенню, щоб всі гілки влади спільно працювали.
Але не зважаючи на те, що програма неприйнята, треба віддати належність, що уряд вперше за останні роки на 2004 рік вже запланував в бюджеті, поки що це план, хотілося б щоб ВР в цілому прийняла бюджет в тому вигляді – 400 мільйонів з держбюджету і 400 мільйонів з місцевих бюджетів на розвиток житлово-комунального господарства. А далі можна буде говорити для чого ці кошти.
Сергій Собуцький
Дякую. Після Вашого вступного слова складається враження, що дійсно, як кажуть – від указу до програми, від програми до програми. Думаю, слухачам буде цікаво, з 99 року від указу президента по ходу, коли готувалася програма, що конкретно було зроблено для поліпшення ситуації в житлово-комунальному комплексі? Щоб в людей не склалося враження, що треба чекати, коли буде ухвалена чергова програма, і що від неї буде?
Володимир Альохін
Не зважаючи на те, що ми кажемо, що недостатньо нормативно-правової бази, а це і новий Житловий Кодекс, який буде найближчим розглянутий на ВР, і закони про теплопостачання - поки це все в розробці, можна віддати належне органам місцевого самоврядування, органам виконавчої влади і діям всіх гілок влади, які не сиділи, склавши руки. По-перше був розроблений порядок формування тарифів на водопостачання і водовідведення, об’єднання співвласників, і це дає позитивний результат, там де вони є. Підприємства, в залежності від того чи програми реформування, затверджені на місцевому рівні, вони впроваджуються, і прикладом можна приводити позитив саме тих регіонів, де спільно працює обласна адміністрація, обласна рада, міськвиконком і міська рада і звичайно, громадськість і підприємства.
Тільки закінчився семінар по благоустрою – місто Луцьк, де досить позитивно було оцінено всіма, хто був на цьому семінарі, саме розвиток. Чому я називаю місто Луцьк. 250 тисяч населення – це не 3 млн. Київ, де є свій бюджет, закон про столицю, а це звичайне місто, яке в одне й тих же правових умовах, але наскільки ефективно працює. Бо там є взаєморозуміння міського голови, ради, і звичайно, спілкування з всіма жителями хто там проживає.
Сьогодні ми кажемо, що 100% відшкодування тарифів, а місто Луцьк підвищило тарифи декілька років тому, сьогодні у них 100% відшкодування тарифів при тих умовах, і кошти йдуть на відновлення систем водопостачання, теплопостачання. Сьогодні місто Луцьк, не кажучи про те,.. постійно є гаряча вода, холодна вода, сьогодні місто Луцьк ми приводимо як приклад до підготовки до зими, майже готовий до зими. Можна приводити ще ряд прикладів позитивних. Це Комсомольськ, Євпаторія, Суми, багато зроблено в Луганській області, але ще є проблеми.
Тому перш за все треба говорити, що є закон про місцеве самоврядування, де чітко визначено повноваження міського голови, повноваження ради. І це основа, якщо співпрацювати, є позитив. Якщо думати про завтрашній день, саме тут спільні діяння – нормативно-правові документи будуть вдосконалюватися, це життя, постійно будуть... але в одних умовах сьогодні є де кращі, де гірші.
Сергій Собуцький
Дякую. Слово Степану Клебану, хочу, щоб Ви продовжили про ситуацію на місцях, можливо, проаналізуйте , що частіше зустрічається – про що пан Володимир казав... чи все-таки більше негативних прикладів?
Степан Клебан
Дякую. Якщо перше питання було, чи зміни на краще були на місцях за останні 4 роки, то наглядно видно картину поліпшення ситуації, цьому сприяє утворення комітету, який займається цією галуззю. Але проблеми, звичайно, залишаються, я згоден, що є кращі ситуації на місцях, є гірші, але ми на сьогодні ще залишаємося державою з житлового-комунального СОВБЕЗУ, тому що так склалася ситуація раніше, що дуже було багато надано пільг жителям України саме громадянам певних категорій які звільненні від сплати за комунальні послуги або повністю, або відсотково за оплату за квартиру. На сьогодні залишається чинним Житловий кодекс, який приймався в свій час, у нас на черзі близько 2 мільйонів сімей, 750 тисяч на містах сімей перебуває на квартирному облік, більшість з них перебуває на пільговій черзі. А держава вже невзмозі забезпечувати як раніше тим самим житлом, дуже багато проблем.
Дуже багато проблем склалося з передачею об’єктів соціальної сфери, установ і організацій, які приватизувалися. Їм невигідно вкладати кошти в соціальну сферу, в житло, поліклініки і так далі, тому що це на собівартість продукції.. падає конкурентоспроможність підприємств, і це доводиться забирати місцевим органам влади. Наприклад, у Києві, змушені були брати, тому що розваляться 56 гуртожитків бувших підприємств, вони в жахливому стані, частину відремонтовано.
Але на все потрібно кошти. Володимир Ілліч правильно говорить, там де більш детально займаються цими проблемами на містах, там можливо і краща ситуація. Але якщо в 99 році детонаселення сплачувало 4-5% за отримані послуги, то на сьогодні у нас є міста, де і 100% оплата йде, а з урахуванням заборгованості, яка склалася у попередні роки
Володимир Альохін
Я можу доповнити, що, відповідно до закону з реструктуризації, тільки за липень проплата населення йде на 136%, це говорить про те, що закон спрацював, і в переважній більшості відпрацьований органами місцевого самоврядування. Івана-Франківська область – 12 тисяч договорів вже заключено, рядом львівська область 560, а є декілька областей де нуль. Нормативно-правова база є. Її видала ВР, підписав президент цей закон, держкомітет проводить моніторинг, але залежить ще від самих людей місцевої влади. Хоча я не хочу сказати, що вони нічого не роблять, але все ж таки, в одних і тих же умовах є кращі, є гірші.
Сергій Собуцький
Дякую, і є дзвінок.
Слухачка
Таня з міста Києва. Можна спитати у ваших гостей ось про що. Який може бути порядок в різних регіонах України , коли в Києві є така вулиця Шліхтера, яка знаходиться за 25 метрів від залізниці, і коли йде якійсь потяг товарний, буквально трясуться всі стіни. Труби течуть, стіни є підпертими у багатьох будинках, вони будувалися ще в 50-х років, і депутатам від цього району обраний пан Задорожний. Всі обіцянки перед виборами були бурхливими, зараз повна тиша. То що може бути в маленьких містечках?
Володимир Альохін
Дякую, пані Тетяно за запитання, це навіть не запитання, це боль людська, і звичайно, хотілося б, щоб сьогодні все населення сказало “спасибі” всім органам влади, всіх рівнів, що сьогодні зроблено все. Але в той же час треб надати належне, що в Києві робиться все належне, і водозабезпечення, теплозабезпечення, але звичайно, є ще вулиці.
Я, з свого боку, записав собі вулицю, адресу і будемо вирішувати, я раджу звернутися до мене, чи на особистий прийом прийти, чи зателефонуйте, щоб можна було ці питання з’ясувати більш конкретніше. У той же час звертатися треба за місцем проживання, є депутати, які представляють вас в місті. Я не відмовляюся, готов разом з вами ці питання вирішувати, але першочергово туди треба звертатися.
Степан Клебан
Також підтримую, що перш за все треба звертатися до місцевої адміністрації і до міської ради. Зважте, що в багатьох містах така ситуація, в останні роки взагалі не виділялися кошти на ремонт житлових будинків, доріг, склалася ситуація дуже складна в окремих містах. Ті аварії, які були в тому ж Суходольську...
Володимир Альохін
Так ось, я хочу продовжити цю тему, коли я закінчив - куди підуть ці кошти, 400 мільйонів державного і 400 місцевого, це якраз і є проблема, щоб сьогодні уряд зрозумів, дійсно відчув, що є така проблема, дійсно є аварійні об’єкти, так от, ми кажемо, що на 2004 рік в проекті бюджету є конкретно, не взагалі 400 тисяч, а конкретно кожна область, район, місто, селище. Куди треба – на водозабезпечення, в першу чергу, на теплозабезпечення, і звичайно, на ремонт житлових будинків. .. Це поки я називаю три проблеми, основних, але в той же час, паралельно ближчі місцеві бюджети, які будуть виконувати ті програми, які будуть започатковані. В цілому, щоб все привести за рік до того стану, який необхідний, треба близько 50 мільярдів гривень, це державний бюджет.
Степан Клебан
58...
Володимир Альохін
58, це державний бюджет, а для житлового господарства треба 50 мільярдів, все розуміють, кожен громадянин розуміє, в повній мірі ми сьогодні не зможемо задовольнити, але саме позитивне те, що вже почали цю роботу. Якщо три роки тому взагалі не виділялося майже ні копійки на розвиток цієї галузі, то зараз є вже позитив.
І це початок. А далі – ми всі зрозуміли, що дійсно це основа держави, якщо водозабезпечення – людина... 80% води в організмі, то повинно, щоб якісна питна вода була...
Щоб кожен громадянин відчував, що є тепло в будинку.
Сергій Собуцький
Ось бачите, Ви самі сказали, що це крапля в морі, ці 800 мільйонів, і часто гроші чомусь не доходять туди, куди мали дійти, навіть якщо цілеспрямовано..
Володимир Альохін
Дякую за ініціативу питання, але 2003 рік якраз ініційовано було президентом і якраз муніципальні слухання минулого року, де було сказано дуже жорстко по відношенню до підприємств галузі, і була така назва навіть.
Але 2003 рік якраз і направлений, що і правоохоронні, і контролюючі організації повинні перевірити якраз всі без виключення підприємства. Ми не можемо сьогодні сказати, що десь на якомусь підприємстві нецільове використання коштів не було. Були випадки, і ми це присікаємо, і на місцях присікається. І перевірки будуть. І стоїть питання – зменшити собівартість, за рахунок чого? Перш за все – це нецільове використання коштів, друге це енергозбереження, тому що водопостачання від 50 до 70% собівартості електроенергії, а зараз воно з кожним місяцем росте. Якщо взяти тарифи, у нас в Криму не переглядалися тарифи для населення вже 6 років, а ціна на електроенергію росте. Тому проблема є, і її комплексно треба вирішувати. Ось в чому основне завдання.
Тут можу доповнити, все ж таки теж ситуація не тільки економічна, і ситуація, яка складається в законодавстві впливає на реформування житлово-комунального комплексу. Я нагадував вже про житловий кодекс. Провели ми приватизацію житла, сьогодні високий рівень приватизації житла, але багато проблем залишилися невирішеними – ці загальні місця загального користування – подвір’я, земля, це також треба вирішувати, щоб були власники не тільки тієї замкненої площі, а щоб я відчув себе власником і всього будинку, прилеглої території. Вже Володимир Ілліч говорить, що ідемо цим шляхом, створюємо спеціальні об’єднання власників цих квартир.
Сергій Собуцький
Співвласників я хочу виділити в окреме...
Степан Клебан
Але маю на увазі, тут потрібно удосконалювати законодавство. Дякую, і є слухач.
Слухач
Слава Ісусу Христу. Смерть бо через людину, через людину воскресіння. Змінюються часи, змінюється креатура , лише не змінюється номенклатурний одобрямс – “під патронатом”, “під патронатом” , шановні – немає демосу, немає змін на краще. Росте житлове будівництво. Для кого? Шановні! Спитайте киянина, хто отримав квартиру.. Дядько Сашко Омельченко відбудовує Храм Володимира в Херсонесі, невже в київському бюджеті з’явилися зайві кошти. Невже в нас немає ржавий труб, покалічених доріг. Дайте мені відповідь! Невже ви не розумієте, доки номенклатурні Шарікови.. при владі, у нас немає змін на краще і не буде. Треба виборювати їх, так що будьте готові до боротьби з Омельченко і з Кучмою, і все буде гаразд.
Сергій Собуцький
Дякуємо за таке емоційне запитання.
Степан Клебан
Так, емоції тут дещо переважають, я вже нагадував, що стримання забезпечення житлом – це загальна економічна ситуація в країні, яка не дає ріст обсягів житлового будівництва.. Стосовно того, що Київ як столиця надає допомогу інших регіонам у різних питаннях, не тільки у будівництві храмів, передачі техніки, ремонт доріг – це теж Київ надавав, і не вирішенням Омельченка, а це рада київська вирішувала дане питання. Тому що не можна замикатися в колі одного міста, якщо ми говоримо про той же Київ, чому нам на зустріч йде сьогодні Херсон, Вінницька область, Миколаївська, у минулому році, інші області, які постачають сюди хліб.
Це теж треба враховувати. Тому Київ не може замикатися.. А спокій загальнодержавний – це теж дуже важливо – не тільки для Севастополя, але й для жителя міста Києва. Депутати київської міської ради, добре це розуміючи, надають певну допомогу іншим містам. Може у Севастополі не було б там розмов би про українську школу чи православний храм, але можна говорити, що ми боремося за Україну.. А надавати таку допомогу – це краще, ніж інша пропаганда
Володимир Альохін
Я хотів би свою точку зору з цього питання висловити. По-перше, в Києві житло будується найбільше в державі, конкретні приклади – день працівника житлово-комунального господарства, коли святкували в березні, більше 60 чоловік отримали житло, це рядові працівники галузі, і це майже до всіх професійних свят, коли рядові працівники отримують, це не чиновники.
Інше питання – є ринок житла, з’явилися ринкові відносини, бізнесмени, які мають можливість купувати і для себе, і для своїх людей, які працюють.
Є зараз закон про іпотеку, який дає можливість працювати на цьому ринку житла, і саме ухвалення цього кодексу повинно розділити соціальне житло, ринкове, для малозабезпечених – ось основа, в чому повинно бути реформування відносин в житловому господарстві, друге питання - хто при владі.
Шановний пане слухач, і якщо є прихильники цього. Саме президентом було ініційовані зміни до конституційної реформи, саме президент започаткував, і сьогодні, коли стає питання, що буде на рівні Верховної Ради вирішуватися дуже багато питань, в першу чергу це формування уряду, повинен кожний думати, кого обирати до ВР. Ось у чому основа, не бути стороннім наглядачем, а бути активним діячем життя. І тоді все буде нормально, кожен розумітиме, які діяти в цій ситуації.
Сергій Собуцький
Дякую, є ще слухач.
Слухач
Добрий день, приємно вас слухати, але ви виглядаєте, як школярики, обирай хоч кого, але реальна влада, вона ніколи не належала народу, вона належала “тузам”, аморальним, тим паче. Пригадаємо Лазаренка, котрий обіцяв ще в 98 році зробити комунальними 80% від світових при комуністичній зарплаті. Бачите, які розміри оплати пішли. Так ось вона відповідає на даний етап – 80% комунальних послуг від світових, адже це ж величезні гроші! Але получається нічого ніде немає.
Сергій Собуцький
Дякуємо. Це наш постійний слухач пан Василь. Хоч він не представився, але ми його знаємо.
Володимир Альохін
Я, можливо, не зрозумів суть запитання, як сказано, що ми школярики, чи не школярики, ми сьогодні запрошені на радіо і відповідаємо на ті запитання, які є. І дуже хотілося, щоб ми знайшли однодумців, союзників саме і в реформуванні житлово-комунального господарства, і в розвитку нашої держави. Тому готові до співпраці і на радіо, і на робочих місця.
Степан Клебан
Я теж хотів би додати з цього приводу. Я б не хотів обіжати наших виборців, все-таки виборці роблять вибір свій, і якщо говорити за виборців, що вони не розбираються і обирають тих, кого непотрібно, то це перш за все, посилка на адресу самих виборців.
Сергій Собуцький
Дякую... Про законодавство ми говорили з різних точок зору, якщо можна було б підсумувати з того, що маємо зараз – що потрібно в першу чергу реформувати в плані законодавства, можливо, потрібно новий законопроект ухвалити, який би спрогресував реформування житлово-комунальної сфери.
Степан Клебан
Це загальний підхід. Перше за все, коли ми беремо той же бюджетний кодекс, певні потрібні зміни туди, стримує подальше вирішення економічних проблем, відсутність податкового кодексу, але для цієї сфери важливий і житловий кодекс, в першу чергу. До речі, комітет багато робив у цьому плані і ми брали участь у підготовці самого проекту Житлового кодексу, концепції програми розвитку із санітарної очистки міст України, потрібний такий законопроект, сьогодні комітетом підготовлений, наприклад, і проект закону України про благоустрій населених пунктів, який в комплексі вирішує питання всієї життєвої сфери міст, це і забудова, про яку мову вели наші слухачі, що близько залізниця до будинків....
Сергій Собуцький
Я перепрошую, продовжимо за хвилини дві...
Продовжуємо. У нас є слухач.
Слухач
Добрий день. Звертаюся до ваших гостей. Анатолій, Київ. Тут на Сирці будували станцію метро і розв’язку збудували в 2 рядних рух, перед тим будувався такий самий проліт, 30 років тому біля заводу “Маяк” зробили 3-рядний, далі в другу сторону будували міст 40 років назад – зробили 3 ряди. Станція “Сирець”, розв’язка, перегружена, ось “мозки” Ваших структур, вибачте. Потім вам дзвонять люди, і кажуть, що ви відповідаєте як школярики, повірте мені, “Свободу” слухає вся країна. І я вас чую, і ви справді відповідаєте на рівні школярики. Будьте більш ближчими, досвідченішими, навчіться відповідати за свої слова. Не можете – скажіть – так, я слабкий, я не можу, у мене є вказівка це не казати.
Сергій Собуцький
Дякуємо за запитання і за увагу до програму. Вказівка є щось не казати?
Володимир Альохін
Можливо, “Свободу” звикли більше слухати з політичного блоку, а сьогодні ми всебічні розглядаємо проблеми, у тому числі, з питань економічних, а не тільки політичних. Стосовно тої розв’язки, про яку говорить слухач, якраз та забудова, яка проводилася в районі станції метро, проводилося будівництво 40 років тому, це ще при будівництві Київської ГЕС, забудовували Сирецький масив, звичайно, на той час стандарт склався на той час, який був правилами забудови відзначений – ті, про які говорить слухач, у напрямку Троєщини, Оболоні і так далі вже будувалися в наступні роки, там більша була можливість широкі дороги зробити.
Але ця проблема буде у зв’язку з збільшенням транспорту, це проблема не тільки міста Києва, і я думаю, що вона буде поступово вирішуватися, щоб рух транспорту 2-3 полоси займав..
Сергій Собуцький
Ще проблема житлово-комунального господарства, коли почнуть робити розв’язки, машини спеціально купують, і будуть будувати під будинками тунелі, тоді почнуть будинки обвалюватися...
Степан Клебан
Я думаю, це ще далеко
Сергій Собуцький
Окремий закон доведеться ухвалювати.
Степан Клебан
Є проблеми, в тому числі, у розв’язках дорожніх, хай подивляться в тих розв’язках, що і на Півдні Києва зроблено, коли на Одесу їдеш – ті ж розв’язки, які йдуть на Бориспіль, по тих постах і розв’язках, я думаю, в цьому і закладається новий закон, який готують в комітеті по правилах забудови населених пунктів, в тому числі генеральні плани міст, вони це все передбачають
Сергій Собуцький
Давайте щоб завершити з законодавством, скільки було законопроектів названо. І це не тільки в житлово-комунальній сфері , і наплутано, стільки виходить плутанини, що права рука не знає, що робить ліва. Можливо, тут щось таке подібне до якогось кодексу, щоб всі ці питання, що стосуються житлово-комунального .. об’єднати більш-менш в одному законопроекті, щоб не було плутанини.
Володимир Альохін
Як перспективу це можна вважати, що це найкращий і ідеальний варіант, і звичайно, хотілося, щоб в майбутньому саме так і було, і сьогодні ми працюємо, щоб урегулювати питання - є в житловому господарстві декілька підгалузей, перш за все, це вода, водопостачання і водовідведення, теплопостачання закон зараз розробляється, третє питання – це благоустрій і озеленення, четверте – міський транспорт. Якщо взяти це за основу, і звичайно, житловий кодекс. Ось основа.
Загальнодержавна програма – це направлення всіх підгалузей, який шляхом йти, і тому ми працюємо на кінцеву мету, перш за все, тому що ми ставимо на перспективу, коли відпрацювати ще 5 чи 7 чи 10 років працювати загальний кодекс, але сьогодні життя не стоїть на місці, і ми сьогодні ставимо перед собою завдання і перед цією галуззю підвищення якості і збільшення обсягу послуг, до рівня, визначених Євросоюзом. Це наше першочергове завдання. Ми ставимо це за мету. Я би дуже хотів, щоб наші слухачі зрозуміли, що ми прийшли не на політичні дебати, ми прийшли за конкретним фахом вести розмову, є конкретне запитання, що робиться сьогодні, яка перспектива на завтра.
Так от ми відповідаємо, що немає проблем сьогодні говорити і дискутувати саме по проблемам галузі, і ми готові сприймати, я особисто як представник житлово-комунального господарства, готовий сприймати всі пропозиції - не через мікрофон, а готовий зустрічатися, вислуховувати, враховувати разом з представниками громадськості всі пропозиції. Тому що зараз ми відпрацьовуємо ці питання, щоб була і громадська колегія як дорадчий орган, і ми готові співпрацювати з усіма без виключення громадянами нашої держави, і всіми, хто хоче добра людям.
Сергій Собуцький
Дякую. І у нас є дзвінок.
Слухач
Знову Василь. Раз прийшли в студію, то шановні, ви ж пам’ятаєте, коли виділяв Світовий банк нам кредити, чи МВФ для держави, він казав, ми не збираємося датувати ваші комунальні витрати, тому підвищувалися ціни на 60% від світових, на 80% я сказав, так відповідають вони в даний момент, цим, тому що це серйозні цифри. друге. І друге, ви поважаєте працю? Подивіться, викладена плиткою на вулиці Сагайдачного, на Львівській площі, але ж воно нікуди негодне, провалюється, тріскається, просто втрачені гроші в пісок.
Володимир Альохін
Зрозуміло. Якщо взяти сьогодні питання ціноутворення, звичайно, є підприємства, які надає послуги водопостачання чи теплопостачання чи житлового господарства і готує обґрунтування тарифів. Складається собівартість – це механізм відпрацювання собівартості, сюди входять електрозатрати, заробітна плата, платежі до бюджету, інші складові. Звичайно, є тарифи, які установлюють органи місцевої влади. Якщо взяти, що наші ціни на електроносії, вони вже підходять до рівня світових, а тарифи на послуги, звичайно, не відповідають дійсності. Якщо взяти місто Київ і місто Луцьк, яке ми вже згадували, майже 100-відсоткове, бо Луцьк 98 копійок за один куб води, а тариф – стовідсотковий відповідає. А якщо взяти сьогодні в середньому по Україні, куб води коштує 68 копійок, а собівартість його 80-90 до 2 карбованців в окремих регіонах. То яка може бути відповідність диференційована.
Тому за основу ми беремо, щоб відповідно до порядку формування тарифів, він був розроблений і прийнятий в усіх регіонах. Якщо ми кажемо, що в місті Одеса тільки за 2003 рік, коли підвищили для... для підприємств підвищили тариф на 10 копійок майже, і за рік 20 мільйонів гривень підприємство отримало, яке пускає саме на інвестування, тому що в порядку функціонування закладена інвестиційна складова, то пускає підприємство на розвиток водопровідно-комуналізаційного господарства, не може нікуди ці кошти пустити. То 20 числа вони пускають в експлуатацію резервуар на 10 тисяч кубів води, до кінця року ще один резервуар, мережі відновлюються, ось де основа інвестицій.
І ми кажемо про те, щоб тарифи повинні відповідати собівартості. Враховуючи те, що ростуть ціни на енергоносії, а це не тільки від України залежить, тут цілий комплекс питань, в тому числі на світовому рівні. Як росте ціна на нафту, як росте ціна на газ, не може Україна бути одноосібною державою без світового спілкування. Тому звичайно ми ставимо перед собою завдання - зменшення енергозатрат.
Це основа нашої діяльності.
Степан Клебан
Я єдине хотів би доповнити. Звичайно, не все так... краще і в складовій тарифів. Є випадки, коли ми перевірки робили по містах, враховуючи монопольне становище окремих підприємств, які надають послуги . Дійсно, завищується тариф, куди включається дебіторська заборгованість і інші операційні витрати, путівки, поїздки в санаторій, були такі випадки Київоблеенерго.. Коли перевірки були, антимонопольний комітет.. вжили заходи, і на місцях вживаються заходи, щоб таких порушень не було. Але я думаю, що навіть ця конкуренція, яка складається в інших містах надавачами послуг, я думаю, призводитиме також до зниження тарифів. Кам’янець-Подільський... розробили систему автономну електропостачання, тепер вони матимуть змогу не залежати від монополії тих постачальників, тобто тарифи не будуть практично змінюватися..
Володимир Альохін
Якщо взяти по Кам”янець-Подільському, його собівартість виробництва генерації електроенергії в тепловому господарстві складає 7 копійок, а сьогодні в Хмельницькій області електроенергія коштує 35 копійок. От і собівартість. А якщо повернутися до куба води в Європі, де коштує 5 доларів кубометр води, це близько 30 гривень тариф, у нас сьогодні тариф всього близько 1 долару.
Сергій Собуцький
Є ще дзвінок.
Слухачка
Ольга, місто Київ. Шановний пан Альохін казав, що у випадку якихось проблем треба звертатися до місцевих органів, до адміністрацій, я вже кілька років не можу допроситися в ЖЕКу залатали зовнішні дірки, щоб взимку була температура хоча би вище за 15 градусів. І Ви знаєте, коло замикається, я вже не знаю, куди мені йти, куди писати. Річ жахлива просто, порадьте , що робити... Це вулиця Васильківська, 38.
Сергій Собуцький
А взагалі, є у вас телефон для “гарячих дзвінків” для людей, які би так повідомляли, і це дійсно робота такого телефону, а не програми радіо. Ви могли би його назвати.
Володимир Альохін
Є адреса – Держкомітет України з питань житлово-комунального господарства, вулиця Димитрова 24..Якщо по вулиці Васильківській 38 я переконаний, якщо Ви зверталися вже.. ми попробуємо з містом Києвом поспілкуватися.
Сергій Клебан
Я повинен сказати, що по київській програмі постійно йде ця рубрика зустрічі з заступниками міського голови, і заступниками адміністрацій, які вирішують більшість таких проблем, як ми кажемо, по “гарячій лінії”, використовувати треба...
Сергій Собуцький
Завершальний етап “Розмови на часі”, і хотілося б поговорити про ті нові надії, які є в жителів України в плані житлово-комунальної сфери. Що мається на увазі. Ми говорили про невідповідність тарифів до собівартості. Можемо таким чином говорити про невідповідність тих послуг, які надаються ЖЕКами,
Володимир Альохін
Це як наслідок...
Сергій Собуцький
Фактично, будемо відверті, нічого не змінилося , можливо стало ще гірше, тому що ЖЕКи зараз починають економити на всьому. Тобто вони є, але, як правило, не вмішуються в ремонти дахів, про що слухачка говорила, загальний вигляд будинків . Звідси ми виходимо на таке об’єднання співвласників - добре, що воно з”явилося, з’являються приватні ЖЕКи. Цікавить ваша думка щодо цих нових форм обслуговування, які з’являються зараз, наскільки вони прогресивні, наскільки вони приживаються, і Ваші прогнози у цьому плані на майбутнє.
Володимир Альохін
Взагалі, йде мова про те, щоб всі підприємства житлово-комунального господарства, вся галузь також стала на ринкові відносини, тому що на сьогодні йде стереотип розуміння і в населення, і в підприємствах, в тих же самих ЖЕКах – держава повинна надати кошти, щоб обслуговувати населення.
Немає такої можливості сьогодні. Ми знову повертаємося, що відповідно до законодавства, формування тарифів – це органи місцевого самоврядування. І стає питання підвищення необґрунтованих тарифів. Саме на цьому акцентую увагу. І якщо ми кажемо населенню , міський голова чи міська рада кажуть, ми не будемо підіймати тарифи, це не означає, що якісні послуги будуть постійно. Від цього залежить відремонтувати систему, зробити всі можливі заходи , щоб працювало і водопостачання, водовідведення, теплопостачання, і звичайно, утримання житла. Так от, якщо це комплекс заходів, тоді воно спрацьовує, і нормальні є відносини. Якщо взяти нові форми. Є водопостачання. Зараз відпрацьовується питання взяття в концесію систем водопостачання. Організовуються крупні компанії, щоб здешевіти продукцію, і в той же час, забезпечити якісним водопостачанням в Донецькій, Луганській області, зараз відпрацьовується.. інших форм власності в теплозабезпеченні, напрацьовується питання об’єднань співвласників і приватних ЖЕКів , і там, де на це пішли, де люди знають, куди вони платять кошти, що це не просто – вони заплатили, і далі ЖЕК не працює. Обирають собі керівника, і кожний житель знає, скільки треба заплатити і куди пішли їхні кошти – сьогодні пішли на ремонт під’їздів, завтра на ремонт дахів, і інші питання. Закон про об’єднання співвласників основою... Можна сказати, що ц орган місцевого самоврядування .. самоорганізації населення.
Тому ми і закликаємо, щоб кожен громадянин брав активну участь у створенні таких об’єднань і сам впливав на розвиток такого підприємства.
Степан Клебан
Скажу одне слово. Навіть раніше Ви відчували різницю між житлово-будівельними кооперативними будинками і тим, що сугубо обслуговувалося ЖЕКами. Там був кооператив, який утримував і слідкував за будинком, рахував кожну копійку, за що він платить....
Сергій Собуцький
Алло...
Слухачка
Питання Альохіну. Скажіть, будь ласка, вірніше, повідомляють про те, що в місті Боярка не перший десяток років триває довгобуд колектора з вулиці Карла Маркса до часних споруд. Через відсутність колектора каналізаційні стоки скидаються у ліс. Як комітет може вплинути на вирішення цієї проблеми. Дякую за увагу.
Володимир Альохін
Я вам дякую за запитання. Ще раз по приїзду на роботу ми вивчимо це питання, доручимо обласному управлінню підготувати звіт, і якщо буде така можливість вивчити, якщо це підтверджується, то звичайно вплинути на вирішення цих проблем..
Слухачка
А як Вам зателефонувати в комітет?
Володимир Альохін
Ви залиште свої координати , і ми Вам повідомимо.
Пане Сергію, я би хотів подякувати всім радіослухачам за те, що сьогодні було достатньо запитань, але на майбутнє дуже хотілося, щоб ми конкретно за фахом говорили, тому що наше завдання – не політичні питання вирішувати, а фахові, тим більше, що зараз такі святі дні йдуть, коли йде святкування визволення регіонів від німецько-фашистських загарбників. Я хотів би сьогодні привітати і всі регіони, всіх працівників галузі з тими святами, які йдуть, і побажати всім міцного здоров’я. І успіхів на майбутнє.
Сергій Собуцький
У нас ще є час розглянути питання, наприклад, фінансування. Гроші, як ми казали, виділяються, це перший прогресивний крок, але величезні обсяги потрібні капіталовкладень. Ваші думки з цього приводу, де б можна було брати гроші. Можливо, залучати якісь кредити і поставити це на регулярну основу з зарубіжних фінансових організацій. Під що – це теж треба розробити цілий комплекс питань.
Володимир Альохін
Я зрозумів, дякую за запитання. Саме від врегулювання законодавчою, нормативної бази.. дасть можливість інвестуванню. Інвестор повинен прийти. Сьогодні держава не може своїм бюджетом вирішити всі питання, підприємства теж не можуть самостійно вирішити, потрібен інвестор. І ми кажемо, що якраз на ринкових відносинах.. це нормальне явище, коли водоканал буде взятий в концесію, і інвестори будуть вкладати туди кошти. Прикладом може стати сьогодні київський канал акціонований, де більша частина акцій є київської влади, і далі залучають інвесторів. Це основа, будемо казати. Сьогодні можна приводити ряд прикладів, коли і приватні ЖЕКи, і об’єднані співвласники встановлюють криши на котельнях, відмовляються від спеціалізованого водопостачання, це є демонополізація. Ми кажемо, що повинен прийти інвестор, на ринкових умовах. Якщо свого часу в громадському харчуванні пішли на ринкові відносини, і сьогодні немає проблем, де пообідати. Інше питання – цінова різниця. То і тут ми повинні зрозуміти. Кожен громадянин повинен зрозуміти, що від того, скільки він буде платити при сьогоднішніх тарифах, наскільки він піклується за своє здоров’я, щоб вкладувати кошти в систему водопостачання для того, щоб міцне було здоров”є, і якісна вода була для цього. Напевно сьогодні від цього залежатиме подальший розвиток системи. Тому кошти, це три джерела – кошти підприємств, кошти інвесторів, кошти місцевого бюджету, відповідно до бюджетного кодексу, і звичайно, державна підтримка. Тому що без державної підтримки на цьому етапі ми розуміємо, що не можна бути... Це на першочергових етапах, а в майбутньому це тільки ринкові відносини.
Степан Клебан
Я також підтримую Володимира Ілліча. Наприклад, у нас відсутній , ми наполягаємо вже декілька років підряд Асоціація міст про необхідність введення податку на нерухомість. Хоча би спочатку по площі брати податок за приміщення і так далі, навколо наших міст є котеджи, які забезпечуються водопостачанням, котедж, які виросли, в порівнянні з тими. Вони не сплачують необхідні послуги.
Сергій Собуцький
Це вже під час наступної програми торкнемося цього питання, і багатьох інших, яких ми чисто фізично не встигли сьогодні торкнутися, нагадаю, це була програма “Розмова на Часі”.
Говорили ми про реформування житлово-комунального господарства в Україні. Гостями студії були Володимир Альохін, перший заступник голови державного комітету України з питань житлово-комунального господарства, і Степан Клебан, заступник виконавчого директора Асоціації міст України та громад.
Сергій Собуцький
Добрий день. В ефірі програма “Розмова на часі”.
Сьогодні ми говоритиме про реформування такої знайомої теми як житлово-комунальне господарство, подивимося, яке законодавство є, що вже діє, одним словом, спробуємо розібратися. А допоможуть мені гості – Володимир Альохін, перший заступник голови державного комітету України з питань житлово-комунального господарства, і Степан Клебан, заступник виконавчого директора Асоціації міст України та громад.
Вітаю вас у студіо Радіо “Свобода”. До будь –якої сфери, до якої ми звертаємося, можемо сказати слово – реформування, все реформується, інша справа, як. Мене цікавить та законодавча база, яка є на сьогодні, з якого часу ми можемо сказати, що в нас в житлово-комунальній сфері відбуваються якісь реформи. Це, в першу чергу, до Володимира Ілліча питання.
Володимир Альохін
Дякую. Сьогодні треба відверто сказати, що ця галузь – одна з найбільш нереформованих, якщо взяти за основу нові закони після незалежності, це закон про водопостачання, водовідведення, про об’єднання співвласників і на цьому, можна казати, що і все. Але на той же час, відповідно до того, що галузь житлово-комунального господарства, яка обслуговує не тільки найперші потреби населення і суттєво впливає на створення необхідних умов функціонування всього господарства країни, це ще і галузь, від роботи якої залежить соціальний клімат в Україні. Указом президента “Про реформування” в 99 році були поставлення конкретні завдання. Відповідно до виконання цього указу, в 2000 році була прийнята програма Кабміну №139, де були визначені необхідні направлення.
Відповідно до програми працював Кабмін, і другим кроком, яким президент чітко визначив необхідність проведення реформування, щоб забезпечити галузь і населення необхідним розвитком в 2002 році, було створено комітет з питань житлово-комунального господарства. Комітет випрацьовував стратегічні направлення, що треба зробити.
В першу чергу – створення професійної законодавчої бази у сфері житлово-комунального господарства, вдосконалення системи управлення, забезпечення незбитковості підприємств, адресна соціальна допомога населенню, і як наслідок, підвищення якості і кількості надаваних послух населенню. Відповідно до програми дій уряду, було 10 пунктів визначено, що треба зробити, першим пунктом було розроблення програми державної по реформуванню житлово-комунального господарства. Зараз ця програма знаходиться в Кабміні, вона має актуальність, і я думаю, що найближчим часом вона буде на розгляді ВР. Ця програма необхідна населенню, щоб всі гілки влади спільно працювали.
Але не зважаючи на те, що програма неприйнята, треба віддати належність, що уряд вперше за останні роки на 2004 рік вже запланував в бюджеті, поки що це план, хотілося б щоб ВР в цілому прийняла бюджет в тому вигляді – 400 мільйонів з держбюджету і 400 мільйонів з місцевих бюджетів на розвиток житлово-комунального господарства. А далі можна буде говорити для чого ці кошти.
Сергій Собуцький
Дякую. Після Вашого вступного слова складається враження, що дійсно, як кажуть – від указу до програми, від програми до програми. Думаю, слухачам буде цікаво, з 99 року від указу президента по ходу, коли готувалася програма, що конкретно було зроблено для поліпшення ситуації в житлово-комунальному комплексі? Щоб в людей не склалося враження, що треба чекати, коли буде ухвалена чергова програма, і що від неї буде?
Володимир Альохін
Не зважаючи на те, що ми кажемо, що недостатньо нормативно-правової бази, а це і новий Житловий Кодекс, який буде найближчим розглянутий на ВР, і закони про теплопостачання - поки це все в розробці, можна віддати належне органам місцевого самоврядування, органам виконавчої влади і діям всіх гілок влади, які не сиділи, склавши руки. По-перше був розроблений порядок формування тарифів на водопостачання і водовідведення, об’єднання співвласників, і це дає позитивний результат, там де вони є. Підприємства, в залежності від того чи програми реформування, затверджені на місцевому рівні, вони впроваджуються, і прикладом можна приводити позитив саме тих регіонів, де спільно працює обласна адміністрація, обласна рада, міськвиконком і міська рада і звичайно, громадськість і підприємства.
Тільки закінчився семінар по благоустрою – місто Луцьк, де досить позитивно було оцінено всіма, хто був на цьому семінарі, саме розвиток. Чому я називаю місто Луцьк. 250 тисяч населення – це не 3 млн. Київ, де є свій бюджет, закон про столицю, а це звичайне місто, яке в одне й тих же правових умовах, але наскільки ефективно працює. Бо там є взаєморозуміння міського голови, ради, і звичайно, спілкування з всіма жителями хто там проживає.
Сьогодні ми кажемо, що 100% відшкодування тарифів, а місто Луцьк підвищило тарифи декілька років тому, сьогодні у них 100% відшкодування тарифів при тих умовах, і кошти йдуть на відновлення систем водопостачання, теплопостачання. Сьогодні місто Луцьк, не кажучи про те,.. постійно є гаряча вода, холодна вода, сьогодні місто Луцьк ми приводимо як приклад до підготовки до зими, майже готовий до зими. Можна приводити ще ряд прикладів позитивних. Це Комсомольськ, Євпаторія, Суми, багато зроблено в Луганській області, але ще є проблеми.
Тому перш за все треба говорити, що є закон про місцеве самоврядування, де чітко визначено повноваження міського голови, повноваження ради. І це основа, якщо співпрацювати, є позитив. Якщо думати про завтрашній день, саме тут спільні діяння – нормативно-правові документи будуть вдосконалюватися, це життя, постійно будуть... але в одних умовах сьогодні є де кращі, де гірші.
Сергій Собуцький
Дякую. Слово Степану Клебану, хочу, щоб Ви продовжили про ситуацію на місцях, можливо, проаналізуйте , що частіше зустрічається – про що пан Володимир казав... чи все-таки більше негативних прикладів?
Степан Клебан
Дякую. Якщо перше питання було, чи зміни на краще були на місцях за останні 4 роки, то наглядно видно картину поліпшення ситуації, цьому сприяє утворення комітету, який займається цією галуззю. Але проблеми, звичайно, залишаються, я згоден, що є кращі ситуації на місцях, є гірші, але ми на сьогодні ще залишаємося державою з житлового-комунального СОВБЕЗУ, тому що так склалася ситуація раніше, що дуже було багато надано пільг жителям України саме громадянам певних категорій які звільненні від сплати за комунальні послуги або повністю, або відсотково за оплату за квартиру. На сьогодні залишається чинним Житловий кодекс, який приймався в свій час, у нас на черзі близько 2 мільйонів сімей, 750 тисяч на містах сімей перебуває на квартирному облік, більшість з них перебуває на пільговій черзі. А держава вже невзмозі забезпечувати як раніше тим самим житлом, дуже багато проблем.
Дуже багато проблем склалося з передачею об’єктів соціальної сфери, установ і організацій, які приватизувалися. Їм невигідно вкладати кошти в соціальну сферу, в житло, поліклініки і так далі, тому що це на собівартість продукції.. падає конкурентоспроможність підприємств, і це доводиться забирати місцевим органам влади. Наприклад, у Києві, змушені були брати, тому що розваляться 56 гуртожитків бувших підприємств, вони в жахливому стані, частину відремонтовано.
Але на все потрібно кошти. Володимир Ілліч правильно говорить, там де більш детально займаються цими проблемами на містах, там можливо і краща ситуація. Але якщо в 99 році детонаселення сплачувало 4-5% за отримані послуги, то на сьогодні у нас є міста, де і 100% оплата йде, а з урахуванням заборгованості, яка склалася у попередні роки
Володимир Альохін
Я можу доповнити, що, відповідно до закону з реструктуризації, тільки за липень проплата населення йде на 136%, це говорить про те, що закон спрацював, і в переважній більшості відпрацьований органами місцевого самоврядування. Івана-Франківська область – 12 тисяч договорів вже заключено, рядом львівська область 560, а є декілька областей де нуль. Нормативно-правова база є. Її видала ВР, підписав президент цей закон, держкомітет проводить моніторинг, але залежить ще від самих людей місцевої влади. Хоча я не хочу сказати, що вони нічого не роблять, але все ж таки, в одних і тих же умовах є кращі, є гірші.
Сергій Собуцький
Дякую, і є дзвінок.
Слухачка
Таня з міста Києва. Можна спитати у ваших гостей ось про що. Який може бути порядок в різних регіонах України , коли в Києві є така вулиця Шліхтера, яка знаходиться за 25 метрів від залізниці, і коли йде якійсь потяг товарний, буквально трясуться всі стіни. Труби течуть, стіни є підпертими у багатьох будинках, вони будувалися ще в 50-х років, і депутатам від цього району обраний пан Задорожний. Всі обіцянки перед виборами були бурхливими, зараз повна тиша. То що може бути в маленьких містечках?
Володимир Альохін
Дякую, пані Тетяно за запитання, це навіть не запитання, це боль людська, і звичайно, хотілося б, щоб сьогодні все населення сказало “спасибі” всім органам влади, всіх рівнів, що сьогодні зроблено все. Але в той же час треб надати належне, що в Києві робиться все належне, і водозабезпечення, теплозабезпечення, але звичайно, є ще вулиці.
Я, з свого боку, записав собі вулицю, адресу і будемо вирішувати, я раджу звернутися до мене, чи на особистий прийом прийти, чи зателефонуйте, щоб можна було ці питання з’ясувати більш конкретніше. У той же час звертатися треба за місцем проживання, є депутати, які представляють вас в місті. Я не відмовляюся, готов разом з вами ці питання вирішувати, але першочергово туди треба звертатися.
Степан Клебан
Також підтримую, що перш за все треба звертатися до місцевої адміністрації і до міської ради. Зважте, що в багатьох містах така ситуація, в останні роки взагалі не виділялися кошти на ремонт житлових будинків, доріг, склалася ситуація дуже складна в окремих містах. Ті аварії, які були в тому ж Суходольську...
Володимир Альохін
Так ось, я хочу продовжити цю тему, коли я закінчив - куди підуть ці кошти, 400 мільйонів державного і 400 місцевого, це якраз і є проблема, щоб сьогодні уряд зрозумів, дійсно відчув, що є така проблема, дійсно є аварійні об’єкти, так от, ми кажемо, що на 2004 рік в проекті бюджету є конкретно, не взагалі 400 тисяч, а конкретно кожна область, район, місто, селище. Куди треба – на водозабезпечення, в першу чергу, на теплозабезпечення, і звичайно, на ремонт житлових будинків. .. Це поки я називаю три проблеми, основних, але в той же час, паралельно ближчі місцеві бюджети, які будуть виконувати ті програми, які будуть започатковані. В цілому, щоб все привести за рік до того стану, який необхідний, треба близько 50 мільярдів гривень, це державний бюджет.
Степан Клебан
58...
Володимир Альохін
58, це державний бюджет, а для житлового господарства треба 50 мільярдів, все розуміють, кожен громадянин розуміє, в повній мірі ми сьогодні не зможемо задовольнити, але саме позитивне те, що вже почали цю роботу. Якщо три роки тому взагалі не виділялося майже ні копійки на розвиток цієї галузі, то зараз є вже позитив.
І це початок. А далі – ми всі зрозуміли, що дійсно це основа держави, якщо водозабезпечення – людина... 80% води в організмі, то повинно, щоб якісна питна вода була...
Щоб кожен громадянин відчував, що є тепло в будинку.
Сергій Собуцький
Ось бачите, Ви самі сказали, що це крапля в морі, ці 800 мільйонів, і часто гроші чомусь не доходять туди, куди мали дійти, навіть якщо цілеспрямовано..
Володимир Альохін
Дякую за ініціативу питання, але 2003 рік якраз ініційовано було президентом і якраз муніципальні слухання минулого року, де було сказано дуже жорстко по відношенню до підприємств галузі, і була така назва навіть.
Але 2003 рік якраз і направлений, що і правоохоронні, і контролюючі організації повинні перевірити якраз всі без виключення підприємства. Ми не можемо сьогодні сказати, що десь на якомусь підприємстві нецільове використання коштів не було. Були випадки, і ми це присікаємо, і на місцях присікається. І перевірки будуть. І стоїть питання – зменшити собівартість, за рахунок чого? Перш за все – це нецільове використання коштів, друге це енергозбереження, тому що водопостачання від 50 до 70% собівартості електроенергії, а зараз воно з кожним місяцем росте. Якщо взяти тарифи, у нас в Криму не переглядалися тарифи для населення вже 6 років, а ціна на електроенергію росте. Тому проблема є, і її комплексно треба вирішувати. Ось в чому основне завдання.
Тут можу доповнити, все ж таки теж ситуація не тільки економічна, і ситуація, яка складається в законодавстві впливає на реформування житлово-комунального комплексу. Я нагадував вже про житловий кодекс. Провели ми приватизацію житла, сьогодні високий рівень приватизації житла, але багато проблем залишилися невирішеними – ці загальні місця загального користування – подвір’я, земля, це також треба вирішувати, щоб були власники не тільки тієї замкненої площі, а щоб я відчув себе власником і всього будинку, прилеглої території. Вже Володимир Ілліч говорить, що ідемо цим шляхом, створюємо спеціальні об’єднання власників цих квартир.
Сергій Собуцький
Співвласників я хочу виділити в окреме...
Степан Клебан
Але маю на увазі, тут потрібно удосконалювати законодавство. Дякую, і є слухач.
Слухач
Слава Ісусу Христу. Смерть бо через людину, через людину воскресіння. Змінюються часи, змінюється креатура , лише не змінюється номенклатурний одобрямс – “під патронатом”, “під патронатом” , шановні – немає демосу, немає змін на краще. Росте житлове будівництво. Для кого? Шановні! Спитайте киянина, хто отримав квартиру.. Дядько Сашко Омельченко відбудовує Храм Володимира в Херсонесі, невже в київському бюджеті з’явилися зайві кошти. Невже в нас немає ржавий труб, покалічених доріг. Дайте мені відповідь! Невже ви не розумієте, доки номенклатурні Шарікови.. при владі, у нас немає змін на краще і не буде. Треба виборювати їх, так що будьте готові до боротьби з Омельченко і з Кучмою, і все буде гаразд.
Сергій Собуцький
Дякуємо за таке емоційне запитання.
Степан Клебан
Так, емоції тут дещо переважають, я вже нагадував, що стримання забезпечення житлом – це загальна економічна ситуація в країні, яка не дає ріст обсягів житлового будівництва.. Стосовно того, що Київ як столиця надає допомогу інших регіонам у різних питаннях, не тільки у будівництві храмів, передачі техніки, ремонт доріг – це теж Київ надавав, і не вирішенням Омельченка, а це рада київська вирішувала дане питання. Тому що не можна замикатися в колі одного міста, якщо ми говоримо про той же Київ, чому нам на зустріч йде сьогодні Херсон, Вінницька область, Миколаївська, у минулому році, інші області, які постачають сюди хліб.
Це теж треба враховувати. Тому Київ не може замикатися.. А спокій загальнодержавний – це теж дуже важливо – не тільки для Севастополя, але й для жителя міста Києва. Депутати київської міської ради, добре це розуміючи, надають певну допомогу іншим містам. Може у Севастополі не було б там розмов би про українську школу чи православний храм, але можна говорити, що ми боремося за Україну.. А надавати таку допомогу – це краще, ніж інша пропаганда
Володимир Альохін
Я хотів би свою точку зору з цього питання висловити. По-перше, в Києві житло будується найбільше в державі, конкретні приклади – день працівника житлово-комунального господарства, коли святкували в березні, більше 60 чоловік отримали житло, це рядові працівники галузі, і це майже до всіх професійних свят, коли рядові працівники отримують, це не чиновники.
Інше питання – є ринок житла, з’явилися ринкові відносини, бізнесмени, які мають можливість купувати і для себе, і для своїх людей, які працюють.
Є зараз закон про іпотеку, який дає можливість працювати на цьому ринку житла, і саме ухвалення цього кодексу повинно розділити соціальне житло, ринкове, для малозабезпечених – ось основа, в чому повинно бути реформування відносин в житловому господарстві, друге питання - хто при владі.
Шановний пане слухач, і якщо є прихильники цього. Саме президентом було ініційовані зміни до конституційної реформи, саме президент започаткував, і сьогодні, коли стає питання, що буде на рівні Верховної Ради вирішуватися дуже багато питань, в першу чергу це формування уряду, повинен кожний думати, кого обирати до ВР. Ось у чому основа, не бути стороннім наглядачем, а бути активним діячем життя. І тоді все буде нормально, кожен розумітиме, які діяти в цій ситуації.
Сергій Собуцький
Дякую, є ще слухач.
Слухач
Добрий день, приємно вас слухати, але ви виглядаєте, як школярики, обирай хоч кого, але реальна влада, вона ніколи не належала народу, вона належала “тузам”, аморальним, тим паче. Пригадаємо Лазаренка, котрий обіцяв ще в 98 році зробити комунальними 80% від світових при комуністичній зарплаті. Бачите, які розміри оплати пішли. Так ось вона відповідає на даний етап – 80% комунальних послуг від світових, адже це ж величезні гроші! Але получається нічого ніде немає.
Сергій Собуцький
Дякуємо. Це наш постійний слухач пан Василь. Хоч він не представився, але ми його знаємо.
Володимир Альохін
Я, можливо, не зрозумів суть запитання, як сказано, що ми школярики, чи не школярики, ми сьогодні запрошені на радіо і відповідаємо на ті запитання, які є. І дуже хотілося, щоб ми знайшли однодумців, союзників саме і в реформуванні житлово-комунального господарства, і в розвитку нашої держави. Тому готові до співпраці і на радіо, і на робочих місця.
Степан Клебан
Я теж хотів би додати з цього приводу. Я б не хотів обіжати наших виборців, все-таки виборці роблять вибір свій, і якщо говорити за виборців, що вони не розбираються і обирають тих, кого непотрібно, то це перш за все, посилка на адресу самих виборців.
Сергій Собуцький
Дякую... Про законодавство ми говорили з різних точок зору, якщо можна було б підсумувати з того, що маємо зараз – що потрібно в першу чергу реформувати в плані законодавства, можливо, потрібно новий законопроект ухвалити, який би спрогресував реформування житлово-комунальної сфери.
Степан Клебан
Це загальний підхід. Перше за все, коли ми беремо той же бюджетний кодекс, певні потрібні зміни туди, стримує подальше вирішення економічних проблем, відсутність податкового кодексу, але для цієї сфери важливий і житловий кодекс, в першу чергу. До речі, комітет багато робив у цьому плані і ми брали участь у підготовці самого проекту Житлового кодексу, концепції програми розвитку із санітарної очистки міст України, потрібний такий законопроект, сьогодні комітетом підготовлений, наприклад, і проект закону України про благоустрій населених пунктів, який в комплексі вирішує питання всієї життєвої сфери міст, це і забудова, про яку мову вели наші слухачі, що близько залізниця до будинків....
Сергій Собуцький
Я перепрошую, продовжимо за хвилини дві...
Продовжуємо. У нас є слухач.
Слухач
Добрий день. Звертаюся до ваших гостей. Анатолій, Київ. Тут на Сирці будували станцію метро і розв’язку збудували в 2 рядних рух, перед тим будувався такий самий проліт, 30 років тому біля заводу “Маяк” зробили 3-рядний, далі в другу сторону будували міст 40 років назад – зробили 3 ряди. Станція “Сирець”, розв’язка, перегружена, ось “мозки” Ваших структур, вибачте. Потім вам дзвонять люди, і кажуть, що ви відповідаєте як школярики, повірте мені, “Свободу” слухає вся країна. І я вас чую, і ви справді відповідаєте на рівні школярики. Будьте більш ближчими, досвідченішими, навчіться відповідати за свої слова. Не можете – скажіть – так, я слабкий, я не можу, у мене є вказівка це не казати.
Сергій Собуцький
Дякуємо за запитання і за увагу до програму. Вказівка є щось не казати?
Володимир Альохін
Можливо, “Свободу” звикли більше слухати з політичного блоку, а сьогодні ми всебічні розглядаємо проблеми, у тому числі, з питань економічних, а не тільки політичних. Стосовно тої розв’язки, про яку говорить слухач, якраз та забудова, яка проводилася в районі станції метро, проводилося будівництво 40 років тому, це ще при будівництві Київської ГЕС, забудовували Сирецький масив, звичайно, на той час стандарт склався на той час, який був правилами забудови відзначений – ті, про які говорить слухач, у напрямку Троєщини, Оболоні і так далі вже будувалися в наступні роки, там більша була можливість широкі дороги зробити.
Але ця проблема буде у зв’язку з збільшенням транспорту, це проблема не тільки міста Києва, і я думаю, що вона буде поступово вирішуватися, щоб рух транспорту 2-3 полоси займав..
Сергій Собуцький
Ще проблема житлово-комунального господарства, коли почнуть робити розв’язки, машини спеціально купують, і будуть будувати під будинками тунелі, тоді почнуть будинки обвалюватися...
Степан Клебан
Я думаю, це ще далеко
Сергій Собуцький
Окремий закон доведеться ухвалювати.
Степан Клебан
Є проблеми, в тому числі, у розв’язках дорожніх, хай подивляться в тих розв’язках, що і на Півдні Києва зроблено, коли на Одесу їдеш – ті ж розв’язки, які йдуть на Бориспіль, по тих постах і розв’язках, я думаю, в цьому і закладається новий закон, який готують в комітеті по правилах забудови населених пунктів, в тому числі генеральні плани міст, вони це все передбачають
Сергій Собуцький
Давайте щоб завершити з законодавством, скільки було законопроектів названо. І це не тільки в житлово-комунальній сфері , і наплутано, стільки виходить плутанини, що права рука не знає, що робить ліва. Можливо, тут щось таке подібне до якогось кодексу, щоб всі ці питання, що стосуються житлово-комунального .. об’єднати більш-менш в одному законопроекті, щоб не було плутанини.
Володимир Альохін
Як перспективу це можна вважати, що це найкращий і ідеальний варіант, і звичайно, хотілося, щоб в майбутньому саме так і було, і сьогодні ми працюємо, щоб урегулювати питання - є в житловому господарстві декілька підгалузей, перш за все, це вода, водопостачання і водовідведення, теплопостачання закон зараз розробляється, третє питання – це благоустрій і озеленення, четверте – міський транспорт. Якщо взяти це за основу, і звичайно, житловий кодекс. Ось основа.
Загальнодержавна програма – це направлення всіх підгалузей, який шляхом йти, і тому ми працюємо на кінцеву мету, перш за все, тому що ми ставимо на перспективу, коли відпрацювати ще 5 чи 7 чи 10 років працювати загальний кодекс, але сьогодні життя не стоїть на місці, і ми сьогодні ставимо перед собою завдання і перед цією галуззю підвищення якості і збільшення обсягу послуг, до рівня, визначених Євросоюзом. Це наше першочергове завдання. Ми ставимо це за мету. Я би дуже хотів, щоб наші слухачі зрозуміли, що ми прийшли не на політичні дебати, ми прийшли за конкретним фахом вести розмову, є конкретне запитання, що робиться сьогодні, яка перспектива на завтра.
Так от ми відповідаємо, що немає проблем сьогодні говорити і дискутувати саме по проблемам галузі, і ми готові сприймати, я особисто як представник житлово-комунального господарства, готовий сприймати всі пропозиції - не через мікрофон, а готовий зустрічатися, вислуховувати, враховувати разом з представниками громадськості всі пропозиції. Тому що зараз ми відпрацьовуємо ці питання, щоб була і громадська колегія як дорадчий орган, і ми готові співпрацювати з усіма без виключення громадянами нашої держави, і всіми, хто хоче добра людям.
Сергій Собуцький
Дякую. І у нас є дзвінок.
Слухач
Знову Василь. Раз прийшли в студію, то шановні, ви ж пам’ятаєте, коли виділяв Світовий банк нам кредити, чи МВФ для держави, він казав, ми не збираємося датувати ваші комунальні витрати, тому підвищувалися ціни на 60% від світових, на 80% я сказав, так відповідають вони в даний момент, цим, тому що це серйозні цифри. друге. І друге, ви поважаєте працю? Подивіться, викладена плиткою на вулиці Сагайдачного, на Львівській площі, але ж воно нікуди негодне, провалюється, тріскається, просто втрачені гроші в пісок.
Володимир Альохін
Зрозуміло. Якщо взяти сьогодні питання ціноутворення, звичайно, є підприємства, які надає послуги водопостачання чи теплопостачання чи житлового господарства і готує обґрунтування тарифів. Складається собівартість – це механізм відпрацювання собівартості, сюди входять електрозатрати, заробітна плата, платежі до бюджету, інші складові. Звичайно, є тарифи, які установлюють органи місцевої влади. Якщо взяти, що наші ціни на електроносії, вони вже підходять до рівня світових, а тарифи на послуги, звичайно, не відповідають дійсності. Якщо взяти місто Київ і місто Луцьк, яке ми вже згадували, майже 100-відсоткове, бо Луцьк 98 копійок за один куб води, а тариф – стовідсотковий відповідає. А якщо взяти сьогодні в середньому по Україні, куб води коштує 68 копійок, а собівартість його 80-90 до 2 карбованців в окремих регіонах. То яка може бути відповідність диференційована.
Тому за основу ми беремо, щоб відповідно до порядку формування тарифів, він був розроблений і прийнятий в усіх регіонах. Якщо ми кажемо, що в місті Одеса тільки за 2003 рік, коли підвищили для... для підприємств підвищили тариф на 10 копійок майже, і за рік 20 мільйонів гривень підприємство отримало, яке пускає саме на інвестування, тому що в порядку функціонування закладена інвестиційна складова, то пускає підприємство на розвиток водопровідно-комуналізаційного господарства, не може нікуди ці кошти пустити. То 20 числа вони пускають в експлуатацію резервуар на 10 тисяч кубів води, до кінця року ще один резервуар, мережі відновлюються, ось де основа інвестицій.
І ми кажемо про те, щоб тарифи повинні відповідати собівартості. Враховуючи те, що ростуть ціни на енергоносії, а це не тільки від України залежить, тут цілий комплекс питань, в тому числі на світовому рівні. Як росте ціна на нафту, як росте ціна на газ, не може Україна бути одноосібною державою без світового спілкування. Тому звичайно ми ставимо перед собою завдання - зменшення енергозатрат.
Це основа нашої діяльності.
Степан Клебан
Я єдине хотів би доповнити. Звичайно, не все так... краще і в складовій тарифів. Є випадки, коли ми перевірки робили по містах, враховуючи монопольне становище окремих підприємств, які надають послуги . Дійсно, завищується тариф, куди включається дебіторська заборгованість і інші операційні витрати, путівки, поїздки в санаторій, були такі випадки Київоблеенерго.. Коли перевірки були, антимонопольний комітет.. вжили заходи, і на місцях вживаються заходи, щоб таких порушень не було. Але я думаю, що навіть ця конкуренція, яка складається в інших містах надавачами послуг, я думаю, призводитиме також до зниження тарифів. Кам’янець-Подільський... розробили систему автономну електропостачання, тепер вони матимуть змогу не залежати від монополії тих постачальників, тобто тарифи не будуть практично змінюватися..
Володимир Альохін
Якщо взяти по Кам”янець-Подільському, його собівартість виробництва генерації електроенергії в тепловому господарстві складає 7 копійок, а сьогодні в Хмельницькій області електроенергія коштує 35 копійок. От і собівартість. А якщо повернутися до куба води в Європі, де коштує 5 доларів кубометр води, це близько 30 гривень тариф, у нас сьогодні тариф всього близько 1 долару.
Сергій Собуцький
Є ще дзвінок.
Слухачка
Ольга, місто Київ. Шановний пан Альохін казав, що у випадку якихось проблем треба звертатися до місцевих органів, до адміністрацій, я вже кілька років не можу допроситися в ЖЕКу залатали зовнішні дірки, щоб взимку була температура хоча би вище за 15 градусів. І Ви знаєте, коло замикається, я вже не знаю, куди мені йти, куди писати. Річ жахлива просто, порадьте , що робити... Це вулиця Васильківська, 38.
Сергій Собуцький
А взагалі, є у вас телефон для “гарячих дзвінків” для людей, які би так повідомляли, і це дійсно робота такого телефону, а не програми радіо. Ви могли би його назвати.
Володимир Альохін
Є адреса – Держкомітет України з питань житлово-комунального господарства, вулиця Димитрова 24..Якщо по вулиці Васильківській 38 я переконаний, якщо Ви зверталися вже.. ми попробуємо з містом Києвом поспілкуватися.
Сергій Клебан
Я повинен сказати, що по київській програмі постійно йде ця рубрика зустрічі з заступниками міського голови, і заступниками адміністрацій, які вирішують більшість таких проблем, як ми кажемо, по “гарячій лінії”, використовувати треба...
Сергій Собуцький
Завершальний етап “Розмови на часі”, і хотілося б поговорити про ті нові надії, які є в жителів України в плані житлово-комунальної сфери. Що мається на увазі. Ми говорили про невідповідність тарифів до собівартості. Можемо таким чином говорити про невідповідність тих послуг, які надаються ЖЕКами,
Володимир Альохін
Це як наслідок...
Сергій Собуцький
Фактично, будемо відверті, нічого не змінилося , можливо стало ще гірше, тому що ЖЕКи зараз починають економити на всьому. Тобто вони є, але, як правило, не вмішуються в ремонти дахів, про що слухачка говорила, загальний вигляд будинків . Звідси ми виходимо на таке об’єднання співвласників - добре, що воно з”явилося, з’являються приватні ЖЕКи. Цікавить ваша думка щодо цих нових форм обслуговування, які з’являються зараз, наскільки вони прогресивні, наскільки вони приживаються, і Ваші прогнози у цьому плані на майбутнє.
Володимир Альохін
Взагалі, йде мова про те, щоб всі підприємства житлово-комунального господарства, вся галузь також стала на ринкові відносини, тому що на сьогодні йде стереотип розуміння і в населення, і в підприємствах, в тих же самих ЖЕКах – держава повинна надати кошти, щоб обслуговувати населення.
Немає такої можливості сьогодні. Ми знову повертаємося, що відповідно до законодавства, формування тарифів – це органи місцевого самоврядування. І стає питання підвищення необґрунтованих тарифів. Саме на цьому акцентую увагу. І якщо ми кажемо населенню , міський голова чи міська рада кажуть, ми не будемо підіймати тарифи, це не означає, що якісні послуги будуть постійно. Від цього залежить відремонтувати систему, зробити всі можливі заходи , щоб працювало і водопостачання, водовідведення, теплопостачання, і звичайно, утримання житла. Так от, якщо це комплекс заходів, тоді воно спрацьовує, і нормальні є відносини. Якщо взяти нові форми. Є водопостачання. Зараз відпрацьовується питання взяття в концесію систем водопостачання. Організовуються крупні компанії, щоб здешевіти продукцію, і в той же час, забезпечити якісним водопостачанням в Донецькій, Луганській області, зараз відпрацьовується.. інших форм власності в теплозабезпеченні, напрацьовується питання об’єднань співвласників і приватних ЖЕКів , і там, де на це пішли, де люди знають, куди вони платять кошти, що це не просто – вони заплатили, і далі ЖЕК не працює. Обирають собі керівника, і кожний житель знає, скільки треба заплатити і куди пішли їхні кошти – сьогодні пішли на ремонт під’їздів, завтра на ремонт дахів, і інші питання. Закон про об’єднання співвласників основою... Можна сказати, що ц орган місцевого самоврядування .. самоорганізації населення.
Тому ми і закликаємо, щоб кожен громадянин брав активну участь у створенні таких об’єднань і сам впливав на розвиток такого підприємства.
Степан Клебан
Скажу одне слово. Навіть раніше Ви відчували різницю між житлово-будівельними кооперативними будинками і тим, що сугубо обслуговувалося ЖЕКами. Там був кооператив, який утримував і слідкував за будинком, рахував кожну копійку, за що він платить....
Сергій Собуцький
Алло...
Слухачка
Питання Альохіну. Скажіть, будь ласка, вірніше, повідомляють про те, що в місті Боярка не перший десяток років триває довгобуд колектора з вулиці Карла Маркса до часних споруд. Через відсутність колектора каналізаційні стоки скидаються у ліс. Як комітет може вплинути на вирішення цієї проблеми. Дякую за увагу.
Володимир Альохін
Я вам дякую за запитання. Ще раз по приїзду на роботу ми вивчимо це питання, доручимо обласному управлінню підготувати звіт, і якщо буде така можливість вивчити, якщо це підтверджується, то звичайно вплинути на вирішення цих проблем..
Слухачка
А як Вам зателефонувати в комітет?
Володимир Альохін
Ви залиште свої координати , і ми Вам повідомимо.
Пане Сергію, я би хотів подякувати всім радіослухачам за те, що сьогодні було достатньо запитань, але на майбутнє дуже хотілося, щоб ми конкретно за фахом говорили, тому що наше завдання – не політичні питання вирішувати, а фахові, тим більше, що зараз такі святі дні йдуть, коли йде святкування визволення регіонів від німецько-фашистських загарбників. Я хотів би сьогодні привітати і всі регіони, всіх працівників галузі з тими святами, які йдуть, і побажати всім міцного здоров’я. І успіхів на майбутнє.
Сергій Собуцький
У нас ще є час розглянути питання, наприклад, фінансування. Гроші, як ми казали, виділяються, це перший прогресивний крок, але величезні обсяги потрібні капіталовкладень. Ваші думки з цього приводу, де б можна було брати гроші. Можливо, залучати якісь кредити і поставити це на регулярну основу з зарубіжних фінансових організацій. Під що – це теж треба розробити цілий комплекс питань.
Володимир Альохін
Я зрозумів, дякую за запитання. Саме від врегулювання законодавчою, нормативної бази.. дасть можливість інвестуванню. Інвестор повинен прийти. Сьогодні держава не може своїм бюджетом вирішити всі питання, підприємства теж не можуть самостійно вирішити, потрібен інвестор. І ми кажемо, що якраз на ринкових відносинах.. це нормальне явище, коли водоканал буде взятий в концесію, і інвестори будуть вкладати туди кошти. Прикладом може стати сьогодні київський канал акціонований, де більша частина акцій є київської влади, і далі залучають інвесторів. Це основа, будемо казати. Сьогодні можна приводити ряд прикладів, коли і приватні ЖЕКи, і об’єднані співвласники встановлюють криши на котельнях, відмовляються від спеціалізованого водопостачання, це є демонополізація. Ми кажемо, що повинен прийти інвестор, на ринкових умовах. Якщо свого часу в громадському харчуванні пішли на ринкові відносини, і сьогодні немає проблем, де пообідати. Інше питання – цінова різниця. То і тут ми повинні зрозуміти. Кожен громадянин повинен зрозуміти, що від того, скільки він буде платити при сьогоднішніх тарифах, наскільки він піклується за своє здоров’я, щоб вкладувати кошти в систему водопостачання для того, щоб міцне було здоров”є, і якісна вода була для цього. Напевно сьогодні від цього залежатиме подальший розвиток системи. Тому кошти, це три джерела – кошти підприємств, кошти інвесторів, кошти місцевого бюджету, відповідно до бюджетного кодексу, і звичайно, державна підтримка. Тому що без державної підтримки на цьому етапі ми розуміємо, що не можна бути... Це на першочергових етапах, а в майбутньому це тільки ринкові відносини.
Степан Клебан
Я також підтримую Володимира Ілліча. Наприклад, у нас відсутній , ми наполягаємо вже декілька років підряд Асоціація міст про необхідність введення податку на нерухомість. Хоча би спочатку по площі брати податок за приміщення і так далі, навколо наших міст є котеджи, які забезпечуються водопостачанням, котедж, які виросли, в порівнянні з тими. Вони не сплачують необхідні послуги.
Сергій Собуцький
Це вже під час наступної програми торкнемося цього питання, і багатьох інших, яких ми чисто фізично не встигли сьогодні торкнутися, нагадаю, це була програма “Розмова на Часі”.
Говорили ми про реформування житлово-комунального господарства в Україні. Гостями студії були Володимир Альохін, перший заступник голови державного комітету України з питань житлово-комунального господарства, і Степан Клебан, заступник виконавчого директора Асоціації міст України та громад.
