Угорщина, 25 вересня 2003 - Згідно зі статистикою управління у справах міграції й набуття угорського громадянства, Угорщина упродовж останніх місяців не втратила своєї привабливості для тисяч українських заробітчан. Водночас скоротилася кількість тих українців, які прагнуть переселитися до цієї сусідньої держави на тривалий період.
Не останню роль у ситуації, що склалася, відіграє та обставина, що з січня 2001 року угорська влада ввела жорсткіші вимоги до перебування іноземців на території цієї країни. Незважаючи на певну уніфікованість процесу подання заяв-анкет, наближення його до європейських норм, чимало прибульців з-за кордону скаржаться на бюрократичну заплутаність перебігу їхніх міграційних справ. Цим можна пояснити, наприклад, той факт, що коли у 1999 році візи на постійне місце проживання (ПМП) домагалися 1623 українські громадяни, то за два роки кількість таких прохачів скоротилася у чотири рази. Щоправда, торік число заяв щодо переселення в Угорщину з України знову підросло, а за перші шість місяців поточного року становило 502 справи. Втім, Золтан Едьєд, керівник управління у справах міграції міністерства внутрішніх справ УР, не виключає, що ця цифра може ще підрости наприкінці року, але не настільки, щоб перекрити показники чотирирічної давності.
Те, що легким процес отримання дозволу на постійне проживання не буває, можна переконатися зі скарг українських заявників. Не кожному з них до вподоби, коли потрібно по кілька разів упродовж нетривалого часу з ранку до вечора стояти в довгих чергах, щоб довідатися у службовців міграційної установи, як посувається справа прохача. Не всі можуть, наприклад, надати необхідну довідку про постійні доходи, так само не кожному українцеві вдається отримати угорську прописку, тощо.
Скажімо, торік до управління від громадян України надійшло майже 4 тис. клопотань стосовно отримання тимчасової візи.
539 особам було в цьому відмовлено. У когось із них виявилось кримінальне минуле. Декого угорські прикордонники вже висилали з країни. А багато заявників просто не змогли вчасно надати поліції необхідні довідки. Одне слово, не все йде так гладко, як уявляється мігрантам з України напочатку.
Значно скоротилася й кількість заяв від тих, хто має право повторного набуття угорського громадянства. Йдеться про осіб, які народилися в Австро-Угорській монархії до 1919 року або в Угорщині періоду 1939-44 рр., коли Закарпаття входило до складу цієї держави. Претендентам на отримання паспорта підданого УР потрібно пройти через доволі складні формальні процедури. А це не кожному під силу, зважаючи на поважний вік прохачів. Ну і, звичайно, не слід забувати при цьому про значні матеріальні витрати.
Не міліє з року в рік хіба що потік українських заробітчан. Минулого року за робочою візою звернулися 2,5 тис. українських робітників, і ця тенденція, очевидно, збережеться. З іншого боку, через різноманітні порушення торік в Україну було вислано 824 особи, а в першому півріччі поточного року цю процедуру пережили 374 нелегали. В основному, поліція знаходила їх на будівництві або в фірмах, де вони не повинні були працювати згідно з умовами їхніх контрактів.
Не останню роль у ситуації, що склалася, відіграє та обставина, що з січня 2001 року угорська влада ввела жорсткіші вимоги до перебування іноземців на території цієї країни. Незважаючи на певну уніфікованість процесу подання заяв-анкет, наближення його до європейських норм, чимало прибульців з-за кордону скаржаться на бюрократичну заплутаність перебігу їхніх міграційних справ. Цим можна пояснити, наприклад, той факт, що коли у 1999 році візи на постійне місце проживання (ПМП) домагалися 1623 українські громадяни, то за два роки кількість таких прохачів скоротилася у чотири рази. Щоправда, торік число заяв щодо переселення в Угорщину з України знову підросло, а за перші шість місяців поточного року становило 502 справи. Втім, Золтан Едьєд, керівник управління у справах міграції міністерства внутрішніх справ УР, не виключає, що ця цифра може ще підрости наприкінці року, але не настільки, щоб перекрити показники чотирирічної давності.
Те, що легким процес отримання дозволу на постійне проживання не буває, можна переконатися зі скарг українських заявників. Не кожному з них до вподоби, коли потрібно по кілька разів упродовж нетривалого часу з ранку до вечора стояти в довгих чергах, щоб довідатися у службовців міграційної установи, як посувається справа прохача. Не всі можуть, наприклад, надати необхідну довідку про постійні доходи, так само не кожному українцеві вдається отримати угорську прописку, тощо.
Скажімо, торік до управління від громадян України надійшло майже 4 тис. клопотань стосовно отримання тимчасової візи.
539 особам було в цьому відмовлено. У когось із них виявилось кримінальне минуле. Декого угорські прикордонники вже висилали з країни. А багато заявників просто не змогли вчасно надати поліції необхідні довідки. Одне слово, не все йде так гладко, як уявляється мігрантам з України напочатку.
Значно скоротилася й кількість заяв від тих, хто має право повторного набуття угорського громадянства. Йдеться про осіб, які народилися в Австро-Угорській монархії до 1919 року або в Угорщині періоду 1939-44 рр., коли Закарпаття входило до складу цієї держави. Претендентам на отримання паспорта підданого УР потрібно пройти через доволі складні формальні процедури. А це не кожному під силу, зважаючи на поважний вік прохачів. Ну і, звичайно, не слід забувати при цьому про значні матеріальні витрати.
Не міліє з року в рік хіба що потік українських заробітчан. Минулого року за робочою візою звернулися 2,5 тис. українських робітників, і ця тенденція, очевидно, збережеться. З іншого боку, через різноманітні порушення торік в Україну було вислано 824 особи, а в першому півріччі поточного року цю процедуру пережили 374 нелегали. В основному, поліція знаходила їх на будівництві або в фірмах, де вони не повинні були працювати згідно з умовами їхніх контрактів.
