Київ, 26 вересня 2003 року.
Надія Степула
Дорогі слухачі! З вами знову радіожурнал СЮЖЕТИ і я – Надія Степула, автор та ведуча. Вітаю вас!
Спершу – СЮЖЕТИКИ. – Наша постійна рубрика міні-моніторингу цікавих подій у царині мистецтва, літератури, культури.
П‘ятий міжнародний фольклорний фестиваль відшумів у Ялті. Цього року в ньому брали участь колективи із сімнадцяти країн світу. Лейтмотивом фестивалю став сюжет боротьби добра і зла. Сюжет не новий, - скорше вічний, а саме тому й актуальний. Найбільше оплесків зібрали колективи із Кіпру, Ізраїлю, Казахстану, театр масок з Південної Кореї, віртуоз пластики і міміки – танцюрист Абдиллах з Індонезії.
У Києві розпочався одинадцятий міжнародний фестиваль-лабораторія “Митецьке Березілля. Лідери”. Основна його тема – сучасний український театр і його вплив на суспільство; у програмі - прем‘єри вистав, творчі вечори, ретроспектива вистав львівського театру імені Леся Курбаса, постановки творів світової та української драматургії. Понад сорок відсотків бюджету фестивалю фінансувало Міністерство культури і мистецтв України. У наступних випусках нашого радіожурналу почуємо про сюрпризи та кращі сюжети цього фестивалю, який триватиме з 24 вересня по 26 жовтня.
Це була рубрика “СЮЖЕТИКИ”.
Різного роду мистецькі акції стають іноді знаковими ціхами нинішнього життя і, начебто, роблять його змістовнішим. Про це свідчить і те, що, хоч фестивалі завершуються, та відлуння їх продовжує тривожити серця. Як, скажімо, документальний кінофільм Жака Перрена “Птахи”, продемонстрований на минулому Міжнародному кінофестивалі “Молодість”. Фільм знімався у багатьох країнах світу, і допомогла режисерові в цьому авіакомпанія “Люфтганза”, яка, як стало відомо, буде основним перевізником цьогорічного кінофестивалю “Молодість”, який очікуємо у столиці України невдовзі.
Про це говорить генеральний представник “Люфтганзи” в Україні пан Антоніо Куоко: “Хочу нагадати, що наша співпраця з кінофестивалем “Молодість” розпочалася в жовтні минулого року. Тоді, у рамках кінофоруму, “Люфтганза” мала честь представити українському глядачеві документальний фільм “Птахи” французького режисера Жака Перрена, який був знятий за нашої підтримки. Зйомки фільму проходили у 25-ти країнах світу.
Цього року “Люфтганза” стане головним перевізником кіно-фесту, і це є важливою подією для авіакомпанії. Ми розуміємо, що “Люфтганза”, яка розпочала свою діяльність в Україні у жовтні 1991 року, стала своєрідним містком між українською землею та іншими державами. Для розбудови країни конче необхідний обмін думками і досвідом через особисті контакти між людьми, через ділові та політичні зв‘язки із закордонними партнерами. Зазначу, що Україна – привабливе місце для туристів, бізнесменів та інвесторів. І також країна з цікавою історією, збереженими донині мистецькими традиціями. Візьмемо кіномистецтво: Україна – батьківщина славетної кіношколи. Згадаймо імена Олександра Довженка, Сергія Параджанова, Івана Миколайчука. Нам залишається побажати, щоб в Україні відродилося кіновиробництво, а фестивалі, подібні “Молодості”, запалювали нові зірки на небі сучасного кінематографу. Щодо мне, то я як італієць за походженням, щиро сподіваюся, що в Україні багато нових Феліні, Берталуччі, Вісконті та Антоніоні, їх розквіт ще попереду”.
Надія Степула
Прозвучала пісня “Ідуть дощі” на слова Станіслава Шевченка в авторському виконанні Юрія Ключникова.
Станіслав Шевченко – наш сучасник, знаний поет і перекладач, лавреат різних літературних премій. Його поезії припали до душі багатьом композиторам, котрі не тільки поклали на музику слова поета, а й самі виконують ці твори. Анатолій Горчинський, Ігор Вовчак, Катерина Василенко, Юлій Збандут – ось лише кілька з них.
Феномен перетворення поезії на пісню цікаво означив П‘єр Бомарше, відомий французький драматург понад дві сотні років тому. Він якось зауважив, що “співається все те, що не може бути просто сказаним”.
Можливо, це справді так. І тому певні поетичні твори живуть не лише у книжках поетів, а й у голосах тих, хто такі поезії співає. Поетів, чиї твори стали піснями, в Україні в усі часи було немало. Часи даленіють, а пісні продовжують звучати – іноді стаючи народними, згубивши навіть авторство на тих вітрах, які забирають у вирій душі.
“Пісню про рушник” знає чи не вся Україна. Хоч не кожен пригадає, що це поезія Андрія Малишка. Такої ж солодко-гіркавої авторської долі зазнали й слова, написані багатьма іншими поетами. “Два кольори мої, два кольори” Дмитра Павличка, “Сива ластівка” Бориса Олійника, “Чорнобривці” Миколи Сингаївського , “Козак гуляє” Степана Пушика, “Росте черешня” Миколи Луківа, “Осіннє золото” Дмитра Луценка...
“Стане вічністю кожна хвилина з тих, що так нам сьогодні болять. Наша пам‘ять – велика долина, Де невидимі храми стоять”, - Так написала в одному із своїх поетичних творів Оксана Пахльовська, відома сучасна українська поетеса, літературознавець і перекладач, чия творча доля тісно пов‘язана з культурою України та Італії. Поезія Оксани Пахльовської увібрала в себе і “древній ритм врочистої латини”, і шум вітрів над новітніми автострадами. Багато в ній і філософських роздумів, і простої зваби життя в багатоликих його виявах. І ще – трішки невловної ностальгії. Світлої, терпкої любові.
Як у піснях “І день мине... “ або “Я люблю твої кроки”. Музику до слів Оксани Пахльовської написала Марія Бурмака – вона вважається однією з найяскравіших зірок української популярної музики. Співає Марія Бурмака
Сюжети про народження пісень із поетичних текстів завжди ховають “за кадром” копітку співпрацю передусім двох людей – автора слів та автора музики. Потім до них долучаються інші – ті, хто співає. Так з‘являється таємниця пісні, містика пісні.
Прозвучала пісня “Над морем” на слова Дмитра Павличка, музику до якої написав Володимир Івасюк. Співав Тарас Чубай. Імена кожного з творців цієї пісні добре відомі шанувальникам як поезії, так і музики... Згадувана містика пісні уже торкнулася їх...
...Пахне грибами й опалим листям у місті І тема прощань зависає, немов павутинка над листям. Дорогі слухачі. Прощаємося й ми. Радіожурнал СЮЖЕТИ відзвучав. З вами була автор і ведуча – я, Надія Степула. Світлого вам настрою! До наступних зустрічей ! Говорить “Радіо Свобода”.
Надія Степула
Дорогі слухачі! З вами знову радіожурнал СЮЖЕТИ і я – Надія Степула, автор та ведуча. Вітаю вас!
Спершу – СЮЖЕТИКИ. – Наша постійна рубрика міні-моніторингу цікавих подій у царині мистецтва, літератури, культури.
П‘ятий міжнародний фольклорний фестиваль відшумів у Ялті. Цього року в ньому брали участь колективи із сімнадцяти країн світу. Лейтмотивом фестивалю став сюжет боротьби добра і зла. Сюжет не новий, - скорше вічний, а саме тому й актуальний. Найбільше оплесків зібрали колективи із Кіпру, Ізраїлю, Казахстану, театр масок з Південної Кореї, віртуоз пластики і міміки – танцюрист Абдиллах з Індонезії.
У Києві розпочався одинадцятий міжнародний фестиваль-лабораторія “Митецьке Березілля. Лідери”. Основна його тема – сучасний український театр і його вплив на суспільство; у програмі - прем‘єри вистав, творчі вечори, ретроспектива вистав львівського театру імені Леся Курбаса, постановки творів світової та української драматургії. Понад сорок відсотків бюджету фестивалю фінансувало Міністерство культури і мистецтв України. У наступних випусках нашого радіожурналу почуємо про сюрпризи та кращі сюжети цього фестивалю, який триватиме з 24 вересня по 26 жовтня.
Це була рубрика “СЮЖЕТИКИ”.
Різного роду мистецькі акції стають іноді знаковими ціхами нинішнього життя і, начебто, роблять його змістовнішим. Про це свідчить і те, що, хоч фестивалі завершуються, та відлуння їх продовжує тривожити серця. Як, скажімо, документальний кінофільм Жака Перрена “Птахи”, продемонстрований на минулому Міжнародному кінофестивалі “Молодість”. Фільм знімався у багатьох країнах світу, і допомогла режисерові в цьому авіакомпанія “Люфтганза”, яка, як стало відомо, буде основним перевізником цьогорічного кінофестивалю “Молодість”, який очікуємо у столиці України невдовзі.
Про це говорить генеральний представник “Люфтганзи” в Україні пан Антоніо Куоко: “Хочу нагадати, що наша співпраця з кінофестивалем “Молодість” розпочалася в жовтні минулого року. Тоді, у рамках кінофоруму, “Люфтганза” мала честь представити українському глядачеві документальний фільм “Птахи” французького режисера Жака Перрена, який був знятий за нашої підтримки. Зйомки фільму проходили у 25-ти країнах світу.
Цього року “Люфтганза” стане головним перевізником кіно-фесту, і це є важливою подією для авіакомпанії. Ми розуміємо, що “Люфтганза”, яка розпочала свою діяльність в Україні у жовтні 1991 року, стала своєрідним містком між українською землею та іншими державами. Для розбудови країни конче необхідний обмін думками і досвідом через особисті контакти між людьми, через ділові та політичні зв‘язки із закордонними партнерами. Зазначу, що Україна – привабливе місце для туристів, бізнесменів та інвесторів. І також країна з цікавою історією, збереженими донині мистецькими традиціями. Візьмемо кіномистецтво: Україна – батьківщина славетної кіношколи. Згадаймо імена Олександра Довженка, Сергія Параджанова, Івана Миколайчука. Нам залишається побажати, щоб в Україні відродилося кіновиробництво, а фестивалі, подібні “Молодості”, запалювали нові зірки на небі сучасного кінематографу. Щодо мне, то я як італієць за походженням, щиро сподіваюся, що в Україні багато нових Феліні, Берталуччі, Вісконті та Антоніоні, їх розквіт ще попереду”.
Надія Степула
Прозвучала пісня “Ідуть дощі” на слова Станіслава Шевченка в авторському виконанні Юрія Ключникова.
Станіслав Шевченко – наш сучасник, знаний поет і перекладач, лавреат різних літературних премій. Його поезії припали до душі багатьом композиторам, котрі не тільки поклали на музику слова поета, а й самі виконують ці твори. Анатолій Горчинський, Ігор Вовчак, Катерина Василенко, Юлій Збандут – ось лише кілька з них.
Феномен перетворення поезії на пісню цікаво означив П‘єр Бомарше, відомий французький драматург понад дві сотні років тому. Він якось зауважив, що “співається все те, що не може бути просто сказаним”.
Можливо, це справді так. І тому певні поетичні твори живуть не лише у книжках поетів, а й у голосах тих, хто такі поезії співає. Поетів, чиї твори стали піснями, в Україні в усі часи було немало. Часи даленіють, а пісні продовжують звучати – іноді стаючи народними, згубивши навіть авторство на тих вітрах, які забирають у вирій душі.
“Пісню про рушник” знає чи не вся Україна. Хоч не кожен пригадає, що це поезія Андрія Малишка. Такої ж солодко-гіркавої авторської долі зазнали й слова, написані багатьма іншими поетами. “Два кольори мої, два кольори” Дмитра Павличка, “Сива ластівка” Бориса Олійника, “Чорнобривці” Миколи Сингаївського , “Козак гуляє” Степана Пушика, “Росте черешня” Миколи Луківа, “Осіннє золото” Дмитра Луценка...
“Стане вічністю кожна хвилина з тих, що так нам сьогодні болять. Наша пам‘ять – велика долина, Де невидимі храми стоять”, - Так написала в одному із своїх поетичних творів Оксана Пахльовська, відома сучасна українська поетеса, літературознавець і перекладач, чия творча доля тісно пов‘язана з культурою України та Італії. Поезія Оксани Пахльовської увібрала в себе і “древній ритм врочистої латини”, і шум вітрів над новітніми автострадами. Багато в ній і філософських роздумів, і простої зваби життя в багатоликих його виявах. І ще – трішки невловної ностальгії. Світлої, терпкої любові.
Як у піснях “І день мине... “ або “Я люблю твої кроки”. Музику до слів Оксани Пахльовської написала Марія Бурмака – вона вважається однією з найяскравіших зірок української популярної музики. Співає Марія Бурмака
Сюжети про народження пісень із поетичних текстів завжди ховають “за кадром” копітку співпрацю передусім двох людей – автора слів та автора музики. Потім до них долучаються інші – ті, хто співає. Так з‘являється таємниця пісні, містика пісні.
Прозвучала пісня “Над морем” на слова Дмитра Павличка, музику до якої написав Володимир Івасюк. Співав Тарас Чубай. Імена кожного з творців цієї пісні добре відомі шанувальникам як поезії, так і музики... Згадувана містика пісні уже торкнулася їх...
...Пахне грибами й опалим листям у місті І тема прощань зависає, немов павутинка над листям. Дорогі слухачі. Прощаємося й ми. Радіожурнал СЮЖЕТИ відзвучав. З вами була автор і ведуча – я, Надія Степула. Світлого вам настрою! До наступних зустрічей ! Говорить “Радіо Свобода”.
