Симферополь, 02 жовтня 2003 - У Симферополі в Раді міністрів Криму відбулась нарада з питань врегулювання проблемних ситуацій, пов''язаних з виділенням на території Великої Ялти земель для репатріантів. У ній взяли участь керівники уряду і парламенту автономії, представник Президента України в Криму Олександр Діденко, голова Держкомзему Анатолій Даниленко, керівники правоохоронних органів, члени Меджлісу і мери населених пунктів Південного узбережжя Криму.
На думку керівників автономії, основна причина більшості спірних і конфліктних ситуацій, пов''язаних з виділенням земельних ділянок на Південному узбережжі Криму, – недосконалість окремих статей Закону України про місцеве самоврядування, яка дозволяє селищним головам практично безконтрольно розпоряджатися землями в межах своїх селищних рад. Як повідомляє прес-служба Ради міністрів, про причетність деяких керівників органів місцевого самоврядування до проблеми свідчить хоча б той факт, що і Алупкинський міський голова, і голова Симеїзької селищної ради, де розбиті “галявини протесту” кримських татар, на нараді були відсутні. Як заявив кримський спікер Борис Дейч, найближчим часом буде підготовлене розпорядження про перевірку Симеїзької селищної ради Рахунковою палатою Верховної Ради АРК і правоохоронними органами.
Земельна проблема на території Великої Ялти загострилася цього літа, коли півтисячі кримських татар у розпал курортного сезону розбили в кількох населених пунктах Південного узбережжя Криму наметові містечка, назвавши їх „галявинами протесту”. Вони звинуватили місцеву владу в ігноруванні їхніх інтересів, що проявлялося у відмові виділяти репатріантам землю, тоді як вона безконтрольно продавалася переважно російським підприємцям. На початку вересня вдалося зняти гостроту проблеми, ліквідувавши більшість наметових містечок, однак до її повного розв’язання ще далеко. Розповідає прес-секретар глави кримського уряду Сергій Винник:
„Земельна проблема одна з найбільш гострих, якщо не найгостріша в Криму в контексті міжнаціональних відносин, до того ж останнім часом вона ще більш загострилася. Саме тому уряд Криму провів спеціальну нараду з цієї проблематики, результатом якої стала домовленість про спільне з Радою представників кримськотатарського народу при Президентові України вироблення тексту урядового доручення, спрямованого на врегулювання спірних земельних питань на території Великої Ялти. Уряд Криму готовий взяти на себе частину відповідальності за виділення землі в рекреаційній зоні. Але, на думку голови Ради міністрів автономії Сергія Куницина, ситуація ускладнюється тим, що на законодавчому рівні ці питання регулюються досить складно. Він вважає, що місцева влада часто ігнорує, а то й саботує вирішення цих проблем. Зокрема й Уповноважена з прав людини Ніна Карпачова, яка перебуває у Криму, теж вважає, що необхідне втручання Києва, можливо, на законодавчому рівні, щоб зняти цю проблему в Криму”.
Тим часом керівники Меджлісу налаштовані менш оптимістично і більш рішуче. Каже заступник голови Меджлісу Ремзі Ільясов: „Справді, ми дуже тісно і плідно попрацювали, спільно брали участь у розробці доручень і виходили з того, що наша мета – розв’язати проблему. Саме тому у підсумковий документ включений пункт про залучення до пошуку і виділення земель Ради представників кримськотатарського народу. Тепер наша мета – визначити конкретні земельні масиви, щоб люди реально їх побачили. Республіканська влада йде нам назустріч, але проблема полягає у позиції місцевої влади. Ми дуже тісно сприятимемо і допомагатимемо республіканській владі, для того, щоб цю проблему розв’язати”. Водночас урядовці закликали кримських татар припинити практику самозахоплень землі, але в Меджлісі кажуть, що, поки проблема не вирішена, цього гарантувати не можна.
На думку керівників автономії, основна причина більшості спірних і конфліктних ситуацій, пов''язаних з виділенням земельних ділянок на Південному узбережжі Криму, – недосконалість окремих статей Закону України про місцеве самоврядування, яка дозволяє селищним головам практично безконтрольно розпоряджатися землями в межах своїх селищних рад. Як повідомляє прес-служба Ради міністрів, про причетність деяких керівників органів місцевого самоврядування до проблеми свідчить хоча б той факт, що і Алупкинський міський голова, і голова Симеїзької селищної ради, де розбиті “галявини протесту” кримських татар, на нараді були відсутні. Як заявив кримський спікер Борис Дейч, найближчим часом буде підготовлене розпорядження про перевірку Симеїзької селищної ради Рахунковою палатою Верховної Ради АРК і правоохоронними органами.
Земельна проблема на території Великої Ялти загострилася цього літа, коли півтисячі кримських татар у розпал курортного сезону розбили в кількох населених пунктах Південного узбережжя Криму наметові містечка, назвавши їх „галявинами протесту”. Вони звинуватили місцеву владу в ігноруванні їхніх інтересів, що проявлялося у відмові виділяти репатріантам землю, тоді як вона безконтрольно продавалася переважно російським підприємцям. На початку вересня вдалося зняти гостроту проблеми, ліквідувавши більшість наметових містечок, однак до її повного розв’язання ще далеко. Розповідає прес-секретар глави кримського уряду Сергій Винник:
„Земельна проблема одна з найбільш гострих, якщо не найгостріша в Криму в контексті міжнаціональних відносин, до того ж останнім часом вона ще більш загострилася. Саме тому уряд Криму провів спеціальну нараду з цієї проблематики, результатом якої стала домовленість про спільне з Радою представників кримськотатарського народу при Президентові України вироблення тексту урядового доручення, спрямованого на врегулювання спірних земельних питань на території Великої Ялти. Уряд Криму готовий взяти на себе частину відповідальності за виділення землі в рекреаційній зоні. Але, на думку голови Ради міністрів автономії Сергія Куницина, ситуація ускладнюється тим, що на законодавчому рівні ці питання регулюються досить складно. Він вважає, що місцева влада часто ігнорує, а то й саботує вирішення цих проблем. Зокрема й Уповноважена з прав людини Ніна Карпачова, яка перебуває у Криму, теж вважає, що необхідне втручання Києва, можливо, на законодавчому рівні, щоб зняти цю проблему в Криму”.
Тим часом керівники Меджлісу налаштовані менш оптимістично і більш рішуче. Каже заступник голови Меджлісу Ремзі Ільясов: „Справді, ми дуже тісно і плідно попрацювали, спільно брали участь у розробці доручень і виходили з того, що наша мета – розв’язати проблему. Саме тому у підсумковий документ включений пункт про залучення до пошуку і виділення земель Ради представників кримськотатарського народу. Тепер наша мета – визначити конкретні земельні масиви, щоб люди реально їх побачили. Республіканська влада йде нам назустріч, але проблема полягає у позиції місцевої влади. Ми дуже тісно сприятимемо і допомагатимемо республіканській владі, для того, щоб цю проблему розв’язати”. Водночас урядовці закликали кримських татар припинити практику самозахоплень землі, але в Меджлісі кажуть, що, поки проблема не вирішена, цього гарантувати не можна.
