Київ, 4 жовтня 2003 року.
Ірина Перешило
Говорить радіо “Свобода”. Шановні слухачі, в ефірі програма “Моніторинг тижня” з добіркою матеріалів про найважливіші та найцікавіші події у світі протягом останніх семи днів. Перед мікрофоном у Празі Ірина Перешило. У програмі ви почуєте:
1. Керівництво Росії не виключає можливості нанесення превентивного удару у будь-якому місці світу;
2. Британські дипломати не задоволені системою функціонування зовнішньої розвідки своєї країни;
3. Німецькі лікарі висловлюють занепокоєність темпами поширення СНІДу в Україні;
4. Несподіваний сюрприз підготували поляки до шістдесятиріччя свого першого некомуністичного президента Леха Валенси: його іменем буде названо аеропорт у Гданську.
Це лише частина інформаційних повідомлень, що прозвучать у програмі. Залишайтесь з нами.
Керівництво Росії не виключає можливості нанесення превентивного удару у будь-якому місці світу. Про це заявив міністр оборони РФ Сергій Іванов. Розповідає наш московський кореспондент Віталій Портніков.
Віталій Портніков
Міністр оборони РФ Сергій Іванов виступив на нараді військового керівництва РФ за участю Президента Володимира Путіна. Він підкреслив: “Москва не виключає можливості нанесення превентивного удару у будь-яких регіонах світу в інтересах власної безпеки. Особливості сучасних зовнішніх загроз вимагають від російських збройних сил завдань різного характеру у різних регіонах світу. Ми не можемо абсолютно виключати превентивного застосування сили, якщо цього будуть вимагати інтереси Росії чи її союзницькі зобов’язання,” – підкреслив міністр, виступаючи перед Президентом і генералами.
Сергій Іванов підкреслив: “Окрім класичних військових загроз існують ще безконтрольне розповсюдження ядерної зброї, міжнародний тероризм, екстремізм, наркотрафік, і Росія зустрічається з багатьма новими викриками. Відносно новими для російського військового планування потрібно також вважати такі зовнішні загрози, як втручання у внутрішні справи Росії з боку іноземних держав чи організацій, які підтримуються іноземними державами; нестабільність у прикордонних країнах, яка пов’язана із слабкістю їх центральних урядів та деякі інші такі загрози,” – підкреслив міністр оборони РФ під час свого виступу на нараді військових керівників РФ. Він також підкреслив, що мова йде про зміни у російській військовій стратегії.
Президент Росії Володимир Путін також виступив на цій нараді. Він підкреслив, що важливими напрямками військового будівництва в РФ є консолідація оборони промислового комплексу і формування великих конкурентноздатних холдингів, а також зміна принципів комплектування збройних сил РФ, щоб до 2007 року закінчити формування професійних частин, які будуть у стані постійної готовності.
Віталій Портніков, радіо “Свобода”, Москва.
Ірина Перешило
Міністерство юстиції США розпочало кримінальне розслідування обвинувачень на адресу Адміністрації США у тому, що вона порушила федеральні закони в результаті просочування закритої інформації про таємного агента ЦРУ з метою дискредитувати критика іракської війни.
Ще минулого липня газета “Нью-Йорк Таймс” оприлюднила статтю колишнього американського дипломата Джозефа Вілсона, який на прохання ЦРУ досліджував достовірність повідомлення про те, що Саддам Хусейн намагався закупити уран в африканській країні Нігерія. Американський дипломат вважає, що йдеться про сфальшовану інформацію. Проти нього розпочато кампанію дискредитації і з цією метою розкрито таємницю, що його дружина була спеціальним агентом ЦРУ.
Президент США Джордж Буш закликав усіх співробітників Адміністрації до співпраці з прокуратурою у цій справі.
З подробицями Михайло Мигалисько.
Михайло Мигалисько
Ще у липні газета “Нью-Йорк Таймс” оприлюднила статтю колишнього американського посла в Гамбії Джозефа Вілсона, який на прохання ЦРУ торік провів розслідування чи дійсно мають підстави повідомлення про те, що Саддам Хусейн намагався закупити уран в африканській країні Нігерія. Американський дипломат дійшов висновку, що йдеться про сфальшовану інформацію.
Однак попри те, у своєму виступі Президент Буш все-таки послався на справу африканського урану, як на доказ загрози з боку Саддама. Пізніше Білий Дім визнав неточність тієї інформації. Відтак, справа затихла. Однак минулої неділі американська газета “Вашингтон Пост” повідомила, що шеф ЦРУ Джордж Тенет звернувся до Генерального прокурора США Джона Ашкрофта з проханням розслідувати питання: чи не було порушено федеральних законів, коли було розголошено представникам ЗМІ ідентичність таємного агента ЦРУ. Виявилося, що агентом була Валері Клейм, дружина уже згаданого дипломата Джозефа Вілсона.
Газета “Вашингтон Пост”, посилаючись на джерела в Адміністрації, пише, що витікання інформації здійснено з метою помститися чи дискредитувати Вілсона за його критику іракської політики. Ця публікація викликала різке обурення, зокрема, серед політичних діячів Демократичної партії. Низка з них заявила, що просочування такої інформації може загрозити дружині Вілсона, експертові у справах зброї масового знищення, та багатьом з тих, з якими вона співпрацювала.
“Це справа – одна із наймерзенніших та підлих речей, які я побачив за моє понад двадцятирічне перебування у Вашингтоні. Вона вказує на те, як далеко дехто готовий піти, щоб придушити інакодумство,” – сказав журналістам сенатор-демократ з Нью-Йорка Чарльз Шумер.
Демократи, включно з кандидатом у президенти Говардом Діном і колишнім командувачем НАТО Веслі Кларком, висловили сумніви щодо того чи генпрокурору Джону Ашкрофту можна довіряти у розслідуванні цієї справи. Вони, як і сенатор Шумер, вважають, що необхідно провести незалежне розслідування.
У понеділок на брифінгу Скотт Маккеланен, прес-секретар Білого Дому, заперечив обвинувачення в тому, що до цієї афери розсекречення агента був причетний Карл Роу, радник з політичних питань Президента Джорджа Буша.
“Я дав чітко зрозуміти, що у таких випадках, як вважає Президент, Міністерство юстиції повинно зайнятися цією справою, і провести широкомасштабне розслідування. Допускати витікання таємної інформації, зокрема, такого зразка, це дуже серйозна справа,” – наголосив речник Білого Дому.
“Президент Буш у вівторок закликав усіх представників Адміністрації до повної співпраці із Міністерством юстиції,” – мовиться у прес-релізі Білого Дому.
Роберт Новак, незалежний журналіст і коментатор, який оприлюднив ім’я спецагента ЦРУ, в політичних теледебатах на компанії “Сі-Ен-Ен” спростував повідомлення газети “Вашингтон Пост”, що, мовляв, інформацію він отримав по телефону з Білого Дому.
“Ніхто в Адміністрації Буша не телефонував мені, щоб скинути інформацію в липні. Справа дружини-агента виринула під час інтерв’ю з вищим посадовцем Адміністрації,” – заявив Роберт Новак, і додав, що як журналіст-професіонал, він ніколи не видасть своїх джерел, і дотримуватиметься норм журналістської етики.
Як зазначають спостерігачі, в даний момент важко говорити про те, які політичні наслідки остаточно матиме ця афера для Президента Буша. Однак, безперечно, лише ускладнює ситуацію, зокрема, довкола намагань Адміністрації отримати додаткове фінансування в Конгресі США та політичну підтримку серед американської громадськості.
Михайло Мигалисько, радіо “Свобода”.
Ірина Перешило
Британський дипломат із 36-річним стажем гостро скритикував уряд за неефективну систему функціонування британської зовнішньої розвідки. Те, що суперечливе британське урядове досьє щодо Іраку, яке розвідка підготувала напередодні війни, містило хибні дані, не дивує колишнього посла Її Величності сера Пітера Гіпа. Він твердить, що так звана “достовірна розвідувальна інформація” часто виявляється не чим іншим, як чутками, або і взагалі вигадками, що роздмухуються інформаторами й агентами з метою довести свою значущість.
Докладніше з Лондона інформує Олекса Семнченко.
Олекса Семенченко
Пітер Гіп, що протягом 36 років успішної дипломатичної діяльності в різних країнах докладно ознайомився з методами зовнішньої розвідки МІ-6, виступив зі статтею у впливовому британському щоденнику “Гардіян”. Він каже, що розслідування комісії Лорда Гаттона обставин смерті урядового фахівця зі зброї масового знищення Девіда Келлі наврядчи покаже, що уряд якимось чином свідомо вводив британців в оману щодо іракської загрози. На думку Гіпа, проблема в іншому – це погана якість розвідувального матеріалу, на який уряд часто сліпо покладається, як на щось достовірне.
Насправді ж, “розвідувальна кухня”, що діє просто під дахом британських посольств в усьому світі, дала за кар’єру Гіпа багато прикладів того, як несумлінно збираються розвідувальні дані. Гіп пише, що роль агентів МІ-6 полягає у налагодженні контактів у місцевому уряді. Ці контакти, відтак, мають надавати їм інформацію. Місцевим інформаторам, що їх тотожність часто невідома нікому, крім самого агента, який його завербував, зазвичай платять готівкою. Гіп, проте, наводить відомі йому приклади, коли МІ-6 платила гроші британським школам в інших країнах за навчання в них дітей інформаторів. Тож, інформатори стають залежними від цих грошей і мають велику спокусу “прикрасити” інформацію, яку дають Британії, аби збільшити свою значущість.
Самі британські агенти МІ-6 теж мають стимул до перебільшення значущості своїх джерел. Пітер Гіп каже, що в своїх звітах агенти стандартно вживають вирази як-от “достовірне джерело, що користується високим ступенем довіри” або “джерело, близьке до президента”, що, у принципі, мало означає, бо може йтися про прибиральника помешкання президента, або людину, яка пару разів з ним обідала.
Ані послу, ані тому, хто читає повідомлення агентів у Лондоні, тотожність інформаторів невідома. Гіп пригадує, як одного разу британський посол спіймав агента на тому, що його таємний звіт до Лондона виявився майже дослівною копією статті у місцевій газеті.
Саме як достовірне джерело, шеф розвідки Джон Скарлетт окреслив на комісії Гаттона людину у Багдаді, яка повідомила, що Ірак мав можливість застосувати зброю масового знищення уже за 45 хвилин після відповідного наказу Саддама Гусейна.
Пітер Гіп настійливо пропонує урядові серйозно перевіряти будь-які дані агентів МІ-6 з альтернативних джерел.
А тим часом прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер у четвер закликав британців не робити спішних висновків з проміжного звіту групи фахівців, що за дорученням американського уряду шукали в Іраку зброю масового знищення. Голова цієї групи, як очікується, скаже, що Ірак не мав такої зброї. Але Блер сказав, що група працювала лише 2 місяці, хоча насправді вона перебувала там від червня місяця. Блер закликав зосередитися на питанні “Чи порушив Ірак резолюції ООН?”.
Олекса Семенченко, радіо “Свобода”, Лондон.
Ірина Перешило
Німецькі лікарі висловлюють серйозну занепокоєність темпами поширення СНІДу в Україні. На їхню думку, ця хвороба загрожує Україні вже навіть більше, ніж Південноафриканським державам. Керівник робочої групи з питань СНІДу при місіонерській лікарні у Баварському місті Вюрцбург Клеменс Охель закликав німецьких політиків допомогти Україні зупинити стрімке поширення ВІЛу.
Повідомляє наш кореспондент у Німеччині Надія Кандиба.
Надія Кандиба
Проаналізувавши ситуацію в Східній Європі, німецькі лікарі забили на сполох. За їхніми даними, торік ВІЛом в Україні було інфіковано навіть більше осіб, ніж у Південноафриканських країнах. Про це йшлося в Нюрнбергу на конференції Німецького товариства проти СНІДу. Це об’єднання охоплює 47 церковних та громадських організацій, головне поле діяльності яких полягає в боротьбі з поширенням ВІЛ-інфекції.
За офіційними даними, в Україні зареєстровано 50 тисяч ВІЛ-інфікованих осіб. Але керівник робочої групи з питань боротьби зі СНІДом при Вюрцбурзькій місіонерській лікарні Клеменс Охель вважає, що насправді ця цифра становить вже 600 тисяч осіб. Він розкритикував німецьких політиків за їхнє ставлення до цієї проблеми. Клеменс Охель зауважив, що федеральний уряд Німеччини досі не продемонстрував достатнього інтересу до теми СНІДу в Україні, яка через складне економічне становище не в стані сама ефективно боротися з поширенням ВІЛ-інфекції. В якості прикладу німецький лікар навів Одесу, де спеціальне відділення лікарні для хворих на СНІД має тільки 30 місць. При цьому, в місті нараховується близько 4 тисяч таких хворих.
Клеменс Охель звернув увагу на те, що ефективну профілактику та лікування СНІДу в Україні можуть дозволити собі тільки люди з великим достатком.
Лікар з Вюрцбурга висловив критику також на адресу Баварсько-українського форуму по сприянню розвитку економічних контактів, від якого й досі не надійшло жодних сигналів, аби зосередити увагу на драматичному розвитку епідемії в Україні. В зв’язку з цим, Охель звернувся до баварських підприємців, які мають свої представництва в цій країні, із закликом більше інвестувати в здоров’я власних співробітників.
Надія Кандиба, з Німеччини для радіо “Свобода”.
Ірина Перешило
Польська преса повідомила, що аеропорту у місті Гданськ буде надано ім’я першого некомуністичного президента Польщі Леха Валенси. Такий “подарунок” зробили до 60-річчя легендарному лідерові антикомуністичного руху “Солідарність” мери міст Гданськ і Сопот, власністю яких є аеропорт, а також директор аеропорту. Сам ювіляр прийняв цю інформацію з певним опором, від початку. Але врешті відповів згодою.
Повідомляє Володимир Павлів.
Володимир Павлів
Таку, сказати б, неочікувану пропозицію мери Гданська і Сопота, разом з директором Гданського аеропорту зробили Лехові Валенсі 29 вересня, під час святкувань його 60-ліття.
Традиція називати аеропорти іменами колишніх державних лідерів існує у різних країнах. Достатньо згадати аеропорти імені Кеннеді у США, Бен-Гуріона в Ізраїлі, чи Шарля де Голля у Франції. Однак іменами ще живих колишніх президентів, а саме Рейгана та Буша-старшого, названо аеропорти тільки в Америці. Саме на це і зіслалися автори ініціативи назвати Гданський аеропорт іменем Валенси. Крім того, керівники органів самоврядування міст, власністю яких є аеропорт, говорили про те, що надання імені Валенси цьому об’єктові буде не лише вшануванням одного з найвідоміших у світі поляків, але й честю для обох міст та самого аеропорту.
Лех Валенса, колишній робітник-електрик суднобудівельного заводу у Гданську, став відомим усьому світові, коли очолив антикомуністичний робітничий рух “Солідарність”. Потім були отримання Нобелівської премії миру та перемога на перших демократичних виборах президента незалежної Польщі. З того ж моменту кар’єра Валенси практично почала спадати. Сварка з інтелігентською частиною “Солідарності”, а відтак оточенням прем’єра Тадеуша Мазовецького, та кілька невдалих популістських рішень самого Президента Валенси та його найближчих соратників, привели до майже повної втрати суспільної підтримки та поразки на наступних президентських виборах.
Потім – період тривалого політичного небуття і чергова поразка, тепер уже на парламентських виборах 2001-го року, на яких створена Валенсою Християнсько-демократична партія набрала всього 1,5% голосів. Тут доречно зауважити, що на тих виборах разючу поразку потерпів і сам потужний колись багатомільйонний рух “Солідарність”, віддаючи владу у країні блокові лівих партій.
Однак у світі Лех Валенса залишається одним з найвідоміших поляків сучасності, поряд з Папою Римським та генералом Ярузельським. Тому, хоч поляки і не голосують за нього на виборах, то не проминають нагоди, щоб похвалитися своїм знаменитим земляком, іменем якого тепер ще й буде названо аеропорт одного із найславетніших та найкрасивіших міст сучасної Польщі.
Володимир Павлів, для радіо “Свобода”, Варшава.
Ірина Перешило
Рівно рік тому була відкрита перша, не лише в Україні, а й в усьому пострадянському просторі, швидкісна транспортна магістраль, що з’єднала золотоверхий Київ зі столицею пролетарських комун Харковом. На черзі став Дніпропетровськ, з яким ще місяць тому столицю з’єднав швидкісний експрес. А віднедавна за цим маршрутом почав курсувати ще один суперпотяг. Ситуацію безпосередньо на місці вивчав Павло Вольвач.
Павло Вольвач
Облишивши емоції, спробуємо окреслити подію сухою мовою цифр. Отже, вирушивши з Києва о 7 ранку, вже о 12:45 ви ступите на Дніпропетровський перон. Загалом, подорож займає 5 годин 45 хвилин. А коштує все це задоволення від 40 до 65 гривень, в залежності від класу вагону. Залізничники, з якими мені довелося спілкуватися, наголошують на європейських стандартах нового експресу: тут і купа електронних прибамбасів, і підвищена система безпеки, і навіть спеціальний міні-ліфт для колясочників-інвалідів, вже не говорячи про вакуумний ватер-клозет, душ та інші комфортні навороти. Але, слово фахівцям, тобто, Провіднику.
Чим він приваблює, насамперед, Пасажирів?
Провідник
(переклад з російської)Комфорт, в першу чергу. По-друге, вагони європейського класу. Сервіс на вищому рівні.
Павло Вольвач
Ну, а уточніть, в чому виражається вислів “європейського класу”, більш конкретно?
Провідник
(переклад) Наприклад, вагони обладнані біо-туалетами, в кожному купе у Пасажирів є кнопка виклику Провідника, телевізори в кожному купе (в першому класі). В другому класі по салону чотири телевізори.
Павло Вольвач
Що ж, у Провідника робота така. Але звернімося до Пасажирів.
Пасажир
Зручніше... Ну, комерційним структурам, в принципі, і зовсім добре. А так, якщо не дуже спішиш.... А якщо дуже спішиш, то зручніше, і швидко.
Павло Вольвач
Скажіть, а що Вас заставило скористатись швидкісним експресом?
Пасажирка
(переклад з російської) Цікаво. Я перший раз їду. Зручніше, набагато.
Павло Вольвач
А ціни дуже “кусаються”?
Пасажирка
Ну, для мене – не дуже.
Павло Вольвач
Насамкінець додам, що в дніпропетровському експресі є ще одна “фішка”: так званий автомобілеперевізник, або, простіше кажучи, вагон-гараж, розрахований на 8 автомашин. Так що відтепер ви можете подорожувати до міста на Дніпрі по рейках, а звідти пересісти на авто і майнути, скажімо, до Криму.
А насамкінець скажу: момент відправлення 168-го, відлучившись на хвилинку, я таки проґавив. Та, зрештою, це й не дивно. Сказано ж: швидкісний.
Павло Вольвач, для радіо “Свобода”, Київ.
Ірина Перешило
Так звучали заключні акорди концерту, що минулого тижня відбувався у Національній Опері України. А присвячений він був сторіччю від дня народження видатного піаніста, колишнього киянина, Володимира Горовиця. Відзначення цієї ювілейної дати почалося ще кілька місяців тому гастролями у країнах Європи лауреатів міжнародного конкурсу молодих піаністів. Тему продовжує Леся Олійник.
Леся Олійник
“Король королів піаністів”, “імператор фортепіано”, “найвидатніший піаніст 20-го століття” – такими словами коронували Володимира Горовиця ще за його життя. Києву пощастило бути причетним до слави генія місцем його народження та музичною освітою. Але в 25-річному віці фантастичний віртуоз на завжди емігрував до США. Відтоді ім’я Володимира Горовиця на батьківщині на півстоліття зникло.
Тріумфальне повернення 80-річного маестро відбулося на концертних сценах Москви та Ленінграду. До місця свого народження колишній киянин так і не дістався. Саме тоді Україну накрила чорна тінь Чорнобиля.
Нині славу дідуся Горовиця продовжують юні піаністи з усього світу, лауреати конкурсу його пам’яті. Нещодавно в залі ЮНЕСКО в Парижі, та залі ООН в Женеві відбулися заключні виступи юних лауреатів.
У київській студії радіо “Свободи” – директор конкурсу Анна Смєхова.
Анна Смєхова
Ім’я Горовиця приваблює, як магніт, до себе усю талановиту молодь. Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця ставить перед собою першу і найголовнішу мету – це пропаганда класичного музичного мистецтва. Тому що воно терпить на сьогодні крах, мабуть, не тільки на Україні, а і в Європі, повсюди. Це по-перше. І по-друге, виявити талановиту музичну молодь з усього світу.
Леся Олійник
Чи підтримує ваш конкурс держава?
Анна Смєхова
Держава підтримує. Найголовніше – це мерія міста Києва. Але в нас є, звичайно, проблеми фінансування, тому що, на жаль, в нашій країні немає ще такого закону про меценатів. І ми всі знаємо з мас-медіа, що в західному світі і в Європі мистецькі заходи, як правило, проходять за рахунок і за підтримки меценатів і спонсорів.
Саме сьогодні в Нью-Йорку паралельно відкривається фестиваль “Горовиць. Київ-Нью-Йорк”, телефільмів, які були зроблені про Горовиця. І це робить “Соні Мюзік-Класікал”. І він починається в Нью-Йорку першого, закінчується третього. А третього з Києва вилітають наші лауреати до Нью-Йорку і продовжують цей фестиваль вже іншим мистецьким заходом.
Ірина Перешило
Це було останнє повідомлення. Нагадую, ви слухали програму “Моніторинг тижня”. Її підготувала Ірина Перешило. До наступних зустрічей в ефірі!
Ірина Перешило
Говорить радіо “Свобода”. Шановні слухачі, в ефірі програма “Моніторинг тижня” з добіркою матеріалів про найважливіші та найцікавіші події у світі протягом останніх семи днів. Перед мікрофоном у Празі Ірина Перешило. У програмі ви почуєте:
1. Керівництво Росії не виключає можливості нанесення превентивного удару у будь-якому місці світу;
2. Британські дипломати не задоволені системою функціонування зовнішньої розвідки своєї країни;
3. Німецькі лікарі висловлюють занепокоєність темпами поширення СНІДу в Україні;
4. Несподіваний сюрприз підготували поляки до шістдесятиріччя свого першого некомуністичного президента Леха Валенси: його іменем буде названо аеропорт у Гданську.
Це лише частина інформаційних повідомлень, що прозвучать у програмі. Залишайтесь з нами.
Керівництво Росії не виключає можливості нанесення превентивного удару у будь-якому місці світу. Про це заявив міністр оборони РФ Сергій Іванов. Розповідає наш московський кореспондент Віталій Портніков.
Віталій Портніков
Міністр оборони РФ Сергій Іванов виступив на нараді військового керівництва РФ за участю Президента Володимира Путіна. Він підкреслив: “Москва не виключає можливості нанесення превентивного удару у будь-яких регіонах світу в інтересах власної безпеки. Особливості сучасних зовнішніх загроз вимагають від російських збройних сил завдань різного характеру у різних регіонах світу. Ми не можемо абсолютно виключати превентивного застосування сили, якщо цього будуть вимагати інтереси Росії чи її союзницькі зобов’язання,” – підкреслив міністр, виступаючи перед Президентом і генералами.
Сергій Іванов підкреслив: “Окрім класичних військових загроз існують ще безконтрольне розповсюдження ядерної зброї, міжнародний тероризм, екстремізм, наркотрафік, і Росія зустрічається з багатьма новими викриками. Відносно новими для російського військового планування потрібно також вважати такі зовнішні загрози, як втручання у внутрішні справи Росії з боку іноземних держав чи організацій, які підтримуються іноземними державами; нестабільність у прикордонних країнах, яка пов’язана із слабкістю їх центральних урядів та деякі інші такі загрози,” – підкреслив міністр оборони РФ під час свого виступу на нараді військових керівників РФ. Він також підкреслив, що мова йде про зміни у російській військовій стратегії.
Президент Росії Володимир Путін також виступив на цій нараді. Він підкреслив, що важливими напрямками військового будівництва в РФ є консолідація оборони промислового комплексу і формування великих конкурентноздатних холдингів, а також зміна принципів комплектування збройних сил РФ, щоб до 2007 року закінчити формування професійних частин, які будуть у стані постійної готовності.
Віталій Портніков, радіо “Свобода”, Москва.
Ірина Перешило
Міністерство юстиції США розпочало кримінальне розслідування обвинувачень на адресу Адміністрації США у тому, що вона порушила федеральні закони в результаті просочування закритої інформації про таємного агента ЦРУ з метою дискредитувати критика іракської війни.
Ще минулого липня газета “Нью-Йорк Таймс” оприлюднила статтю колишнього американського дипломата Джозефа Вілсона, який на прохання ЦРУ досліджував достовірність повідомлення про те, що Саддам Хусейн намагався закупити уран в африканській країні Нігерія. Американський дипломат вважає, що йдеться про сфальшовану інформацію. Проти нього розпочато кампанію дискредитації і з цією метою розкрито таємницю, що його дружина була спеціальним агентом ЦРУ.
Президент США Джордж Буш закликав усіх співробітників Адміністрації до співпраці з прокуратурою у цій справі.
З подробицями Михайло Мигалисько.
Михайло Мигалисько
Ще у липні газета “Нью-Йорк Таймс” оприлюднила статтю колишнього американського посла в Гамбії Джозефа Вілсона, який на прохання ЦРУ торік провів розслідування чи дійсно мають підстави повідомлення про те, що Саддам Хусейн намагався закупити уран в африканській країні Нігерія. Американський дипломат дійшов висновку, що йдеться про сфальшовану інформацію.
Однак попри те, у своєму виступі Президент Буш все-таки послався на справу африканського урану, як на доказ загрози з боку Саддама. Пізніше Білий Дім визнав неточність тієї інформації. Відтак, справа затихла. Однак минулої неділі американська газета “Вашингтон Пост” повідомила, що шеф ЦРУ Джордж Тенет звернувся до Генерального прокурора США Джона Ашкрофта з проханням розслідувати питання: чи не було порушено федеральних законів, коли було розголошено представникам ЗМІ ідентичність таємного агента ЦРУ. Виявилося, що агентом була Валері Клейм, дружина уже згаданого дипломата Джозефа Вілсона.
Газета “Вашингтон Пост”, посилаючись на джерела в Адміністрації, пише, що витікання інформації здійснено з метою помститися чи дискредитувати Вілсона за його критику іракської політики. Ця публікація викликала різке обурення, зокрема, серед політичних діячів Демократичної партії. Низка з них заявила, що просочування такої інформації може загрозити дружині Вілсона, експертові у справах зброї масового знищення, та багатьом з тих, з якими вона співпрацювала.
“Це справа – одна із наймерзенніших та підлих речей, які я побачив за моє понад двадцятирічне перебування у Вашингтоні. Вона вказує на те, як далеко дехто готовий піти, щоб придушити інакодумство,” – сказав журналістам сенатор-демократ з Нью-Йорка Чарльз Шумер.
Демократи, включно з кандидатом у президенти Говардом Діном і колишнім командувачем НАТО Веслі Кларком, висловили сумніви щодо того чи генпрокурору Джону Ашкрофту можна довіряти у розслідуванні цієї справи. Вони, як і сенатор Шумер, вважають, що необхідно провести незалежне розслідування.
У понеділок на брифінгу Скотт Маккеланен, прес-секретар Білого Дому, заперечив обвинувачення в тому, що до цієї афери розсекречення агента був причетний Карл Роу, радник з політичних питань Президента Джорджа Буша.
“Я дав чітко зрозуміти, що у таких випадках, як вважає Президент, Міністерство юстиції повинно зайнятися цією справою, і провести широкомасштабне розслідування. Допускати витікання таємної інформації, зокрема, такого зразка, це дуже серйозна справа,” – наголосив речник Білого Дому.
“Президент Буш у вівторок закликав усіх представників Адміністрації до повної співпраці із Міністерством юстиції,” – мовиться у прес-релізі Білого Дому.
Роберт Новак, незалежний журналіст і коментатор, який оприлюднив ім’я спецагента ЦРУ, в політичних теледебатах на компанії “Сі-Ен-Ен” спростував повідомлення газети “Вашингтон Пост”, що, мовляв, інформацію він отримав по телефону з Білого Дому.
“Ніхто в Адміністрації Буша не телефонував мені, щоб скинути інформацію в липні. Справа дружини-агента виринула під час інтерв’ю з вищим посадовцем Адміністрації,” – заявив Роберт Новак, і додав, що як журналіст-професіонал, він ніколи не видасть своїх джерел, і дотримуватиметься норм журналістської етики.
Як зазначають спостерігачі, в даний момент важко говорити про те, які політичні наслідки остаточно матиме ця афера для Президента Буша. Однак, безперечно, лише ускладнює ситуацію, зокрема, довкола намагань Адміністрації отримати додаткове фінансування в Конгресі США та політичну підтримку серед американської громадськості.
Михайло Мигалисько, радіо “Свобода”.
Ірина Перешило
Британський дипломат із 36-річним стажем гостро скритикував уряд за неефективну систему функціонування британської зовнішньої розвідки. Те, що суперечливе британське урядове досьє щодо Іраку, яке розвідка підготувала напередодні війни, містило хибні дані, не дивує колишнього посла Її Величності сера Пітера Гіпа. Він твердить, що так звана “достовірна розвідувальна інформація” часто виявляється не чим іншим, як чутками, або і взагалі вигадками, що роздмухуються інформаторами й агентами з метою довести свою значущість.
Докладніше з Лондона інформує Олекса Семнченко.
Олекса Семенченко
Пітер Гіп, що протягом 36 років успішної дипломатичної діяльності в різних країнах докладно ознайомився з методами зовнішньої розвідки МІ-6, виступив зі статтею у впливовому британському щоденнику “Гардіян”. Він каже, що розслідування комісії Лорда Гаттона обставин смерті урядового фахівця зі зброї масового знищення Девіда Келлі наврядчи покаже, що уряд якимось чином свідомо вводив британців в оману щодо іракської загрози. На думку Гіпа, проблема в іншому – це погана якість розвідувального матеріалу, на який уряд часто сліпо покладається, як на щось достовірне.
Насправді ж, “розвідувальна кухня”, що діє просто під дахом британських посольств в усьому світі, дала за кар’єру Гіпа багато прикладів того, як несумлінно збираються розвідувальні дані. Гіп пише, що роль агентів МІ-6 полягає у налагодженні контактів у місцевому уряді. Ці контакти, відтак, мають надавати їм інформацію. Місцевим інформаторам, що їх тотожність часто невідома нікому, крім самого агента, який його завербував, зазвичай платять готівкою. Гіп, проте, наводить відомі йому приклади, коли МІ-6 платила гроші британським школам в інших країнах за навчання в них дітей інформаторів. Тож, інформатори стають залежними від цих грошей і мають велику спокусу “прикрасити” інформацію, яку дають Британії, аби збільшити свою значущість.
Самі британські агенти МІ-6 теж мають стимул до перебільшення значущості своїх джерел. Пітер Гіп каже, що в своїх звітах агенти стандартно вживають вирази як-от “достовірне джерело, що користується високим ступенем довіри” або “джерело, близьке до президента”, що, у принципі, мало означає, бо може йтися про прибиральника помешкання президента, або людину, яка пару разів з ним обідала.
Ані послу, ані тому, хто читає повідомлення агентів у Лондоні, тотожність інформаторів невідома. Гіп пригадує, як одного разу британський посол спіймав агента на тому, що його таємний звіт до Лондона виявився майже дослівною копією статті у місцевій газеті.
Саме як достовірне джерело, шеф розвідки Джон Скарлетт окреслив на комісії Гаттона людину у Багдаді, яка повідомила, що Ірак мав можливість застосувати зброю масового знищення уже за 45 хвилин після відповідного наказу Саддама Гусейна.
Пітер Гіп настійливо пропонує урядові серйозно перевіряти будь-які дані агентів МІ-6 з альтернативних джерел.
А тим часом прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер у четвер закликав британців не робити спішних висновків з проміжного звіту групи фахівців, що за дорученням американського уряду шукали в Іраку зброю масового знищення. Голова цієї групи, як очікується, скаже, що Ірак не мав такої зброї. Але Блер сказав, що група працювала лише 2 місяці, хоча насправді вона перебувала там від червня місяця. Блер закликав зосередитися на питанні “Чи порушив Ірак резолюції ООН?”.
Олекса Семенченко, радіо “Свобода”, Лондон.
Ірина Перешило
Німецькі лікарі висловлюють серйозну занепокоєність темпами поширення СНІДу в Україні. На їхню думку, ця хвороба загрожує Україні вже навіть більше, ніж Південноафриканським державам. Керівник робочої групи з питань СНІДу при місіонерській лікарні у Баварському місті Вюрцбург Клеменс Охель закликав німецьких політиків допомогти Україні зупинити стрімке поширення ВІЛу.
Повідомляє наш кореспондент у Німеччині Надія Кандиба.
Надія Кандиба
Проаналізувавши ситуацію в Східній Європі, німецькі лікарі забили на сполох. За їхніми даними, торік ВІЛом в Україні було інфіковано навіть більше осіб, ніж у Південноафриканських країнах. Про це йшлося в Нюрнбергу на конференції Німецького товариства проти СНІДу. Це об’єднання охоплює 47 церковних та громадських організацій, головне поле діяльності яких полягає в боротьбі з поширенням ВІЛ-інфекції.
За офіційними даними, в Україні зареєстровано 50 тисяч ВІЛ-інфікованих осіб. Але керівник робочої групи з питань боротьби зі СНІДом при Вюрцбурзькій місіонерській лікарні Клеменс Охель вважає, що насправді ця цифра становить вже 600 тисяч осіб. Він розкритикував німецьких політиків за їхнє ставлення до цієї проблеми. Клеменс Охель зауважив, що федеральний уряд Німеччини досі не продемонстрував достатнього інтересу до теми СНІДу в Україні, яка через складне економічне становище не в стані сама ефективно боротися з поширенням ВІЛ-інфекції. В якості прикладу німецький лікар навів Одесу, де спеціальне відділення лікарні для хворих на СНІД має тільки 30 місць. При цьому, в місті нараховується близько 4 тисяч таких хворих.
Клеменс Охель звернув увагу на те, що ефективну профілактику та лікування СНІДу в Україні можуть дозволити собі тільки люди з великим достатком.
Лікар з Вюрцбурга висловив критику також на адресу Баварсько-українського форуму по сприянню розвитку економічних контактів, від якого й досі не надійшло жодних сигналів, аби зосередити увагу на драматичному розвитку епідемії в Україні. В зв’язку з цим, Охель звернувся до баварських підприємців, які мають свої представництва в цій країні, із закликом більше інвестувати в здоров’я власних співробітників.
Надія Кандиба, з Німеччини для радіо “Свобода”.
Ірина Перешило
Польська преса повідомила, що аеропорту у місті Гданськ буде надано ім’я першого некомуністичного президента Польщі Леха Валенси. Такий “подарунок” зробили до 60-річчя легендарному лідерові антикомуністичного руху “Солідарність” мери міст Гданськ і Сопот, власністю яких є аеропорт, а також директор аеропорту. Сам ювіляр прийняв цю інформацію з певним опором, від початку. Але врешті відповів згодою.
Повідомляє Володимир Павлів.
Володимир Павлів
Таку, сказати б, неочікувану пропозицію мери Гданська і Сопота, разом з директором Гданського аеропорту зробили Лехові Валенсі 29 вересня, під час святкувань його 60-ліття.
Традиція називати аеропорти іменами колишніх державних лідерів існує у різних країнах. Достатньо згадати аеропорти імені Кеннеді у США, Бен-Гуріона в Ізраїлі, чи Шарля де Голля у Франції. Однак іменами ще живих колишніх президентів, а саме Рейгана та Буша-старшого, названо аеропорти тільки в Америці. Саме на це і зіслалися автори ініціативи назвати Гданський аеропорт іменем Валенси. Крім того, керівники органів самоврядування міст, власністю яких є аеропорт, говорили про те, що надання імені Валенси цьому об’єктові буде не лише вшануванням одного з найвідоміших у світі поляків, але й честю для обох міст та самого аеропорту.
Лех Валенса, колишній робітник-електрик суднобудівельного заводу у Гданську, став відомим усьому світові, коли очолив антикомуністичний робітничий рух “Солідарність”. Потім були отримання Нобелівської премії миру та перемога на перших демократичних виборах президента незалежної Польщі. З того ж моменту кар’єра Валенси практично почала спадати. Сварка з інтелігентською частиною “Солідарності”, а відтак оточенням прем’єра Тадеуша Мазовецького, та кілька невдалих популістських рішень самого Президента Валенси та його найближчих соратників, привели до майже повної втрати суспільної підтримки та поразки на наступних президентських виборах.
Потім – період тривалого політичного небуття і чергова поразка, тепер уже на парламентських виборах 2001-го року, на яких створена Валенсою Християнсько-демократична партія набрала всього 1,5% голосів. Тут доречно зауважити, що на тих виборах разючу поразку потерпів і сам потужний колись багатомільйонний рух “Солідарність”, віддаючи владу у країні блокові лівих партій.
Однак у світі Лех Валенса залишається одним з найвідоміших поляків сучасності, поряд з Папою Римським та генералом Ярузельським. Тому, хоч поляки і не голосують за нього на виборах, то не проминають нагоди, щоб похвалитися своїм знаменитим земляком, іменем якого тепер ще й буде названо аеропорт одного із найславетніших та найкрасивіших міст сучасної Польщі.
Володимир Павлів, для радіо “Свобода”, Варшава.
Ірина Перешило
Рівно рік тому була відкрита перша, не лише в Україні, а й в усьому пострадянському просторі, швидкісна транспортна магістраль, що з’єднала золотоверхий Київ зі столицею пролетарських комун Харковом. На черзі став Дніпропетровськ, з яким ще місяць тому столицю з’єднав швидкісний експрес. А віднедавна за цим маршрутом почав курсувати ще один суперпотяг. Ситуацію безпосередньо на місці вивчав Павло Вольвач.
Павло Вольвач
Облишивши емоції, спробуємо окреслити подію сухою мовою цифр. Отже, вирушивши з Києва о 7 ранку, вже о 12:45 ви ступите на Дніпропетровський перон. Загалом, подорож займає 5 годин 45 хвилин. А коштує все це задоволення від 40 до 65 гривень, в залежності від класу вагону. Залізничники, з якими мені довелося спілкуватися, наголошують на європейських стандартах нового експресу: тут і купа електронних прибамбасів, і підвищена система безпеки, і навіть спеціальний міні-ліфт для колясочників-інвалідів, вже не говорячи про вакуумний ватер-клозет, душ та інші комфортні навороти. Але, слово фахівцям, тобто, Провіднику.
Чим він приваблює, насамперед, Пасажирів?
Провідник
(переклад з російської)Комфорт, в першу чергу. По-друге, вагони європейського класу. Сервіс на вищому рівні.
Павло Вольвач
Ну, а уточніть, в чому виражається вислів “європейського класу”, більш конкретно?
Провідник
(переклад) Наприклад, вагони обладнані біо-туалетами, в кожному купе у Пасажирів є кнопка виклику Провідника, телевізори в кожному купе (в першому класі). В другому класі по салону чотири телевізори.
Павло Вольвач
Що ж, у Провідника робота така. Але звернімося до Пасажирів.
Пасажир
Зручніше... Ну, комерційним структурам, в принципі, і зовсім добре. А так, якщо не дуже спішиш.... А якщо дуже спішиш, то зручніше, і швидко.
Павло Вольвач
Скажіть, а що Вас заставило скористатись швидкісним експресом?
Пасажирка
(переклад з російської) Цікаво. Я перший раз їду. Зручніше, набагато.
Павло Вольвач
А ціни дуже “кусаються”?
Пасажирка
Ну, для мене – не дуже.
Павло Вольвач
Насамкінець додам, що в дніпропетровському експресі є ще одна “фішка”: так званий автомобілеперевізник, або, простіше кажучи, вагон-гараж, розрахований на 8 автомашин. Так що відтепер ви можете подорожувати до міста на Дніпрі по рейках, а звідти пересісти на авто і майнути, скажімо, до Криму.
А насамкінець скажу: момент відправлення 168-го, відлучившись на хвилинку, я таки проґавив. Та, зрештою, це й не дивно. Сказано ж: швидкісний.
Павло Вольвач, для радіо “Свобода”, Київ.
Ірина Перешило
Так звучали заключні акорди концерту, що минулого тижня відбувався у Національній Опері України. А присвячений він був сторіччю від дня народження видатного піаніста, колишнього киянина, Володимира Горовиця. Відзначення цієї ювілейної дати почалося ще кілька місяців тому гастролями у країнах Європи лауреатів міжнародного конкурсу молодих піаністів. Тему продовжує Леся Олійник.
Леся Олійник
“Король королів піаністів”, “імператор фортепіано”, “найвидатніший піаніст 20-го століття” – такими словами коронували Володимира Горовиця ще за його життя. Києву пощастило бути причетним до слави генія місцем його народження та музичною освітою. Але в 25-річному віці фантастичний віртуоз на завжди емігрував до США. Відтоді ім’я Володимира Горовиця на батьківщині на півстоліття зникло.
Тріумфальне повернення 80-річного маестро відбулося на концертних сценах Москви та Ленінграду. До місця свого народження колишній киянин так і не дістався. Саме тоді Україну накрила чорна тінь Чорнобиля.
Нині славу дідуся Горовиця продовжують юні піаністи з усього світу, лауреати конкурсу його пам’яті. Нещодавно в залі ЮНЕСКО в Парижі, та залі ООН в Женеві відбулися заключні виступи юних лауреатів.
У київській студії радіо “Свободи” – директор конкурсу Анна Смєхова.
Анна Смєхова
Ім’я Горовиця приваблює, як магніт, до себе усю талановиту молодь. Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця ставить перед собою першу і найголовнішу мету – це пропаганда класичного музичного мистецтва. Тому що воно терпить на сьогодні крах, мабуть, не тільки на Україні, а і в Європі, повсюди. Це по-перше. І по-друге, виявити талановиту музичну молодь з усього світу.
Леся Олійник
Чи підтримує ваш конкурс держава?
Анна Смєхова
Держава підтримує. Найголовніше – це мерія міста Києва. Але в нас є, звичайно, проблеми фінансування, тому що, на жаль, в нашій країні немає ще такого закону про меценатів. І ми всі знаємо з мас-медіа, що в західному світі і в Європі мистецькі заходи, як правило, проходять за рахунок і за підтримки меценатів і спонсорів.
Саме сьогодні в Нью-Йорку паралельно відкривається фестиваль “Горовиць. Київ-Нью-Йорк”, телефільмів, які були зроблені про Горовиця. І це робить “Соні Мюзік-Класікал”. І він починається в Нью-Йорку першого, закінчується третього. А третього з Києва вилітають наші лауреати до Нью-Йорку і продовжують цей фестиваль вже іншим мистецьким заходом.
Ірина Перешило
Це було останнє повідомлення. Нагадую, ви слухали програму “Моніторинг тижня”. Її підготувала Ірина Перешило. До наступних зустрічей в ефірі!
