Париж, 6 жовтня 2003 року.
В ніч із суботи на неділю 4 жовтня мільйон мешканців Парижа і його відвідувачів, серед яких був і наш кореспондент з Лондона, взяли участь у дуже незвичайному фестивалі мистецтв під назвою “Nuit Blanche” («Біла ніч»). Цей фестиваль, організатором якого виступив популярний мер Парижа Бертран Деляное , тривав до самого ранку. Двері музеїв, картинних галерей і навіть басейнів були відчинені.
За нинішнього рівня транспортних сполучень у Європі мені знадобилося лише 3 години, щоб потрапити потягом із центру Лондона до центру Парижа. Нинішні промоції квитків на потяг «Євростар» зробили минулі вихідні дуже дешевим естетичним задоволенням для тих англійців, що разом зі мною промчали через тунель під Ла-Маншем на надзвичайне свято, яке влаштував у Парижі другий рік поспіль мер Бертран Деляное. «Ля Нюі Блянш» пропонувала мільйонові учасників фієсти вибір між традиційною класичною культурою, як то оглядини Лувру, через модерне мистецтво у центрі Помпіду, який французи по-панібратськи називають просто «Бобо», аж до авангарду на вулицях у вигляді світлових скульптур і картин із диму.
Париж був цілком занурений у вигадливі вогні ілюмінацій і звуки музики. Навіть електронні щити інформації цієї ночі випромінювали твори мистецтва. Величезні образи Парижа проектувалися на фасад арсеналу. Музика гралася на будь-який смак. У кількох музеях було організовано техно-диско. Проте деінде можна було послухати і джаз, і класичну музику. А для тих, що мали менше сил і що їх природно вночі хилить до сну, була організована ніч літературних читань і поезій. Мені ще дуже сподобалася ідея фестивалю у басейні «Сен Мері». У цьому щось є : плавати вночі під хард-рок у кольоровій воді.
Загалом у місті, де все-таки найбільш привабливою була атмосфера на вулиці, відбулося понад 100 культурних подій. Особисто я, після танців у воді басейну і оглядин китайської виставки у «Бобо» опів на другу ночі просто гуляв вулицями, спостерігаючи, як повз мене пропливає артистичне життя культурної столиці світу. Мер Деляное, який торік під час першого «Нюі Бланш» став жертвою нападу з боку психічно хворої людини і провів понад місяць у лікарні з ножовими ранами, знову був у центрі святкувань. Він ходив містом, розмовляв з людьми і навіть стояв 20 хвилин у черзі разом з усіма до одного з атракціонів. Свята не зіпсував навіть дощ.
В ніч із суботи на неділю 4 жовтня мільйон мешканців Парижа і його відвідувачів, серед яких був і наш кореспондент з Лондона, взяли участь у дуже незвичайному фестивалі мистецтв під назвою “Nuit Blanche” («Біла ніч»). Цей фестиваль, організатором якого виступив популярний мер Парижа Бертран Деляное , тривав до самого ранку. Двері музеїв, картинних галерей і навіть басейнів були відчинені.
За нинішнього рівня транспортних сполучень у Європі мені знадобилося лише 3 години, щоб потрапити потягом із центру Лондона до центру Парижа. Нинішні промоції квитків на потяг «Євростар» зробили минулі вихідні дуже дешевим естетичним задоволенням для тих англійців, що разом зі мною промчали через тунель під Ла-Маншем на надзвичайне свято, яке влаштував у Парижі другий рік поспіль мер Бертран Деляное. «Ля Нюі Блянш» пропонувала мільйонові учасників фієсти вибір між традиційною класичною культурою, як то оглядини Лувру, через модерне мистецтво у центрі Помпіду, який французи по-панібратськи називають просто «Бобо», аж до авангарду на вулицях у вигляді світлових скульптур і картин із диму.
Париж був цілком занурений у вигадливі вогні ілюмінацій і звуки музики. Навіть електронні щити інформації цієї ночі випромінювали твори мистецтва. Величезні образи Парижа проектувалися на фасад арсеналу. Музика гралася на будь-який смак. У кількох музеях було організовано техно-диско. Проте деінде можна було послухати і джаз, і класичну музику. А для тих, що мали менше сил і що їх природно вночі хилить до сну, була організована ніч літературних читань і поезій. Мені ще дуже сподобалася ідея фестивалю у басейні «Сен Мері». У цьому щось є : плавати вночі під хард-рок у кольоровій воді.
Загалом у місті, де все-таки найбільш привабливою була атмосфера на вулиці, відбулося понад 100 культурних подій. Особисто я, після танців у воді басейну і оглядин китайської виставки у «Бобо» опів на другу ночі просто гуляв вулицями, спостерігаючи, як повз мене пропливає артистичне життя культурної столиці світу. Мер Деляное, який торік під час першого «Нюі Бланш» став жертвою нападу з боку психічно хворої людини і провів понад місяць у лікарні з ножовими ранами, знову був у центрі святкувань. Він ходив містом, розмовляв з людьми і навіть стояв 20 хвилин у черзі разом з усіма до одного з атракціонів. Свята не зіпсував навіть дощ.
