Доступність посилання

ТОП новини

“7 днів демократії”. 1. ЦВК, яка забезпечує підрахунок голосів під час виборів готується до ротації кадрів. 2. Відлуння від баталій між Львівської податковою адміністрацією та низкою львівських фірм та ЗМІ дійшло аж до Варшави. 3. Британський уряд оголосив наступ на вандалізм, хуліганство та інші прояви антисоціальної поведінки. 4. У Чехії засуджено одного з колишніх керівників Чехословацької комуністичної партії.


Ірина Перешило “7 днів демократії”. 1. ЦВК, яка забезпечує підрахунок голосів під час виборів готується до ротації кадрів. 2. Відлуння від баталій між Львівської податковою адміністрацією та низкою львівських фірм та ЗМІ дійшло аж до Варшави. 3. Британський уряд оголосив наступ на вандалізм, хуліганство та інші прояви антисоціальної поведінки. 4. У Чехії засуджено одного з колишніх керівників Чехословацької комуністичної партії.

Прага, 18 жовтня 2003 року.

Ірина Перешило

Сім днів демократії – це спеціальна програма на хвилях “Радіо Свобода”. Перед мікрофоном у Празі ведуча – Ірина Перешило. Протягом наступних 25 хвилин до вашої уваги буде низка матеріалів, котрі вже звучали цього тижня у передачі “Демократія і держава”.

І серед іншого ви почуєте: ЦВК, яка забезпечує підрахунок голосів під час виборів готується до ротації кадрів. Відлуння від баталій між Львівської податковою адміністрацією та низкою львівських фірм та ЗМІ дійшло аж до Варшави. Британський уряд оголосив наступ на вандалізм, хуліганство та інші прояви антисоціальної поведінки. У Чехії засуджено одного з колишніх керівників Чехословацької комуністичної партії. Це лише частина того, що прозвучить у програмі. Залишайтесь з нами.

Наступного року в Україні мають відбутися чергові вибори президента. Забезпечення їх організації, проведення та підрахунку голосів покладено на ЦВК. Механізм формування Центральної виборчої комісії виписаний у відповідному законі. Відповідно до нього, Президент України Леонід Кучма пропонує кандидатури членів комісії Верховній Раді, яка має право або погодитися з ними, або ж відхилити їх. Нині добігає кінця шестирічний термін більшості, а їх загалом 15, членів ЦВК. І наш київський кореспондент Тарас Марусик з’ясовував, як готуються у цій організації до майбутньої ротації кадрів.

Тарас Марусик

5 і 12 листопада завершується термін повноважень 12 із 15 членів Центральної виборчої комісії. Після цього залишиться всього три особи, які фізично не зможуть виконувати весь обсяг покладених на ЦВК завдань.

Те, що в ротації цього складу комісії зацікавлена передовсім опозиція, є очевидним. Говорить секретар регламентного комітету Верховної Ради, член політради Соціалістичної партії України Галина Гармаш, яка на попередніх президентських виборах була представником кандидата від Соцпартії Олександра Мороза у ЦВК: “Я думаю, що ні у кого не виникає сумніву, в першу чергу у опозиції, що ЦВК працює, як заангажована комісія. У нас було декілька сотень звернень-заяв з приводу серйозних порушень законодавства в період виборчої кампанії. І у відповідь ми одержували тільки формальні відписки. Були підроблені підписні листи, це носило масовий характер”.

Є в Галини Гармаш і застереження до голови ЦВК Михайла Рябця: “Я не хочу говорити про записи майора Мельниченка, це тема, можливо зараз і не така актуальна, але в записах там є матеріали, що стосуються голови ЦВК. Я не хочу називати, що там саме, але справа йшла про підсумки кампанії і я думаю, що пан Рябець виконав свою справу”.

А ось як своєрідно висловив своє ставлення до голови Центральної виборчої комісії Михайла Рябця інший народний депутат, член фракції “Наша Україна” Володимир Стретович під час звіту президента Національної телекомпанії Олександра Савенка: “Олександре Миколайовичу, чи можливо, щоб НТКУ поширила інформацію про те, що у зв’язку з днем народження голови ЦВК він видав розпорядження зібрати з усіх членів ЦВК по двісті гривень, начальників управлінь по 50 гривень, начальників відділів по 20 гривень, рядових членів ЦВК по 10 гривень на святкування дня народження” .

І відповідь Олександра Савенка: “Стосовно ЦВК, дня народження пана Рябця, я чую вперше, якщо це офіційна інформація, а не на рівні чуток, то чому б її не оприлюднити, якщо, підкреслюю, це офіційна інформація. Ми послуговуємося офіційною інформацією”.

Про колізію, що склалася сьогодні довкола ротації членів Центральної виборчої комісії, говорить народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва і місцевого самоврядування, голова УРП “Собор” Анатолій Матвієнко: “Колізія полягає в тому, що дехто трактує закон так, що з моменту присяги він має тільки реальний стаж, а не з моменту призначення. Момент призначення багатьох із них був 5 листопада і 12 листопада. А закон, який дав їм право прийняти присягу, набув чинності аж 8 січня. Проблема тлумачення: як їм вважати своє перебування на цій посаді - з 12 листопада чи з 6 січня. Я вважаю, що 5 і 12 листопада. Але це питання має бути обговореним ближчим часом на засіданні комітету, і ми дамо свої висновки. З іншого боку, ми звернулись відповідно до ЦВК, щоб вони нам дали чітко своє бачення цієї проблеми. І очевидно будемо вимагати від Президента свою частину. А від Верховної Ради - свою частину, ініціювати щодо ротації”.

Тим часом секретар регламентного комітету Верховної Ради, член політради Соцпартії Галина Гармаш підготувала законопроект про зміни і доповнення до закону про Центральну виборчу комісію.

Про найголовніші зміни - Галина Гармаш: “Ми пропонуємо по статті 6,1 внести такі зміни і доповнення, що ВР призначає на посаду та звільняти з посади членів комісії за поданням Президента, в якому враховані позиції політичних партій, виборчих блоків, політичних партій, що подолали 4%-ий бар’єр на останніх виборах до ВРУ. Я думаю, що це принципове питання і думаю, що з цього приводу нас повинні підтримати не тільки опозиційні наші фракції, а і більшість, яка сьогодні представлена у ВР”.

Ще одна важлива норма законопроекту: “З числа членів комісії голова комісії обирається ВР, саме ВР, а не Президент призначає їх. Ми знаємо, як комісія там обирає колегіально за призначенням Президента. Заступник голови комісії та секретар комісії обираються шляхом таємного голосування на її засіданні”.

Я запитав Галину Гармаш, чи не здається їй, що опозиція, яка мала б найбільше бути зацікавленою в цьому питанні, трохи запізнилася: “Можливо, але перебіг подій політичних такий швидкий, що не все нам вдається своєчасно зробити, та ще не пізно”.

Говорила секретар регламентного комітету Верховної Ради України, член політради Соціалістичної партії Галина Гармаш.

На подібне запитання Анатолій Матвієнко відповів так: “Пізно. Я розумію, що цю проблему потрібно негайно ініціювати, інакше ми порушимо закон, хоча маєте розуміти, що це проблема ЦВК. Кожна інституція має дотримуватись закону. І проблема прокуратури контролювати дотримання законності Конституції. Але, на превеликий жаль, у нас великий порушник закону Президент: ігнорування всяких норм цих законів і Конституції. А поганий приклад є заразним, цим хворіє, мені здається, вся Україна”.

Це була думка голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва і місцевого самоврядування, голови УРП “Собор” Анатолія Матвієнка. Тарас Марусик, “Радіо Свобода”, Київ.

Ірина Перешило

Відлуння від баталій між Львівською податковою адміністрацією та низкою львівських фірм і ЗМІ дійшло аж до Варшави. Очевидно, що більш ніж проблемами львівської газети у Польщі зацікавилися проблемами “Кредит-банку України” співзасновником якого був польський “Кредит-банк”. Кореспондент газети “Жеч Посполіта” виїхав до Львова, щоб на місці ознайомитися із ситуацією загалом. Результатом поїздки стала стаття під назвою “Податками по опозиції” надрукована цього тижня у номері газети. Повідомляє Володимир Павлів.

Володимир Павлів

Уже с перших рядків автор матеріалу не залишає сумнівів пишучи: “У Львові влада бореться з противниками президента Кучми за допомогою податкової служби”, за правилами детективного жанру журналіст для початку наводить кілька прикладів діяльності львівських податківців, як то брутальні акції озброєних бійців податкової міліції проведені в “Кредит-банку”, кафе “Віденська кав’ярня” чи творчому об’єднанні “Дзиґа” серед білого дня у присутності клієнтів. Після цього автор пояснює чому така брутальність залишається безкарною.

Податковою службою у Львівській області керує три особи. Найважливішим є Сергій Медведчука, брат керівника Адміністрації президента України Віктора. Цей родинний зв’язок багато що пояснює пише польський журналіст і продовжує: “Брати міцно підтримують один одного, жодна скарга Сергія Медведчука, навіть у справі польського керівництва по проблемі “Кредит-банку” не справила враження ні на президента, ні на прем’єр-міністра України. Нічого не дають і вотуми недовіри висловлені львівськими обласною та міською радами Сергію Медведчуку та його міському колезі Мирославові Хом’яку”, - пише газета. “Молодший Медведчук спирається, як і його брат, на СДПУ(о), котра всупереч назві представляє інтереси не лівих, а частини олігархів”. “Жеч Посполіта” пояснює, що представництво цієї партії, що у Львові зветься “Соціальна справедливість”, яке опоненти виразно скорочують до СС, є просто прокучмівською силою, вороже налаштованою до опозиції, а особливо до Віктора Ющенка і його блоку НУ. Описує авторитетна польська газета і виступ в українському парламенті голови львівської обласної ради Михайла Синдака та невдалу спробу зустрітися з президентом Кучмою. “Той уникав розмови з Синдаком, як вогню”, - підкреслює автор статті. Підводячи висновок свого матеріалу польський журналіст називає головного винуватця цього непорозуміння. Цитую: “Керівництво української податкової служби начебто охоче відправила Медведчука у відставку, але для цього потрібна згода президента. Та Кучма на це не погоджується”. к.ц. Володимир Павлів для “Радіо Свобода”, Варшава.

Ірина Перешило

Цього тижня у столиці Чехії на повторному судовому процесі до шести років ув’язнення засуджено одного з колишніх керівників чехословацької комуністичної партії Карла Гоффманна за сприяння придушення Празької весни. У серпні 1968 року Карл Гоффманн своїм розпорядженням зупинив роботу державного радіо і телебачення позбавивши таким чином своїх громадян права на отримання інформації. З подробицями наша празька колега Оксана Пеленська.

Оксана Пеленська

Тільки цього літа, 35 років після окупації Чехословаччини військом Варшавського воєнного пакту чехи і словаки довідались про існування так званих листів-запрошень. Перший з листів розпочинався словами: “Шановний Леоніде Іллічу!” Під ним поставили свої підписи 5 членів ЦК компартії Чехословаччини з Василем Біляком на чолі. В другому листі-запрошенні чехословацькі комуністи просили надати їхній країні так звану інтернаціональну допомогу. Цитую: “Всіма доступними методами, які маєте” к.ц. Нині ці листи виступають речовими доказами в судових справах над кількома колишніми високими компартійними функціонерами. З усіх судових процесів на разі винесено один вирок, який вже не може бути оскаржений. Сьогодні в Празі у вищому міському суді закінчився повторний перегляд справи Карла Гоффманна, який в серпні 1968 був головою центрального бюро зв’язку комуністичної Чехословаччини. Перший судовий процес закінчився в червні цього року, тоді колишній член чехословацького політбюро Карл Гоффманн дістав 4 роки тюрми за перевищення службових обов’язків. Карл Гоффманн наказав зупинити радіомовлення в країні вмить, коли громадяни мали почути інформацію про вступ окупаційного війська до країни. Суддя розглядав тоді цей крок, як зраду Батьківщині, дію, що допомогла окупантам. Карл Гоффманн та його адвокатами з вироком суду не погодились і подали апеляцію. Повторний розгляд справи тривав 4 місяці. Винесений нині вирок є остаточним. Суд збільшив термін ув’язнення з попередніх 4 на 6 років тюрми класифікуючи дії підсудного як серйозний злочин. Голова сенату Вищого суду прирівняв їх до злочинів проти людства. Як до цього вироку може поставитись чеська громадськість. Ось думка Міхала Мусіла, керівника внутрішньої політики празького часопису “Лідове новіни”: “Гадаю, що вирок суду не розділить чеське суспільство. На мою думку, це успіх. Суд дійшов висновку, що потрібно нести відповідальність за окупацію країни в 1968 році. З іншого боку, фактом є те, що можливо існували й гірші злочини за які ніхто досі не був засуджений. Пан Гофман допустився дій, які з нашого погляду можна назвати зрадою Батьківщини, це очевидно. Але засудили його лише за те, що він лише з технічного боку полегшив вторгнення чужого війська”.

79-тирічний Карл Гоффманн є третім колишнім високим компартійним функціонером дії якого розглядались в суді і першим, якого засуджено до позбавлення волі. Двох попередніх: Мілоша Якеша і Йозефа Ленарта суд за браком доказів виправдав. В процесі розслідування справи ще близько 10 високих функціонерів колишньої комуністичної Чехословаччини. Оксана Пеленська для “Радіо Свобода”, Прага.

Ірина Перешило

На цьому тижні британський уряд оголосив новий наступ на прояви антисоціальної поведінки у містах країни. На здійснення проектів для протидії вандалізмові, хуліганству і агресивному жебруванню виділено три мільярди фунтів стерлінгів. З Лондона інформує Олекса Семенченко.

Олекса Семенченко

У Великій Британії випадки вандалізму, бешкету, смічення вулиць і інших видів антисоціальної поведінки нині реєструється у поліції і міських радах пересічно щодві секунди. Британський уряд визнав це на цьому тижні, коли оголошував початок нового походу на дрібних хуліганів і бешкетників. Уряд оприлюднив новий пакет ініціатив, що коштуватимуть британським платникам податків в 3 млр. фунтів стерлінгів, це приблизна 4 млр. євро. Разом з оголошенням низки нових проектів з протидією дрібним правопорушенням міністр внутрішніх справ країни Девід Бланкет також висловив вимогу до місцевих органів влади звільняти тих посадовців, що відмовляються виконувати ініціативи уряду, щодо протидії агресивному жебруванню, а також людям, що своїм способом поведінки вдома не дають спокійно жити сусідам. Щодо таких посадовців пан Бланкет сказав, що вони одержують платню з громадських грошей, а тому повинні бути підзвітними громаді. “Якщо вони не виконують обов’язків від імені цієї громади, то керівники поліції, житлового відділу міських рад і суди повинні просто їх позбуватися”. Уряд оприлюднив плани боротьби з найгіршими проблемами антисоціальної поведінки у 9 містах країни. Пілотна схема щодо сусідів-бешкетників здійснюватиметься у Манчестері, Бірмінгемі і Сандерленді. Інший проект щодо жебрування на вулицях відбуватиметься у двох лондонських дільницях, а також у містах Лідсі, Пристолі і Брайтоні. Ця схема також даватиме собі раду з першопричинами бродяжництва і жебрування, наркоманією і алкоголізмом і включатиме ініціативу так званих альтернативних пожертв, тобто британців намагатимуться переконати аби вони давали гроші не на пряму жебракам, а доброчинним організаціям, які допомагають безпритульним. У Лондоні і Ліверпулі здійснюватимуться акції проти власників залишених напризволяще авт. 10 найбільш захаращених дільниць британських міст візьмуть участь у проекті під назвою“100 днів чищення”. Інший проект заохочуватиме інформувати на малювальників графіті на стінах будинків. Також буде створено загальнонаціональний реєстр осіб, що чинять акти вандалізму. З наступного року у 12 регіонах Англії і Уельсу буде вперше вжито нові повноваження, що їх має ухвалити парламент і які змусять власників телефонних кабін очищати їх від усіляких написів. Також, як заявив міністр внутрішніх справ Великої Британії невдовзі при королівській прокуратурі буде призначено спеціальних прокурорів для прискорення процесу розслідування за антисоціальні вчинки. Олекса Семенченко, “Радіо Свобода”, Лондон.

Ірина Перешило

Муніципальна влада Угорщини останнім часом має великий клопіт із нелегальним засміченням комунальних територій. Не дивлячись на налагоджену систему вивозу побутового сміття й існування сміттєзвалищ, майже в кожному поселенні щодня комунальники виявляють все нові й нові стихійні смітники. Детальніше на цю тему розповідає наш будапештський кореспондент Василь Плоскіна.

Василь Плоскіна

Судячи з частих виступів уповноважених у цій справі представників міських і селищних самоуправлінь в угорській пресі й на телебаченні, проблема незаконного вивозу і утилізації сміття стала для місцевих комунальних служб питанням номер один. Особливо багато смітять у великих угорських містах, зокрема, столиці. Щоденно комунальні інспектори доповідають у свої районні служби про сотні, а то й тисячі кубометрів виявленого нового сміття.

Відповідальні службові особи не приховують свого обурення діями населення окремих неблагополучних кварталів Будапешта, адже один або два рази на рік не лише тут, а повсюдно по столиці оголошують дні, коли мешканці можуть винести на свою вулицю з власного помешкання різний домашній непотріб, і за це ніхто з них не візьме грошей, бо це сміття прибирають за муніципальні кошти.

Централізований вивіз сміття влаштовується зазвичай навесні або восени, і тоді даний квартал стає схожим на розворушений мурашник, тому що кілька днів комунальники не прибирають великогабаритний мотлох. За ним спеціально приїжджають добровольці з інших районів, або навіть із провінції, щоб при нагоді відвезти додому якийсь ще не зовсім старий диван, пральну машину чи холодильник. І вже потім, коли чимало виставлених на вулицю речей знайдуть своїх нових хазяїв, залишки сміття забирають комунальні служби. Такий стан влаштовує дуже багатьох мешканців столиці. Тим не менше є серед них чимало таких, що не хочуть чекати весни і засмічують довкілля упродовж цілого року. Ця ситуація дуже подібна до української з тією лише різницею, що з українських сіл, буває, роками не вивозять сміття, і жителі відносять його кудись на берег річки, в ліс чи де інде. Боротися з цим доволі важко, адже йдеться і про фінансові можливості сільрад, і зрештою про психологію людей, не обтяжених почуттям відповідальності. В Угорщині щодо таких осіб застосовують солідні штрафи. Втім, іноді буває важко визначити, хто ж насправді відповідає за підтримання чистоти в певному районі столиці або поселенні на периферії. Інформує Марґіт Горняк, представник міністерства охорони довкілля:

Існує спеціальна адміністративна постанова, якої повинен дотримуватися кожен, хто продукує побутові чи інші відходи. За невиконання він може бути притягнений до судової відповідальності.

До речі, цей документ доволі чітко визначає обов’язки районних комунальних служб, якщо засмічується муніципальна територія, і приватних осіб. Проте службовці вважають, що стосовно останніх потрібно застосовувати значно жорсткіші заходи, ніж вказані у постанові. Василь Плоскіна для “Радіо Свобода”, Будапешт.

Ірина Перешило

Початок світового екологічного руху припадає на кінець ХІХ століття. Зумовлений він був, з одного боку, реакцією людей на стрімку індустріалізацію та урбанізацію країн Західної Європи та США, а з іншого – проявом романтичних пасторальних настроїв. В Україні рух із захисту довкілля активізувався в пост чорнобильський період, коли стало зрозуміло, що влада безсильна вирішувати екологічні проблеми. Однією з перших і найактивніших екологічних організацій була Асоціація “Зелений світ”. З часом кількість подібних організацій почала збільшуватися і проблеми, якими вони вирішили опікуватися, значно розширилися. Про те, що сьогодні хвилює екологічні громадські організації України в рубриці “Соціум” розповідає Ірина Біла.

Ірина Біла

Одним з найбільших забруднювачів атмосферного повітря в Україні є автотранспорт. У 1999 році ним було викинуто в повітря майже (1750) тисячу сімсот п’ятдесят тон забруднюючих речовин. Що становить 30 відсотків від загального обсягу викидів в країні. Від засобів автотранспорту в довкілля надходить понад 65% свинцю і 54% оксиду вуглецю. Останній, зокрема, є високотоксичним газом, який негативно позначається на здатності організму засвоювати кисень. Він також негативно діє на ослаблене серце, систему кровообігу та нервову систему. В середньому, зокрема в Києві, викиди автотранспорту ще кілька років тому складали понад 55% від загальних викидів по місту. Нині ця цифра невпинно збільшується. Аби привернути увагу громадськості і залучити якомога ширший загал громадян до діяльності, спрямованої на зменшення шкідливих впливів та оздоровлення екологічної ситуації, зокрема, в Києві, Товариство “Зелена Україна” виступило з ініціативою проаналізувати вплив автотранспорту на якість атмосферного повітря. Докладніше про цей екологічний проект розповідає Голова Товариства Тетяна Гардащук: “Суть цього проекту полягала в здійсненні незалежного моніторингу стану повітря в точках, які мають найбільше навантаження автомобільного транспорту. Результатом цього проекту стала публікація екологічної карти міста Києва за рівнем автомобільних викидів і також ми зібрали матеріали, які висвітлюють взаємозв’язок транспорту і довкілля. Ми зробили запити до провідних європейських організацій, щодо європейських підходів до розв’язання проблем транспорту з огляду на поліпшення стану довкілля. Ми також публікували матеріали офіційного погляду на цю проблему”.

Цей творчий доробок окрім громадського визнання, отримав також і премію від Фонду “Форда” – підприємства з виробництва автомобілів. Ця компанія виділяє певні кошти на зменшення негативного впливу від автомобілів на довкілля. І одним з таких аспектів є підтримка громадських організацій, що опікуються цими проблемами. Окрім постійних природо захисних акцій, як то: заходи із озеленення столиці, проведення семінарів з природоохоронної тематики, видання відповідної літератури, Товариство “Зелена Україна” з 1996 року діє як Національна агенція Центру “НАТУРОПА”. Продовжує Тетяна Гардащук: “Центр “НАТУРОПА” – це структура Ради Європи. Це, власне, інформаційно-координаційний центр Ради Європи, який піклується проблемами збереження природи на європейських теренах. В цьому плані наша діяльність полягає в тому, що ми отримуємо матеріали інформаційні з Ради Європи і розповсюджуємо їх серед української громадськості, також надсилаємо інформацію в Раду Європи, щодо діяльності українських екологічних організацій”.

Діяльність Товариства “Зелена Україна” спрямована на вирішення екологічних проблем, що навряд чи можуть бути миттєво подолані. Для цього потрібні час і наполегливість. Втім, Тетяна Гардащук і не ставить перед собою якихось радикальних планів: “Ми намагаємося в своїй діяльності дотримуватися балансу критичного і позитивного. Тобто той період, коли громадськість виконувала лише критичну функцію, бо ми пам’ятаємо перші мітинги, екологічні, перші екологічні гасла це заборонити, зупинити. Це дуже важливий аспект діяльності, це критична функція громадськості, але вона не є достатньою, бо після цього треба сказати і що має прийти натомість. Своєю діяльністю ми намагаємось також пропонувати якісь вирішення. Ми сподіваємося, що такими невеликими кроками відбудуться якісь зрушення і в суспільній свідомості і в суспільстві”.

Саме суспільна свідомість, - переконана Тетяна Гардащук, - надто ж – конкретних її громадян, їхня відповідальність і небайдужість, є запорукою того, що Україну оминуть чергові екологічні потрясіння. Ірина Біла, Український освітній центр реформ для “Радіо Свобода”.

Ірина Перешило

На цьому ми завершуємо передачу “7 днів демократії”. З вами була Ірина Перешило. Я дякую вам за увагу, і до наступних зустрічей на хвилях “Радіо Свобода”.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG