Прага, 23 жовтня 2003 – У центрі уваги західних коментаторів Мадридська конференція країн-донорів, учасники якої мали б узгодити питання фінансової допомоги на відбудову Іраку. Західна преса коментує також полеміку між Сполученими Штатами і Європейським союзом щодо створення на противагу союзові НАТО окремих військових сил ЄС.
На Мадридську конференцію країн-донорів відгукуються майже всі провідні європейські газети. Цікавий під цим оглядом коментар німецької газети «Франкфуртер альґемайне цайтунґ», яка аналізує розміри видатків, що можуть сягати далеко за межі запланованих. Згідно з різними і лише приблизними оцінками, потреби на відбудову Іраку коливаються від 35 до 70 мільярдів доларів на найближчі 5 років. Якщо до цього додати іракські борги і кошти репарацій, тобто відшкодувань (передусім Кувейтові), то ця сума сягне 400 мільярдів доларів. Тим часом, підкреслює газета, ніхто не може оцінити, яким шляхом і упродовж якого часу ці гігантські борги мали б бути сплачені. Газета передбачає також труднощі, пов’язані із тим фактом, що поки що невідомо ,хто мав би розпоряджатися фінансами, призначеними на відбудову і сплату боргів. На думку газети, Сполучені Штати не можуть самі займатися цією справою. Тому, пише на закінчення «Франкфуртер альґемайне цайтунґ», доводиться миритися із думкою, що від Мадридської конференції не слід очікувати надто багато.
Західна преса продовжує коментувати дискусію між США і Європейським Союзом у справі створення спеціальних військових сил ЄС. Інтернетна газета «Джейнз форінґ ріпорт» пише про стурбованість у Вашингтоні, бо нові європейські сили можуть створити конкуренцію союзові НАТО. Тим більше, що до нової військової організації ЄС мала би прилучитися Великобританія, яка завжди вагалася між Європою й Америкою. Проте Лондон наполягає, веде далі газета, щоб нові військові сили були мінімальні за розмірами і мали обмежену місію, тобто втручалися у кризові ситуації лише там, де не бажає цього робити союз НАТО. При цьому Північно-Атлантичний альянс мав би залишатися головним гарантом європейської безпеки. Проте, як підкреслює газета, Вашингтон турбує сама тенденція, яка може завдати шкоди єдності західних партнерів.
На закінчення варто навести коментар Квентина Піла у британській газеті «Файненшл таймс» у справі трьох балтійських республік, які незабаром стануть членами Європейського союзу, тобто Естонії, Литви і Латвії, які, тяжко здобули свою незалежність, бояться Росії, бажають присутності США в Європі і не бажають чути про розкол у союзі НАТО. Деякі члени Європейського союзу побоюються, що згадані три країни внесуть елемент русофобства у той час, коли ЄС розвиває дипломатичні зв’язки з Росією. Проте коментатор вважає цей факт цілком природнім. На його думку, їхня присутність допоможе ЄС формувати більш послідовну політику щодо Росії й інших країн колишнього СРСР.
На Мадридську конференцію країн-донорів відгукуються майже всі провідні європейські газети. Цікавий під цим оглядом коментар німецької газети «Франкфуртер альґемайне цайтунґ», яка аналізує розміри видатків, що можуть сягати далеко за межі запланованих. Згідно з різними і лише приблизними оцінками, потреби на відбудову Іраку коливаються від 35 до 70 мільярдів доларів на найближчі 5 років. Якщо до цього додати іракські борги і кошти репарацій, тобто відшкодувань (передусім Кувейтові), то ця сума сягне 400 мільярдів доларів. Тим часом, підкреслює газета, ніхто не може оцінити, яким шляхом і упродовж якого часу ці гігантські борги мали б бути сплачені. Газета передбачає також труднощі, пов’язані із тим фактом, що поки що невідомо ,хто мав би розпоряджатися фінансами, призначеними на відбудову і сплату боргів. На думку газети, Сполучені Штати не можуть самі займатися цією справою. Тому, пише на закінчення «Франкфуртер альґемайне цайтунґ», доводиться миритися із думкою, що від Мадридської конференції не слід очікувати надто багато.
Західна преса продовжує коментувати дискусію між США і Європейським Союзом у справі створення спеціальних військових сил ЄС. Інтернетна газета «Джейнз форінґ ріпорт» пише про стурбованість у Вашингтоні, бо нові європейські сили можуть створити конкуренцію союзові НАТО. Тим більше, що до нової військової організації ЄС мала би прилучитися Великобританія, яка завжди вагалася між Європою й Америкою. Проте Лондон наполягає, веде далі газета, щоб нові військові сили були мінімальні за розмірами і мали обмежену місію, тобто втручалися у кризові ситуації лише там, де не бажає цього робити союз НАТО. При цьому Північно-Атлантичний альянс мав би залишатися головним гарантом європейської безпеки. Проте, як підкреслює газета, Вашингтон турбує сама тенденція, яка може завдати шкоди єдності західних партнерів.
На закінчення варто навести коментар Квентина Піла у британській газеті «Файненшл таймс» у справі трьох балтійських республік, які незабаром стануть членами Європейського союзу, тобто Естонії, Литви і Латвії, які, тяжко здобули свою незалежність, бояться Росії, бажають присутності США в Європі і не бажають чути про розкол у союзі НАТО. Деякі члени Європейського союзу побоюються, що згадані три країни внесуть елемент русофобства у той час, коли ЄС розвиває дипломатичні зв’язки з Росією. Проте коментатор вважає цей факт цілком природнім. На його думку, їхня присутність допоможе ЄС формувати більш послідовну політику щодо Росії й інших країн колишнього СРСР.
