Доступність посилання

ТОП новини

“Права людини”. 1. Чим хворіють діти у селі Вербляни поблизу Яворівського полігону: висновки медиків. 2. На Донбасі шахтарів позбавляють пільгових пенсій за участь у страйках. 3. Українські правозахисники б’ють на сполох з приводу зростання корупції у навчальних закладах. 4. Річниця ухвалення “Декларації про релігійну свободу.”


Надія Шерстюк “Права людини”. 1. Чим хворіють діти у селі Вербляни поблизу Яворівського полігону: висновки медиків. 2. На Донбасі шахтарів позбавляють пільгових пенсій за участь у страйках. 3. Українські правозахисники б’ють на сполох з приводу зростання корупції у навчальних закладах. 4. Річниця ухвалення “Декларації про релігійну свободу.”

Київ, 30 жовтня 2003 року.

Надія Шерстюк

На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. Вітаю вас, шановні слухачі!

Сьогодні у програмі такі теми:

- Чим хворіють діти у селі Вербляни поблизу Яворівського полігону: висновки медиків.

- На Донбасі шахтарів позбавляють пільгових пенсій за участь у страйках.

- Українські правозахисники б’ють на сполох з приводу зростання корупції у навчальних закладах.

- Річниця ухвалення “Декларації про релігійну свободу.”

Упродовж останнього місяця тривав конфлікт довкола Яворівського міжнародного військового полігону, що на Львівщині. Селяни, котрі мешкають у цьому районі, домагались у влади права на інформацію. Вони місяць чекали відповіді на запитання: чому масово хворіють їхні діти. Селяни звинувачували військових, які, на їхню думку, використовували небезпечну для їхнього здоров’я зброю.

Днями львівські медики оприлюднили результати обстежень людей як із 5-ти навколишніх сіл, так і з самої території полігону. Що спричинило спалах захворюваності мешканців Яворівського району? Про це – у матеріалі Галини Терещук.

Галина Терещук

Масове захворювання селян за твердженням львівських медиків зумовлене респіраторною інфекцією паракашлюк, втім мали місце і гострі респіраторні захворювання. Будь-яких хімічних сполук у ґрунті, воді, повітрі, які були б шкідливі для здоров’я людей, фахівці не виявили. Про це лікарі, котрі входили у спеціальну комісію із з’ясування причин захворюваності у Верблянах та ще кількох селах, заявили з усією відповідальністю.

Фахівці обласної санепідемстанції повідомили, що подібні спалахи захворювання спостерігалися й в інших районах Львівщини, які розташовані далеко від полігону.

До того ж захворювання мешканців села Вербляни, що за 100 метрів від полігону, не пов’язане з військовими навчаннями, адже його зростання розпочалось до початку навчань за участю італійських вояків.

Втім, медики не виключають можливість, що причиною спалаху інфекційних захворювань могли стати військові. Але тут мова йде не про застосування якоїсь зброї, а про зараження через побутові контакти селян з військовиками.

“Жодні експертизи ґрунту та води не підтвердили, що військові застосували якийсь різновид хімічної зброї”, - до такого висновку прийшли працівники лабораторії Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя Міністерства охорони здоров’я України.

Нагадаю, що упродовж усього часу спалаху захворюваності серед селян Яворівського району, з 24 вересня до 13 жовтня, обстежені понад 2200 осіб, з них майже 1700 дітей. За даними обласного Управління охорони здоров’я, виявлені 400 хворих. З 13 жовтня нових випадків захворюваності не реєструється.

Сьогодні в шпиталях області на лікуванні перебувають 26 дітей.

Головний лікар Львівської обласної дитячої спеціалізованої клінічної лікарні О. Миндюк каже, що під час комплексного обстеження дітей із села Вербляни медики враховували “фактор полігону”. Вони робили спеціальні аналізи і не виявили жодних токсичних впливів.

Начальник обласного Управління охорони здоров’я Віктор Кімакович зауважив, що під час ретельного обстеження у дітей виявлені інші хвороби.

Віктор Кімакович

В значної кількості дітей є лейкоцитоз, тобто в нас є якісь інші параметри, які вказують не на одну причину тієї захворюваності, яка виникла в селах (4 села), що знаходяться поблизу Яворівського полігону.

Галина Терещук

Натомість депутати різних рівнів стверджують, що ситуація в Верблянах залишається напруженою. Питання про масові захворювання у селах навколо Яворівського полігону розглянуть на найближчій сесії облради.

Надія Шерстюк

Шахтарі Луганщини, котрі брали участь у страйках, зазнають утисків з боку керівництва вугільних підприємств. За словами гірників, дирекція незаконно вилучила з підземного стажу ті дні, коли вони страйкували, таким чином порушила їхні права на пільгову пенсію. Гірники звернулися з позовами до суду. Тему продовжує Василь Соколенко.

Василь Соколенко

На початку цього року шахтарі вже зверталися до керівництва обласної адміністрації, до галузевого міністерства і до пенсійного фонду з проханням владнати конфліктну ситуацію у відповідності з законом. А коли влада проігнорувала їхні звернення, тоді вони попросили допомогу у правозахисних організацій. На сьогодні до правозахисної організації “Чайка” вже звернулася понад 1 000 колишніх страйкарів, які зазнали утисків і втратили більше 1 000 000 гривень.

Зважаючи на це, голова Луганського комітету захисту конституційних прав та свобод громадян М.Козирєв запропонував ретельно вивчити ситуацію і розпочати судові процеси. Саме вони, на його думку, засвідчать, що влада і справді переслідує шахтарів.

Початок судовим процесам було покладено у Краснодоні. Учасники прес-конференції повідомили, що прохідник шахти ім. Баракова, депутат міської ради Григорій Ткач звернувся до Конституційного Суду з приводу того, що посадові особи виконавчої влади, як він вважає, вільно трактують низку статей закону України. А гірник цієї шахти Михайло Мікерін подав позов до місцевого суду. Він скаржиться на неправові дії посадових осіб у зв’язку з нарахуванням робочого стажу на підземних роботах і при призначенні пенсії на пільгових умовах. Він наполягає на відновленні підземного стажу і перерахунку пенсії на законних підставах.

Михайло Мікерін

Пенсійним фондом з участю підприємств затримується пенсійний робочий стаж робітникам вугільних підприємств, які брали участь у страйках. Законної бази, ми вважаємо, у них немає. Зараз передана заява мною до суду першої інстанції з вимогою – перерахувати робочий стаж і нарахувати пенсію за той термін, за який нарахувань не було. Також є звернення Г.Ткача до Конституційного Суду з тими ж самими вимогами. Просто ми пішли двома шляхами, щоб з більшою ефективністю скористатися своїми правами.

Василь Соколенко

У роботі прес-конференції взяла участь і голова правозахисної організації “Чайка” Лариса Заливна. Вона у своєму виступі наголосила на тому, що влада свідомо йде на порушення Конституції та низки законів.

Лариса Заливна

Справа стосується дуже багатьох шахтарів, які брали участь у страйках. У них почали вилучати стаж за період участі у страйку, що протирічить закону “Про порядок вирішення колективно-трудових стилів конфліктів”, протирічить пенсійному законодавству України і протирічить Конституцій України: ст. 24 (“Про рівність прав усіх громадян конституційних”) і ст. 44 (“Про конституційне право на страйк”).

Василь Соколенко

На прес-конференції були поширені документи, які свідчать про упереджене ставлення того ж Міністерства праці та соціальної політики до звернень шахтарів. Як не дивно, але чиновники цього міністерства свої відповіді шахтарям досі обґрунтовують законами колишнього СРСР.

Надія Шерстюк

Внаслідок корупції у системі освіти України, з часом державу боронитимуть вояки, котрі отримали військові звання, як то кажуть, “по блату”. Про це розповіли нашій київській кореспондентці Богдані Костюк підполковник Микола Безнесюк і полковник Микола Селюк, члени Товариства офіцерів України. Послухаємо їх.

Богдана Костюк

Про себе підполковник розповів наступне:

Микола Безнесюк

Я, підполковник Безнесюк Микола Миколайович, старший викладач кафедри військової підготовки Криворізького авіаційно-технічного коледжу.

В грудні 2002-го року я звернувся у військову прокуратуру Криворізького гарнізону з тим, що на кафедрі військової підготовки посадові особи (начальник кафедри полковник Валенський, його заступник навчальної частини, полковник Попов), зловживаючи службовим становищем, справа йде до того, що випускаються курсанти, які не закінчили програми підготовки.

Богдана Костюк

Підполковник Безнесюк оприлюднив такі цифри: у випуску 2001-го року не пройшли курс навчання, але отримали звання молодшого лейтенанта 11-теро курсантів. Цього року таких курсантів було десятеро. Далі – підполковник Безнесюк.

Микола Безнесюк

Частина цих людей хочуть взяти, наприклад, товариша Строгова... Він ні разу не відвідав жодного заняття. Він навчається в юридичній академії – буде прокурорським працівником. Куліш, син військового, навчається у філіалі Одеської юридичної академії, також майбутній юрист, захищатиме права людини. І багато інших таких є, які йдуть в СБУ, в міліцію і т.і.

Надія Шерстюк

За критику керівництва підполковник Безнесюк був позбавлений роботи і, відповідно, засобів до існування. І це при тому, що має родину, і хоче поставити на ноги сина.

Військовий правник Микола Селюк прокоментував так ситуацію, що склалася:

Микола Селюк

Це надзвичайна подія: підготовка офіцерів як військових професіоналів. В тому випадку, якщо не виконана програма підготовки, вона несе у собі загрозу: або неправильне застосування збройних сил, якогось виду зброї, що безперечно призведе до трагічних наслідків. Таких наслідків, які некомпетентні дії посадових осіб, починаючи від старшого лейтенанта і закінчуючи генералами, ми спостерігаємо протягом останніх років. Це і Броварі, і Скнилівська трагедія, і навчання над Чорним морем.

Цей факт, який оприлюднив Микола Безнесюк, шокуючий: присвоюють звання тим, хто не набув певного рівня знань для того, щоб опанувати і вважати себе військовим професіоналом. Тому, я вважаю, що його звернення до прокуратури, щоб дати правову оцінку цьому, безперечно правильний крок.

Щодо звільнення з посади. Оскільки 1вересня старший викладач прийшов на своє робоче місце, на місце військової служби, а йому через 1,5 години один із начальників сповіщає: “Вашої посади вже немає, тому йдіть, будь ласка.” Такого взагалі не передбачено ні військовим статутом, ні положенням про проходження військової служби.

Богдана Костюк

“А отже, - каже Микола Селюк, - це можна розцінювати як звільнення “небажаного працівника” і елементарним порушенням соціальних прав підполковника Безнесюка”.

Надія Шерстюк

28 жовтня стало особливим днем для Католицької церкви і, зрештою, для усього християнського світу. У цей день 1965 року II Ватиканський собор ухвалив “Декларацію про релігійну свободу”. “Люди вимагають обмеження цивільної влади – це стосується духовних благ і насамперед – вільного сповідання релігії”, - мовиться у декларації. Між тим, декларація має набагато більше значення, ніж просте визнання за кожним невід’ємного права вірити у те, що людина вважає вартим віри. Послухайте на цю тему есей Віктора Єленського.

Віктор Єленський

Виступ на захист релігійної свободи мав для Католицької церкви на той час справді революційний характер. Ще якихось тридцять п''ять років до "Декларації про релігійну свободу" папа Пій XI писав кардиналові Гаспарі: "У католицькій державі не може стояти питання про свободу совісті."

І от Собор проголошує, що церква визнає право всіх, всіх, а не лише католиків, на свободу релігії і совісті. Вона визнає це право навіть тоді, коли людина, на її думку, не виконує свого обов''язку шукати істину.

Собор окреслює принципи релігійної свободи, які дотепер, через майже сорок років після ухвалення декларації з більшою або з меншою брутальністю порушуються у країнах, де мешкає більшість землян. Це право не тільки на внутрішню віру, але й на її вільний вираз; право об''єднуватися з іншими заради вираження своїх переконань; право змінювати ці переконання і, головне, чинити згідно зі своєю совістю, так, як це випливає з твоєї віри.

Декларація говорить про режими, які проголошують в своїх Конституціях свободу совісті, але роблять життя релігійних громад важким і небезпечним. Вона не закликає до насильницького повалення цих режимів, але виразно вказує на їх антиєвангельську природу і глибинну неправду.

Дух Декларації про релігійну свободу, як і інших документів II Ватиканського Собору, надає колосальний і неочікуваний урядами імпульс цілим народам. З руху за свободу релігії, думки і слова виростає спротив тоталітаризмові у Східній Європі.

Церква, яку ще зовсім недавно пов''язували з насиллям над переконаннями, оголошує своє нове і відтепер непорушне кредо: совість вільна!

Надія Шерстюк

На цьому програму “Права людини: українська реальність” ми завершуємо. Її уклала і провела Надія Шерстюк, мені допомагала Наталія Антоненко. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG