Київ, 5 листопада 2003 - Спорудження росіянами дамби в Керченській протоці призупинене, а переговорний процес з цього приводу, сказати б, прирозпочатий. Приблизно так оцінюють спостерігачі результати чергового раунду українсько-російських переговорів довкола острова Тузли, які офіційно іменуються переговорами з проблеми Азовського моря та Керченської протоки. У середу вони відбулися у Києві на рівні заступників міністрів закордонних справ України та Росії Олександра Моцика і Віктора Калюжного.
Позиції і Києва, і Москви з приводу ситуації в Керченській протоці залишилися допоки без жодних змін. Хіба що українська сторона разом з угодою по делімітації кордону на Азові запропонувала партнерам по переговорах укласти низку угод, які б визначали баланс інтересів української та російської сторін щодо судноплавства, рибальства, екологічних і ряду інших питань.
Що стосується погляду на Тузлу з російського берега Керченської протоки, то заступник міністра закордонних справ Росії Віктор Калюжний заявив під час переговорів зі своїм українським колегою Олександром Моцаком, що з приводу Азовського моря Москва має насамперед намір з''ясувати, наскільки можна врахувати й використати російський досвід вирішення аналогічної проблеми в Каспійському регіоні. Як відомо, українська сторона категорично заперечує так звану "каспійську модель", коли лінія кордону проходить не по поверхні води, а по дну. Як повідомлялося в пресі, в результаті такої делімітації на Каспії під російською юрисдикцією опинилися два казахські острови з потужними нафтогазовими родовищами, а також осетрові простори прикаспійської зони.
Пан Калюжний всіляко підкреслював на прес-конференції, яка відбулася по закінченні російсько-українських переговорів, як йому самому болить проблема Тузли, оскільки він наполовину українець. Але будь-яких оцінок намагався уникнути. Він навіть, сказати б, інтернаціонально на єврейський анекдот посилався, коли дипломатично ухилявся від відповіді на пряме журналістське запитання про те, чи визнає Росія українську належність острова Тузли: "Я хочу сказати, що ось тут, як у тому єврейському анекдоті: і ти, Абрам, правий, і ти, Мойша, маєш рацію. Ось приблизно ситуація така сама. Допоки сьогодні українська сторона представила відповідний набір документів, що визначає позицію України. Зараз ми їх отримаємо, з нашого боку також є документи, ми надамо їх Україні. Подивляться вони , й ми подивимося. І після того, як обидві сторони скажуть "так", значить, буде існувати той чи інший варіант, на який обидві сторони дадуть згоду. Все інше, на наш погляд, поки друга сторона не висловилася, – це дії в односторонньому порядку", – зауважив заступник міністра закордонних справ Росії Віктор Калюжний.
Висловлюючи погляд на Тузлу з українського берега, заступник міністра закордонних справ України Олександр Моцик був більш рішучим порівняно зі своїм московським колегою. Він підкреслив, що питання української належності острова Коси Тузли, так само, як і лінії державного кордону України в Керченській протоці, вирішено остаточно й не може бути предметом переговорів: "Ми насправді надали багато документів, які підтверджують те, що лінія державного кордону в Керченській протоці існує. Це і топографічні мапи, і географічні, і довідники з територіально-адміністративного поділу, і офіційні документи Верховних Рад тощо. Для України жодних сумнівів нема , чи проходить там кордон, чи ні. Він є. Єдине, що ми маємо зробити , це в двосторонній нашій угоді підтвердити цей кордон. Або ж, якщо ми домовимося про щось інше, підтвердити й це. Але поки ми в двосторонньому порядку не вирішили щось інше, то згідно з нормами міжнародного права цей кордон існує. І ми виходимо з того, що цей кордон є державним кордоном між Україною та Російською Федерацією", – запевнив заступник міністра закордонних справ України Олександр Моцик.
Наступний раунд російсько-українських переговорів з приводу острова Тузли відбудеться за місяць, 5 грудня.
Позиції і Києва, і Москви з приводу ситуації в Керченській протоці залишилися допоки без жодних змін. Хіба що українська сторона разом з угодою по делімітації кордону на Азові запропонувала партнерам по переговорах укласти низку угод, які б визначали баланс інтересів української та російської сторін щодо судноплавства, рибальства, екологічних і ряду інших питань.
Що стосується погляду на Тузлу з російського берега Керченської протоки, то заступник міністра закордонних справ Росії Віктор Калюжний заявив під час переговорів зі своїм українським колегою Олександром Моцаком, що з приводу Азовського моря Москва має насамперед намір з''ясувати, наскільки можна врахувати й використати російський досвід вирішення аналогічної проблеми в Каспійському регіоні. Як відомо, українська сторона категорично заперечує так звану "каспійську модель", коли лінія кордону проходить не по поверхні води, а по дну. Як повідомлялося в пресі, в результаті такої делімітації на Каспії під російською юрисдикцією опинилися два казахські острови з потужними нафтогазовими родовищами, а також осетрові простори прикаспійської зони.
Пан Калюжний всіляко підкреслював на прес-конференції, яка відбулася по закінченні російсько-українських переговорів, як йому самому болить проблема Тузли, оскільки він наполовину українець. Але будь-яких оцінок намагався уникнути. Він навіть, сказати б, інтернаціонально на єврейський анекдот посилався, коли дипломатично ухилявся від відповіді на пряме журналістське запитання про те, чи визнає Росія українську належність острова Тузли: "Я хочу сказати, що ось тут, як у тому єврейському анекдоті: і ти, Абрам, правий, і ти, Мойша, маєш рацію. Ось приблизно ситуація така сама. Допоки сьогодні українська сторона представила відповідний набір документів, що визначає позицію України. Зараз ми їх отримаємо, з нашого боку також є документи, ми надамо їх Україні. Подивляться вони , й ми подивимося. І після того, як обидві сторони скажуть "так", значить, буде існувати той чи інший варіант, на який обидві сторони дадуть згоду. Все інше, на наш погляд, поки друга сторона не висловилася, – це дії в односторонньому порядку", – зауважив заступник міністра закордонних справ Росії Віктор Калюжний.
Висловлюючи погляд на Тузлу з українського берега, заступник міністра закордонних справ України Олександр Моцик був більш рішучим порівняно зі своїм московським колегою. Він підкреслив, що питання української належності острова Коси Тузли, так само, як і лінії державного кордону України в Керченській протоці, вирішено остаточно й не може бути предметом переговорів: "Ми насправді надали багато документів, які підтверджують те, що лінія державного кордону в Керченській протоці існує. Це і топографічні мапи, і географічні, і довідники з територіально-адміністративного поділу, і офіційні документи Верховних Рад тощо. Для України жодних сумнівів нема , чи проходить там кордон, чи ні. Він є. Єдине, що ми маємо зробити , це в двосторонній нашій угоді підтвердити цей кордон. Або ж, якщо ми домовимося про щось інше, підтвердити й це. Але поки ми в двосторонньому порядку не вирішили щось інше, то згідно з нормами міжнародного права цей кордон існує. І ми виходимо з того, що цей кордон є державним кордоном між Україною та Російською Федерацією", – запевнив заступник міністра закордонних справ України Олександр Моцик.
Наступний раунд російсько-українських переговорів з приводу острова Тузли відбудеться за місяць, 5 грудня.
