Белград, 6 листопада 2003 року.
Михайло Рамач
Першу новелу Юрiй Латяк надрукував пiвстолiття тому. Вiд того часу пише вiршi, оповiдання, перекладає лiтературнi твори з кiлькох слов’янських мов. Видав книжку новел пiд назвою “Посаг”. Був журналiстом, головним редактором та директором видавництва “Руське слово”. Починаючи з 1970 року, пiдготував до друку десятки книжок русинськомовних письменникiв, включаючи й кiлька антологiй. На його вiршi компонували чимало популярних пiсень. Поряд з лiтературною дiяльнiстю, Латяк був і вчителем молодих журналiстiв, актором, спiваком, органiзатором культурних програм і невтомним популяризатором української лiтератури у Сербiї. Уклав антологiю оповiдань русинських письменникiв “Там коло Дунаю”, яку надрукували в Ужгородi.
Михайло Рамач
Пане Юрiю, на Ваше сiмдесятилiття зiбралося кiлька поколiнь журналiстiв, письменникiв, спiвакiв, акторiв, й усi вони кажуть, що Ви були їхнiм спiвробiтником.
Юрiй Латяк
Я перебував на рiзних посадах, там, де треба було навчати людей, створювати певнi кадри. Як приходили, так я передавав їм своє знання, й вони продовжували роботу. З iншої сторони, я старався постiйно вдосконалювати свої знання. Й так воно було повних сорок рокiв, один мiсяць і тринадцять днiв.
Михайло Рамач
Ви упродовж пiвстолiття були й залишилися популяризатором української лiтератури й української культури не лише мiж нашою дiаспорою, а й мiж сербами у Воєводинi. Як народилася любов до тодi далекої України та що її зберiгало?
Юрiй Латяк
Я знаю, де мої коренi й менi було неприємно не знати мови своїх предкiв, а не було її де навчити. Я пiдслуховував інших, коли говорили по-українськи, й згодом i сам заговорив. А коли вже оволодiв мовою, я не залишився на цьому. Почав я перекладати твори українських письменникiв на русинську, а переважно на сербську мову, оскiльки мiж сербами українська лiтература була мало вiдомою.
Михайло Рамач
Здоров’я i успiхiв Вам!
Михайло Рамач
Першу новелу Юрiй Латяк надрукував пiвстолiття тому. Вiд того часу пише вiршi, оповiдання, перекладає лiтературнi твори з кiлькох слов’янських мов. Видав книжку новел пiд назвою “Посаг”. Був журналiстом, головним редактором та директором видавництва “Руське слово”. Починаючи з 1970 року, пiдготував до друку десятки книжок русинськомовних письменникiв, включаючи й кiлька антологiй. На його вiршi компонували чимало популярних пiсень. Поряд з лiтературною дiяльнiстю, Латяк був і вчителем молодих журналiстiв, актором, спiваком, органiзатором культурних програм і невтомним популяризатором української лiтератури у Сербiї. Уклав антологiю оповiдань русинських письменникiв “Там коло Дунаю”, яку надрукували в Ужгородi.
Михайло Рамач
Пане Юрiю, на Ваше сiмдесятилiття зiбралося кiлька поколiнь журналiстiв, письменникiв, спiвакiв, акторiв, й усi вони кажуть, що Ви були їхнiм спiвробiтником.
Юрiй Латяк
Я перебував на рiзних посадах, там, де треба було навчати людей, створювати певнi кадри. Як приходили, так я передавав їм своє знання, й вони продовжували роботу. З iншої сторони, я старався постiйно вдосконалювати свої знання. Й так воно було повних сорок рокiв, один мiсяць і тринадцять днiв.
Михайло Рамач
Ви упродовж пiвстолiття були й залишилися популяризатором української лiтератури й української культури не лише мiж нашою дiаспорою, а й мiж сербами у Воєводинi. Як народилася любов до тодi далекої України та що її зберiгало?
Юрiй Латяк
Я знаю, де мої коренi й менi було неприємно не знати мови своїх предкiв, а не було її де навчити. Я пiдслуховував інших, коли говорили по-українськи, й згодом i сам заговорив. А коли вже оволодiв мовою, я не залишився на цьому. Почав я перекладати твори українських письменникiв на русинську, а переважно на сербську мову, оскiльки мiж сербами українська лiтература була мало вiдомою.
Михайло Рамач
Здоров’я i успiхiв Вам!
