Прага, 10 листопада 2003 – Колись відомий англійський філософ Френсіс Бекон зауважив: «Лише гнів і страх змушують вдаватися до насильства»...Ми сьогодні знаємо, що тоталітаризм не міг відмовитися від насильства, як методу правління суспільством. Відмовившись від нього, тоталітаризм гине... Але конвульсії насильницької системи тривалі, і народу, котрий з цього виходить, ще довго здаватиметься, що насильство є одним із важливих елементів влади. Тому події 8-9 листопада, котрі відбулися під час мітингу прихильників «Нашої України» у Сумах, дивують уже менше, аніж те, що сталося в Донецьку. Хіба що новий нюанс із застосуванням антиющенківцями у Сумах гайок, як примітивного елементу залякування натовпу, дещо освіжив арсенал місцевих провладних сил.
У понеділок представниця Парламентської Асамблеї Ради Європи Ханне Северінсен заявила у Києві: «Якщо немає можливості здійснювати свободу зборів, то не можна сподіватися на чесні і вільні вибори». Стосовно Донецька, пані Северінсен висловила сподівання, « що це поодинокий випадок і він не перетвориться на постійну практику»...Але, мабуть, представниця демократичної Європи помилилася, бо події минулих вихідних у Сумах змушують думати, що Донецьк був лише скромним початком більш «гарячих» передвиборних подій в Україні.
Лише перелік перешкод, які чинилися 8 –9 листопада, не без відома місцевої влади, Вікторові Ющенку провести свій мітинг у рідних Сумах, викликає острах перед тим, а що ж буде далі? Нічні напади на автобусні гаражі і нівечення десятків транспортних засобів, відімкнення електроенергії саме у тих пунктах, де мав з’явитися Віктор Ющенко, використання таких методів залякування, як петарди і...гайки, які кидали у натовп мітингуючих у неділю в Сумах кілька десятків молодих людей,- це далеко не повний перелік, так би мовити, політичних аргументів антиющенківців, котрі вони пускали у хід минулої неділі на Сумщині, аби якщо не зірвати, так хоч якось перешкодити нормальному перебігові політичної акції «Нашої України».
Знову були й тисячі листівок, зокрема, нібито від імені Сумського полку війська запорізького, у яких містилися заклики Ющенка «живим закопати», «спалити», «осикового кола встромити». Не обійшлося й без плакатів, подібних до донецьких, із гаслами «Ющенко – нацист», «Ющенко -ставленик США», лише цього разу їх авторами були п’яні сумські комуністи з першим секретарем міського комітету КПУ Федякіним на чолі.
Колись американський філософ і поет Ралф Емерсон сказав, що «всяке насилля, все похмуре і відштовхуюче свідчить не про силу, а про її відсутність». Це й стосується тих владних сил в Україні, котрі піднімають з українського антидемократичного дна все найпотворніше, найпохмуріше, найкаламутніше, щоб продемонструвати цим свою слабкість. З приводу подій у Сумах американський посол у Києві Джон Гербст висловився так: «...це варте співчуття». Додамо лише, що, мабуть, співчуття до надзвичайної слабкості організаторів провокацій.
У понеділок представниця Парламентської Асамблеї Ради Європи Ханне Северінсен заявила у Києві: «Якщо немає можливості здійснювати свободу зборів, то не можна сподіватися на чесні і вільні вибори». Стосовно Донецька, пані Северінсен висловила сподівання, « що це поодинокий випадок і він не перетвориться на постійну практику»...Але, мабуть, представниця демократичної Європи помилилася, бо події минулих вихідних у Сумах змушують думати, що Донецьк був лише скромним початком більш «гарячих» передвиборних подій в Україні.
Лише перелік перешкод, які чинилися 8 –9 листопада, не без відома місцевої влади, Вікторові Ющенку провести свій мітинг у рідних Сумах, викликає острах перед тим, а що ж буде далі? Нічні напади на автобусні гаражі і нівечення десятків транспортних засобів, відімкнення електроенергії саме у тих пунктах, де мав з’явитися Віктор Ющенко, використання таких методів залякування, як петарди і...гайки, які кидали у натовп мітингуючих у неділю в Сумах кілька десятків молодих людей,- це далеко не повний перелік, так би мовити, політичних аргументів антиющенківців, котрі вони пускали у хід минулої неділі на Сумщині, аби якщо не зірвати, так хоч якось перешкодити нормальному перебігові політичної акції «Нашої України».
Знову були й тисячі листівок, зокрема, нібито від імені Сумського полку війська запорізького, у яких містилися заклики Ющенка «живим закопати», «спалити», «осикового кола встромити». Не обійшлося й без плакатів, подібних до донецьких, із гаслами «Ющенко – нацист», «Ющенко -ставленик США», лише цього разу їх авторами були п’яні сумські комуністи з першим секретарем міського комітету КПУ Федякіним на чолі.
Колись американський філософ і поет Ралф Емерсон сказав, що «всяке насилля, все похмуре і відштовхуюче свідчить не про силу, а про її відсутність». Це й стосується тих владних сил в Україні, котрі піднімають з українського антидемократичного дна все найпотворніше, найпохмуріше, найкаламутніше, щоб продемонструвати цим свою слабкість. З приводу подій у Сумах американський посол у Києві Джон Гербст висловився так: «...це варте співчуття». Додамо лише, що, мабуть, співчуття до надзвичайної слабкості організаторів провокацій.
