Вашингтон, 12 листопада 2003 - У понеділок в одному з центральних кінотеатрів Вашингтона відбулась прем’єра документального фільму “Між Сталіним та Гітлером”. Нерозказана історія України”. Відомі історики та науковці, серед яких Норман Девіс та Збігнєв Бжезинський, дають свої оцінки історії української незалежності.
Десять років тривала робота над фільмом, який розповідає про Україну у Другій світовій війні. Документальна історія, побудована на фактах, свідченнях, демонструє трагізм долі українського народу, який між двома титанами тоталітаризму намагався відвоювати свою незалежність. Біля 10 мільйонів українців були спалені в концентраційних таборах, вбиті, замордовані до смерті в період Другої світової війни. У фільмі вперше демонструються сотні архівних документів та фотографій як нацистського, так і радянського режимів, які наказували знищувати українців. Свідки і жертви війни у фільмі говорять самі за себе: “Деякі з тих, хто прийшли, щоб упізнати своїх родичів, також були вбиті, тому що жінки плакали, - розповідає у фільмі Микола Куделя, що чудом вцілів під час розстрілу двох тисяч українців у тюрмі НКВД в Луцьку в 1941 році - Вони запитали, чи ти впізнаєш його. Вона не сказала нічого, вона лише плакала. Лише за те, що вона плакала, вони вбили її. Я бачив на свої власні очі”.
Фільм демонструє український спротив радянському та нацистському режимам. Історія Української Повстанської Армії та дивізії СС “Галичина” розказана у фільмі у документах і фактах. Показати, хто були ці люди і за що боролись, було також одним із завдань фільму, з яким автори, на думку глядачів, дуже добре впорались . Режисер та продюсер стрічки Славко Новицький признався перед прем”єрою фільму, що коли Канадський дослідницький інститут замовив йому цю роботу, то він спочатку відмовлявся.
Славко Новицький: “Я кажу,що я не хочу робити фільм про війну в Україні. Там ще забагато питань не розв’язаних, багато суперечок, партійних і так далі. Як я щось буду робити, я буду правду говорити, не хочу, щоб було як -небудь. Вони кажуть: “Та ми також хочемо правду”. Ну, добре, хочемо правду, ну, давайте будемо робити”. Режисер розповів, що фільм готувався дуже довго, але на те були свої причини.
Славко Новицький: “ Нові матеріали приходили з України, документи і фотографії знаходили якісь, що УПА десь сховало, викопали. Нові архівні матеріали приходили. Люди почали не боятися інтерв’ю давати.Так що це все розтягнулося”.
Зал престижного кінотеатру “Евелон” під час прем’єри був переповнений. І люди ще довго залишались на своїх місцях і оплесками вітали режисера після закінчення демонстрації стрічки. Сьогодні творча група намагається зібрати кошти для того, щоб підготувати цей філь українською мовою і показати в Україні. Режисер каже, що багато фактів не увійшло у фільм, але вони намагались розповісти історію, щоб вона була зрозуміла усім. “Те, що американці не розуміють, а українці - що, розуміють? УПА та Дивізія - це дві основні сили, що боролись за ту незалежність своїм способом. Дисидентів ми показали в кінці. Якось воно так зв’язане, що та незалежність, вона не впала з неба. Ну, що ж я буду вам розказувати, ви мусите побачити і самі тоді дати свої висновки з того,”- каже Славко Новицький.
Десять років тривала робота над фільмом, який розповідає про Україну у Другій світовій війні. Документальна історія, побудована на фактах, свідченнях, демонструє трагізм долі українського народу, який між двома титанами тоталітаризму намагався відвоювати свою незалежність. Біля 10 мільйонів українців були спалені в концентраційних таборах, вбиті, замордовані до смерті в період Другої світової війни. У фільмі вперше демонструються сотні архівних документів та фотографій як нацистського, так і радянського режимів, які наказували знищувати українців. Свідки і жертви війни у фільмі говорять самі за себе: “Деякі з тих, хто прийшли, щоб упізнати своїх родичів, також були вбиті, тому що жінки плакали, - розповідає у фільмі Микола Куделя, що чудом вцілів під час розстрілу двох тисяч українців у тюрмі НКВД в Луцьку в 1941 році - Вони запитали, чи ти впізнаєш його. Вона не сказала нічого, вона лише плакала. Лише за те, що вона плакала, вони вбили її. Я бачив на свої власні очі”.
Фільм демонструє український спротив радянському та нацистському режимам. Історія Української Повстанської Армії та дивізії СС “Галичина” розказана у фільмі у документах і фактах. Показати, хто були ці люди і за що боролись, було також одним із завдань фільму, з яким автори, на думку глядачів, дуже добре впорались . Режисер та продюсер стрічки Славко Новицький признався перед прем”єрою фільму, що коли Канадський дослідницький інститут замовив йому цю роботу, то він спочатку відмовлявся.
Славко Новицький: “Я кажу,що я не хочу робити фільм про війну в Україні. Там ще забагато питань не розв’язаних, багато суперечок, партійних і так далі. Як я щось буду робити, я буду правду говорити, не хочу, щоб було як -небудь. Вони кажуть: “Та ми також хочемо правду”. Ну, добре, хочемо правду, ну, давайте будемо робити”. Режисер розповів, що фільм готувався дуже довго, але на те були свої причини.
Славко Новицький: “ Нові матеріали приходили з України, документи і фотографії знаходили якісь, що УПА десь сховало, викопали. Нові архівні матеріали приходили. Люди почали не боятися інтерв’ю давати.Так що це все розтягнулося”.
Зал престижного кінотеатру “Евелон” під час прем’єри був переповнений. І люди ще довго залишались на своїх місцях і оплесками вітали режисера після закінчення демонстрації стрічки. Сьогодні творча група намагається зібрати кошти для того, щоб підготувати цей філь українською мовою і показати в Україні. Режисер каже, що багато фактів не увійшло у фільм, але вони намагались розповісти історію, щоб вона була зрозуміла усім. “Те, що американці не розуміють, а українці - що, розуміють? УПА та Дивізія - це дві основні сили, що боролись за ту незалежність своїм способом. Дисидентів ми показали в кінці. Якось воно так зв’язане, що та незалежність, вона не впала з неба. Ну, що ж я буду вам розказувати, ви мусите побачити і самі тоді дати свої висновки з того,”- каже Славко Новицький.
