Доступність посилання

ТОП новини

Про мистецьку колекцію “Градобанку”.


Тарас Марусик Про мистецьку колекцію “Градобанку”.

Київ, 12 листопада 2003 року.

Тарас Марусик

Минулої п’ятниці Верховна Рада України розглядала два законопроекти, присвячені передачі колекції образотворчого мистецтва в державну власність. Ця колекція непроста. В ній зібрані першорядні полотна західноєвропейських та українських художників. Вона колись належала акціонерному товариству “Градобанк”. Коли “Градобанк” став банкрутом, колекція була передана в заставу Національному банку України. За даними заступника голови Нацбанку Володимира Кротюка, згадана колекція нараховує 771 твір. Народний депутат України Валерія Заклунна-Мироненко, також виступаючи з парламентської трибуни, назвала трохи іншу цифру – 782 одиниці. Невеликі розбіжності були і в оцінці вартости колекції експертами.

Історія колекції образотворчого мистецтва нерозривно пов’язана з колишнім президентом акціонерного товариства “Градобанк” Віктором Жердицьким, якого за документами, поданими тодішнім Генеральним прокурором України Михайлом Потебеньком, 11 жовтня 2000 року заарештували в Ганновері під час його приватного візиту. Вибухнув міжнародний скандал, оскільки, по-перше, арештований виявився народним депутатом України, по-друге, його звинувачували в нецільовому використанні 86 мільйонів марок, які уряд ФРН спрямував на виплати компенсацій колишнім українським примусовим робітникам – жертвам нацизму.

Суд мав завершитися до грудня 2001 року, але досі крапки не поставлено, хоча з 9-и епізодів, які закидали Вікторові Жердицькому, залишився один, який не має жодного стосунку до головного пункту звинувачення. В березні цього року німецький суд повністю зняв звинувачення щодо 86 мільйонів марок. Більше того, суд встановив, що підсудний не порушував українського законодавства. І все ж Віктор Жердицький продовжує утримуватися в ув’язненні. Як написав нещодавно в парламентській газеті “Голос України” народний депутат Тарас Стецьків (цитую): “Нині маємо інформацію від політиків Німеччини, що в цій справі відбувається політичний торг між українською і німецькою прокуратурою... Я солідарний з Віктором Жердицьким, який вважає, що перебуває в німецькому полоні”.

Ключиком до розгадки може бути історія з відкритим акціонерним товариством “Миколаїв-цемент”, де одним з головних акціонерів був “Градобанк” і партнерські організації. Але на це потужне підприємство поклала око транснаціональна компанія “Лафарж”, яка й стала пізніше власником “Миколаїв-цементу” – не без втручання, про що раніше повідомляли українські засоби масової інформації, президентів Жака Ширака і Леоніда Кучми, а також тодішнього віце-прем’єра Сергія Тигипка, нинішнього голови Нацбанку. До речі, Сергій Тигипко одержав з рук Жака Ширака найвищу французьку нагороду – орден Почесного легіону.

Але повернімося до українського парламенту. Заступник голови Нацбанку Володимир Кротюк у своєму виступі в п’ятницю сказав, що з урахуванням відсотків сума заборгованости “Градобанку” перед Національним банком становить майже 9 з половиною мільйонів гривень.

Говорить голова підкомітету з питань охорони історико-культурної спадщини профільного Комітету Микола Жулинський.

Микола Жулинський

Насправді я переконаний, що ціна цієї колекції навіть по назвах художників, яким належать ті чи інші полотна, говорить про те, що її ціна набагато вища. Національний банк хотів би, я так собі думаю, цю колекцію залишити собі, знаєте, як золотий запас. Тому вони і ставлять питання про те, щоб мистецька колекція “Градобанку” залишилася у Національному банку, вони дадуть можливість там її бачити відвідувачам.

Тарас Марусик

Верховна Рада України ухвалила дві постанови про згадану колекцію. Останню – 24 травня 2001 року. Однак вона не виконується. Народний депутат України академік Микола Жулинський не бачить іншого виходу, як ухвалення окремого закону.

Співдоповідач від уряду, перший заступник міністра культури і мистецтв України у зв''язках з Верховною Радою Леонід Новохатько солідаризувався з Верховною Радою.

Леонід Новохатько

Питання, по суті, просте. Різниця у законопроектах Національного банку і в законопроекті, який представлений народним депутатом Заклунною, одна: кому буде належати колекція “Градобанку”.

Я дуже хотів би, щоб в Україні не думали , що це є якась така колекція невеличка на 20-50 робіт, яку колись придбав “Градобанк”, а тепер, оскільки він збанкрутував, якесь майно треба прилаштувати. Зовсім ні. Вся суть питання полягає в тому, що колекція “Градобанку” нараховує майже 800 одиниць, і це є суперові твори. Загалом ця колекція є рівною або вищою, ніж колекція Національного художнього музею. А я сказав би, що більша, ніж колекції разом узятих музеїв Києва.

Тарас Марусик

Леонід Новохатько продовжує свою аргументацію.

Леонід Новохатько

У найбільшому Національному художньому музеї немає жодної роботи Пікасо, Модельяні і т.д. Більше того, в цій колекції є багато визнаних українських майстрів 19-20 століття: Пимоненка, Крижицького та ін. Тому замкнути таку колекцію у режимному приміщенні, яким є приміщення Національного банку, - це трошки аморально. Такою колекцією повинні опікуватися фахівці, ця колекція повинна мати наукову обробку, каталогізацію, вона повинна не експонуватися, а вона повинна зберігатися згідно з нормами музейними. Всі ці умови готовий забезпечити Національний художній музей. У нас уже відремонтоване спеціальне приміщення. Якби тільки наші законодавці, ВР, вирішили позитивно це питання в бік Національного художнього музею, то музей готовий приймати і зберігати цю колекцію.

Тарас Марусик

Леонід Новохатько сказав, що спочатку Мінкультури хоче одержати колекцію у власність, а потім, при потребі, на час реконструкції Національного художнього музею, передати частину колекції на тимчасове зберігання в Нацбанк.

Леонід Новохатько

Ми банкірам вдячні за те, що вони зберігають зараз, вони її охороняють. Треба подякувати і тим людям, що збирали цю колекцію. У всякому разі можна по-різному ставитися і до Жердицького, і до “Градобанку”, і до краху цього “Градобанку”, але мені, як представнику Міністерства культури, важлива і ще одна позиція, що ці роботи не пішли з України, що вони не були розпродані, що вони були в одному місці, їм був забезпечений належний температурно-вологий режим. Якби там не було, а тепер можна вести розмову про те, що ця колекція буде показана людям, в тому числі, я сподіваюся, і на міжнародних виставках.

Тарас Марусик

Говорив перший заступник міністра культури і мистецтв України у зв''язках з Верховною Радою Леонід Новохатько.

Долю колекції народні депутати визначатимуть 20 листопада.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG