Доступність посилання

ТОП новини

Чого насправді домагається Президент Леонід Кучма своїм зверненням до Конституційного Суду за роз’ясненням положення Основного Закону про розпуск парламенту?


Зиновій Фрис, Данило Яневський Валерій Євдокимов - кандидат юридичних наук, народний депутат України (СДПУ(о)), секретар Комітету з питань правової політики; Василь Онопенко - кандидат юридичних наук, народний депутат України (БЮТ), голова Комітету з питань правової політики.

Київ-Прага, 14 листопада 2003 року.

Зиновій Фрис

Говорить радіо “Свобода”!

П’ятниця, 14 листопада. "Вечірня Свобода", передача про найактуальніші українські події очима гостей київської студії.

Перед мікрофоном у Празі Зиновій Фрис. Ведучий у Києві Данило Яневський.

Наша тема така: “Чого насправді домагається Президент Леонід Кучма своїм зверненням до Конституційного Суду за роз’ясненням положення Основного Закону про розпуск парламенту?”

"Кучма погрожує чи блефує?" – запитує з цього приводу видання "Контекст".

Народний депутат, один з авторів української Конституції Сергій Соболєв категоричніший.

Сергій Соболєв

Я думаю, що це блеф чистої води.

Зиновій Фрис

Політолог Кость Бондаренко вважає, що крок Кучми насамперед спрямований не проти опозиції, а супроти неслухняної більшості.

Політолог і радник президентської Адміністрації Михайло Погребінський взагалі не бачить ніяких підводних течій. Кучма, за його словами, просто хоче з’ясувати, за яких обставин він може розпустити парламент.

Що це може означати? Основні аспекти цієї проблеми ми й спробуємо з’ясувати з допомогою двох дуже досвідчених юристів, двох народних депутатів, двох кандидатів юридичних наук, секретаря і голови Комітету ВР з правової політики Валерія Євдокимова і Василя Онопенка. Пан Онопенко, крім усього, був міністром юстиції і мав всі шанси стати головою Верховного Суду. Але це, мабуть, у нього ще попереду.

Вітаю вас, шановні гості!

І моє перше запитання до вас, пане Онопенко, спершу як до юриста, а потім уже як до політика і члена парламенту. Що в нинішніх реаліях, пане Онопенко, чисто з юридичної точки зору означає цей президентський крок? Пане Онопенко, будь ласка. | Василь Онопенко

Добрий вечір, пане Зиновію. Добрий вечір, шановні радіослухачі.

Я хотів би сказати, що це дуже сильний крок Президента. І з того часу, як він отримав абсолютну владу і повноваження відповідно до Конституції 1996-го року, все, щоб він не задумував, фактично досягав. Можливо, крім реалізації референдуму 2000-го року.

Я думаю, що це, перш за все, психологічний тиск на парламент і не більше. Потрібно бути божевільним, щоб розпустити парламент за будь-якого роз’яснення Конституційного Суду чи тлумачення відповідної норми. Я добре знаю Президента, я з ним працював як міністр і як з Президентом, і як прем’єр-міністром. Він ніколи не зробить такий крок.

Крім того, треба враховувати, що тоді Україна фактично буде ізольована не тільки в європейському просторі, а взагалі навіть певні політичні сили в Росії не будуть намагатися чи не ризикнуть підтримати Президента в цій ситуації. Тому я думаю, що він використовує, перш за все, принцип “батога і пряника”. І використовує, як завжди, ефективно.

Зиновій Фрис

Дякую. Пане Онопенко, Ви казали, що це сильний крок Кучми. До речі, теж саме в своїх коментарях (я вже читав у пресі) говорять політики, і про це говорять журналісти, що це сильний крок. Правда, дехто називає це “пострілом Кучми в його перманентній війні з парламентом”. Пане Євдокимов, до Вас таке запитання: це, на Вашу думку, справді сильний крок, а чи силовий крок, себто крок у напрямку якоїсь силової дії, нехай і гіпотетичної?

Валерій Євдокимов

Стосовно звернення Президента до Конституційного Суду в мене своє ставлення до подій, які відбуваються в нашій державі, і до дії Президента особисто. Думаю, що всім відомо, що я очолюю Спілку юристів України, а нещодавно обраний в Австралії одноголосно 140 країнами світу президентом Всесвітньої асоціації юристів. Я маю свої оцінки подібним діям.

До речі, я хочу сказати, що те, що … в Конституції стосовно можливості розпуску парламенту, це можна трактувати по-різному. В тому числі і юристи це можуть трактувати, коли мова йде про те, чи парламент веде себе в рамках процесу парламентського, тобто легітимне засідання чи ні, чи взагалі воно, скажімо, не відбувається.

Те, що робиться зараз в парламенті, на мій погляд, зробило можливим те, що Президент звернувся до Конституційного Суду для того, щоб Конституційний Суд роз’яснив. Ви знаєте, що в багатьох парламентах світу президент таке право має. Ми вважаємо, що і в Україні Президент таке право має мати, бо прикладом цього є неможливість проведення вже багато разів засідання парламенту.

Блокування трибуни, блокування прийняття законодавчих актів, я вважаю, що це просто неподобство з боку тих, хто порушує процедуру роботи парламенту. Це не викликає, на мій погляд, того, щоб це людям подобалося. Тому це людям і виборцям не подобається.

Зиновій Фрис

Пане Євдокимов, оті порушення, про які Ви щойно сказали, вони дають підставу для покарання в той чи інший спосіб депутатів, а чи це справді є підставою, щоб серйозно замислитися над розпуском парламенту? Я хотів би з’ясувати це конкретніше.

Валерій Євдокимов

Я не вважаю, що Президент веде мову про покарання. Ніхто не веде мову про покарання. А Президент веде мову щодо відповідності дій парламенту в той час, в який він діє, чи можливі такі дії, коли сьогодні треба реформувати діюче законодавство України, насамперед законодавство в галузі економіки?

Президент пішов на такі кроки. Це кроки, з точки зору юристів, на мій погляд, не тільки розумні, а й вони вірні. Я вважаю, що Конституційний Суд, який в нас є, як і Президент, легітимний.

Нехай він вислове свою думку, зробить висновок, заключення про те чи сьогодні процеси повинні відбуватися в рамках Конституції, в рамках закону, чи повинна порушуватися і за це ніхто не несе відповідальності? Дякую.

Зиновій Фрис

Дякую, пане Євдокимов. І запитання мого київського колеги Данила Яневського. Даниле, будь ласка.

Данило Яневський

Добрий вечір, сердечно вітаю всіх, хто слухає радіо “Свободу”. Сьогодні, між іншим, річниця від дня обрання Леоніда Кучми Президентом України, про що нам мило нагадали українські телеканали. Я вітаю всіх, хто віддав діючому главі держави свій голос чотири роки тому.

Друковані ЗМІ, шановні панове, досить пасивно ставляться до висвітлення проблеми, яку ми сьогодні обговорюємо. За останній тиждень з’явилося хіба що 5 дотичних повідомлень, які до певної міри стосуються цієї теми. Чим пояснити таку позицію вітчизняних ЗМІ: байдужістю суспільства до ініціативи, відсутністю відповідних вказівок у горезвісних “темниках” чи якоюсь іншою причиною, пане Євдокимов?

Валерій Євдокимов

Я хотів, щоб Ви задали більш конкретне питання, бо воно таке, на що відповісти важко. Більш конкретно.

Данило Яневський

Більш конкретно питаю. Народний депутат України Павло Качур, який перебуває у Криму, повідомив, що хоча до останнього часу кримська влада не планувала жодних масових заходів на 15-16 листопада, в середу голів місцевих адміністрацій викликали на нараду в Сімферополь і поставили їх перед фактом, що на найближчі вихідні слід організувати масштабний мітинг на підтримку конституційної реформи.

На нараді було сказано, що цей мітинг повинен відбутися просто неба на площі Леніна 16 листопада з 10 до 11 годин. За словами Павла Качура, відповідальним за організацію цього мітингу є перший заступник голови Ради міністрів АРК Володимир Раєнко. Представник “НУ” також повідомив, що на мітинг заплановано привезти держслужбовців з усіх куточків АРК. Це повідомлення “Української правди”.

Валерій Євдокимов

Тепер все ясно.

Данило Яневський

Добре, будь ласка.

Валерій Євдокимов

Я ж не читаю “Українську правду”. Значить, стосовно цих подій мав висловитися слідуючим чином. Мені відомо, що дійсно в Криму буде проводитися така акція. Я хочу нагадати всім, що влітку цього року Союз юристів України виступив у місті Харкові з ініціативою створення всеукраїнського громадського форума. І це було рішення розширеного засідання Ради Союзу юристів України, де ми звернулися до всіх громадських організацій України. І хочу нагадати, що ми звернулися не конкретно стосовно змін конкретних статей Конституції, а ми звернулися з тим, щоб була відповідь на основне питання: чи потрібна взагалі в Україні політична, чи як її звуть, конституційна реформа?

І ми звернулися і чекаємо, що наприкінці року всі громадські організації висловляться на цю тему і можна буде зробити такі висновки. І зараз ми знаємо, що у всіх областях проходять подібні дії.

Данило Яневський

Під тиском адміністрації?

Валерій Євдокимов

Я не можу сказати, я ж не очолюю адміністрацію в Криму чи у Києві. Я не знаю, чи буде тиск чи не буде, но знаю, що така акція буде там проходити і до мене телефонувала Голова Спілки юристів Криму Ольга Кавітіді, яка зібралася виступати там. На цьому радилася зі мною, і я їй сказав, яка позиція Союзу юристів України, і позиція юристів буде там висловлена. Я вважаю, що, скажемо, буде тиск там, чи не буде тиск, нам ця оцінка сьогодні не потрібна.

Люди всі рівні в нашій державі. І нехай вони збираються на площах, чи вони збираються на мітингах, чи в якомусь залі. І нехай вони висловлюються, що вони хочуть висловити, що вони хочуть сказати. І не будемо робити так, щоб права громадянина в Україні порушувались.

Данило Яневський

Дякую Вам сердечно. Пане Онопенко, якщо можна на 2 запитання відразу Вашу відповідь.

Василь Онопенко

Я думаю, що вплив і “темники” – це вже реалії нашого життя, політичного життя. Практично ніхто їх вже майже не оспорює, і це було визнано керівником нашого парламенту. Щодо того, що має робити Союз юристів України – це їхнє право, вони прийняли таке рішення. Але, ясна річ, що і в тому, і в іншому випадку адмінресурс буде працювати на ці заходи. Нічого тут нового ми не відкриваємо, адже ми жили за часів старої системи, коли був відповідний “одобрямс”, коли там зверху давали певні вказівки, темники були чи якісь інші варіанти. Але тоді збирали мітинги, збирали людей, конференції і був такий загальний всесоюзний екстаз. А потім, під ці крики, приймали відповідні рішення.

Чи потрібна Україні політична реформа? Ясна річ, що потрібна. І для цього, я думаю, не треба навіть глибоко задумуватись. Інша справа, хто що вкладає в політичну реформу. Адже зрозуміло, якщо мова йде про парламентську форму правління, то при тій формі правління Президент являється номінальною фігурою. Він втрачає фактично імпічмент, він повинен відповідати як простий громадянин, можливо певні гарантії повинні бути. Сьогодні ж, ми бачимо, намагаються провести політичну реформу, але разом з тим зберегти більшість повноважень Президента, дати йому можливість розпускати парламент. І недаремно Президент у своєму інтерв‘ю сказав нещодавно: чому ж це “Наша Україна” проти, якщо такі має повноваження Президент при парламентській формі правління, так хлопцям же треба підтримати цю політичну реформу. Мабуть, “НУ” і її члени не досить у деталях прочитали цей законопроект. Тому, зрозуміло, політична реформа потрібна, інша справа – хто, що закладає, який зміст у цю політичну реформу.

Данило Яневський

Люди пишуть у газетах, зокрема “Ділова Україна”, 14 листопада, тобто сьогодні, таке: “Депутати фракцій більшості, покірно йдучи в фарватері політики АП (зауважимо тут, йдеться навіть не про політику Президента, а про політику його канцелярії) схоже чудово дають собі звіт у тому, що вони страшенно бояться прокинутися в перший день останнього місяця осені 2004 року. Всі спроби провести політреформу неодмінно до виборів продиктовані єдиним бажанням : будь-якими засобами зберегти систему розділу економіки України між кланами, які сформувалися”.

Тарас Чорновіл сьогодні сказав: “Задача влади, наскільки мені видається, не допустити виборів як таких в повному нормальному обсязі наступного року”. Ще одна цитата. “ Якщо українців позбавлять права обирати Президента, вони перетворяться на рабів”, - вважає народний депутат, член фракції НУ Микола Катеринчук. – “Право обирати владу – це єдине, що є в українця, і зараз все іде до того, що це право у них відберуть”. Це “Молодь України” подала.

Пане Онопенко, Ваше ставлення до висловлювань подібного роду?

Василь Онопенко

Я хотів би, перш за все, відповісти як юрист і зазначити, що незважаючи на рішення КС, відповідно до ст.3 Конституції України, Президент України обирається громадянами на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 5 років. В статті 157 Конституції зазначено, що Конституція не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина. Я вважаю як юрист, що рішення КС – це по суті, його критикувати важко, але я кажу, що я ніколи з ним не погоджуся, оскільки це веде до ущемлення прав і свобод громадянина, зафіксованих у Конституції.

Павло Євграфов, який є автором рішення КС, зазначив: ну, бачте, Президент- це не тільки вища посадова особа в Україні, а це ще й державний орган. А тому, якщо він діє як державний орган, то можна його обирати шляхом не активного права громадян, а пасивного. Але, очевидно, пан Євграфов не читав або не захотів прочитати статтю 71 Конституції, де мова йде про те, що вибори до органів державної влади так само відбуваються на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Тому є дуже великий сумнів щодо оцього рішення Конституційного Суду. До речі, Конституційний Суд вже давно плутає поняття чисто політичні і чисто юридичні. Тут можна говорити досить багато.

І останнє: відносно публікацій у “Діловій Україні”. На мій погляд, Президент давно уже став гарантом не Конституції, не прав і свобод громадян (про це говорять останні його зміни до закону про політичні партії, але то окрема тема), а гарантом оточення, тих олігархічних груп, які сьогодні навколо нього і заради його підтримки і утримуються на політичному Олімпі.

Данило Яневський

Дякую, пане Євдокимов, якою є Ваша позиція?

Валерій Євдокимов

Мабуть, іде мова про те рішення, яке було в середу, так?

Данило Яневський

Так.

Валерій Євдокимов

Бо там же не одне рішення було. Рішення відоме, воно оприлюднено. Ми про нього знаємо. Я можу погодитися, що Конституційний Суд приймає рішення і як він його приймає – це думка і це висновок Конституційного Суду.

Стосовно, скажімо, політичної реформи ми уже зробили висновок. Пан Онопенко теж підтримує, що реформа взагалі потрібна. Про це каже й Президент, що вона потрібна. І про це, до речі, кажуть і більшість людей.

Данило Яневський

Вона потрібна для того, щоб зберегти при владі клани, які сформувалися?

Валерій Євдокимов

Вона взагалі потрібна. І люди розуміють...

Данило Яневський

Зрозуміло.

Валерій Євдокимов

Одна сторона вважає, що вона потрібна для цього, інша – що вона потрібна для цього. Але конституційна реформа потрібна взагалі. Її треба робити. Питання: хто ж буде робити конституційну реформу? Президент чи Ви, шановний, чи ми з Василем Васильовичем як депутати нашого парламенту? Депутати парламенту, які в змозі, і по закону будуть приймати закон, так?

Тобто, ми повинні визначитися, про що тут може йти мова. Ми повинні визначатись і більшістю голосів (226 голосів) прийняти рішення щодо того, чи будемо ми голосувати взагалі, за який проект закону – за перший, за оцей, котрий висновок зробив Євграфов, чи за інший закон.

І тому ми в парламенті шляхом таємного поіменного голосування визначимось: 226 голосів. І нехай визначаються депутати, а не та сторона чи інша сторона. Прийдемо на засідання, відкриємо засідання. Президент правильно ставить питання: може, парламенту не треба взагалі працювати, коли він не може працювати. А коли ми не зможемо зараз відкрити засідання взагалі, то про що може йти мова?

Данило Яневський

Дякую. В київській студії радіо “Свобода” Василь Онопенко і Валерій Євдокимов. Я – Данило Яневський, в Празі – Зиновій Фрис.

Зиновій Фрис

Дякую, Даниле. Я пропоную зараз послухати невеличкий фрагмент інтерв’ю радника глави Адміністрації Президента Михайла Погребінського, водночас політолога. Ось це коротке інтерв’ю, яке він дав Марині Пирожук.

Михайло Погребінський

Я сумніваюсь у тому, що це може стати реальністю. Тому що я думаю, що Конституційний Суд дасть відповідь Президенту таку, яка формально, так би мовити, буде зберігати згідно з Конституцією таке теоретичне право Президента розпускати, а фактично буде унеможливлювати це зробити. Оскільки внести якісь нові речі Суд в Конституцію ж не може. А в Конституції так само сказано, що якщо ви збираєтесь і реєструєтесь, а потім взагалі нічого не робите (взагалі не приймаєте законів, нічого), ви всеодно працюєте в пленарному режимі. Це означає, що може блокуватися скільки завгодно парламент, а розпустити його, за законом, всеодно не можна.

Зиновій Фрис

Ще в одному інтерв’ю пан Погребінський конкретніше сказав. Він сказав, що Кучма просто хоче знати, коли він може розпустити парламент, і нічого більше. Що, вочевидь, мало би означати: ніяких підводних течій, ніяких закулісних інтриг, ніяких злих намірів.

Пане Онопенко, Ви вірите в те, що Леонід Кучма просто так вирішив дізнатися?

Василь Онопенко

Знаєте, щоб дізнатися, треба, мабуть, згадати старий-старий анекдот такий. “Для чого потрібна політична реформа? – Щоб не отримати більше таких результатів опитування щодо ставлення до влади: 50% – послати на ..., 30% – послати до..., 20% – послати не визначилися куди.”

Я думаю, що Президенту цікаво знати політичну думку, але я думаю, що він отримає рішення Конституційного Суду таке, яке йому потрібне.

Зиновій Фрис

Дякую, пане Онопенко. Така ще теза сьогодні пролунала: “Цей крок Кучми в останню чергу спрямований проти опозиції, а в основному – проти неслухняної частини більшості. Якщо десь навесні Литвин надумає вийти з-під контролю Кучми, то проти нього можна буде застосувати цей крок”. Ці слова належать політологу Костю Бондаренку.

І Вам запитання, пане Євдокимов. Ви вірите в те, що Леонід Кучма може вчинити цей крок проти парламентської більшості (тобто до якої і Ви належите)?

Валерій Євдокимов

Поки що, наскільки мені відомо, наш Президент не вчинив будь-який крок. Він звернувся (і він має право звернутися) до Конституційного Суду. І тому, не будемо сьогодні говорити про те, чого ми не знаємо. Це перше.

Друге. Мені би, мабуть, легше було б розмовляти з людьми, які присутні в залі, коли йде голосування. Але повірте мені, коли я приходжу на роботу (в мене є виборці, я обраний на мажоритарному окрузі), виборці від мене чекають прийняття відповідних законів і відповідної роботи. І коли я приходжу на засідання Верховної Ради зранку, і реєструюсь, і коли я не можу голосувати, я не можу працювати, бо обступають трибуну, робота іти не може. Але повірте, обличчя в цих людей – немовби зібралися вороги. Ну хіба ми вороги один одному? Ми обрані одним і тим же народом. Ні, блокують трибуни! Для чого блокують трибуни? За те, що в Донецьку комусь щось не сподобалось. За те, що у Львові іншій стороні щось не подобалось. Це одне, а те інше. Але блокувати роботу парламенту з будь-яких причин...

Зиновій Фрис

Пане Євдокимов, але те, що трапилося в Донецьку, це трапилося практично у всьому світі. Реакція в світі була дуже серйозною і дуже критичною. З цього приводу висловилися представники НАТО, з цього приводу висловився ЄС, про це писала преса. А через те, чи можна говорити, що “щось там трапилося”?

Валерій Євдокимов

Ні, ну я ж...

Зиновій Фрис

Чи не є це надто якийсь такий легкий підхід до того, що там трапилося?

Валерій Євдокимов

Я взагалі не хочу входити в полеміку, бо це полеміка взагалі безпідставна. Я хочу сказати, що є Конституція в нашій державі, є закони в нашій державі, вони діють. Є певні міри, які можна приймати за порушення ті, й порушення інші. І, будь ласка: є порушення. Хтось вважає, що є порушення? Давайте приймати відповідні кроки, давайте звертатися туди, куди потрібно. Але при чому тут блокування роботи парламенту?

Тобто, люди сьогодні не хочуть, щоб у нас взагалі працювали закони. Не хочуть. А закони повинні працювати. І я скажу, що для цього не потрібно бути взагалі юристом, щоб сказати, що є закон і він працює. Прийшов на роботу в парламент – працюй.

Я вважаю, що Президент взагалі сьогодні правильний крок робить, бо інший ніхто не може зробити подібний крок.

Зиновій Фрис

А хіба немає можливості, пане Онопенко, скажіть, будь ласка, хіба немає іншої можливості якось вплинути на депутатський корпус, а одразу вдаватися (до цього кроку ще не вдавався Президент, але спостерігачі вважають, що це може статися)? Які ще є засоби, заходи впливу на депутатів? Пане Онопенко, скажіть це нашим слухачам, будь ласка.

Василь Онопенко

Добре. Але я хотів би сказати, що не щось трапилося в Донецьку, а трапилася подія, від якої світ здригнувся і здивувався. Адже Донецьк показав сценарій майбутніх дій влади. Показав, що донецький регіон і не тільки донецький регіон – це окремі резервації, де є своя законність, де є своя поліція, прокуратура, яка не підпорядкована центральному органу, якщо так мовити, є свої “пахани”, які стоять за цим.

Тому така подія, яка відбулася, на яку звернули увагу в багатьох чи в більшості країн Європи (і не тільки Європи), повинна перш за все стати предметом розгляду цієї проблеми в парламенті. Опозиція чого хотіла? Вона хотіла, щоб ті особи (Прокурор Генеральний, міністр внутрішніх справ, інші) відповіли на питання в парламенті, сказали, чому так сталося, які заходи прийняті.

Опозиція хотіла, щоб створили відповідну слідчу комісію. Невже не можна було піти на такі дії тій же більшості, щоб розблокувати роботу парламенту? Тому опозиції не залишилися нічого більше, як діяти саме таким чином, як вона діє. Але я думаю, що ця криза мине, парламент буде діяти ефективно.

Зиновій Фрис

Скажіть, будь ласка, пане Євдокимов, у Вас не виникала така думка, що ці розмови, це звернення до Конституційного Суду Леоніда Кучми – це все-таки відволікаючий момент, аби суспільство про це говорило, аби відволікалося від головніших, серйозніших проблем суспільства? Пане Євдокимов, що Ви скажете?

Валерій Євдокимов

Я взагалі так не вважаю. Президент звернувся і звертається постійно, майже кожен день звертається до народних депутатів, членів парламенту: “Я вас прошу, працюйте, я вас прошу, приймайте закони, я вас прошу, вирішуйте ті питання, які ви повинні вирішувати, я вас запрошую до прийняття рішень стосовно нашої конституційної реформи”.

А ці рішення блокуються в залі парламенту. Що можна тут відповісти?

Василь Онопенко

Я хотів би тут зазначити, що і Президент блокує дуже відповідальні закони, які приймаються парламентом. Досить згадати закон про Кабінет Міністрів, закон про закони, про нормативні акти. Або надзвичайно важливі...

Валерій Євдокимов

А чим він блокує?

Василь Онопенко

Я зараз скажу. Або надзвичайно важливий закон про виконання рішень Європейського Суду. Чим блокує? Скажімо, був прийнятий закон про виконання рішень Європейського Суду. Сьогодні тисячі українців звертаються до Європейського Суду. Парламент прийняв цей закон. Президент 8 поправок вніс. 8 поправок ми врахували, потім більшістю (300 голосів) прийняли відповідний закон. Президент знову наклав вето і сказав, що взагалі цей закон не потрібен.

Хоча відповідно до Конституції, Президент зобов’язаний був підписати даний закон. Ось це і є пряме блокування дій парламенту, законів, які приймає парламент.

Зиновій Фрис

Данило, ще маєш можливість одне запитання нашим шановним гостям поставити.

Данило Яневський

Дякую. Дуже коротко. Шановні панове, з вашої точки зору, якою буде доля реформи, проведеної владою, яку підтримує хіба що 10 %, і Президентом, який має аж цілих 6 % суспільної довіри? Поясню свою думку. Акція блоку Віктора Ющенка “Україні – народного Президента” збирає щодня від 50 до 60 тисяч підписів за всенародне обрання голови держави у 17 областях. Це повідомляє, пан Євдокимов, “Українська правда”.

До слова, за даними дослідницького центру “Імідж-контроль” всенародне обрання Президента підтримує 67 % українців, які твердо вирішили взяти участь у виборах 2004 року. В абсолютних цифрах, це майже 20 мільйонів громадян. Що ви скажете?

Валерій Євдокимов

Я можу Вам сказати наступне. Ви кажете, що “реформа проведена владою”. “Якою владою?” ,- в мене запитання. Реформа може проводитися тільки однією владою, як відомо, законодавчою, а не Президентом, не виконавчою і не судовою. Тобто це запитання до мене, до Василя Васильовича і до всіх народних депутатів.

Я хотів би, щоб тут не мішали Президента чи ще когось, чи ще когось. Сьогодні повинна за це все відповідати ВР. І коли мова йде про реформу, котра буде проведена, то реформа не владою буде проводитися, а нами в сесійній залі. І ми її будемо проводити. А от чи спроможні ми будемо провести цю реформу чи не спроможні, це буде відомо, коли ми будемо голосувати в парламенті, коли ця опозиція не буде блокувати трибуни і взагалі роботу ВР. Дякую.

Данило Яневський

Дякую Вам. Пане Онопенко, будь ласка, Ваша хвилина.

Василь Онопенко

Я думаю, що реформа потрібна, але потрібна вона не в інтересах влади, а в інтересах українського народу. І з цього треба виходити. Але я хотів би звернути увагу на те, що навіть в ЗМІ не виникає проблеми щодо суддівської гілки влади.

Все про виконавчу владу, парламент, а подивіться, що роблять із суддівською гілкою владою. Сьогодні над суддями ставлять “дамоклів меч”, щоб їх обирали тільки на 10 років (спочатку на 5, потім 10), щоб судді завжди були підвішені. Я розумію, що є проблеми в суддівській гілці влади, в судах. Але їх треба вирішувати іншим шляхом.

Сьогодні Конституційний Суд пропонують формувати, обмеживши вплив суддів на формування Конституційного Суду. Це вже буде 9 представників від Президента (чи виконавчої влади), 9 – від парламенту. Тому мій прогноз – така реформа, яка задумана, дасть Господь Бог, зовсім не відбудеться.

Данило Яневський

Тобто Ви в неї не вірите?

Василь Онопенко

Я в неї не вірю.

Валерій Євдокимов

Все ж від нас залежить.

Зиновій Фрис

Дякую.

Валерій Євдокимов

Ми ж будемо голосувати.

Данило Яневський

Я тішуся від оптимістів по життю, до яких належать Валерій Євдокимов, Василь Онопенко і Зиновій Фрис.

Зиновій Фрис

Данило, я сподіваюсь, що ти теж маєш оптимізм. Дякую нашим гостям. Валерій Євдокимов - народний депутат від фракції СДПУ(о), секретар Комітету з питань правової політики, кандидат юридичних наук. Василь Онопенко - народний депутат, фракція БЮТ, голова Комітету з питань правової політики, кандидат юридичних наук, колишній міністр юстиції. Передачу вели Зиновій Фрис і Данило Яневський. На все добре.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG