Київ, 20 листопада 2003 року.
Андрій Охрімович
...як історик, дипломат і політик я твердо знаю: немає двох Україн. Маніхейський, спрощений, схематизований поділ такого великого, суперечливого і неоднорідного явища, як Україна, на “чорну” і “білу” частини” є контрпродуктивним.
Україна велика сорокавосьмимільйонна нація, що перебуває в процесі драматичних трансформацій, увібрала в себе весь спектр кольорів і відтінків.
Стрімкі зміни призводять до того, що добро і зло тісно переплітаються, творячи амбівалентний образ української дійсності.
Країна роздерта внутрішніми суперечностями, економічною боротьбою, розподілом і перерозподілом народної власності, амбіціями політиків, одні з яких хочуть будувати буколічний хутірський макет вісімнадцятого століття, другі – відновити часи Червоної комуністичної утопії, треті – створити щось на зразок злодійської зграї чи Медельїнського картелю, четверті – побудувати сучасну демократичну державу, інтегровану в європейський простір...
(Юрій Щербак. Вступ до книги “Україна: виклик і вибір.”
Ганна Стеців
Шановні слухачі, вітаю вас. В ефірі “Альтернатива”. Експеримент в мистецтві, науці, політиці, і просто у житті...
Для початку кілька слів про Юрія Щербака. Він є доктором медичних наук, почесним членом Українського лікарського товариства Північної Америки, дійсним членом Української екологічної академії наук, почесним науковцем Інституту українських студій Гарвардського університету, почесним членом товариства ім. Шевченка (США), членом спілки письменників Північної Америки.
З дев’яносто першого по дев’яносто другий Юрій Щербак очолює Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, а в дев’яносто другому представляв Україну на спеціальній сесії ООН у Бразилії. Згодом, Надзвичайний і Повноважний посол України в державі Ізраїль, Сполучених Штатах Америки, Мексиці, Канаді.
Один з активних учасників процесу розвитку українсько-американського стратегічного партнерства та українсько-канадського особливого партнерства. Автор двадцяти книг прози, драматургії, поезії, публіцистики.
Нині, після десятилітньої роботи закордоном Юрій Щербак повернувся в Україну. І не з порожніми руками. У видавництві “Дух і літера” вийшла його книга “Україна: виклик і вибір”.
Розмова автора програми Андрія Охрімовича з Юрієм Щербаком торкається лише малої цяточки тем розглянутих в книзі. Модерує Ганна Стеців. Текстмейкер - Віктор Недоступ.
Юрій Щербак
Україна існує як геополітична одиниця і дуже поважна одиниця. Але ми маємо ще і будемо мати ще років 20 вплив посткомуністичної ментальності. Ми повинні рахуватися з цим. Дуже багато вже зроблено, щоб цей державний організм був життєспроможним.
Щодо української нації, то я згадаю слова В.Липинського: “Тільки в Українській державі, тільки в процесі співжиття мешканців на одмежованій державою території може витворитися українська нація”. Так, наприклад, як на наших очах повстає американська нація з процесу співжиття різних націй і різних класів на території США.
Андрій Охрімович
Власне, українцем може бути людина будь-якої раси, будь-якого кольору шкіри, тому що Україна – це передовсім ідея. І треба насамперед окреслити, що таке є українська ідея.
Юрій Щербак
Ідея – це вираз найглибших потреб народу, сподівань народу і бажань народу. Що це означає? Волелюбність, республіканський лад в Україні, а не імперський, і бажання бути вільними економічно.
Андрій Охрімович
Критично важливою проблемою України є те, що, не добудувавши до пуття повноцінну демократичну національну, сучасну державу, не пройшовши того шляху, що в інших народів забрав століття, країна вже змушена адаптуватися до епохи глобалізації, яка брутально диктує світові свої нові закони і вимоги.
Ще не подолавши до кінця наслідків довготривалої і тотальної радянізації, периферійності, провінціалізації, ізольованості і маргіналізації, Українська держава повинна пройти нове випробування – випробування глобалізацією.
(Юрій Щербак. Книга “Україна: виклик і вибір. Розділ “Виклик глобалізації”).
Андрій Охрімович
Україна не може бути в якісь серединній позиції. Вона може бути в позицій опущеній або, в силу своєї геополітики, повинна займати достатньо ключову роль в Європі.
Юрій Щербак
Я з Вами погоджуюся, що Україна повинна бути, і вона вже є значним гравцем, якщо не на всесвітній сцені, то на європейській безумовно. Саме географічне положення України (8 країн її оточує, включаючи сюди і Туреччину), з якими Україна може вступати в політичні, економічні зв’язки, вже відзначає дуже важливу роль України. Зокрема, транзитна роль України підвищується особливо в 21 столітті, коли зростає значення енергетичних потоків.
Я переконаний також, що Україна може стати впливовим регіональним гравцем. Тобто регіональною наддержавою чи субдержавою такою, якою зараз стає Туреччина.
Андрій Охрімович
В цих контекстах мені пригадалася космічно не зовсім давня ідея Пилипа Орлика, коли він висловив думку балто-чорноморської спілки. Його мислення в таких геополітичних контекстах, як на мене, залишається й надалі модерним й актуальним.
Юрій Щербак
Ця ідея залишається актуальною, хоча вона повинна бути модифікована з врахуванням нових реалії. Оскільки Балтія відходить до НАТО і ЄС, а ми поки залишається перед стіною, перед порогами.
Ганна Стеців
В основу української зовнішньої політики на першому етапі державотворення було покладено сувору, майже біблійну істину: тільки повне і беззастережне міжнародно-правове відокремлення, дистанціювання від Росії і якнайскоріше входження до Європейського Атлантичного простору (НАТО, ЄС) може гарантувати незалежність держави, врятувати її від поновного поглинання євразійською імперією в ближчому чи віддаленому майбутньому.
Цей принцип став владним імперативом для обох Президентів України (Л. Кравчука та Л. Кучми), незважаючи на всі суттєві відмінності між ними.
(Юрій Щербак. “Україна: виклик і вибір”. Розділ “Виклик геополітичний).
Юрій Щербак
Є три варіанти розвитку українських подій: або приєднання до нової імперії російсько-газонафтової, як я її називаю, або приєднання до НАТО і до євроатлантичного простору, до ЄС, або проголошення України нейтральною, що дуже важко, тому що це треба, щоб всі гравці визнали цю нейтральну роль України.
Згідно з теорією Бзежинського, Україна повинна відігравати дуже важливу роль. І адміністрація США , і президент Білл Клінтон прекрасно це розуміли, і вони сповідували цю теорію.
А зараз, на жаль, змінилося ставлення до України і не тільки нашими негативними процесам, які мали місце. А я повинен сказати, що завдяки зміні ідеології, в якій велику роль відіграє К.Райс як радниця президента Буша.
Повертаючись до балто-чорноморської дуги, то хочу сказати, що це була ідея Б.Хмельницького. Він створював цю дугу, виходячи з протиставлення латинському заходу, польському, таким країнам, як Швеція, протестантським країнам. Тут мав місце поділ Європи за релігійними ознаками. Зараз ми повинні мати особливі партнерські стосунки з країнами Балтії, з Польщею. Все сьогодні вирішують ті зобов’язання, які вони взяли на себе, вступаючи до НАТО і до ЄС. Вони не переступлять через це.
Андрій Охрімович
Так, нас не чекали в цьому жорстокому світі, де перемагає лише найсильніший. Світ звик до того, що в цій частині Європи панує лише одна країна – Росія, яку замешкають росіяни, українці, грузини чи казахи.
Жалюгідними виявились сентиментальні ілюзії націонал-романтиків, які сподівалися, що розчулений світ кинеться вітати Україну тільки за те, що вона Україна. Світ спочатку з підозрою поставився до України, побоюючись “сепаратистів” і “націоналістів”.
Аналітики ЦРУ, експерти різних закордонних мозкових центрів та певні російські політики рахували дні, коли “ефемерна” українська держава впаде, не витримає суворих викликів історії. Прорахувалися...
(Юрій Щербак. “Україна: виклик і вибір”. Розділ “Виклик майбутнього”).
Юрій Щербак
Ми повинні розуміти, що якщо нас не беруть в європейське товариство, в ЄС. Чому не беруть? Вони прямо відповідають: “Ви не відповідаєте чітким критеріям”. До нас існує величезна, історично обумовлена недовіра як до країни поствізантійської, православної, яка належала ментально, культурно до іншого простору.
Андрій Охрімович
А що собою являє поняття “багатовекторність”?
Юрій Щербак
Україна між двома велетенськими утвореннями, умовно кажучи, Захід – євроатлантичне простір, і Росія. І Україна повинна з тим рахуватися. Будь-який президент, будь-який міністр закордонних справ ніколи не може з рахунку скидати Росію, знаючи інформацію про нашу повну залежність в багатьох сферах від російського постачання енергоносіїв і т.д., і разом з тим не може скидати з рахунку цілий цей євроатлантичний простір, який дав нам позитивні сигнали. Він нам сказав: “Будь ласка, вступайте, ми не проти, але в середині ви проведіть реформи, поміняйтеся всередині”.
Ганна Стеців
На відміну від багатьох політичних спостерігачів, журналістів і публіцистів, мене цікавили насамперед не персоналії тих чи інших акторів української політичної сцени, не придворні інтриги, не підкилимна мафіозна боротьба за владу і гроші, не “піна” стрімкого і примхливого потоку життя (хоча і це треба знати), а головні, визначальні тенденції, основні економічні і політичні рушійні сили, що між ними точилася й точиться боротьба в Україні, боротьба, ставки в якій зависокі: існування, чи розпад української держави, її демократична чи автократична сутність.
(Юрій Щербак. “Україна: виклик і вибір”. Розділ “Україна – початок історії”).
Андрій Охрімович
От Тузла – це своєрідний екзамен. Чому ця Тузла мала би навчити Україну?
Юрій Щербак
Я думаю, що, по-перше, це - великою мірою програш Росії, яка себе осмішила: вона стала посміховиськом цілого світу; по-друге, це серйозне, продумане випробування для України. Я вважаю, що це була спеціальна операція, узгоджена з усіма відомствами, були на локальний рівень скинуті відповідальності щодо цієї дамби. Це все було продумано. І просто вирішили перевірити рішучість України. Як не дивно, Україна виявилася дуже твердим горішком. Тузлинська проблема сприяла національній мобілізації українців.
Андрій Охрімович
Але мені здається, що тут ще є перевірка на реакцію світової громадськості.
Юрій Щербак
Я знаю, що є багато невдоволених голосів: мовляв, Захід нас кинув, ніякої допомоги не надав. Я так не казав би. Перша заява була Канади, що вона занепокоєна. Були голоси США, Франції, Німеччини, Китаю. Тобто ми мали не ту реакцію, на яку ми сподівалися, тому що у нас дуже багато романтиків українських, котрі думають, як тільки з Україною трапиться щось погане, то відразу весь світ кинеться, і буде як в 36-му році в Іспанії.
Тепер, на міг погляд, треба максимально ефективно інформувати громадську думку всіх країн: що воно, власне, там відбувається. Люди в багатьох випадках не знають. Посли і співробітники посольств повинні активно їздити по країні і виступати там, де приймається рішення: в університетських центрах, різних інститутах, які вивчають зовнішню політику. В нас немає представництва в Євробаченні. Ми не бачимо його, і вони нас не знають.
Знаєте, що треба було робити? Ми неодноразово це пропонували так робити, і весь світ так робить. Країни, які хочуть, щоб їх знали, запрошують провідних кореспондентів для ознайомлення. Я переконаний в тому, що будь-хто, навіть якщо він й не напише жодного доброго слова, то якщо тільки він поїде, зустрінеться і переговорить з різними політичними діячами, побачить цю Україну, він буде зовсім іншими очима дивитися...
Андрій Охрімович
В цьому сенсі от Росія має більше напрацьовану і схему, і...
Юрій Щербак
Вся ж інфраструктура СРСР лишилася в них в руках, і вони дуже використовують це.
Андрій Охрімович
Ілюзії російської еліти щодо своєї привілейованості, геополітичної позиції та особливої ролі викликали зростаючу підозріливість сусідів до інтеграції, що пропонується з Москви. Україна спокійно може претендувати на роль лідера в СНД. Сполучені Штати запізнилися із визнанням геополітичної значущості України.
(Збігнєв Бжезінський. З інтерв’ю киргизькій газеті “Республіка”).
Ганна Стеців
На цьому все. Над нинішнім випуском “Альтернативи” працювали письменник і дипломат Юрій Щербак та автор програми Андрій Охрімович. Модерувала Ганна Стеців. Текстмейкер – Віктор Недоступ. Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень. Говорить радіо “Свобода”.
Андрій Охрімович
...як історик, дипломат і політик я твердо знаю: немає двох Україн. Маніхейський, спрощений, схематизований поділ такого великого, суперечливого і неоднорідного явища, як Україна, на “чорну” і “білу” частини” є контрпродуктивним.
Україна велика сорокавосьмимільйонна нація, що перебуває в процесі драматичних трансформацій, увібрала в себе весь спектр кольорів і відтінків.
Стрімкі зміни призводять до того, що добро і зло тісно переплітаються, творячи амбівалентний образ української дійсності.
Країна роздерта внутрішніми суперечностями, економічною боротьбою, розподілом і перерозподілом народної власності, амбіціями політиків, одні з яких хочуть будувати буколічний хутірський макет вісімнадцятого століття, другі – відновити часи Червоної комуністичної утопії, треті – створити щось на зразок злодійської зграї чи Медельїнського картелю, четверті – побудувати сучасну демократичну державу, інтегровану в європейський простір...
(Юрій Щербак. Вступ до книги “Україна: виклик і вибір.”
Ганна Стеців
Шановні слухачі, вітаю вас. В ефірі “Альтернатива”. Експеримент в мистецтві, науці, політиці, і просто у житті...
Для початку кілька слів про Юрія Щербака. Він є доктором медичних наук, почесним членом Українського лікарського товариства Північної Америки, дійсним членом Української екологічної академії наук, почесним науковцем Інституту українських студій Гарвардського університету, почесним членом товариства ім. Шевченка (США), членом спілки письменників Північної Америки.
З дев’яносто першого по дев’яносто другий Юрій Щербак очолює Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, а в дев’яносто другому представляв Україну на спеціальній сесії ООН у Бразилії. Згодом, Надзвичайний і Повноважний посол України в державі Ізраїль, Сполучених Штатах Америки, Мексиці, Канаді.
Один з активних учасників процесу розвитку українсько-американського стратегічного партнерства та українсько-канадського особливого партнерства. Автор двадцяти книг прози, драматургії, поезії, публіцистики.
Нині, після десятилітньої роботи закордоном Юрій Щербак повернувся в Україну. І не з порожніми руками. У видавництві “Дух і літера” вийшла його книга “Україна: виклик і вибір”.
Розмова автора програми Андрія Охрімовича з Юрієм Щербаком торкається лише малої цяточки тем розглянутих в книзі. Модерує Ганна Стеців. Текстмейкер - Віктор Недоступ.
Юрій Щербак
Україна існує як геополітична одиниця і дуже поважна одиниця. Але ми маємо ще і будемо мати ще років 20 вплив посткомуністичної ментальності. Ми повинні рахуватися з цим. Дуже багато вже зроблено, щоб цей державний організм був життєспроможним.
Щодо української нації, то я згадаю слова В.Липинського: “Тільки в Українській державі, тільки в процесі співжиття мешканців на одмежованій державою території може витворитися українська нація”. Так, наприклад, як на наших очах повстає американська нація з процесу співжиття різних націй і різних класів на території США.
Андрій Охрімович
Власне, українцем може бути людина будь-якої раси, будь-якого кольору шкіри, тому що Україна – це передовсім ідея. І треба насамперед окреслити, що таке є українська ідея.
Юрій Щербак
Ідея – це вираз найглибших потреб народу, сподівань народу і бажань народу. Що це означає? Волелюбність, республіканський лад в Україні, а не імперський, і бажання бути вільними економічно.
Андрій Охрімович
Критично важливою проблемою України є те, що, не добудувавши до пуття повноцінну демократичну національну, сучасну державу, не пройшовши того шляху, що в інших народів забрав століття, країна вже змушена адаптуватися до епохи глобалізації, яка брутально диктує світові свої нові закони і вимоги.
Ще не подолавши до кінця наслідків довготривалої і тотальної радянізації, периферійності, провінціалізації, ізольованості і маргіналізації, Українська держава повинна пройти нове випробування – випробування глобалізацією.
(Юрій Щербак. Книга “Україна: виклик і вибір. Розділ “Виклик глобалізації”).
Андрій Охрімович
Україна не може бути в якісь серединній позиції. Вона може бути в позицій опущеній або, в силу своєї геополітики, повинна займати достатньо ключову роль в Європі.
Юрій Щербак
Я з Вами погоджуюся, що Україна повинна бути, і вона вже є значним гравцем, якщо не на всесвітній сцені, то на європейській безумовно. Саме географічне положення України (8 країн її оточує, включаючи сюди і Туреччину), з якими Україна може вступати в політичні, економічні зв’язки, вже відзначає дуже важливу роль України. Зокрема, транзитна роль України підвищується особливо в 21 столітті, коли зростає значення енергетичних потоків.
Я переконаний також, що Україна може стати впливовим регіональним гравцем. Тобто регіональною наддержавою чи субдержавою такою, якою зараз стає Туреччина.
Андрій Охрімович
В цих контекстах мені пригадалася космічно не зовсім давня ідея Пилипа Орлика, коли він висловив думку балто-чорноморської спілки. Його мислення в таких геополітичних контекстах, як на мене, залишається й надалі модерним й актуальним.
Юрій Щербак
Ця ідея залишається актуальною, хоча вона повинна бути модифікована з врахуванням нових реалії. Оскільки Балтія відходить до НАТО і ЄС, а ми поки залишається перед стіною, перед порогами.
Ганна Стеців
В основу української зовнішньої політики на першому етапі державотворення було покладено сувору, майже біблійну істину: тільки повне і беззастережне міжнародно-правове відокремлення, дистанціювання від Росії і якнайскоріше входження до Європейського Атлантичного простору (НАТО, ЄС) може гарантувати незалежність держави, врятувати її від поновного поглинання євразійською імперією в ближчому чи віддаленому майбутньому.
Цей принцип став владним імперативом для обох Президентів України (Л. Кравчука та Л. Кучми), незважаючи на всі суттєві відмінності між ними.
(Юрій Щербак. “Україна: виклик і вибір”. Розділ “Виклик геополітичний).
Юрій Щербак
Є три варіанти розвитку українських подій: або приєднання до нової імперії російсько-газонафтової, як я її називаю, або приєднання до НАТО і до євроатлантичного простору, до ЄС, або проголошення України нейтральною, що дуже важко, тому що це треба, щоб всі гравці визнали цю нейтральну роль України.
Згідно з теорією Бзежинського, Україна повинна відігравати дуже важливу роль. І адміністрація США , і президент Білл Клінтон прекрасно це розуміли, і вони сповідували цю теорію.
А зараз, на жаль, змінилося ставлення до України і не тільки нашими негативними процесам, які мали місце. А я повинен сказати, що завдяки зміні ідеології, в якій велику роль відіграє К.Райс як радниця президента Буша.
Повертаючись до балто-чорноморської дуги, то хочу сказати, що це була ідея Б.Хмельницького. Він створював цю дугу, виходячи з протиставлення латинському заходу, польському, таким країнам, як Швеція, протестантським країнам. Тут мав місце поділ Європи за релігійними ознаками. Зараз ми повинні мати особливі партнерські стосунки з країнами Балтії, з Польщею. Все сьогодні вирішують ті зобов’язання, які вони взяли на себе, вступаючи до НАТО і до ЄС. Вони не переступлять через це.
Андрій Охрімович
Так, нас не чекали в цьому жорстокому світі, де перемагає лише найсильніший. Світ звик до того, що в цій частині Європи панує лише одна країна – Росія, яку замешкають росіяни, українці, грузини чи казахи.
Жалюгідними виявились сентиментальні ілюзії націонал-романтиків, які сподівалися, що розчулений світ кинеться вітати Україну тільки за те, що вона Україна. Світ спочатку з підозрою поставився до України, побоюючись “сепаратистів” і “націоналістів”.
Аналітики ЦРУ, експерти різних закордонних мозкових центрів та певні російські політики рахували дні, коли “ефемерна” українська держава впаде, не витримає суворих викликів історії. Прорахувалися...
(Юрій Щербак. “Україна: виклик і вибір”. Розділ “Виклик майбутнього”).
Юрій Щербак
Ми повинні розуміти, що якщо нас не беруть в європейське товариство, в ЄС. Чому не беруть? Вони прямо відповідають: “Ви не відповідаєте чітким критеріям”. До нас існує величезна, історично обумовлена недовіра як до країни поствізантійської, православної, яка належала ментально, культурно до іншого простору.
Андрій Охрімович
А що собою являє поняття “багатовекторність”?
Юрій Щербак
Україна між двома велетенськими утвореннями, умовно кажучи, Захід – євроатлантичне простір, і Росія. І Україна повинна з тим рахуватися. Будь-який президент, будь-який міністр закордонних справ ніколи не може з рахунку скидати Росію, знаючи інформацію про нашу повну залежність в багатьох сферах від російського постачання енергоносіїв і т.д., і разом з тим не може скидати з рахунку цілий цей євроатлантичний простір, який дав нам позитивні сигнали. Він нам сказав: “Будь ласка, вступайте, ми не проти, але в середині ви проведіть реформи, поміняйтеся всередині”.
Ганна Стеців
На відміну від багатьох політичних спостерігачів, журналістів і публіцистів, мене цікавили насамперед не персоналії тих чи інших акторів української політичної сцени, не придворні інтриги, не підкилимна мафіозна боротьба за владу і гроші, не “піна” стрімкого і примхливого потоку життя (хоча і це треба знати), а головні, визначальні тенденції, основні економічні і політичні рушійні сили, що між ними точилася й точиться боротьба в Україні, боротьба, ставки в якій зависокі: існування, чи розпад української держави, її демократична чи автократична сутність.
(Юрій Щербак. “Україна: виклик і вибір”. Розділ “Україна – початок історії”).
Андрій Охрімович
От Тузла – це своєрідний екзамен. Чому ця Тузла мала би навчити Україну?
Юрій Щербак
Я думаю, що, по-перше, це - великою мірою програш Росії, яка себе осмішила: вона стала посміховиськом цілого світу; по-друге, це серйозне, продумане випробування для України. Я вважаю, що це була спеціальна операція, узгоджена з усіма відомствами, були на локальний рівень скинуті відповідальності щодо цієї дамби. Це все було продумано. І просто вирішили перевірити рішучість України. Як не дивно, Україна виявилася дуже твердим горішком. Тузлинська проблема сприяла національній мобілізації українців.
Андрій Охрімович
Але мені здається, що тут ще є перевірка на реакцію світової громадськості.
Юрій Щербак
Я знаю, що є багато невдоволених голосів: мовляв, Захід нас кинув, ніякої допомоги не надав. Я так не казав би. Перша заява була Канади, що вона занепокоєна. Були голоси США, Франції, Німеччини, Китаю. Тобто ми мали не ту реакцію, на яку ми сподівалися, тому що у нас дуже багато романтиків українських, котрі думають, як тільки з Україною трапиться щось погане, то відразу весь світ кинеться, і буде як в 36-му році в Іспанії.
Тепер, на міг погляд, треба максимально ефективно інформувати громадську думку всіх країн: що воно, власне, там відбувається. Люди в багатьох випадках не знають. Посли і співробітники посольств повинні активно їздити по країні і виступати там, де приймається рішення: в університетських центрах, різних інститутах, які вивчають зовнішню політику. В нас немає представництва в Євробаченні. Ми не бачимо його, і вони нас не знають.
Знаєте, що треба було робити? Ми неодноразово це пропонували так робити, і весь світ так робить. Країни, які хочуть, щоб їх знали, запрошують провідних кореспондентів для ознайомлення. Я переконаний в тому, що будь-хто, навіть якщо він й не напише жодного доброго слова, то якщо тільки він поїде, зустрінеться і переговорить з різними політичними діячами, побачить цю Україну, він буде зовсім іншими очима дивитися...
Андрій Охрімович
В цьому сенсі от Росія має більше напрацьовану і схему, і...
Юрій Щербак
Вся ж інфраструктура СРСР лишилася в них в руках, і вони дуже використовують це.
Андрій Охрімович
Ілюзії російської еліти щодо своєї привілейованості, геополітичної позиції та особливої ролі викликали зростаючу підозріливість сусідів до інтеграції, що пропонується з Москви. Україна спокійно може претендувати на роль лідера в СНД. Сполучені Штати запізнилися із визнанням геополітичної значущості України.
(Збігнєв Бжезінський. З інтерв’ю киргизькій газеті “Республіка”).
Ганна Стеців
На цьому все. Над нинішнім випуском “Альтернативи” працювали письменник і дипломат Юрій Щербак та автор програми Андрій Охрімович. Модерувала Ганна Стеців. Текстмейкер – Віктор Недоступ. Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень. Говорить радіо “Свобода”.
