Київ, 25 листопада 2003 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк, за режисерським пультом Сергій Балабанов. Вітаю вас, шановні слухачі!
Людина і правоохоронні органи – так на загал можна окреслити тему сьогоднішнього випуску програми. Непрості стосунки громадян з міліцією, катування в слідчих ізоляторах та ізоляторах тимчасового тримання, порушення законодавства під час затримання – про це говоритимуть експерти-юристи і правозахисники, а також ви, шановні слухачі, ті, хто з власного досвіду чи з досвіду своїх близьких знає, що таке порушення прав людини з боку правоохоронних органів.
Луганський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян звернувся до обласної прокуратури з проханням перевірити інформацію про застосування тортур в ізоляторі тимчасового тримання Станично-Луганського райвідділу міліції. Як стверджують правозахисники комітету, у цьому ізоляторі у нелюдських умовах більше місяця утримували луганчанина Олега Куцеволова. Василь Соколенко з подробицями.
Василь Соколенко
У своєму листі до Правозахисної комітету Олег Куцеволов повідомив, що 10 жовтня його затримали працівники Станично-Луганського райвідділу міліції. При цьому, як він стверджує, його було побито. Як заявила дружина затриманого Ольга Нечипоренко, протягом місяця їй не дозволяли побачитися з чоловіком.
Ольга Нечипоренко
Зараз працівники міліції переконують нас в тому, що з їхнього боку не було ніяких правопорушень. Мого чоловіка більше місяця тримали в Станочно-Луганському ізоляторі. За цей час його побили, зламали ребра і відбили нирку. Побачення мені дали тільки через місяць. Мій чоловік неодноразово викликав лікаря і швидку допомогу, але йому відмовляли у цьому.
Василь Соколенко
Адвокат затриманого Геннадій Яременко з цього приводу заявив наступне:
Геннадій Яременко
Будучи захисником Куцеволова, мною були підготовленні клопотання до органів прокуратури за значенням фактів тілесних пошкоджень у Куцеволова і фактів ненадання йому медичної допомоги протягом тривалого часу.
На сьогодні прокуратура відреагувала на моє клопотання. І він відправлений до Старопільського СІЗО. Сподіваюся, що вона у законному порядку зреагує на порушення допущені працівниками правоохоронних органів. Термін утримання в ізоляторі визначається не 30 добами, а набагато меншим часом.
В ізоляторі йому кололи ін’єкції один раз на день. Але коли я поцікавився, чи робили якісь записи у відповідному журналі, виявилося, що ніяких записів не було.
Василь Соколенко
Кореспондент радіо “Свобода” зустрівся з працівниками міліції та прокуратури Станично-Луганського району. Заступник начальника районного відділу міліції Борис Плугатаренко заявив, що ні при затриманні О.Куцеволова, ні при перебуванні його в ізоляторі закон не порушувався. Правда, від інтерв’ю він відмовився.
Відмовився від інтерв’ю і старший слідчий прокуратури Олег Медвєдєв, який розпорядився утримувати Куцеволова в ізоляторі. При цьому пояснив, що ніяких порушень міліція не скоїла. А щодо тривалого утримання в ізоляторі, де немає належних умов, то це, мовляв, було в інтересах слідства. І всі процедурні питання теж були в межах чинного законодавства.
А черговий прокурор обласної прокуратури Володимир Дорма заявив, що звернення Правозахисного комітету та копія листа О.Куцеволова зараз перебувають в Станично-Луганській районній прокуратурі, працівник якої і розпоряджався утримувати О.Куцеволова в ізоляторі більше місяця.
Отже, як вважають луганські правозахисники, потерпілий зі своєю скаргою потрапив в своєрідне замкнене коло.
Надія Шерстюк
За даними Українсько-американського бюро захисту прав людини, понад 70 відсотків затриманих та засуджених в Україні стверджують, що правоохоронці буквально вибивали з них свідчення, примушуючи зізнатися у злочинах, які вони не скоювали. Наша київська кореспондентка Богдана Костюк розповідає про одну з таких справ.
Богдана Костюк
У селі Горенка Києво-Святошинського району Київської області влітку 2001-го року зникла неповнолітня Тетяна Осьмак. Тіло дівчинки знайдене у лісі в липні того ж року. На тілі наявні ознаки насильницької смерті. У листопаді за підозрою у вбивстві Тетяни був затриманий 17-річний Роман Цупко. Далі розповідає Романова мати, вчителька Валентина Цупко.
Валентина Цупко
Жителів нашого селища почали викликати на допит, в основному неповнолітніх. Діти, які вже побували у відділку міліції скаржилися на те, що їх добами, тримаючи у відділі Пущанської міліції, били, заставляючи визнати свою вину у пропажі дівчини, а потім у вбивстві.
В листопаді серед вулиці взяли мого сина без всяких підстав, без документів на затримання і арешт. І ми три доби не могли в жодних органах ні міліції, ні прокуратури виявити, де ж знаходиться наш син, і з якої причини його затримано.
Сім місяців спроби слідства довести причетність нашого сина до даної справи, жодних деталей не було. Була явка з повинною. Ми з адвокатом подали явку на експертизу графологічну. Експертиза прийшла до висновку, що явка написана під диктовку, що автором даного документу мій син не є.
Богдана Костюк
За відсутністю доказів, Роман Цупко був звільнений з-під варти. Але ситуація, в яку потрапив цей юнак, досить типова для України, де від правоохоронців вимагають певних відсотків по розкриттю злочинів. Так стверджує адвокат Тетяна Яблонська.
Тетяна Яблонська
Це непоодинокі факти вживання міліцією тортур. Визнано європейською спільнотою, що в Україні в міліції людей піддають тортурам. Не знаходячи ніяких доказів по справі, йде вибивання явки з повинною. А для чого це робиться? У нас десь 70-75% злочинів розкривається. Даруйте, у нас немає такої кількості технічних засобів, ми не маємо машин, телефонів мобільних, немає нічого іншого, щоб розслідувати справу. І такий високий відсоток дивує. В розвинених країнах цей відсоток сягає 40%. Тобто в нас міліція призначає на посаду винного у вчиненні якоїсь кримінального злочину.
Богдана Костюк
І це, за словами Тетяни Яблонської, свідчить про недосконалість української правозахисної системи, скорумпованість відповідних інституцій і беззахисність пересічних громадян України перед людьми у міліцейській формі.
Надія Шерстюк
На черзі рубрика “Правовий лікнеп”. Що робити, коли вас затримали співробітники правоохоронних органів? Найкраще, що мав би зробити громадянин у цій ситуації, викликати свого власного адвоката. Однак, за відсутності такого в більшості українських громадян, їм доводиться під час затримання самим пильнувати за дотриманням своїх прав.
На що треба звернути увагу, щоб зменшити небажані для себе наслідки цієї процедури? Про це сьогодні веде мову адвокат Валентина Міненко.
Валентина Міненко
Коли людину затримують і не говорять при цьому, що вона затримується в підозрі у вчинені злочину, то найкраще, щоб я порадила, це відразу зателефонувати своєму адвокату, щоб потім всі права людини представляв цей адвокат. Це було б ідеально.
Але так, як у нас в Україні не кожна людина може дозволити собі мати знайомого адвоката, то при затриманні кожна людина повинна знати про те, що вона повинна робити, і на що вона повинна звернути увагу для того, щоб працівники правоохоронних органів відразу відчули, що ця людина знає про свої обов’язки, і що вона може захищатися.
Працівники правоохоронних органів обов’язково складають протокол затримання. І обов’язково потрібно дивитися, що в цьому протоколі вказується час, день, місяць і година затримання, місце, підстави і мотиви затримання.
Перш за все, я попросила б громадян звернути увагу, який саме час затримання вказують працівники міліції.
Надія Шерстюк
Чому, власне, так важлива точна фіксація в протоколі часу затримання? Валентина Міненко продовжує.
Валентина Міненко
Тому, що саме з цього часу буде відраховуватися 72 години, протягом якої працівники правоохоронних органів повинні звернутися до суду з поданням або про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або звільнити цю людину у зв’язку з тим, що не знайдено доказів у вчинені злочину нею, або протягом цих 72 годин обрати інший запобіжний захід, наприклад, підписку про невиїзд.
В протоколі затримання обов’язково вказуються права і обов’язки людини. Дуже уважно читати про те, які там вказуються права і обов’язки людини і обов’язково треба зробити зауваження, що ваші права або обов’язки, які вказані в цьому протоколі, порушені, або якщо працівником, який затримав і складав протокол, неправильно вказано час затримання або неправильно вказано підстави затримання, мотиви, обов’язково зробити про це запис.
Надія Шерстюк
Отже, як наголошує адвокат Валентина Міненко, попри усі неприємні враження від затримання, необхідно дуже уважно читати протокол, який ви підписуєте.
Валентина Міненко
Тому, що саме протокол затримання буде тим процесуальним документом, на підставі якого суд буде робити висновок про те, чи затримано вас правомірно, чи затримано вас неправомірно. І саме на підставі того протоколу, якщо ви будите вважати, що ви затримані неправомірно, ви будете мати можливість звернутися до суду на неправомірність вашого затримання і мати змогу стягнути з працівників правоохоронних органів завдану вам матеріальну і моральну шкоду неправомірним затриманням.
Надія Шерстюк
Харківська правозахисна група презентувала третю книгу з трилогії “Забуття над ними безсиле” харківської дослідниці, наукової співробітниці бібліотеки імені Короленка Софії Шоломової. Книга розповідає про забуті імена духовних отців Харківщини, закатованих у радянських таборах. Вікторія Маренич з рубрикою “Книжкова ятка”.
Вікторія Маренич
Трилогія “Забуття над ними безсиле”, за словами авторки, - невеличкий внесок до загальної книги пам’ятні українського народу, оскільки 20 століття стало найжорстокішим в історії, коли підміна понять та калічення свідомості було звичайною нормою життя.
Софія Шоломова
Моя задача дуже незначна: донести до читача ті тексти, які зберіг час. Цикл “Забуття над ними безсиле” виник раптово. Це невеличкий внесок до книги пам’яті, яку потрібно створювати. Адже дуже багато було зроблено, щоб ми були “іванами”, які не пам’ятають своїх коренів.
Проте, коли відроджується пам’ять, коли відроджуються ті категорії, від яких нас відхрещували: мова серця, благодійність, співчуття, любов, відсутність агресії, то це вже відродження.
Вікторія Маренич
Трилогія “Забуття над ними безсиле” побачила світ завдяки Правозахисній групі, яка вже 6 років поспіль презентує серію видань, до якої, наприклад, увійшли “Нотатки адвоката” Діни Камінської, тритомник Михайла Хіфіца, а також 5 книг-мемуарів, спогадів людей, які відсиділи в совєтських таборах, брали участь в дисидентському русі.
Говорить Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи.
Євген Захаров
Ця серія видань репрезентує наші дослідження з історії політичних репресій за часів існування СРСР. Нас цікавлять в основному психологічні типи поведінки особи у тоталітарному соціумі, як людина духовна опирається тому присмаку, тому тиску, який постійно на неї здійснює система.
Вікторія Маренич
Трилогія С.Шоломової відкриває для читачів, науковців імена священиків, які постраждали за часів радянського терору.
Євген Захаров
Вони присвячені репресованим священикам, які тією чи іншою мірою були пов’язані з нашим рідним містом Харковом. Вона описує їхню долю. Головним чином вона викладає долю людей, які були репресовані після жовтневого перевороту, тобто у 20-30 роки.
Вікторія Маренич
С.Шоломова вважає за духовну потребу знати людям правду про свою історію. Звичайно, із великою відповідальністю в осмисленні подій, мужністю і відвертістю.
Софія Шоломова
Постраждалих дуже багато. Імена всіх навіть назвати не можна. Проте поки ми не замислимося про терор і насилля, нічого не буде у нашому відродженні. Нічого не буде.
Надія Шерстюк
На цьому програму “Права людини: українська реальність” ми завершуємо. Її уклала і провела Надія Шерстюк, мені допомагав Сергій Балабанов. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк, за режисерським пультом Сергій Балабанов. Вітаю вас, шановні слухачі!
Людина і правоохоронні органи – так на загал можна окреслити тему сьогоднішнього випуску програми. Непрості стосунки громадян з міліцією, катування в слідчих ізоляторах та ізоляторах тимчасового тримання, порушення законодавства під час затримання – про це говоритимуть експерти-юристи і правозахисники, а також ви, шановні слухачі, ті, хто з власного досвіду чи з досвіду своїх близьких знає, що таке порушення прав людини з боку правоохоронних органів.
Луганський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян звернувся до обласної прокуратури з проханням перевірити інформацію про застосування тортур в ізоляторі тимчасового тримання Станично-Луганського райвідділу міліції. Як стверджують правозахисники комітету, у цьому ізоляторі у нелюдських умовах більше місяця утримували луганчанина Олега Куцеволова. Василь Соколенко з подробицями.
Василь Соколенко
У своєму листі до Правозахисної комітету Олег Куцеволов повідомив, що 10 жовтня його затримали працівники Станично-Луганського райвідділу міліції. При цьому, як він стверджує, його було побито. Як заявила дружина затриманого Ольга Нечипоренко, протягом місяця їй не дозволяли побачитися з чоловіком.
Ольга Нечипоренко
Зараз працівники міліції переконують нас в тому, що з їхнього боку не було ніяких правопорушень. Мого чоловіка більше місяця тримали в Станочно-Луганському ізоляторі. За цей час його побили, зламали ребра і відбили нирку. Побачення мені дали тільки через місяць. Мій чоловік неодноразово викликав лікаря і швидку допомогу, але йому відмовляли у цьому.
Василь Соколенко
Адвокат затриманого Геннадій Яременко з цього приводу заявив наступне:
Геннадій Яременко
Будучи захисником Куцеволова, мною були підготовленні клопотання до органів прокуратури за значенням фактів тілесних пошкоджень у Куцеволова і фактів ненадання йому медичної допомоги протягом тривалого часу.
На сьогодні прокуратура відреагувала на моє клопотання. І він відправлений до Старопільського СІЗО. Сподіваюся, що вона у законному порядку зреагує на порушення допущені працівниками правоохоронних органів. Термін утримання в ізоляторі визначається не 30 добами, а набагато меншим часом.
В ізоляторі йому кололи ін’єкції один раз на день. Але коли я поцікавився, чи робили якісь записи у відповідному журналі, виявилося, що ніяких записів не було.
Василь Соколенко
Кореспондент радіо “Свобода” зустрівся з працівниками міліції та прокуратури Станично-Луганського району. Заступник начальника районного відділу міліції Борис Плугатаренко заявив, що ні при затриманні О.Куцеволова, ні при перебуванні його в ізоляторі закон не порушувався. Правда, від інтерв’ю він відмовився.
Відмовився від інтерв’ю і старший слідчий прокуратури Олег Медвєдєв, який розпорядився утримувати Куцеволова в ізоляторі. При цьому пояснив, що ніяких порушень міліція не скоїла. А щодо тривалого утримання в ізоляторі, де немає належних умов, то це, мовляв, було в інтересах слідства. І всі процедурні питання теж були в межах чинного законодавства.
А черговий прокурор обласної прокуратури Володимир Дорма заявив, що звернення Правозахисного комітету та копія листа О.Куцеволова зараз перебувають в Станично-Луганській районній прокуратурі, працівник якої і розпоряджався утримувати О.Куцеволова в ізоляторі більше місяця.
Отже, як вважають луганські правозахисники, потерпілий зі своєю скаргою потрапив в своєрідне замкнене коло.
Надія Шерстюк
За даними Українсько-американського бюро захисту прав людини, понад 70 відсотків затриманих та засуджених в Україні стверджують, що правоохоронці буквально вибивали з них свідчення, примушуючи зізнатися у злочинах, які вони не скоювали. Наша київська кореспондентка Богдана Костюк розповідає про одну з таких справ.
Богдана Костюк
У селі Горенка Києво-Святошинського району Київської області влітку 2001-го року зникла неповнолітня Тетяна Осьмак. Тіло дівчинки знайдене у лісі в липні того ж року. На тілі наявні ознаки насильницької смерті. У листопаді за підозрою у вбивстві Тетяни був затриманий 17-річний Роман Цупко. Далі розповідає Романова мати, вчителька Валентина Цупко.
Валентина Цупко
Жителів нашого селища почали викликати на допит, в основному неповнолітніх. Діти, які вже побували у відділку міліції скаржилися на те, що їх добами, тримаючи у відділі Пущанської міліції, били, заставляючи визнати свою вину у пропажі дівчини, а потім у вбивстві.
В листопаді серед вулиці взяли мого сина без всяких підстав, без документів на затримання і арешт. І ми три доби не могли в жодних органах ні міліції, ні прокуратури виявити, де ж знаходиться наш син, і з якої причини його затримано.
Сім місяців спроби слідства довести причетність нашого сина до даної справи, жодних деталей не було. Була явка з повинною. Ми з адвокатом подали явку на експертизу графологічну. Експертиза прийшла до висновку, що явка написана під диктовку, що автором даного документу мій син не є.
Богдана Костюк
За відсутністю доказів, Роман Цупко був звільнений з-під варти. Але ситуація, в яку потрапив цей юнак, досить типова для України, де від правоохоронців вимагають певних відсотків по розкриттю злочинів. Так стверджує адвокат Тетяна Яблонська.
Тетяна Яблонська
Це непоодинокі факти вживання міліцією тортур. Визнано європейською спільнотою, що в Україні в міліції людей піддають тортурам. Не знаходячи ніяких доказів по справі, йде вибивання явки з повинною. А для чого це робиться? У нас десь 70-75% злочинів розкривається. Даруйте, у нас немає такої кількості технічних засобів, ми не маємо машин, телефонів мобільних, немає нічого іншого, щоб розслідувати справу. І такий високий відсоток дивує. В розвинених країнах цей відсоток сягає 40%. Тобто в нас міліція призначає на посаду винного у вчиненні якоїсь кримінального злочину.
Богдана Костюк
І це, за словами Тетяни Яблонської, свідчить про недосконалість української правозахисної системи, скорумпованість відповідних інституцій і беззахисність пересічних громадян України перед людьми у міліцейській формі.
Надія Шерстюк
На черзі рубрика “Правовий лікнеп”. Що робити, коли вас затримали співробітники правоохоронних органів? Найкраще, що мав би зробити громадянин у цій ситуації, викликати свого власного адвоката. Однак, за відсутності такого в більшості українських громадян, їм доводиться під час затримання самим пильнувати за дотриманням своїх прав.
На що треба звернути увагу, щоб зменшити небажані для себе наслідки цієї процедури? Про це сьогодні веде мову адвокат Валентина Міненко.
Валентина Міненко
Коли людину затримують і не говорять при цьому, що вона затримується в підозрі у вчинені злочину, то найкраще, щоб я порадила, це відразу зателефонувати своєму адвокату, щоб потім всі права людини представляв цей адвокат. Це було б ідеально.
Але так, як у нас в Україні не кожна людина може дозволити собі мати знайомого адвоката, то при затриманні кожна людина повинна знати про те, що вона повинна робити, і на що вона повинна звернути увагу для того, щоб працівники правоохоронних органів відразу відчули, що ця людина знає про свої обов’язки, і що вона може захищатися.
Працівники правоохоронних органів обов’язково складають протокол затримання. І обов’язково потрібно дивитися, що в цьому протоколі вказується час, день, місяць і година затримання, місце, підстави і мотиви затримання.
Перш за все, я попросила б громадян звернути увагу, який саме час затримання вказують працівники міліції.
Надія Шерстюк
Чому, власне, так важлива точна фіксація в протоколі часу затримання? Валентина Міненко продовжує.
Валентина Міненко
Тому, що саме з цього часу буде відраховуватися 72 години, протягом якої працівники правоохоронних органів повинні звернутися до суду з поданням або про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або звільнити цю людину у зв’язку з тим, що не знайдено доказів у вчинені злочину нею, або протягом цих 72 годин обрати інший запобіжний захід, наприклад, підписку про невиїзд.
В протоколі затримання обов’язково вказуються права і обов’язки людини. Дуже уважно читати про те, які там вказуються права і обов’язки людини і обов’язково треба зробити зауваження, що ваші права або обов’язки, які вказані в цьому протоколі, порушені, або якщо працівником, який затримав і складав протокол, неправильно вказано час затримання або неправильно вказано підстави затримання, мотиви, обов’язково зробити про це запис.
Надія Шерстюк
Отже, як наголошує адвокат Валентина Міненко, попри усі неприємні враження від затримання, необхідно дуже уважно читати протокол, який ви підписуєте.
Валентина Міненко
Тому, що саме протокол затримання буде тим процесуальним документом, на підставі якого суд буде робити висновок про те, чи затримано вас правомірно, чи затримано вас неправомірно. І саме на підставі того протоколу, якщо ви будите вважати, що ви затримані неправомірно, ви будете мати можливість звернутися до суду на неправомірність вашого затримання і мати змогу стягнути з працівників правоохоронних органів завдану вам матеріальну і моральну шкоду неправомірним затриманням.
Надія Шерстюк
Харківська правозахисна група презентувала третю книгу з трилогії “Забуття над ними безсиле” харківської дослідниці, наукової співробітниці бібліотеки імені Короленка Софії Шоломової. Книга розповідає про забуті імена духовних отців Харківщини, закатованих у радянських таборах. Вікторія Маренич з рубрикою “Книжкова ятка”.
Вікторія Маренич
Трилогія “Забуття над ними безсиле”, за словами авторки, - невеличкий внесок до загальної книги пам’ятні українського народу, оскільки 20 століття стало найжорстокішим в історії, коли підміна понять та калічення свідомості було звичайною нормою життя.
Софія Шоломова
Моя задача дуже незначна: донести до читача ті тексти, які зберіг час. Цикл “Забуття над ними безсиле” виник раптово. Це невеличкий внесок до книги пам’яті, яку потрібно створювати. Адже дуже багато було зроблено, щоб ми були “іванами”, які не пам’ятають своїх коренів.
Проте, коли відроджується пам’ять, коли відроджуються ті категорії, від яких нас відхрещували: мова серця, благодійність, співчуття, любов, відсутність агресії, то це вже відродження.
Вікторія Маренич
Трилогія “Забуття над ними безсиле” побачила світ завдяки Правозахисній групі, яка вже 6 років поспіль презентує серію видань, до якої, наприклад, увійшли “Нотатки адвоката” Діни Камінської, тритомник Михайла Хіфіца, а також 5 книг-мемуарів, спогадів людей, які відсиділи в совєтських таборах, брали участь в дисидентському русі.
Говорить Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи.
Євген Захаров
Ця серія видань репрезентує наші дослідження з історії політичних репресій за часів існування СРСР. Нас цікавлять в основному психологічні типи поведінки особи у тоталітарному соціумі, як людина духовна опирається тому присмаку, тому тиску, який постійно на неї здійснює система.
Вікторія Маренич
Трилогія С.Шоломової відкриває для читачів, науковців імена священиків, які постраждали за часів радянського терору.
Євген Захаров
Вони присвячені репресованим священикам, які тією чи іншою мірою були пов’язані з нашим рідним містом Харковом. Вона описує їхню долю. Головним чином вона викладає долю людей, які були репресовані після жовтневого перевороту, тобто у 20-30 роки.
Вікторія Маренич
С.Шоломова вважає за духовну потребу знати людям правду про свою історію. Звичайно, із великою відповідальністю в осмисленні подій, мужністю і відвертістю.
Софія Шоломова
Постраждалих дуже багато. Імена всіх навіть назвати не можна. Проте поки ми не замислимося про терор і насилля, нічого не буде у нашому відродженні. Нічого не буде.
Надія Шерстюк
На цьому програму “Права людини: українська реальність” ми завершуємо. Її уклала і провела Надія Шерстюк, мені допомагав Сергій Балабанов. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.
