Прага-Москва-Брюссель, 8 грудня 2003 року.
Людмила Ваннек
Темою номер один міжнародного життя сьогодні є підсумки виборів у Росії до Державної Думи.
Згідно з кінцевими результатами цих виборів, перемогла партія "Єдина Росія", яка отримала 37 відсотків голосів. На другому місці – Комуністична партія, у якої майже 13 відсотків, і яка (вже під ранок) випередила ЛДПР, відсунувши останню на третє місце з трохи менше ніж 12-ма відсотками. Четверте місце має блок "Родіна". Його підтримали 9 відсотків виборців.
А решта партій не подолали 5-ти відсоткового бар’єру, який був необхідний для того, щоб бути представленими в Думі.
Президент Росії Володимир Путін, виступаючи сьогодні на засіданні свого кабінету у Москві, висловив переконання, що такі результати виборів віддзеркалюють справжню картину симпатій і антипатій електорату. І далі він звернувся до учасників виборів.
Володимир Путін
Ті, хто вважає себе переможцями, я хотів би їх застерегти від непотрібної ейфорії - на їхні плечі лягає дуже велика відповідальність. А ті, хто вважає, що програв, я хотів би звернутися й до них, сказати, що вони повинні проаналізувати, чому так сталося.
Людмила Ваннек
З таким же питанням я звертаюсь до нашого кореспондента у Москві Віталія Портникова. Отже, чому так сталося?
Віталій Портников
Отже, можна сказати, Людмило, що результати цих виборів були передбачуваними, передбачуваними за багатьма моментами. Треба сказати, що кількість голосів, яку отримала “Єдина Росія”, була не тільки підтримкою президента Росії В.Путіна. Це вперше в російській політичній історії президент втручається в передвиборчу кампанію і говорить на боці якої він партії. Але й те, що їхні голоси - це практично сума голосів, які на попередніх виборах були подані за дві номенклатурних партії: “Єдність” і “Отєчєство”. Ці партії протягом цих років об’єдналися і з’єднали адміністративний ресурс, номенклатурний ресурс, ресурс зусиль федерального центру і губернаторів. Можна сказати, що вони навіть не збільшили кількість своїх прихильників, просто людей, які лояльні будь-якій владі, в Росії саме стільки, скільки проголосувало за “Єдину Росію”.
Щодо КПР, ЛДПР і блоку “Родіна”, то тут треба відразу сказати, що в Росії існує певний протестний електорат. Цей електорат перерозподіляється між різними силами в залежності від того, як працюють ЗМІ. Комуністи самі підготували собі неуспіх. Вони протягом 10 років виступали, скоріше, не як комуністична, а як шовіністична партія. І коли з’явилася така шовіністична партія у чистому вигляді - блок “Родіна” - частина комуністичних прихильників переорієнтувалася на цей кремлівський проект.
Ну і успіх ЛДПР просто демонструє те, що соціальний рівень сьогодні в РФ все ж таки не такий прекрасний, як це здається президенту Путіну і прихильникам “Єдиної Росії”, які вважають, що в Росії все гаразд. Саме соціальні проблеми і спонукають людей голосувати за такі партії, як партія В.Жириновського.
Людмила Ваннек
Президент Путін, як ми чули, переконаний, що результати віддзеркалюють справжню картину симпатій громадян. Чи справді так вважають у Росії, чи це думка лише переможців?
Віталій Портников
Президент Путін, як і інші громадяни РФ, всього тільки телеглядач. А телебачення, як відомо, досить серйозно контролюється сьогодні адміністрацією В.Путіна, створює для президента і для інших громадян Росії таку картинку, яку бажає все ж таки бачити влада. З логіки контрольованих ЗМІ, ті результати віддзеркалюють справжню картину симпатій громадян.
Однак треба усвідомити, що за ці роки відбулася і певна криза демократичних переконань. Насамперед і тому, що демократичні партії виявилися такою органічною частиною усієї правлячої номенклатури. Було таке враження, що в цій номенклатурі кожен грає свою роль: хтось – представника влади, хтось – комуніста, хтось – шовініста, хтось – демократа.
І мислячі люди вже розчарувалися в тих, кому вони віддавали свої голоси протягом останніх 10 років. Так що можна сказати, що симпатії прихильників влади як такої, вони залишилися на боці “Єдиної Росії”. А симпатії тих, хто мав би віддавати свої голоси за демократичні організації, вони виявилися невикористаними.
Людмила Ваннек
Це сьогодні у нашій “Вечірній Свободі” пролунала фраза “керована демократія”. Це, напевне, про таку демократію Ви зараз говорили, Віталію, чи ні?
Віталій Портников
Я сказав би, що зараз ми можемо сказати навіть не про керовану демократію, а про дириговану телевізійну демократію. Насправді є тільки демократія, якою керують на екрані телевізора, є повна байдужість суспільства до влади і повна байдужість влади до суспільства. Тобто дві планети, кожна з яких називається “Росія живе своїм життям”. Однак ці обидві планети дивляться одне і те ж саме телебачення. А це телебачення намагається їх переконати, що все ж таки вони живуть на одній планеті. Такий от російський політичний космос.
Людмила Ваннек
Брус Джордж, президент парламентської асамблеї організації з безпеки та співпраці в Європі, сьогодні в Москві на прес-конференції негативно оцінив характер парламентських виборів у Росії. Він, зокрема, сказав:
Брус Джордж
Ці вибори не відповідають багатьом стандартам ОБСЄ і Ради Європи та іншим міжнародно визнаним критеріям справжніх демократичних виборів.
Людмила Ваннек
А голова місії спостерігачів Ради Європи Девід Еткінсон піддав критиці використання політичними діячами державних ЗМІ і грошей платників податків для реклами своїх партій. За його словами, "вибори можна вважати вільними, але не справедливими".
Віталію, як сприймають у Росії таку реакцію міжнародних спостерігачів?
Віталій Портников
Треба сказати, що в Росії про таку міжнародну реакцію й не так багато повідомляють. Я бачив такий приємний телевізійний сюжет на одному із телеканалів про міжнародного спостерігача, яка, мовляв, була раніше на Східному Тіморі, спостерігала за виборами, а тепер приїхала до Росії. Звичайно, після Тімору в них справжня зимова відпустка, так би мовити, тобто така в Росії демократія.
Так що в людей, які спостерігають за реальністю, скажемо, за телевізійними програмами, політтехнарі як якісь негативно налаштовані люди не існують.
В газетах, в інтернет-ресурсах про це, звичайно, не можна прочитати. Але треба сказати, що для ЗМІ друкованих те, що відбулося під час виборів не є секретом. Просто вони розраховані не на ту частину електорату, яка віддає свої голоси, скажімо, партії влади чи її національно-патріотичним сателітам. Саме тому для громадської думки все відбулося якнайкраще.
Людмила Ваннек
А от у Брюсселі реакція на російські вибори була зовсім іншою, скажімо так: стриманою. Журналісти, зокрема, поцікавились у представників Єврокомісії, як надалі розвиватимуться стосунки між Росією і Європейським Союзом. Що вони почули у відповідь? Послухаймо нашого кореспондента у Брюсселі Славка Волинського.
Славко Волинський
Під час брифінгу помічник Голови Європейської Комісії Рейо Кемпенін на поставлене йому запитання відповів так:
Рейо Кемпенін
Як правило, ми не даємо коментарів стосовно парламентських виборів у третіх країнах, але в даному випадку ми зробимо виняток і передамо слово речнику у справах зовнішньої політики Дієго де Охеді.
Славко Волинський
Говорить Дієго де Охеда.
Дієго де Охеда
Ну так ось! Ми не маємо коментарів щодо результатів виборів, єдине що ми можемо відзначити, що вибори відбулись без порушень, і це є добрим знаком. Ми ознайомились з рапортом ОБСЄ. В Москві з приводу виборів нині ОБСЄ провело прес-конференцію. А ми зі свого боку те, що стосується зовнішньої політики, сподіваємось на продовження розвитку взаємин між ЄС і Росією, i що ці взаємини будуть такими, якими вони були і донині.
Людмила Ваннек
Віталію, а як вважають у Росії оглядачі, чи дійсно результати цих виборів не вплинуть на взаємини Росії із західними країнами?
Віталій Портников
Ви розумієте, для російських спостерігачів виборів не прийнято говорити про політичні зміни, а, скажемо так, кадрові, номенклатурного характеру. Тому, що в Росії спостерігачі усвідомлюють той простий факт, що парламент не є чинником політичного процесу. Цим Росія відрізняється від ЄС. Там перемога на виборах якоїсь партії означає зміну внутрішню чи зовнішню в політиці. А в РФ перемога якоїсь партії на виборах – це лише несамовита боротьба в цій самій партії за портфелі, за можливості лобіювання, за посади. Тобто це скоріш за все боротьба, яка відбувається в якихось корпораціях, коли прийшов новий відповідальний менеджер, чи коли змінилася відповідальна команда керівників, а зовсім недержавна боротьба.
Саме тому, я ризикну сказати, від парламентських виборів цих, які можуть вражати з ідеологічної точки зору своїми результатами, абсолютно нічого не зміниться. Тому, що російська політика визначається не перемогою на виборах і навіть не рішеннями президента Росії В.Путіна, а складною системою домовленостей ворогуючих угруповань і кланів, які, до речі, є і в “Єдиній Росії”: вони серйозно сперечалися між собою, навіть під час передвиборчої кампанії (не на ідеологічному, на кадровому рівні).
Якщо ці угруповання дійдуть згоди між собою, то ми побачимо приголомшливі рішення: і зміни до Конституції, і можливість продовження повноважень В.Путіна, і можливу зміну в адміністративному устрої Росії і багато чого такого. Але якщо не дійдуть змови, то перемога “Єдиної Росії” на парламентських виборах так і залишиться непоміченою, навіть якщо ця партія буде контролювати конституційну більшість у нинішній палаті російського парламенту.
Такі от парадокси російського політичного життя. Оце і є керована телевізійна демократія.
Людмила Ваннек
Але ж присутність у Думі ЛДПР і "Родіни" з їхніми антизахідними гаслами, чи це не є приводом для зміни взаємин?
Ось якраз Володимир Жириновський щойно сказав:
Володимир Жириновський
У нас багато розбіжностей з "Єдиною Росією", але це – єдина партія, з якою ми можемо контактувати в новому парламенті.
Віталій Портников
Я вже торкався цього, що в російському суспільстві (це суспільство пострадянське, і ми прекрасно знаємо, які тут мають бути настрої) є настрої антизахідні, маргінальні. Саме для того, щоб ці настрої акумулювати і створюються президентською адміністрацією такі проекти, як ЛДПР чи “Родіна”. ЛДПР, до речі, створена президентською адміністрацією президента М.Горбачова. Вона ветеран проектів таких. А “Родіна” – новий проект, проект адміністрації президента В.Путіна. Теж вдалий. І треба тільки усвідомлювати, що ці партії за своїм номенклатурним забарвленням не дуже відрізняються від “Єдиної Росії”. Хоча б той факт, що на чолі “Родіни” – два голови комітетів попередньої державної думи, один з яких був міністром в реформаторському уряді Є.Гайдара, а другий був представником В.Путіна на переговорах з ЄС. І ці люди зараз грають роль, саме грають роль, бо це політичний театр, таких шовіністів і націонал-патріотів, а могли зіграти і якусь іншу, якби доручили.
Знову-таки маю сказати, що не від них залежить російська внутрішня і зовнішня політика. Їхня функція – талановито грати, бо поганих акторів на російській політичній сцені не люблять і за це їм посад не дають.
Людмила Ваннек
Їх, напевне, ніде не люблять: не тільки в Росії, а й в Україні і на заході.
Людмила Ваннек
Темою номер один міжнародного життя сьогодні є підсумки виборів у Росії до Державної Думи.
Згідно з кінцевими результатами цих виборів, перемогла партія "Єдина Росія", яка отримала 37 відсотків голосів. На другому місці – Комуністична партія, у якої майже 13 відсотків, і яка (вже під ранок) випередила ЛДПР, відсунувши останню на третє місце з трохи менше ніж 12-ма відсотками. Четверте місце має блок "Родіна". Його підтримали 9 відсотків виборців.
А решта партій не подолали 5-ти відсоткового бар’єру, який був необхідний для того, щоб бути представленими в Думі.
Президент Росії Володимир Путін, виступаючи сьогодні на засіданні свого кабінету у Москві, висловив переконання, що такі результати виборів віддзеркалюють справжню картину симпатій і антипатій електорату. І далі він звернувся до учасників виборів.
Володимир Путін
Ті, хто вважає себе переможцями, я хотів би їх застерегти від непотрібної ейфорії - на їхні плечі лягає дуже велика відповідальність. А ті, хто вважає, що програв, я хотів би звернутися й до них, сказати, що вони повинні проаналізувати, чому так сталося.
Людмила Ваннек
З таким же питанням я звертаюсь до нашого кореспондента у Москві Віталія Портникова. Отже, чому так сталося?
Віталій Портников
Отже, можна сказати, Людмило, що результати цих виборів були передбачуваними, передбачуваними за багатьма моментами. Треба сказати, що кількість голосів, яку отримала “Єдина Росія”, була не тільки підтримкою президента Росії В.Путіна. Це вперше в російській політичній історії президент втручається в передвиборчу кампанію і говорить на боці якої він партії. Але й те, що їхні голоси - це практично сума голосів, які на попередніх виборах були подані за дві номенклатурних партії: “Єдність” і “Отєчєство”. Ці партії протягом цих років об’єдналися і з’єднали адміністративний ресурс, номенклатурний ресурс, ресурс зусиль федерального центру і губернаторів. Можна сказати, що вони навіть не збільшили кількість своїх прихильників, просто людей, які лояльні будь-якій владі, в Росії саме стільки, скільки проголосувало за “Єдину Росію”.
Щодо КПР, ЛДПР і блоку “Родіна”, то тут треба відразу сказати, що в Росії існує певний протестний електорат. Цей електорат перерозподіляється між різними силами в залежності від того, як працюють ЗМІ. Комуністи самі підготували собі неуспіх. Вони протягом 10 років виступали, скоріше, не як комуністична, а як шовіністична партія. І коли з’явилася така шовіністична партія у чистому вигляді - блок “Родіна” - частина комуністичних прихильників переорієнтувалася на цей кремлівський проект.
Ну і успіх ЛДПР просто демонструє те, що соціальний рівень сьогодні в РФ все ж таки не такий прекрасний, як це здається президенту Путіну і прихильникам “Єдиної Росії”, які вважають, що в Росії все гаразд. Саме соціальні проблеми і спонукають людей голосувати за такі партії, як партія В.Жириновського.
Людмила Ваннек
Президент Путін, як ми чули, переконаний, що результати віддзеркалюють справжню картину симпатій громадян. Чи справді так вважають у Росії, чи це думка лише переможців?
Віталій Портников
Президент Путін, як і інші громадяни РФ, всього тільки телеглядач. А телебачення, як відомо, досить серйозно контролюється сьогодні адміністрацією В.Путіна, створює для президента і для інших громадян Росії таку картинку, яку бажає все ж таки бачити влада. З логіки контрольованих ЗМІ, ті результати віддзеркалюють справжню картину симпатій громадян.
Однак треба усвідомити, що за ці роки відбулася і певна криза демократичних переконань. Насамперед і тому, що демократичні партії виявилися такою органічною частиною усієї правлячої номенклатури. Було таке враження, що в цій номенклатурі кожен грає свою роль: хтось – представника влади, хтось – комуніста, хтось – шовініста, хтось – демократа.
І мислячі люди вже розчарувалися в тих, кому вони віддавали свої голоси протягом останніх 10 років. Так що можна сказати, що симпатії прихильників влади як такої, вони залишилися на боці “Єдиної Росії”. А симпатії тих, хто мав би віддавати свої голоси за демократичні організації, вони виявилися невикористаними.
Людмила Ваннек
Це сьогодні у нашій “Вечірній Свободі” пролунала фраза “керована демократія”. Це, напевне, про таку демократію Ви зараз говорили, Віталію, чи ні?
Віталій Портников
Я сказав би, що зараз ми можемо сказати навіть не про керовану демократію, а про дириговану телевізійну демократію. Насправді є тільки демократія, якою керують на екрані телевізора, є повна байдужість суспільства до влади і повна байдужість влади до суспільства. Тобто дві планети, кожна з яких називається “Росія живе своїм життям”. Однак ці обидві планети дивляться одне і те ж саме телебачення. А це телебачення намагається їх переконати, що все ж таки вони живуть на одній планеті. Такий от російський політичний космос.
Людмила Ваннек
Брус Джордж, президент парламентської асамблеї організації з безпеки та співпраці в Європі, сьогодні в Москві на прес-конференції негативно оцінив характер парламентських виборів у Росії. Він, зокрема, сказав:
Брус Джордж
Ці вибори не відповідають багатьом стандартам ОБСЄ і Ради Європи та іншим міжнародно визнаним критеріям справжніх демократичних виборів.
Людмила Ваннек
А голова місії спостерігачів Ради Європи Девід Еткінсон піддав критиці використання політичними діячами державних ЗМІ і грошей платників податків для реклами своїх партій. За його словами, "вибори можна вважати вільними, але не справедливими".
Віталію, як сприймають у Росії таку реакцію міжнародних спостерігачів?
Віталій Портников
Треба сказати, що в Росії про таку міжнародну реакцію й не так багато повідомляють. Я бачив такий приємний телевізійний сюжет на одному із телеканалів про міжнародного спостерігача, яка, мовляв, була раніше на Східному Тіморі, спостерігала за виборами, а тепер приїхала до Росії. Звичайно, після Тімору в них справжня зимова відпустка, так би мовити, тобто така в Росії демократія.
Так що в людей, які спостерігають за реальністю, скажемо, за телевізійними програмами, політтехнарі як якісь негативно налаштовані люди не існують.
В газетах, в інтернет-ресурсах про це, звичайно, не можна прочитати. Але треба сказати, що для ЗМІ друкованих те, що відбулося під час виборів не є секретом. Просто вони розраховані не на ту частину електорату, яка віддає свої голоси, скажімо, партії влади чи її національно-патріотичним сателітам. Саме тому для громадської думки все відбулося якнайкраще.
Людмила Ваннек
А от у Брюсселі реакція на російські вибори була зовсім іншою, скажімо так: стриманою. Журналісти, зокрема, поцікавились у представників Єврокомісії, як надалі розвиватимуться стосунки між Росією і Європейським Союзом. Що вони почули у відповідь? Послухаймо нашого кореспондента у Брюсселі Славка Волинського.
Славко Волинський
Під час брифінгу помічник Голови Європейської Комісії Рейо Кемпенін на поставлене йому запитання відповів так:
Рейо Кемпенін
Як правило, ми не даємо коментарів стосовно парламентських виборів у третіх країнах, але в даному випадку ми зробимо виняток і передамо слово речнику у справах зовнішньої політики Дієго де Охеді.
Славко Волинський
Говорить Дієго де Охеда.
Дієго де Охеда
Ну так ось! Ми не маємо коментарів щодо результатів виборів, єдине що ми можемо відзначити, що вибори відбулись без порушень, і це є добрим знаком. Ми ознайомились з рапортом ОБСЄ. В Москві з приводу виборів нині ОБСЄ провело прес-конференцію. А ми зі свого боку те, що стосується зовнішньої політики, сподіваємось на продовження розвитку взаємин між ЄС і Росією, i що ці взаємини будуть такими, якими вони були і донині.
Людмила Ваннек
Віталію, а як вважають у Росії оглядачі, чи дійсно результати цих виборів не вплинуть на взаємини Росії із західними країнами?
Віталій Портников
Ви розумієте, для російських спостерігачів виборів не прийнято говорити про політичні зміни, а, скажемо так, кадрові, номенклатурного характеру. Тому, що в Росії спостерігачі усвідомлюють той простий факт, що парламент не є чинником політичного процесу. Цим Росія відрізняється від ЄС. Там перемога на виборах якоїсь партії означає зміну внутрішню чи зовнішню в політиці. А в РФ перемога якоїсь партії на виборах – це лише несамовита боротьба в цій самій партії за портфелі, за можливості лобіювання, за посади. Тобто це скоріш за все боротьба, яка відбувається в якихось корпораціях, коли прийшов новий відповідальний менеджер, чи коли змінилася відповідальна команда керівників, а зовсім недержавна боротьба.
Саме тому, я ризикну сказати, від парламентських виборів цих, які можуть вражати з ідеологічної точки зору своїми результатами, абсолютно нічого не зміниться. Тому, що російська політика визначається не перемогою на виборах і навіть не рішеннями президента Росії В.Путіна, а складною системою домовленостей ворогуючих угруповань і кланів, які, до речі, є і в “Єдиній Росії”: вони серйозно сперечалися між собою, навіть під час передвиборчої кампанії (не на ідеологічному, на кадровому рівні).
Якщо ці угруповання дійдуть згоди між собою, то ми побачимо приголомшливі рішення: і зміни до Конституції, і можливість продовження повноважень В.Путіна, і можливу зміну в адміністративному устрої Росії і багато чого такого. Але якщо не дійдуть змови, то перемога “Єдиної Росії” на парламентських виборах так і залишиться непоміченою, навіть якщо ця партія буде контролювати конституційну більшість у нинішній палаті російського парламенту.
Такі от парадокси російського політичного життя. Оце і є керована телевізійна демократія.
Людмила Ваннек
Але ж присутність у Думі ЛДПР і "Родіни" з їхніми антизахідними гаслами, чи це не є приводом для зміни взаємин?
Ось якраз Володимир Жириновський щойно сказав:
Володимир Жириновський
У нас багато розбіжностей з "Єдиною Росією", але це – єдина партія, з якою ми можемо контактувати в новому парламенті.
Віталій Портников
Я вже торкався цього, що в російському суспільстві (це суспільство пострадянське, і ми прекрасно знаємо, які тут мають бути настрої) є настрої антизахідні, маргінальні. Саме для того, щоб ці настрої акумулювати і створюються президентською адміністрацією такі проекти, як ЛДПР чи “Родіна”. ЛДПР, до речі, створена президентською адміністрацією президента М.Горбачова. Вона ветеран проектів таких. А “Родіна” – новий проект, проект адміністрації президента В.Путіна. Теж вдалий. І треба тільки усвідомлювати, що ці партії за своїм номенклатурним забарвленням не дуже відрізняються від “Єдиної Росії”. Хоча б той факт, що на чолі “Родіни” – два голови комітетів попередньої державної думи, один з яких був міністром в реформаторському уряді Є.Гайдара, а другий був представником В.Путіна на переговорах з ЄС. І ці люди зараз грають роль, саме грають роль, бо це політичний театр, таких шовіністів і націонал-патріотів, а могли зіграти і якусь іншу, якби доручили.
Знову-таки маю сказати, що не від них залежить російська внутрішня і зовнішня політика. Їхня функція – талановито грати, бо поганих акторів на російській політичній сцені не люблять і за це їм посад не дають.
Людмила Ваннек
Їх, напевне, ніде не люблять: не тільки в Росії, а й в Україні і на заході.
